RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Килимами вистелена дорога до Азії

Килимами вистелена дорога до Азії

Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів. Про існування цього ремесла тисячі років тому свідчать експонати, що зберігаються в музеях і приватних колекціях, а також дослідження археологів та істориків.

Килими як незамінну частину дизайну інтер’єру, а на додаток як хороший засіб для утеплення житла, почали виробляти і використовувати степові кочівники Середньої Азії. Завдяки міцній тканини, що не пропускає вітрів, ці атрибути допомагали зберігати тепло всередині кибиток мандрівників і разом з тим забезпечували естетичний вигляд зовні. На ворсових лицевих поверхнях майстрині-ткалі створювали цілі картини, що показують побут і традиції того часу: каравани верблюдів, які перевозять начиння, весільні церемонії або зображення племен, відпочиваючих біля багаття. До речі, ткали такі шедеври інтуїтивно, без будь-яких ескізів і начерків. Тому зустріти дві абсолютно ідентичні «килимові одиниці» було неможливо.

Фото gdb.rferl.org/0172A512-6AD8-4D63-981C-6347E12F9778_mw1024_s_n.jpg

Найстаріший ворсовий довгожитель був знайдений під час розкопок одного з курганів у високогірному Алтаї. Орієнтовна дата його виготовлення, названа вченими, – V століття до нашої ери. Але, незважаючи на умови зберігання (2500 років у льодах), предмет виявився практично непошкодженим. Зараз єдиний килим, за фото на фоні якого над вами не кепкуватимуть, виставлений в Ермітажі.

Майстрині, які оволоділи ремеслом килимарства, отримували статус одних із найбільш поважних людей свого племені. А взяти в дружини хорошу ткалю було чи не престижніше, аніж дочку вождя. Самі лідери громад з не меншою повагою, ніж звичайні люди, ставилися до трудівниць. Для них споруджувалися спеціальні кибитки, набагато просторіші та зручніші, щоб у вільний від роботи час вони могли комфортно відпочити. Крім персонального житла, виділяли для рукодільниць й окремих верблюдів, кількість яких була значно більшою, ніж у решти. Вони виконували роль «транспортерів» виробничого обладнання. Одягати в’ючних тварин, які перевозять майно, також було особливою традицією. Для цього виготовлялися спеціальні парні п’ятикутні килимки, причому для урочистих подій кожен власник зобов’язаний був мати парадний наряд для свого вихованця, але придбати його, як і інші ворсові вироби, було неможливо: у ті часи вони не належали до предметів купівлі-продажу. Людям доводилося стояти в чергах до майстринь, аби отримати бажаний екземпляр чи на що-небудь виміняти його у своїх одноплемінників.

Фото upload.wikimedia.org

З переходом до осілого способу життя все змінилося, але значення килима в побуті східних жителів залишилося, як і раніше, важливим, а одне з найбільш шанованих ремесел стало ще й дуже прибутковим. У цей час почали формуватися і нові традиції в орнаменті, знаючи трактування якого, килим можна було читати як книгу. Рослинні візерунки на зразок дерев або квіткових букетів вважалися символом шанування природи і вічного життя. Вироби з подібними зображеннями найчастіше слугували приданим для наречених, дарувалися на одруження чи народження дітей.

Геометричні мотиви, що складаються з різноманітних ліній, точок, пунктирів, прямокутників та інших фігур мали магічний сенс. Залежно від символів та їх комбінацій такі килими виконували роль оберегів житла. Для кожної кімнати в будинку навіть підбиралися спеціальні екземпляри з переважанням того чи іншого елемента. Наприклад, вироби з великою кількістю трикутників прийнято було вішати або стелити у вітальні: вважалося, що вони відлякували людей з недобрими намірами. Ще один традиційний східний візерунок – зірки, які символізують удачу і мудрість. Такі килими часто підносили в дарунок жителям інших регіонів.

Фото vostochniy-magazin.ru

У ряді країн Близького Сходу килимарство досі становить найважливішу частину занять населення. І хоча виробництво в деякій мірі автоматизувалось, про витоки ремесла і старі рукодільні традиції жителі не забувають. Азербайджан, Іран, Киргизія, Туркменістан, Туреччина постачають світу найкращі ворсові handmade-вироби. У деяких державах існують національні свята, присвячені килимарському мистецтву, виготовляються рекордно величезні екземпляри, котрими можна вислати якусь площу, а не просто кімнату... Екскурс в історію цього ремесла ще не закінчений. Про його значення в культурі різних країн Оutlook розповість у наступних матеріалах.

Вам це буде цікаво:
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Ініціатива Туркменістану і підтримка ООН для збереження Аральського моря
28-го травня 2019 в штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй, м.Нью-Йорк, США відбулося 85-те пленарне засідання 73-ій сесії Генеральної Ассамблеї ООН за участю повноважних представників держав-членів Організації.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
Jazz from Azerbaijan. Посольство Азербайджана в Україні традиційно в травні подарувало киянам вечір музики
В парку імені Гейдара Алієва в Києві пройшло щорічне джазове свято. Раз на рік за ініціативою Посольства Азербайджана в столицю прибувають найкращі музиканти аби порадувати українців-поціновувачів джазового мистецтва.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Відпустка в радість, або де відпочити в тиші і спокої?
Літо вже зовсім скоро, а це значить, що час планувати відпустку, пакувати валізи і складати список місць must visit. Ми розуміємо, що в шумному місті важко знайти місце, де б панувала повна тиша. А людина так влаштована, що іноді спокій їй просто необхідний.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Свято весни. Посольства восьми країн відсвяткували у столиці України NOWRUZ 2019
19 березня 2019 року в Києві відбулося святкування Міжнародного дня NOWRUZ. Ініціаторами проведення офіційного святкування у Колонному залі Київської державної адміністрації стали вісім посольств іноземних держав, акредитованих в Україні, а саме: Азербайджанської Республіки, Ісламської Республіки Афганістан, Ісламської Республіки Іран, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Таджикистан, Турецької Республіки та Республіки Узбекистан.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Мови. Яка зникне наступною?
Уже зовсім скоро ми втратимо їхню мелодику, потім перестанемо впізнавати слова, і врешті їхній зміст стане для нас загадкою. Мови, що зникають. Скільки їх було за весь час існування людства? Для нас це таємниця, а так як 21 лютого – День рідної мови, ми підготували матеріал про мови, які вимирають, щоб вкотре звернути увагу на цю проблематику.
Закрити
Outlook facebook page