RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Міст на той світ

Міст на той світ

На ньому побували, здається, всі: похмурі самогубці, радісні молодята і навіть слони. Це Бруклінський міст, панове.

За винятком таких точних деталей, як протяжність, ширина аркового прогону і таке інше, цей міст ви теж напевно знаєте і бачили не один раз, особливо якщо полюбляєте голлівудські стрічки. Настільки знайому сьогодні неоготичну конструкцію почали будувати ще 3 січня 1870 року. Проект доручили інженеру німецького походження Джону Роблінгу, який не так давно приїхав до Нью-Йорка. На той момент за його плечима вже був вдалий досвід зведення мостів в Америці, та цього разу фахівець придумав революційну для свого часу технологію з використанням попередньо гальванізованих сталевих тросів.

Описаний період – час стрімкого росту «Великого Яблука». Чи не кожного року в Нью-Йорку споруджували якісь грандіозні будівлі. Тому майбутній міст над протокою Іст-Рівер був не лише необхідністю, оскільки мав зв’язати Бруклін і Мангеттен, а й наступним кроком у розвитку міста.

Проте, зрозуміло, куди ж без ложки дьогтю. У цьому випадку її роль зіграло фатальне число 13, а саме стільки років тривало зведення мосту. У результаті отриманої під час робіт травми в організм інженера Роблінга потрапила інфекція, що призвело до його раптової смерті. Добудовувати незакінчене дітище довелося синові Вашингтону. Але, як кажуть у таких випадках, біда не приходить одна. Незабаром молодший Роблінг був паралізований, тому міст закінчувала вже його мати, Емілі.

Однак тут не тільки авторам проекту дісталося на горіхи від споруди. За роки будівництва всього загинуло 27 осіб. Коли проклятий багатьма жителями Нью-Йорка міст урочисто відкрили, здалося, що всі проблеми позаду. Та на жаль. Усього через тиждень трапилася нова сумна історія. Помилкове відчуття хиткості мосту створило небачену паніку серед людей. Вони намагалися якомога швидше його покинути, збиваючи одне одного з ніг. 12 жертв тисняви згодом померли.

бруклинский мост ТЕКСТ 4.jpg

Місцева влада довго не могла заспокоїти мешканців міста, які навідріз відмовлялися навіть наближатися до горе-мосту. Щоб розсіяти неспокій ньюйоркців, чиновники пустили на прогулянку по ньому... 21 слона. Тварини без проблем перетнули його, тим самим довівши міцність споруди. А 1885 року тут знову стався смертельний випадок. Плавець Роберт Одлум вирішив встановити рекорд зі стрибків у воду. Через ушкодження внутрішніх органів за кілька днів його не стало.

Відтоді Бруклінський міст продовжує забирати людські життя. Одні пояснюють це тим, що його висота банально приваблює самогубців, а величезний потік машин час від часу призводить до аварій. Та є й інші версії. Серед жителів мегаполісу дуже популярні дві легенди. Перша розповідає про те, що під час будівництва один із робітників упав у щілину – і його заживо залили бетоном. Тепер же людям мститься його дух.

Друге повір’я говорить, що в протоці Іст-Рівер давним-давно мешкало величезне кам’яне чудовисько, якому місцеві індіанці приносили в дар жертв. Усіх все влаштовувало, але до певного часу. Будівництво так образило істоту, що вона пішла під воду назавжди. І сьогодні по-своєму продовжує збирати данину...

Хоч для одного мосту й забагато моторошних історій, він все одно лишається одним із must see мандрівника. Ну і ще улюбленим місцем для пропозиції руки і серця.

бруклинский мост ТЕКСТ 5.jpg

І наостанок – кілька характерних штрихів.

• У 2006 році проводився ремонт конструкції, і випадково було виявлено секретне бомбосховище часів Холодної війни.

• Володимир Маяковський присвятив споруді вірш, де безробітний «прыгает с моста прямо в Гудзон». На жаль, великий поет помилився, адже так стрибнути можна тільки в Іст-Рівер.

• Між Мангеттеном і Брукліном – три мости, однак масова культура чомусь найбільше популяризує саме нашого героя.

