RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Світові гетто: «Маленька Італія» Нью-Йорка

Світові гетто: «Маленька Італія» Нью-Йорка

Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Першим у нашому циклі буде Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.

У пошуках кращої долі жителі Апеннін ринули до Америки ще на початку XIX століття. «Велике яблуко» – саме те місто, де ця сама краща доля заставала переселенців. Бачачи таке щастя, місцевий градоначальник Річард Варік створив спеціальний комітет, який мав поетапно розселяти прибулих зі Старого світу. Недовго обираючи, він віддав їм район у Нижньому Манхеттені, назвавши це місце не інакше як «болото». Втім, працьовиті мігранти зробили все, щоб спростувати слова мера.

Трохи пізніше, бажаючи здатися добродушним і гостинним, Варік, виступаючи перед переселенцями, заявив: «Нью-Йорк був і залишається містом приїжджих. Тому ваше нове місце проживання ви можете назвати Новим Римом або Маленькою Італією». Як бачимо, другий варіант укорінився. Згідно з приблизними підрахунками, за XIX століття від 170 до 200 тисяч синьйорів і синьйорин прибули до «Міста можливостей».

І якщо американці нормально до них ставилися, використовуючи італійців як дешеву робочу силу, то інші «понаїхавші», здебільшого ірландці та німці, вважали нащадків Цезаря людьми другого сорту. У ту пору про них навіть ходив такий жарт: «Якщо ви сядете з італійцем за один обідній стіл, він робитиме вигляд, що неголодний. Та варто вам вийти з-за столу, як він тут же накинеться на їжу, забувши скористатися ложкою». Не додавав їм популярності і той факт, що вони неохоче вчили англійську. Крім того, в середині 1900-х містом прокотилася епідемія туберкульозу, а звинуватили у цьому самі здогадуєтеся кого.

Однак у наступному столітті багато чого змінилося. Приблизно через сімдесят років любителів піци в Нью-Йорку було вже майже 400 тисяч. І в цей же час до Америки починають перебиратися представники італійської мафії. Після Першої світової війни авторитет «Коза Ностри» в рідній країні впав, та й з економікою там було туго, тому «славні хлопці» теж погналися за американською мрією. Так район наповнився дорогими ресторанами, барами, казино. Зрозуміло, що гроші в цю розкіш вкладали багаті дони. Навіть музиканти бажали виступати саме в Нижньому Манхеттені – за ніч тут можна було «зрубати» до тисячі доларів.

Сьогодні Маленька Італія – один із найбільш престижних і дорогих кварталів міста. Щоправда, за останні років 30 він став меншим – багато його мешканців роз’їхалися по країні, і на спорожнілих вулицях оселилися китайці із сусіднього Чайна-тауну, євреї та громадяни колишнього СРСР. І все ж, туристи та ньюйорківці що б там не було прагнуть потрапити на Малберрі-стріт чи Брум-стріт, щоб зануритися в атмосферу італійської Америки.

І справа тут зовсім не у видимих атрибутах, таких як свіжоспечена піца, кучеряві привабливі брюнети та брюнетки, картаті скатертини. Здається, що справжню чарівність цього району не можна побачити, а тільки відчути, та й то – через певний час. За словами тих, хто там побував, Нижній Манхеттен – яскравий приклад сплетіння культур: зустріти там італійця, який говорить літературною мовою, – це рідкість. Проте й англійською нормально з вами теж не поспілкуються.

А взагалі, рушайте туди самі. Особливо вдала пора – вересень. У цьому місяці проходить грандіозний фестиваль-карнавал Сан-Дженнаро, і Малберрі-стріт на 10 днів стає ще барвистішою. Хоча, куди вже більше?

Вам це буде цікаво:
Таксі по-венеційському: гондоли
Мабуть, на планеті немає людини, яка би хоч краєчком вуха не чула про дивовижне італійське місто на воді. Венеція з її неповторною архітектурою, фантастичними пейзажами і власною атмосферою вже багато століть вабить людей з усіх куточків світу. І щоб відчути її на повну й побачити під несподіваним кутом, треба неодмінно поплавати на легендарних гондолах, про які ми розповідаємо сьогодні в рамках нашого циклу про транспорт-символ.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні Outlook подорожує по найцікавіших з точки зору географії й адміністративного управління містах і країнах, що є анклавами, цілком розташованих на територіях інших держав.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Таксі по-нью-йоркському
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Гетто світу: український квартал Чикаго
Як показує практика, етнічні анклави – це переважно автономні та замкнуті системи, адже, живучи там, їхні представники далеко не завжди асимілюються та інтегруються в іншу культуру. Такого не скажеш про вже знаменитий на всю Америку Ukrainian village – український район Чикаго.
Водоспади Ігуасу - Ніагара «відпочиває»!
П’ять тонн води щомиті зриваються в ущелину, ревучи, піднімаючи пар і розплескуючи бризки на всі боки. «Рідка стіна» водоспадів Ігуасу півмісяцем, у три кілометри, розкинулася на кордоні Аргентини, Бразилії та Парагваю...
Альберобелло: у світі труллів, вина і чарувань
Стареньке селище, котре колись було розташоване на території сучасного Альберобелло, було знищене і зведене заново не менш ніж сотню разів. І йдеться не про завоювання і нальоти войовничих чужинців. Ні, його свідомо руйнували самі мешканці. Як гадаєте, навіщо?
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Венеційський карнавал: «Маско, я тебе знаю!»
У дні знаменитого карнавалу романтична Венеція ніби знову народжується. Її вулиці сяють у передчутті свята, в очах людей ціла гама радісних емоцій – від ейфорії до знайомого всім «невже це відбувається зі мною?» До речі, за підрахунками, на захід прибуває майже півмільйона туристів.
Departure: Трієст
Спробуйте відгадати, що це за місто і де: тут і там прогулюються хорвати і словенці, п'ють пиво, як у найкращих австрійських броварнях, і при цьому закушують пастою з місцевими морепродуктами. Навряд чи ви одразу збагнете, про що мова, а от ми знаємо, і сьогоднішня наша розповідь про італійський Трієст, який іноді називають «останньою цитаделлю Італії на Сході».
Якщо в тебе 10 доларів і ти у Болоньї
Неймовірна за своєю фактурою оранжево-червона середньовічна архітектура, величні вулиці-галереї замість звичних тротуарів, що дають змогу здійснювати пішохідні прогулянки за будь-якої погоди, а також статус кулінарної столиці Італії – хіба тільки цих причин замало, щоб вирушити у Болонью? Outlook вважає, що ні, тому і розповідає, як і на що витратити свої гіпотетичні 10 доларів у цьому затишному місті.
Найяскравіші міста Хорватії: так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Гетто світу: польський квартал Нью-Йорка
Нью-Йорк справедливо вважається одним з найцікавіших міст планети. Причин цьому безліч, у тому числі і його унікальний етнічний склад з більш як двадцятьма великими громадами. Самі ньюйорківці жартують, що їм і не надто потрібно подорожувати – досить просто проїхатися національними анклавами та познайомитися ближче з новими культурами.
ЛІТО НА СПРАВЖНЬОМУ РАНЧО!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо, щоб попрацювати на справжнісінькому гостьовому кінному ранчо під назвою "Sundance".
Закрити
Outlook facebook page