RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Superflat: суперплощина японського мистецтва

Superflat: суперплощина японського мистецтва

Любителі аніме ніколи не пройдуть повз сучасне японське мистецтво. Особливо, якщо цей напрямок безпосередньо належить до коміксів манга. Художник Такаші Муракамі був першим, хто замислився, як назватим те мистецтво, котре ловить натхнення в черговому аніме, але говорить про вічні цінності.

Поп-арт по-японськи

Графічний дизайн приходить на допомогу. Постаті й обличчя набувають нових обрисів, і критики сперечаються про те, що насправді зображено на картині? У місцевих колах з’явилася навіть приказка: «Якщо ви не розберете, що це – птах чи літак, значить, це superflat». Отже, як з’явилася суперплощина?

Коли японський художник Такаші Муракамі організовував виставку для музеїв у Токіо і Нагої, він намагався пояснити муніципальній владі, що це за такий найбільш перспективний вид сучасної техніки живопису. Його спитали, чому художня техніка створює враження приплюснутості чи здавленості? Муракамі відповів: «Об’єднавши графічний дизайн, образотворче мистецтво й поп-арт, ми отримуємо так звану суперплощину, котра допомагає донести будь-які ідеї». Легкий «космічний» відтінок, створений таким чином, говорить сам за себе.

tak2-738274.jpgФото thefragrantharbour.blogspot.co

Творці постерів у стилі поп-арт намагаються забрати суперплощину у свої лави, та де там… Можна скільки завгодно говорити про те, що superflat поділяє цінності суспільства споживання, культуру консюмеризму й рекламні ідеали, і навіть наводити як приклад дизайн, створений Муракамі для бренда Луї Вітон: мовляв, творець навіть не приховує свого пристрасного ставлення до мас-маркету. Тут не все так просто. Суперплощина – це насмішка над тими, хто женеться за матеріальними благами і втрачає себе. Площина і двовимірність японських аніме й манга додають екзотичних деталей, завдяки яким кожна картина розповідає історію. Таким чином, стає цінністю

Війна в суперплощині

Суперплощина недарма отримала визнання в Японії. Цей вид мистецтва чудово демонструє, наскільки азіатська культура відрізняється від західних віянь. Такаші Муракамі розповідав:

- У нашій культурі немає 3D, тому відчуття площини характерне для японської техніки передачі прекрасного. Крім того, в юності мене дуже хвилювала воєнна тема. Японія пережила руйнівні бомбардування під час Другої світової війни. Мої роботи – відображення того, як мистецтво вбирає в себе воєнні символи.

У картинах Муракамі виявляється глибокий історичний підтекст.Murakami_20170601_250.jpgФото art.newcity.com

- Я розглядав культури різних країн і дійшов висновку, що нації, котрим прийшлось до душі споживацьке світовідчуття, – це якраз переможці у війні. Я кажу про США і Британію. Але ті, хто програв війну, не здатні стати частиною суспільства споживання, хоч і продовжують тайкома бажати цього. Цього разу я маю на увазі Японію.

Щоб розібратися у філософії, поглянемо на історичні події. До війни Японія взяла курс «на Захід», намагааючись вловити дух європейської спроможності. Країна планувала за короткий строк піднятися до п’єдесталу світового індустріального лідера. Села перетворювалися на міста, фермерство втрачало популярність, адже у століття промисловості не час думати про традиції. У культурі дедалі менше говорили про самураїв, натомість образ бізнесмена став більш привабливим. Війна поставила під загрозу економічний розвиток, і Японія, котра зазнала поразки, була змушена витратити ще ціле десятиліття, щоб відновитися. Утім, до кінця 1950-х років країна повернулася до колишнього, довоєнного стану.

