RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  «Тепер ти вільний, маса»

«Тепер ти вільний, маса»

Сьогодні, 2 грудня, в усьому світі відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. На честь цієї дати журналіст OUTLOOK Олександра Комісарова підготувала добірку фільмів, в яких піднімається тема несправедливості та експлуатації людини людиною.

"Тепер ти вільний, маса", - Такими словами попрощався старий чорношкірий зі своїм господарем на невільничому аукціоні у фільмі «Рабство». Більш глибокої фрази на подібну тему в кіно я не чула. Півтора століття тому, після тривалої війни між Північчю і Півднем, Америка нарешті назавжди відмовилася від пригноблюючого устрою. З того часу раби в Штатах з’являлися лише на екрані.

Тема американського рабства – мабуть, найбільш плідна для режисерів, які хочуть підняти ідею вічних, тепер уже, цінностей свободи і зачепити найсильніші емоції глядача. Хай то жах, жалість або презирство – мало знайдеться тих, хто зможе байдуже дивитися на страждання невільників, їх закривавлені спини і бездушність рабовласників. Різниця тільки в тому, як пробиваються до цих емоцій автори.

Логічно, що найкраще привертає увагу до серйозного питання те, що легко сприймається глядачем, – любов на тлі проблеми. Наприклад, «Джанґо вільний». Два роки до громадянської війни, раб, якому пощастило, і звірства по відношенню до тих, кому поталанило менше. Усе це – фон героїзму Джанґо, який незважаючи ні на що поривається до своєї коханої дружини. Яскравий, повний емоцій, живий фільм. За словами режисера Квентіна Тарантіно, це, безумовно, історія кохання. Наскільки добре чи погано надавати темі певної попсовості – питання спірне. Зрештою, нікому не сподобається плакати три години поспіль. Плюс легкого душку мас-маркету в тому, що любов і літри крові, які розбризкуються по всіх епізодах цієї кінострічки, напевно привернуть увагу навіть того, хто не замислювався про проблеми расизму та історію рабства, якщо така людина раптом знайдеться в Штатах.

бред питт.jpgТа й взагалі, картини про невільництво в США до громадянської війни явно стають трендом. До них навіть Бред Пітт у своєму продюсерському амплуа вирішив звернутися – роботою «Дванадцять років рабства». Автори італійського постера до фільму вирішили заманювати глядачів саме Піттом – і нічого, що він з'являється у фільмі лише на кілька хвилин, кого хвилюють такі умовності...

Усім знайомий голлівудський шедевр «Звіяні вітром» мимохідь, однак досить яскраво зачепив питання рабства, боротьби з ним і викривлених уявлень учасників Ку-Клукс-Клану про свою діяльність. Багатогранний і пам’ятний «Хмарний атлас» торкнувся проблеми людяності поневолених і того, як розвивалася ця людяність у їх власників. Крім того, кожен поважаючий себе серіал зараз ні за що не пропустить нагоди згадати про чорну, у всіх значеннях, сторінку історії Штатів.

Текстовая облачный атлас рабство.jpgПитання в іншому: чи виправдане обмеження проблеми зображенням лише картин страждань? Сьогодні рабство все ще існує. Воно набуло нового змісту, нових форм, але не зникло. Це спосіб мислення. І чудовою спробою зрозуміти і показати це в умовах Америки початку ХІХ століття став фільм «Рабство» – історія англійки, яка вийшла заміж за плантатора в Джорджії. Крові там менше, ніж у Тарантіно. Зате більше експресії в поведінці акторів. І сцен із життя підневільних людей. А разом з тим можна оцінити викривлене сприйняття господарем рабів і турботи про них. «Я читав твій щоденник і думав – хто ж? Хто ця жахлива людина? А це все я», – сказав героїні наприкінці фільму її чоловік. Стрічка виводить питання в значно ширшу площину, показуючи, як зникає полуда з очей рабовласника, коли він звільняє своїх підлеглих. Саме завдяки цій темі змін у людській свідомості картина набуває цінності й актуальності. Бо ніщо не може зробити фільм більш затребуваним краще, ніж звернення до психіки – адже вона, на відміну від історичних умов, не змінюється.

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх, пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
Дружина Посла Грузії в Україні провела зустріч Ambassadors Spouses Club і показ національного одягу
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Ірина Султанішвілі провела зустріч Ambassadors Spouses Club, в рамках якої були продемонстровані зразки традиційного одягу.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
За підтримки посольства Швейцарії в Україні в столиці пройшла виставка Swiss Graphic Design
У Київському ArtHall D12 за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Гійома Шойрера пройшла виставка Swiss Graphic Design. Відкриваючи захід, Голова дипломатичної місії привітав усіх присутніх, побажав насиченого і надихаючого вечора.
Піонери моди
Мода – це вчинок. Мода – це прояв волі. Не побоявшись одного разу здатися смішним і незрозумілим, людина ризикує стати частиною модної історії. Чиїсь імена вона запам'ятовує, когось незаслужено не помічає, а для декого стає справою, сенсом усього життя.
За підтримки посольства Білорусі в столиці пройшов спектакль Мінського театру-студії кіноактора
У Київському академічному театрі драми і комедії за підтримки Посольства Білорусі в Україні і Київської міської державної адміністрації пройшов спектакль "Шлюбний договір" Мінського театру-судії кіноактора. Постановка пройшла в рамках гастрольного туру по Україні.
Кіно по-нігерійськи
Більшості людей Нігерія відома як країна з величезними запасами нафти і перманентними економічними і політичними проблемами. При цьому мало хто за межами Африки знає про потужну кіноіндустрію в цій державі, розмах і оборот якої вражають. Ми з головою пішли в цю тему і спробували зрозуміти, що таке «Ноллівуд»?
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки
Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху. Сутінковий край легенд і переказів не відмовить у прихистку стомленому мандрівнику: на стежках духів немає самотніх.
Знай наших: Анатолій Кокуш
Кіно – либонь, найбільш «технічний» вид мистецтва, котрий придумало людство. Скільки б таланту, фантазії і енергії не було у творців будь-якого фільму, практично всі стадії виробництва так чи інакше спираються на техніку, без якої ідеї так і залишаться всього лиш ідеями. Сьогодні Outlook розповідає про, напевно, найбільш відомого «технаря» із світу кіно – володаря двох заповітних «Оскарів» Анатолія Кокуша.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю з режисером Дороном Пазом
OUTLOOK вдалося поспілкуватися з ізраїльським режисером Дороном Пазом, котрий представив у Києві свою нову роботу «Єрусалим». Про спосіб пошуку натхнення через заголовки в журнальних статтях, перспективу кінематографу загалом і про причини вельми стриманого ставлення до критиків читайте далі у матеріалі!
Закрити
Outlook facebook page