RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Wimbledon: витоки британських традицій

Wimbledon: витоки британських традицій

Завершився Wimbledon 2014 - третій у цьому сезоні турнір серії Великого шолома. Його історія містить у собі тисячі зіграних сетів і... не меншу кількість цікавих фактів.

Вперше спортсмени постали в усій красі на радість тамтешній аристократичній публіці у 1877 році. З тих часів чимало води спливло (у прямому сенсі, оскільки дощі – їх неодмінний атрибут), втім, якщо пошукати, то "спливе" безліч цікавинок:

Трохи статистики: тривалість турніру – 2 тижні, висота легендарного трав'яного газону – 8 мм, кількість з'їденої полуниці з вершками (традиційні ласощі) – 150 тисяч порцій, у кожній з яких рівно 10 ягід, ні більше ні менше. Особливо добре йде під шампанське.

Якщо довіритися чуткам, перший розіграш Вімблдону відбувся через матеріальні проблеми. Всеанглійському клубу лаун-тенісу та крокету, що базувався неподалік від столиці, не вистачало коштів для купівлі... газонокосарки. Саме тому, щоб підзаробити, і було вирішено провести змагання. Переможцем же став Спенсер Гор, за тріумфом якого спостерігало всього лише близько двохсот глядачів.

На турнірі дотримуються суворого дрес-коду – за нинішніми правилами, усі повинні грати в білому. До 1932 року чоловіки були зобов'язані виступати в штанах, а жінки – у довгих сукнях.

Окрім опадів, з якими доводиться боротися (над центральним кортом у 2009-му нарешті з'явився дах), ще одним ворогом спорту є голуби. Щоб хоч якось їм протидіяти, на чемпіонат запрошують власників мисливських яструбів для патрулювання зон.

До 1972 року м'ячик для гри був білим. Згодом телевізійники вмовили організаторів відмовитися від нього на користь жовтого – для кращої картинки. До речі, самі «снаряди», перш ніж досягти Вімблдона, перетинають півсвіту. Їх робить компанія Slazenger з Філіппін.

Королівська родина, хоча б кілька осіб, – обов'язкові гості турніру. Хтось із вінценосних персон, як правило, і нагороджує переможців. Однак не всі англійські монархи займаються тим, що ласують полуницею і спостерігають за грою з трибун. Батько Єлизавети II, Георг VI, особисто брав участь у змаганнях 1926 року. Щоправда, не зміг пройти навіть перший раунд...

Турнір має свої рекорди: найдовший матч був зіграний у 2010-му, коли американець Джон Ізнер обіграв француза Ніколя Маю за одинадцять з гаком годин, з рахунком 70:68.

А швидше за всіх «впоралися» представники США Джон Макінрой і Джон Коннорс у 1984 році. Їм знадобилося всього вісімдесят хвилин.

Близько 250 хлопчиків і дівчаток (їх ще називають Ball Boys and Girls, BBG) зазвичай подають м'ячі. Їх відбирають з декількох тисяч кандидатів.

Після закінчення турніру проводиться помпезний бал, а перший танець виконує пара чемпіонів.

Серед чоловіків в одиночному розряді частіше за інших перемагали Піт Сампрас, Роджер Федерер та Вільям Реншоу, у них по 7 тріумфів. Із прекрасної половини найбільш титулована чешка Мартіна Навратілова, на її рахунку 9 вікторій.

Британець Енді Маррей, який виграв турнір 2013-го, подарував своїм землякам справжнє свято – «господарі» не перемагали в одиночних розрядах на цих смарагдових газонах з 1936 року. Англійці відзначали цю подію з особливим розмахом, все-таки 77 років очікування щось та значать. У цьому ж році Фортуна посміхнулася сербу Новаку Джоковічу. Обігравши швейцарця Роджера Федерера, Новак став дворазовим переможцем найстарішого в світі тенісного турніру - до цього він вже вигравав у 2011-м.

Вам це буде цікаво:
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
ВІДЕО: Величний спадок Узбекистану
Завдяки Посольству Узбекистану в Україні та особисто Надзвичайному і Повноважному Послу Алішеру Абдуаліеву OUTLOOK пощастило побувати в цій гостинній країні. І сьогодні ми розповімо про унікальне місце - Мавзолей видатного полководця і політичного діяча Амір Темура.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Яскравіше тисячі смарагдів. У Києві відкрилася виставка, присвячена українці Катерині Десницькій - дружині принца Таїланду
Катерина Десницька - родом з Волині. Втім, в світі її знають, як принцесу Таїланду, дружину принца Чакрабона. Ця незвичайна українка відома своєю безстрашністю і силою духу. Недарма під час російсько-японської війни вона відмовилася від привабливої ​​пропозиції жити в розкоші і багатстві і пішла на фронт працювати медсестрою. Після повернення доля винагородила її за сміливість. А історія її любові до сих пір захоплює любителів щасливих історій.
Британська глибинка: у пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Історія бренду: «Louis Vuitton» – чемоданний прорив
Найбільш пізнаваний бренд у світі й один із найстаріших у Франції «Louis Vuitton» – це символ розкоші, елітарності й аристократизму. Усе розпочалося з якісних валіз, далі – різні види сумок, а тепер бренд виробляє все – і жіночий одяг, і чоловічий, і дитячий, і взуття, і прикраси. Причому «Louis Vuitton» нині діє не тільки в люксовому сегменті, а й розширює свій вплив і на prеt-а-porter.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Підземний полиск імперії: будапештське метро
Провівши всього годину в польоті, я раптом дізнався, що опинився в місті, де є найстаріше в континентальній Європі метро. І це ще не все, чим примітна будапештська підземка. OUTLOOK вирушає на прогулянку метрополітеном одного з найгарніших міст світу. Спускаємось?
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Закрити
Outlook facebook page