Не дивно, що економічний бум викликав незадоволення в масах. Люди, котрі не забули пережите, не хотіли рівнятися на Захід. Поборники традицій кричали, що Японія втрачає фундаментальні цінності, відмовляючись від давньої культури заради фінансових перспектив.1497116219458.jpgТакаші Муракамі для Луї Вітон. Фото lifestyle.luxusni-bydleni-praha.com

На знак протесту

Культура могла втратити свою багатошаровість, її розкішні риси перетворювалися на площину. Власне, superflat став реакцією на події, що відбувалися.1984 року Такаші Муракамі переїхав у Нью-Йорк і зробив собі ім’я як представник течії поп-арт. Він був добре обізнаний у культурі манга й аніме, тому вирішив , яким має бути культурний протест. До нього долучилося багато японських художників, адже superflat подарував можливість виражати свої ідеї, не відхиляючись від традиційного шляху. Суперплощину визнали на світовому рівні. 2000 року Муракамі організував виставку в Лос-Анджелесі, а 2011 – в Нью-Йорку.

Одна з найбільш показових робіт Муракамі – «Світ сфер». Це символічне зображення японської економіки. Лейбли, такі як Луї Вітон, розмістились на задньому тлі, ніби нагадуючи про те, що виробляли століттями. Образ панди нібито зняли з рекламних афіш, котрими майорять вулиці Японії. Це те, до чого може прийти культура, яка заперечує саму себе.

Читати більше: День культури Японії

Ще один приклад – «Квіткова суперплощина». Послання цієї картини зрозуміле кожному. Японія стає нацією, як дві краплі води схожою на інші. Квітка у букеті, яку неможливо розрізнити, перестала бути унікальною… Порожні усмішки, однаковий вираз облич – тут площина «зашкалює», а суперплощина слугує попередженням.167753-8870563-murakami9616_4-2-08.jpgФото glendicrocco.com

Суперплощина за кордоном

Хоч Муракамі і твердить, що superflat – це характерна особливість японської культури, західним художникам такий напрямок теж приглянувся. Особливо тим, хто поєднує високу й низьку культуру, стріт-арт, графічний дизайн і розміщує весь цей мікс на полотні традиційного образотворчого мистецтва.

З-поміж найбільш відомих особистостей, котрі живуть за межами Японії, але працюють у цьому стилі, – філіппінець Рональд Вентура і художник із Сан-Франциско Баррі Макгі. Останнього часом називають «музейним вандалом», адже він виступає проти прийнятих цінностей суспільства споживання. Його численні графіті містять просте послання. Привабливий світ розкоші, чий образ не сходить з рекламних постерів, колись погубить внутрішній світ людини. Як бачимо, всі художники світу говорять про одне.01556.jpgАвтор Баррі Макгі. Фото ourhouseisourworld.wordpress.com

Головне фото fondationlouisvuitton.fr

Вам це буде цікаво:
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
Дудук: Музика, що пробуджує кохання
Цій музиці півтори тисячі років. Ніжні, обволікаючі мелодії, зіграні на флейті дудук, називають «голосом вічності». У Вірменії, де люди шанують народні мотиви, вірять, що в дудук вселилася душа абрикосового дерева – і змусила дерево зазвучати. Вони вписуються протяжним і пронизливим звучанням, що пробуджують легку ностальгію.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Скляний handmade
Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Хайлі Кінг і її картини: Нова Зеландія на межі прекрасного
Художниця з Нової Зеландії Хайлі Кінг працює під брендом FLOX. Її яскраві картини, що відображають красу дикої природи, відомі у всьому світі. Барвисті птахи, мальовничі ландшафти, чарівні тварини ніби нагадують про стародавнє коріння, з якого зароджувалася цивілізація.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в Outlook.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Departure: Сатояма
У Японії є містечко, жителі якого дуже довіряють одне одному. Довіряють настільки, що п’ють воду з одного джерела, котре протікає через їхні оселі, ще й миють там посуд після їжі. Сатояма, що у перекладі означає ідеальне місце для життя в гармонії з природою, розташоване у північній префектурі Гіфу, ізольованій від решти світу гірськими вершинами і рисовими полями.
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Закрити
Outlook facebook page