• Для пішоходів і велосипедистів є окрема смуга над проїжджою частиною.

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Де «запалюють» зірки
Мало що може зрівнятися з яскравим зоряним небом під акомпанемент тиші. Саме про зірки OUTLOOK і розповість, а точніше про місця, де на них відкривається найкращий вид. У Європі дивитися на зірки радять не де-небудь , а... в Словенії. Справа в тому, що ця невелика країна – одна з найчистіших у світі, а отже, й атмосфера тут не настільки забруднена смогом.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Критичні температури: не дай собі засохнути
У тих куточках Землі, про які зараз піде мова, люди живуть за особливими правилами природи. Тут дощі не трапляються зненацька, а морози не приходять несподівано. Усе набагато серйозніше. І якщо одного разу вас занесе в один з них – будете вже підготовлені і, можливо, згадаєте OUTLOOK з вдячністю.
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
ФОТОПРОЕКТ: Варшава звисока
Ми ловили перші останні промені осіннього сонця на майже порожніх варшавських вуличках в неділю. Коли сонце сховалося за хмарочосами - ми піднялися на найвищий з них, щоб побачити захід.
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Таксі по-нью-йоркському
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
Керований хаос: архітектор Заха Хадід
В англійській мові є чудовий неологізм, синонім успішності – «селфмейдмен», котрий можна перекласти як «людина, що зробила себе». Саме такою людиною, безумовно, є знаменитий архітектор Заха Хадід. Ми розкажемо про її непростий життєвий і творчий шлях її ж словами.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Гетто світу: український квартал Чикаго
Як показує практика, етнічні анклави – це переважно автономні та замкнуті системи, адже, живучи там, їхні представники далеко не завжди асимілюються та інтегруються в іншу культуру. Такого не скажеш про вже знаменитий на всю Америку Ukrainian village – український район Чикаго.
Ми там були: Прага
Де віднайти найвужчий у Чехії готель «Clementin» завширшки всього близько 3 метрів, як вибрати між Pilsner Urquel, Krušovice і Gambrinus, коли годувати золотих коропів і чому 91-ий трамвай не такий як усі? Про це і не тільки дізналася Ельвіра Матросова. І, попри те, що це місто стоїть на Влтаві (дослівно wilth-ahwa – дика вода), воно аристократичне, стримане, спокійне, хоча і далеке від пуританства. Аромат хмелю, здоби і кави навкруги – незаперечна ознака того, що Прага з радістю стане потурати всім туристичним слабостям. Тож тримайтеся!
Камбоджа має бути всередині. Ангкор-Ват.
У самому серці джунглів, оточений смужкою води по периметру, розташувався гігантський прямокутник правильної форми, ніби дає уроки геометрії зіркам, що споглядають зверху. Мовчазне небо бачило години блискучої слави і болісного падіння цього дивовижного об’єкта. Понад половину тисячоліття він був головною перлиною загадкової кхмерської імперії, предметом її гордощів і заздрості ворогів. Найбільший релігійний комплекс світу – Ангкор-Ват – граючи ставить рекорди, так само легко вражаючи уяву своїх гостей.
ВІДЕО: Підкорити природу. Найвражаючі віадуки світу
Нерідко природа посилає людям випробування. Час від часу стихію доводиться приборкувати і підкорювати. Зі спорудженням мостів водні перепони перестали бути для людства проблемою. Та що ж робити, коли населений пункт розділений яром або ущелиною? Не скрізь же прокладеш заповітний місток з опорами. У таких випадках і зводять віадуки, деякі з них – справжні витвори мистецтва.
Святині мусульманського світу: мечеті з історією
Мечеть – це молитовна будівля з куполом. Поруч примикають вежі-мінарети – їх може бути не більш ніж дев’ять; заходячи всередину, паломник звертає увагу на стародавні письмена – уривки з Корану. Лише слова арабською прикрашають стіни: образотворче мистецтво тут заборонено. Сьогодні ми поговоримо про найбільш незвичні скарби мусульманського світу.
Закрити
Outlook facebook page