RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2

Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2

Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.

Читайте також  «Країна, яка вміє сподобатися: Вірменія Частина 1».


Що подивитися?

До свого національного надбання – хачкарів – вірмени ставляться трепетно і з повагою. Це оброблені та облагороджені камені-хрести з унікальним візерунком. ЮНЕСКО включило їх до Фонду світової спадщини, бо подібні не трапляються в жодній іншій культурі.

Колись вірмени висікали хачкари з будь-якого приводу: в день весілля, народження або смерті, на честь вдалого військового походу. Кожен їхній завиток і лінія, як код для нащадків, розповідь про минуле.

Камені й донині не втратили своєї актуальності для вірмен. Люди роками економлять, щоб після смерті родичі могли встановити над їхніми могилами такий самобутній пам'ятник. Прогулюючись старим кладовищем серед древніх хачкарів, я зустріла дідуся, який прийшов посидіти біля могил своїх пращурів. Розповів, що й сам відкладає на подібний камінь, хоч і коштуватиме такий близько тисячі доларів. Це дорого для пенсіонера, однак зібрати гроші на монумент вважає справою обов'язковою.

Що скуштувати?

У єреванських супермаркетах можна знайти практично все те ж саме, що і в Україні. Повно наших шоколадних цукерок і горілки. Тому повз ці полиці я пробігала не зупиняючись. А ось біля коньячних стелажів можна стояти годинами. Щоб не робити реклами – багато, різноманітно, на будь-який гаманець і смак.

Чудові лаваші, шашлики, форель і кебаби з м'яса раків подають у маленьких придорожніх кафе. Хочеться з'їсти все і навіть зі скатертиною. Страви щедро присмачені приправами, соусами і прикрашені зеленню. А лимонад!

Коли мені захотілося випити пляшечку, а під руками не було відкривачки, я півгодини провозилася з металевою кришечкою, потихеньку відгинаючи її від горлечка то ніжкою від стільця, то батареєю, то, хай вибачать мене працівники готелю, краєм лакованого ліжка. Але з якою насолодою я припала врешті до напою...

Одного разу ми заїхали пообідати в село, яке трапилося по дорозі. Колишній фотограф покинув роботу і разом з родиною організував домашній бізнес. На досить просторому подвір'ї він накриває столи для іноземних делегацій. Тут-таки печуть хліб і настоюють абрикосову горілку. Від минулого життя у господаря залишилася тільки жилетка з численними кишеньками для провідців, ламп, тримачів, лінз. Чолов’яга довго журився, що фотографія нині не в пошані у Вірменії і розповідав про тонкощі свого нинішнього заняття. Найкращими їдцями, приміром, він назвав німців. Вони намагаються скуштувати всього і не скупляться на чайові. А ось італійці надто галасливі за столом. Їхня компанія з п'ятнадцяти осіб легко заглушить сотню японців. Ті ж їдять дуже тихо, хіба що чвакають, поділився спостереженнями господар.

Де відшукати просвітлення?

Біля скельного монастиря Ґегард нас зустрів молодий священик. Точніше ми відірвали його від роботи. А возився він з вуликами. Поскаржився, що вночі прийшов ведмідь, розкрив їх і поласував жаданою смакотою. Заходить на солодке звір не вперше. Ченці вже й виставляти окрему миску для клишоногого стали з торішнім медом, але свіже все-таки смачніше.

До слова, монахи тут не рідкість. Легенда свідчить, що перші з них з'явилися в цих місцях ще в IV столітті. Вони прийшли з Григорієм Просвітителем і залишилися біля чудодійного джерела, яке, за переказами, зцілює тіло і душу. Тому не дивно, що в Ґегарді завжди так багато паломників. Усі хочуть випити життєдайної води і подивитися на спис, яким поранили Христа.

