RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Албанія. Жінка, яка чоловік

Албанія. Жінка, яка чоловік

Левел ап в емансипації. Вони не просто замінили чоловіків, вони ними стали. У консервативній, здавалося б, Албанії досі жива традиція, за якою слабка стать може з легкістю перетворитися на сильну. Без пластичної хірургії. Ідуть на це переважно молоді дівчата.

Ці жінки відгукуються тільки на чоловічі імена, носять чоловічі костюми, короткі зачіски і виконують зовсім нетипову для них роботу. Їх називають «бурнеша», або «клятвені діви» – албанки, які дали обітницю безшлюбності і відмовилися від звичного для їх співвітчизниць щастя, щоб очолити свої родини. Дивної для суворого мусульманського суспільства традиції все ще дотримуються в деяких містах і селах цієї країни.

Звичай брати на себе роль чоловіка в Шкіперії, як називають свою батьківщину самі албанці, зародився багато століть тому. Причин такого явища дві: небажання виходити заміж проти власної волі і нестача чоловіків. Протягом усієї своєї історії ця балканська країна воювала із сусідніми державами. У боях брало участь практично все чоловіче населення і, звісно, мало хто повертався додому. Але й жителі однієї країни не могли знайти між собою спільну мову. До цих пір вони живуть за архаїчним зводом правил «Канун», який фактично сповідує кровну помсту. А її жертвами знову ж таки стають чоловіки. Тому не дивно, що сім’ї з великою кількістю жінок часто залишалися без годувальника, і важку роботу виконувати було просто нікому. При цьому спадкоємцем, за «Кануном», безумовно, має бути чоловік.

женщина которая мужчина 1.png

Вихід із ситуації один – найсильніша представниця роду мусить стати тією самою «бурнеша». Дівчина відмовляється від усього жіночого, щоб навести лад у сім’ї. Під час особливого ритуалу вона обирає собі чоловіче ім’я, дає обітницю безшлюбності і клятву назавжди залишатися незайманою. Натомість «бурнеша» отримує чоловічі привілеї та обов’язки. Згодом вона повністю змінює спосіб життя і навіть набуває твердості характеру. Збоку – це звичайний чоловік, який виконує всю важку роботу і вирішує проблеми сім’ї. І якщо слово жінок в Албанії, в усякому разі, донедавна нічого не важило, то клятвені діви, навпаки, заслужили на особливу повагу серед представників сильної статі.

Сьогодні порахувати «бурнеш» вкрай складно. Одні наводять дані в десяток осіб, інші кажуть, що в північних албанських селищах їх проживає кілька тисяч. Відомо, що багато клятвених дів давали обітницю ще в 60-х. Тепер, як вони самі зізнаються, особливої потреби це робити у жінок не виникає. Адже кровна помста стала рідкістю, а до думки слабкої статі і так дослухаються. Однак більшість «бурнеш», які все життя провели з чоловічим обличчям, про свій вибір не шкодують.


Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Ukrainian Fashion Week: сенсові акценти інсайдерів та учасників
В столиці України відбувся традиційний тиждень моди. Його розклад наповнили 64 дизайнерських бренда, 45 шоу та презентацій, 5 спеціальних проектів і не тільки.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Східний макіяж як традиція: Чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином.
Граємо в ашички
Альчики, асики, ашички, кажик, бабкию.. У цієї гри багато назв і одна велика любов до неї не одного покоління в Середній Азії. За старими переказами, любив проводити за нею час герой народних казок Ходжа Насредін. Грали в неї султани і купці, прості люди і діти. Для самих маленьких вона була популярною розвагою аж до кінця минулого століття, поки нові технології не витіснили дворові ігри.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Гастрономічний туризм: через їжу до культури
Не варто поблажливо ставитися до гастротурів як до новомодної вигадки. Гастрономічний туризм – один із аспектів світової науки. Її світило вчений Ерік Вольф, котрий 2001 року заснував Міжнародну асоціацію гастрономічного туризму, твердить: їжа – це квінтесенція нації, її менталітету, характеру і, звісно, історії.
Колоритний континент. Красиві племена Африки
Повсякденне життя африканських племен може видаватися дивним навіть для мешканців цього континенту. І тільки природа і допитливі мандрівники лишаються наодинці з колоритом і незвичністю побуту етносів за межею мегаполіса.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї
Великі й не дуже світу цього змушують голосно говорити про себе не тільки за життя, але й після смерті. А як, власне, можна промовчати, дивлячись на помпезну усипальню того чи іншого діяча, навіть не беручи до уваги єгипетські піраміди. Outlook переконався в тому, що мавзолей Володимира Ілліча на Красній площі – досить скромний притулок на відміну від...
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Перегоріла? Не біда!
Зазвичай, коли лампочки в наших квартирах перегорають, ми, не замислюючись, викидаємо їх у смітник: яка від них тепер користь? Однак трішки фантазії – і руки «з потрібного місця» творять дива. Якщо у вас є дитина, то перегорілий освітлювальний прилад може перетворитися на чудову іграшку, зроблену своїми руками...
Закрити
Outlook facebook page