RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Алкогольні традиції світу. Іменинник з провінції Шампань

Алкогольні традиції світу. Іменинник з провінції Шампань

Ченці непогано розуміються на алкогольних напоях - і це не жарт. Француз-бенедиктець П'єр Періньон з абатства Отвільер 4 серпня 1668-го року здогадався поєднати виноградний сік з вуглекислим газом. Так на світ з'явився напій, добре знайомий нам як «шампанське».

Втім, з офіційним днем народженням ігристого довелося ще почекати – у 17 столітті далеко не всі ємності можна було використовувати задля таких цілей. Тиск всередині пляшки сягав 6,3 кг на один квадратний сантиметр, а це майже у три рази більше, ніж вшині автівки! Тільки в 1800-му році аптекар - історія запам'ятала його як «Франсуа з Шалона» - винайшов сучасну міцну пляшку з темного скла.

Ігристе досьє:

Швидкість вильоту короку - 14 метрів в секунду, а висота - 12 метрів. 

Дротяна вуздечка, що утримує корок, називається «мюзле». Її довжина стандартна - 52 см. 

У середньому в одному флаконі міститься приблизно 200-250 мільйонів бульбашок. Саме здатність пузиритися впродовж десяти годин після відкупорювання переважно свідчить про якість шампанського

Фахівці не рекомендують жінкам пити шампанське з помадою на губах – у ній містяться речовини, що роблять деякі смакові якості напою менш виразними.

Версальський договір, підписаний в 1919-му році не тільки регламентував життя мільйонів людей після Першої Світової, а й узаконював використання слова «шампанське». Згідно з домовленістю, таку назву може мати тільки те вино, яке було зроблено в провінції Шампань. Тим не менш, у багатьох країнах, наприклад, в США і в СРСР, в законах були лазівки, що дозволяли виробникам не зважати на правила.

Залежно від вмісту цукру у напої його поділяють на: брют (до 0,3%), сухе (3 %), напівсухе (5 %), напівсолодке (8 %) та солодке (10 %). Також існують варіанти «екстра». Наприклад, екстрабрют - цукор туди взагалі не додають.

Складно уявити автомобільні перегони без шампанського і п'єдесталу з обливанням. Першим так «привітав» з фінішем суперників і оточуючих американець Ден Герні. У 1967-му році він переміг у марафоні «24 години Лемана»... і отримав від організаторів пляшку нашого ігристого «іменинника». З тих часів цієї традиції свято дотримуються навіть під час змагань у мусульманських країнах - для цього виготовляють спеціальні шипучі безалкогольні напої.

Виноград для шампанського повинен бути або білим (шардоне), або червоним (піно нуар або піно меньє). Його слід збирати сааме тоді, коли рівень кислоти вище за рівень цукру. До речі, в провінції Шампань максимальний урожай становить 13 тонн з гектара. Більше для виробництва напою збирати заборонено через неминучу втрату якості.

Фольга, що вінчає корок пляшки, з'явилася не відразу, а лише в 19-му столітті, і спочатку вона виблискувала на своєму місці не тільки заради краси. Крім естетики - вона повинна була відлякувати щурів, що мешкали у тогочасних підвалах и нерідко розбивали пляшки.

Гусари і кіногерої завжди полюбляли справляти враження на дам, відкорковуючи пляшки шаблею або ж ефектно стріляючи короком догори. Втім, якщо для вас на першому місці саме смакові якості – наслідувати такий приклад не радимо. Відкорковуйтешампанськеякомога тихіше, тоді ігристий напій не втратить вуглекислоту. За справжній шик вважається той випадок, коли під час процедуривильоту короку звук по гучності схожий на шепіт або видих. Перевірте власноруч!

Вам це буде цікаво:
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї
Великі й не дуже світу цього змушують голосно говорити про себе не тільки за життя, але й після смерті. А як, власне, можна промовчати, дивлячись на помпезну усипальню того чи іншого діяча, навіть не беручи до уваги єгипетські піраміди. Outlook переконався в тому, що мавзолей Володимира Ілліча на Красній площі – досить скромний притулок на відміну від...
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Квіткові долини світу
Квіткові поля і долини вражають і приваблюють увагу найвибагливіших поціновувачів прекрасного. Різнокольорові розсипи духмяних рослин прикрашають простори майже в кожній країні, у найвіддаленіших між собою частинах світу. Ми пропонуємо кілька варіантів таких квіткових килимів на будь-який смак.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Відпустка в радість, або де відпочити в тиші і спокої?
Літо вже зовсім скоро, а це значить, що час планувати відпустку, пакувати валізи і складати список місць must visit. Ми розуміємо, що в шумному місті важко знайти місце, де б панувала повна тиша. А людина так влаштована, що іноді спокій їй просто необхідний.
Гід по старині: Европейські блошині ринки
Всупереч поширеній думці, європейські блошині ринки мають небагато спільного з секонд-хендом або звичайними торговельними рядами традиційних речових базарів. По суті, ці місця унікальні тим, що своєрідно відображають дух країни, а по непоказних, на перший погляд, товарах можна прочитати її минуле, відчути настрій епохи.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
«Пташку шкода!». Пернатий символ Маврикія
Фігурки птиці додо «окупували» всі сувенірні крамниці Маврикію, а її зображення навіть стало національним символом, доповнивши собою герб країни. Та найприкріше, що всю цю славу маврикійський дронт отримав після того, як повністю зник з лиця землі, на що знадобилося менше ста років...
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Пальчики оближеш: Що на вас чекає за кулісами найкращих кухонь світу
Давайте пригадаємо найбільш незвичну страву, котру вам випало скуштувати? Що це буде за їжа, вам вирішувати. Небагато екзотики;ті самі комахи, котрих ми слабо можемо уявити як інгредієнт; дивний напій із гіркуватим присмаком; несподіване поєднання гіркого і кислого… у кожного є свій незабутній досвід щодо цього.
У пошуках гастрономічного Ельдорадо
Зізнаюся, це нелегке завдання – описати кухню, котра віднедавна стала для мене основною. Нині я живу в Еквадорі і вже давно не куштувала голубці, вареники і навіть чорного хліба. Хоча, зізнаюся, кілька разів зварила борщ. Чужа кухня спочатку дивує, потім стає нудотною і лише на третій стадії знайомства з нею починає відкривати свої секрети.
Історія бренду: McDonald’s
У чому полягав секрет першої картоплі фрі, де гамбургер коштував 15 центів і чому єдиниц в 60-х фаст-фуд не почав би свій рух без... продавця міксерів? Брати Моріс і Ричард (Мак і Дік) Макдональди, як і ми, не знали відповідей на всі ці запитання, переїхавши з Нової Англії до Каліфорнії в 1927 році. Але за спиною багатозначно потирала долоні Велика депресія, готова звести нанівець усі їхні сподівання. І далі...
Закрити
Outlook facebook page