Крім зцілення душі (а це, звісно, справа суто особиста), Вірменія може запропонувати і те, що шукають люди науки. Дивовижне сусідство давньої абетки і сучасних технологій. Величезне книгосховище, найбільше у світі – гордість Вірменії. Офіційна інформація свідчить, що фонди Матенадарану містять понад 17 тисяч рукописів і 100 тисяч старовинних документів.

Поряд з вірменськими в музеї зберігаються манускрипти російською, на івриті, латиною, арабською, сірійською, грецькою, японською, перською та іншими мовами. У фондах чимало особистих архівів відомих людей із заповітами, дарчими, свідоцтвами про народження та шлюби. Раритети коштують величезних грошей. Але продавати їх не збираються. Кажуть, так спокійніше буде спадкоємцям фоліантів.

У залі нагорі я зустріла бабусю з дівчинкою. Вони роздивлялися електронну версію стародавньої Біблії. Онучка по складах читала чудернацькі, дуже гарні завитки. Я поцікавилася, звідки вона знає старовірменську. Виявилося – росте в сім'ї філологів, а сама школярка гордо поглянула на мене і мовила: «Я ж вірменка!»

***

Перед вильотом, сидячи в салоні лайнера, я ловила кожну можливість ще раз подивитися на Арарат, помилуватися, як над ним сходить сонце, адже біля підніжжя гори розкинулася одна з найчарівніших країн. Вірите чи ні, та мені здавалося, що вона, прощаючись, усміхалася нашому літакові, який набирав висоту. 

Вам це буде цікаво:
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Оплачуємо проїзд і дивимося у вікно: найбільш незвичні трамвайні маршрути світу
Всупереч багатьом песимістичним прогнозам урбаністів XX століття, трамвай як вид громадського транспорту зміг не лише вистояти у боротьбі з метро та іншими засобами пересування, але й здобув друге дихання вже в наш час. Початок XXI століття з його неймовірними технологіями увійде в історія як епоха «трамвайного ренесансу».
Найяскравіші міста Хорватії: Так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Вірменські хачкари: Поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Departure: Амстердам
Якщо ви подумки знайшли рішення для всіх проблем світобудови в нескінченній черзі в Rijksmuseum і за якісь кілька годин вас тричі мало не збили на дорозі – не сумнівайтеся: цей день пройшов саме в Амстердамі. Популярний британський письменник Террі Пратчетт не дуже й перебільшував, кажучи: «Моє враження від Амстердама – це...
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Подорож до Трансільванії: Знакові місця Румунії
Візит до мальовничої Трансільванії схожий на містичну феєрію, яка відбувається наяву. Проте далеко не всі туристи знають, що варто відвідати в Румунії, крім знаменитого замку Бран, легендарної оселі графа Дракули. Тож OUTLOOK цьому зарадить, надавши можливість самостійно вибрати захопливий маршрут...
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на травневі свята у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see цими святами! Гайда з нами!
З ківі не пропустять. Митні заборони на вивезення
Туристи з очима, повними сліз від того, що з їхніх валіз витрусили статуетки, черепашки та інші придбані на згадку сувеніри, – явище на митниці звичайне. Щоби вашу мандрівку не затьмарило подібне, OUTLOOK пропонує ознайомитися з добіркою дивних інколи предметів, заборонених до вивезення у різних країнах.
Гвінея-Бісау. Дорога втеча від цивілізації
Відпочивальники поділяються на два типи: «тепличні» й екстремальні. Перші ні за що не проміняють затишні готелі й пасивне лежання на пляжі. Другі ж замість остогидлого all inclusive і люксових номерів нададуть перевагу навіть хижці. Саме такі умови вам запропонує Гвінея-Бісау.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості. До того ж не більше ніж за 100 доларів!
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Країна з ароматом ладану. Оман
Ця країна відкрилася для туристів лише наприкінці вісімдесятих років, хоча у минулому її портові міста вважали вікном у новий світ. Тепер вона відома як виробник найдорожчих парфумів, світовий постачальник ладану, зберігач мідних рудників, що давали метал для стародавніх цивілізацій!
Закрити
Outlook facebook page