RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Departure: Киргистан

Departure: Киргистан

Киргизію прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.

Головним осередком розвитку інфраструктури вважається озеро Іссик-Куль. Розливаючись високо в горах, воно має цілих два козирі, важливих для туристів. З одного боку, це невимовна краса: кришталево чиста вода і м’які піщані пляжі, оточені горами, на яких виростають каскади дерев, підіймаючись від підніжжя колами вгору і повільно змінюючись вічно засніженими вершинами. З іншого – цілюща вода, яка не замерзає навіть при двадцятиградусному морозі. Раніше люди думали, що в рідкому стані (тоді як час вже й на ковзанах би кататися) вона залишається через високу температуру. За це й назвали водойму Іссик-Куль, що перекладається як «тепле озеро». Але ця особливість, як виявилося пізніше, обумовлена високим вмістом солі. Її випаровування в поєднанні з розрідженим гірським повітрям і створюють оздоровчу атмосферу. Відчути її можна, оселившись в місцевих готелях або санаторіях, які надають цілий спектр послуг, починаючи з дихальних процедур і до басейнів з використанням лікувальних складових.

Для тих, хто не хоче поповнити лави курортників, вважаючи за краще долучитися до киргизьких традицій, на березі облаштований юртовий табір. У літній сезон повітря тут наповнюється запахом барбекю, а народні пісні під комуз (національний музичний інструмент, родич гітари) доносяться від кожного вогнища. Так серед киргизів і приїжджаючих сюди на відпочинок казахів, які орендують укриття, може опинитися будь-який гість країни. Юрти влітку зберігають прохолоду, а в холодну пору завдяки випробуваній часом системі вентиляції всередині приміщення можна розвести вогонь прямо на підлозі. Ось він, автентичний побут гірського народу!

Киргизія – держава невелика, і щоб потрапити з одного краю в інший, достатньо кількох годин в дорозі на автомобілі. Збирати враження від тутешньої природи і місцевих традицій можна, просто їздячи країною і заїжджаючи в різні селища, або ж запитавши у самих киргизів, на що варто подивитися. Вони дуже балакучі і з задоволенням розкажуть вам, куди і для чого поїхати, а кожен другий неодмінно порадить вирушити в південний бік від Іссик-Кулю, до ущелини Джеті-Огуз, відомої ще під назвою Скель Семи Биків. Знаходиться вона у 28 кілометрах від містечка Каракол, повз яке й лежить шлях до гірської місцевості.

Якщо хочете, щоб від Киргизії вражень було ще більше, дізнайтеся, коли в Караколі ринковий день. Тутешні торгові ряди не типові, особливо для міських туристів, адже головний товар – домашня худоба. З усіх сусідських сіл сотні жителів будь-якого віку (продавці-діти, яким не виповнилося ще й десяти, – тут не рідкість) з’їжджаються, аби продати чи купити живність: корів, коней, яків і, звичайно ж, баранів, – ретельно оглянувши їхні роги, копита і шерсть. До речі про баранів. Цю тварину ви будете зустрічати всюди: в живому, готовому вигляді, а також як «одяг».

Ставлення до баранини у більшості людей варіює між двома крайнощами. Її або дуже люблять, або навіть запах терпіти не можуть. Якщо ви належите до другої групи, не хвилюйтеся – у Киргизії від цього «виліковуєшся» швидко, адже тут все просякнуте цим стійким ароматом. Юрти зроблені з шерсті тварини; шкарпетки, шапки, шуби – теж; головна їжа – страви з баранячого м’яса, а гори всіяні величезними стадами цих парнокопитних. Половина професій також передбачають постійну роботу з ними: пастухи, доярки, торговці, кухарі, стригалі, ткачі...

Після відвідин Каракола вирушимо все ж до найкрасивіших місць країни – Джеті-Огузької ущелини. Аби на власні очі побачити сім величезних червоних скель, що стоять одна за одною, гармоніюючи з білими вершинами гір на їх тлі, туристи, не шкодуючи ніг, переходять вбрід гірську річку. 

За «сімома биками» перед захопленими мандрівниками виростає ще одна червона скеля, розділена надвоє. Називається вона «Розбите серце», на честь легенди про двох закоханих, які не могли бути разом, тому кинулися з вершини, після чого брила і тріснула. Свою історію, щоправда зі щасливішим кінцем, має кожне джерело, водоспад, печера та інші місця долини. Про них вам обов’язково розкажуть киргизи, які й тут влаштувалися у своїх кочових юртах...

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Вірменські хачкари: поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії. Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Закрити
Outlook facebook page