RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів

Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів

Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»

5Поинтс 1 ТЕКСТ 1.jpg

Стріт-арт: «5Pointz» у Нью-Йорку

Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here» («Тут був Кілрой») на кожному ящику з боєприпасами, які відправляли союзникам. Солдати стали відтворювати цей напис, підставляючи свої імена, на стінах будівель, уцілілих після бомбардування. 

Творцями графіті як окремого напряму образотворчого мистецтва вважаються художники Корнбред, Cool Erl і Top Cat з Філадельфії. Звідти нове явище поширилося на решту території Сполучених Штатів. Столицею графіті став Нью-Йорк, де можна знайти цілі вулиці, розмальовані в подібному стилі.

«5Pointz» у районі Лонг-Айленд на перехресті Джексон-авеню і Девіс-стріт знавці називають храмом стріт-арту. Вуличні художники США, Канади, Швейцарії, Нідерландів, Японії, Бразилії та інших країн світу перетворили будівлі закинутої фабрики на музей. «5Pointz» став традиційним місцем тусівки для графітників, кінорежисерів, фотографів і численних музикантів, які грають hip-hop і R'n'B. Кожного дня на відвідувачів чекає черговий оригінальний перформанс, причому абсолютно безкоштовний. Проект існує за рахунок пожертвувань та спонсорської допомоги.

Кройцберг 6 ТЕКСТ 2.jpg

Occupy: район сквотів Кройцберг у Берліні

Після падіння Берлінської стіни багато будинків у східній частині міста спорожніли – їх мешканці ринулися на Захід. Тоді строкатий рух творчої молоді з різних країн вирішив якось використати покинуті будівлі. Після самозахвату художники і музиканти відремонтували новознайдені житла і переобладнали їх на свій смак. Так сквоти східного Берліна стали своєрідним оплотом альтернативного мистецтва та веселощів.

Мабуть, найколоритнішим районом у цьому плані є Кройцберг, про який співають, що «ночі тут не закінчуються». Напевно, навіть турецькі квартали інших німецьких міст навряд чи вразять сильніше – все-таки в «маленьких Стамбулах» аж надто все по-східному. А ось реальне сплетіння Німеччини і Туреччини в Кройцбергу куди цікавіше. У цьому місці є все: від нарядних наливайок з пивом по одному євро та затишних крамничок з величезними донерами по три, де творці обговорюють і народжують геніальні ідеї, до занедбаних залізничних депо, переобладнаних на нічні клуби і арт-простори, у яких вам обов’язково запропонують здатну надихнути на шедевр марихуану, причому мінімум чотирма мовами. 

І як тут не страйкувати? Місцеві постійно проти чогось та протестують. На широкій галявині з видом на річку Шпре під величезними графіті «Схід і Захід» та «Золоті ланцюги капіталізму» в будь-яку пору року можна застати невеличку групу неформалів, які виступають проти зростання цін. Тамтешні мусульмани намагаються не відставати – вони тут аж занадто фривольні, тому вікна багатьох будинків заклеєні чорною ізострічкою: турки полюбляють випити, от тільки не хочуть, щоб Аллах це бачив. Тут зустрічаються художники, фотографи та музиканти, які борються за так зване незалежне мистецтво, вільне від стін капіталістичних виставкових залів і цензури. На знак протесту вони розмальовують буквально все, що потрапляє під руку, влаштовуючи нескінченний відкритий перформанс на радість собі і заїжджій публіці.

Форевертон 7 ТЕКСТ 3.JPG

Шедеври треш-арту: парк «Форевертон» у Вісконсині, США

У колах екологічних активістів ходить приказка: «Що для одного – непотріб, те для іншого – скарб». Художники, які працюють в стилі треш-арту, сприймають її цілком буквально. З купи побутових відходів вони створюють оригінальні картини, скульптури, меблі і навіть цілі парки атракціонів.

Напевно, одним із наймасштабніших арт-об’єктів, зроблених коли-небудь зі сміття, є творіння доктора Евермора у Вісконсині. Величезні скульптури з металобрухту належать рукам 70-річного американця Тома Евері. Усе життя він збирав елементи старих автомобілів і електроприладів, аби змайструвати зі всього цього мотлоху своє бачення космічної експедиції «Аполлон». Евері мріяв про щось подібне з дитинства, але конструювати парк почав тільки після виходу на пенсію, у 1983 році.

Також у «Форевертоні» – саме таку назву дали цьому саду урбаністичних арт-об’єктів його відвідувачі – можна побачити експозицію із 70 скульптур фантастичних птахів. У деякі з них вбудовано музичні шкатулки, що розважають публіку не менш чудернацькими, аніж самі статуї, мелодіями.

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх, пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
Дружина Посла Грузії в Україні провела зустріч Ambassadors Spouses Club і показ національного одягу
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Ірина Султанішвілі провела зустріч Ambassadors Spouses Club, в рамках якої були продемонстровані зразки традиційного одягу.
Закрити
Outlook facebook page