RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  З робітничих кварталів в оперу: канкану 156 років!

З робітничих кварталів в оперу: канкану 156 років!

Сьогодні відзначається офіційний день народження канкану. 21 жовтня 1858-го року його вперше виконали в Парижі. А неофіційно танцювали ще з початку XIX століття. Outlook ділиться невідомими фактами про спокусливі рухи, без яких уже неможливо уявити французької культури.

 Слово «канкан», саме по собі веселе і запальне, перекладається як «шум» чи «гам». Ще його використовують, коли порівнюють жінку з качкою, котра вихляє задньою частиною тулуба.

 Близько п'ятдесяти років танець вважався непристойним. Еліта його засуджувала, а виконували тільки в робітничих районах і на околицях Парижа. Деякі культурологи вважають, що канкан – провісник стриптизу. Хоча який же це стриптиз, якщо чоловіки бачили тільки оголену смужку тіла між панчохами та одягом – питання риторичне.

 Театральні режисери і директори, завсідники веселих кабаре, шукаючи там натхнення, помічали, що зухвалий танець із задиранням ніг привертає неабияку увагу. Напевно, тому 1858 року в паризькій опері на свій страх і ризик поставили «Орфей у пеклі» Оффенбаха, де добропорядну публіку в одному з актів розпалювали жваві красуні. Успіх був неймовірний, і про непристойності миттю забули.

 Остаточно як культовий і цілком пристойний канкан утвердили танцівниці знаменитого «Мулен Ружа». Взагалі, тамтешні панянки зі своїми талантами і долями – це окрема історія. Але ми зупинимося тільки на Ля Гулю, уродженці Ельзасу Луїзі Вебер, яка була примою наприкінці XIX століття. Її прізвисько перекладається як «ненажера», адже жіночка мала звичку підсісти до когось за столик після виступу і гарненько попоїсти за чужий рахунок. Ця танцівниця за життя була справжнім символом канкану. 1990-го року її останки навіть перепоховали на Монмартрі.

 Серед чоловіків найспритнішим вважалося виконання акробата Шарля Мазур’є, який привніс у танець шпагат як елемент.

 Ля Гулю та інші дівиці були героїнями незліченної кількості портретів, оскільки «Мулен Руж» відвідували практично всі художники, які жили в Парижі на зламі XIX–XX століть. Особливої слави зажив Анрі де Тулуз Лотрек, відомий серією плакатів з танцівницями.

 Жіночий вереск під час танцю з'явився в 1920-му році, коли французький хореограф П'єр Сандріні об'єднав сольний канкан з британським ансамблевим.

 Прийнято вважати, що практично всі рухи, що їх використовують під час цього веселого галопу, вигадали недавно. Та, за дослідженнями, ще в XVI столітті селянки з Бретані веселилися подібним чином. І навіть 2400 років до нашої ери в Єгипті танцювали щось на зразок канкану. Про це свідчать барельєфи.

 У Радянському Союзі, як ми знаємо, і сексу не було, і «танці танцювали» лише пристойні. Ось тільки сам Микита Сергійович Хрущов, моралізатор всієї країни, був не проти помилуватися довгоногими красунями. Під час свого робочого візиту до США генсек відклав справи державні й вирушив на знімальний майданчик фільму «Канкан», де залюбки провів кілька годин поряд із зіркою кіно Ширлі Маклейн та її партнерками-танцівницями по картині. Кажуть, після екскурсії радянський лідер став значно поступливішим у політичних питаннях.

 Знаменитий Бернард Шоу дав своє визначення канкану, яке багато хто вважає канонічним: «Це – вертикальне вираження горизонтального бажання, легалізоване музикою».

На десерт ми пропонуємо вам три фільми для перегляду, які наочно демонструють красу цього танцю. Це якщо найближчим часом вам не випадає побувати в Парижі та провести вечір у знаменитому кабаре.

«Французький канкан»

1954, Франція, Італія

Син знаменитого художника Огюста Ренуара, який не з чуток знав, що таке канкан, зняв прекрасну історію про те, як звичайна праля стала зіркою танців. Кіно вважається максимально автентичним і достовірним.

«Вогні вар'єте»

1950, Італія

Дебютна картина великого Федеріко Фелліні, створена у співавторстві з Альберто Латтуадою. Буде до вподоби не тільки шанувальникам танцю, але й кіноманам, які цікавляться, як починав Маестро.

«Мулен Руж»

2001 рік, Австралія, США

Якщо ви не бачили і не чули Евана Макгрегора та Ніколь Кідман, які співають наживо і бездоганно танцюють, заповнюйте пробіл. Блискуча постановка від головного майстра костюмованих драм сучасності База Лурмана вже встигла стати класикою.

Вам це буде цікаво:
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
ВІДЕО: Величний спадок Узбекистану
Завдяки Посольству Узбекистану в Україні та особисто Надзвичайному і Повноважному Послу Алішеру Абдуаліеву OUTLOOK пощастило побувати в цій гостинній країні. І сьогодні ми розповімо про унікальне місце - Мавзолей видатного полководця і політичного діяча Амір Темура.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в Outlook.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Яскравіше тисячі смарагдів. У Києві відкрилася виставка, присвячена українці Катерині Десницькій - дружині принца Таїланду
Катерина Десницька - родом з Волині. Втім, в світі її знають, як принцесу Таїланду, дружину принца Чакрабона. Ця незвичайна українка відома своєю безстрашністю і силою духу. Недарма під час російсько-японської війни вона відмовилася від привабливої ​​пропозиції жити в розкоші і багатстві і пішла на фронт працювати медсестрою. Після повернення доля винагородила її за сміливість. А історія її любові до сих пір захоплює любителів щасливих історій.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Історія бренду: «Louis Vuitton» – чемоданний прорив
Найбільш пізнаваний бренд у світі й один із найстаріших у Франції «Louis Vuitton» – це символ розкоші, елітарності й аристократизму. Усе розпочалося з якісних валіз, далі – різні види сумок, а тепер бренд виробляє все – і жіночий одяг, і чоловічий, і дитячий, і взуття, і прикраси. Причому «Louis Vuitton» нині діє не тільки в люксовому сегменті, а й розширює свій вплив і на prеt-а-porter.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Закрити
Outlook facebook page