RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Palio del Papero: не тільки птахи

Palio del Papero: не тільки птахи

Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.

Вона бере свій початок з 1982 року. Маленьке італійське містечко Сан-Мініато, яке розкинулось на пагорбі поблизу Балконевізі, було звичайним фермерським селищем. Місцевих жителів завжди було небагато. А в 50–60-х роках минулого століття, після воєнних дій та інших негараздів, у селищі зосталося всього декілька десятків сімей.

Проте у 80-х деякі родини стали повертатись на рідні землі. І щоб якось відродити край, вирішили затіяти фестиваль, де збиралися пригощати грибами та білими трюфелями, якими славиться ця місцина. 1982 року організатори вирішили підживити інтерес до фестивалю, і традиційні трюфельно-грибні трапези перетворилися на гарнір до основної страви. Адже відтоді найбільш видовищним дійством зібрання стало зовсім не поїдання гастрономічних делікатесів, а «качині перегони».

Качиний фестиваль (Palio del Papero), який також зветься Перегони Паліо, традиційно проводять у другу суботу жовтня. Це саме та пора, коли осінь уже навідалась, але ще хочеться свята і яскравих емоцій.

Щоб поборотися за головний приз, чотири прилеглі міста: Формацино (Fornacino), Іль Борго (Il Borgo), Буччіо (Buecchio) і Фондоді Сцеса (Fondodi Scesa) – мають виставити своїх марафонців. Усі учасники висувають по парі качок-бігунів, яких іменують на честь рідного міста. Птахи мусять подолати естафету в 150 метрів. При цьому їхні «наставники» всіляко заохочують пернатих, щоб ті дісталися фінішу раніше за суперників. Саме це і врятує від потрапляння в суп. Останнє, звісно, жарт. Ставлення до качок контролюють. Під час перегонів птахів не можна не тільки штовхати, але й узагалі торкатися, підганяти дозволено лише голосом. На фестиваль навіть запрошують інспекторів, які прискіпливо перевіряють умови утримання бігунів, процес підготовки їх до перегонів та стежать, щоб тренери «не розпускали рук».

Глядачі вигадують прогнози, роблять справжні ставки і спостерігають, як конкуренти долають дистанцію. Качки своїм бігом пробуджують справжній азарт, адже їхня поведінка доволі непередбачувана.

По закінченню перегонів учасники дійства фотографуються з птахами-фіналістами, сперечаються щодо учасників і святкують разом з переможцями.

А ще глядачі стають очевидцями історичного параду, що зображає події, які колись відбувались на землях Сан-Мініато. Цей захід поновлює в пам’яті жителів знаменні дати і віхи, а туристи отримують невеликий екскурс у минуле міста, пізнаючи нове й невідоме. Людей захоплює історія місць, які подарували Італії і всьому світу таких видатних особистостей, як: поет Франко Сакетті, композитор Маріо Масканьї, брати-кінорежисери Паоло і Вітторіо Тавіані та інші.

Після спортивно-культурних видовищ настає час смакувати традиційною італійською кухнею і дегустувати делікатеси. Білі трюфелі з околиць Сан-Мініато славляться своїми великими розмірами і неабиякою якістю. Традиції вирощування й торгівлі ними сягають середньовіччя. Тож місцеві добре знаються на цьому і почастують найсмачнішим, висококласним продуктом.

Участь у качиному фестивалі неодмінно дасть зрозуміти, чи прийшовся вам упору італійський черевичок. 

Вам це буде цікаво:
Таксі по-венеційському: гондоли
Мабуть, на планеті немає людини, яка би хоч краєчком вуха не чула про дивовижне італійське місто на воді. Венеція з її неповторною архітектурою, фантастичними пейзажами і власною атмосферою вже багато століть вабить людей з усіх куточків світу. І щоб відчути її на повну й побачити під несподіваним кутом, треба неодмінно поплавати на легендарних гондолах, про які ми розповідаємо сьогодні в рамках нашого циклу про транспорт-символ.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Альберобелло: у світі труллів, вина і чарувань
Стареньке селище, котре колись було розташоване на території сучасного Альберобелло, було знищене і зведене заново не менш ніж сотню разів. І йдеться не про завоювання і нальоти войовничих чужинців. Ні, його свідомо руйнували самі мешканці. Як гадаєте, навіщо?
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Царство льоду і снігу. Фестиваль Харбін
Щоб серед наших читачів не ставало забагато сумних і плаксивих людей, що лічать дні до літа чи бодай до теплої весни, Outlook розповідає як мінімум про один привід полюбити холодний сезон всім серцем. І привід цей – вирушити в китайське місто Харбін і на власні очі побачити фантастичний за своїм розмахом фестиваль льоду і снігу.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Завдяки Посольству Палестини в Україні OUTLOOK пощастило побувати в цій дивовижній країні і познайомитися з її традиційними ремеслами. Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами Outlook!
В рамках проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомила українок з мистецтвом розпису по тканині
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Пакистану в Україні Сіма Аттар приєдналася до культурно-освітнього проекту OUTLOOK і ГДІП Diplomatic Greetings і провела незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок.
Закрити
Outlook facebook page