RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  З робітничих кварталів в оперу: канкану 156 років!

З робітничих кварталів в оперу: канкану 156 років!

Сьогодні відзначається офіційний день народження канкану. 21 жовтня 1858-го року його вперше виконали в Парижі. А неофіційно танцювали ще з початку XIX століття. Outlook ділиться невідомими фактами про спокусливі рухи, без яких уже неможливо уявити французької культури.

 Слово «канкан», саме по собі веселе і запальне, перекладається як «шум» чи «гам». Ще його використовують, коли порівнюють жінку з качкою, котра вихляє задньою частиною тулуба.

 Близько п'ятдесяти років танець вважався непристойним. Еліта його засуджувала, а виконували тільки в робітничих районах і на околицях Парижа. Деякі культурологи вважають, що канкан – провісник стриптизу. Хоча який же це стриптиз, якщо чоловіки бачили тільки оголену смужку тіла між панчохами та одягом – питання риторичне.

 Театральні режисери і директори, завсідники веселих кабаре, шукаючи там натхнення, помічали, що зухвалий танець із задиранням ніг привертає неабияку увагу. Напевно, тому 1858 року в паризькій опері на свій страх і ризик поставили «Орфей у пеклі» Оффенбаха, де добропорядну публіку в одному з актів розпалювали жваві красуні. Успіх був неймовірний, і про непристойності миттю забули.

 Остаточно як культовий і цілком пристойний канкан утвердили танцівниці знаменитого «Мулен Ружа». Взагалі, тамтешні панянки зі своїми талантами і долями – це окрема історія. Але ми зупинимося тільки на Ля Гулю, уродженці Ельзасу Луїзі Вебер, яка була примою наприкінці XIX століття. Її прізвисько перекладається як «ненажера», адже жіночка мала звичку підсісти до когось за столик після виступу і гарненько попоїсти за чужий рахунок. Ця танцівниця за життя була справжнім символом канкану. 1990-го року її останки навіть перепоховали на Монмартрі.

 Серед чоловіків найспритнішим вважалося виконання акробата Шарля Мазур’є, який привніс у танець шпагат як елемент.

 Ля Гулю та інші дівиці були героїнями незліченної кількості портретів, оскільки «Мулен Руж» відвідували практично всі художники, які жили в Парижі на зламі XIX–XX століть. Особливої слави зажив Анрі де Тулуз Лотрек, відомий серією плакатів з танцівницями.

 Жіночий вереск під час танцю з'явився в 1920-му році, коли французький хореограф П'єр Сандріні об'єднав сольний канкан з британським ансамблевим.

 Прийнято вважати, що практично всі рухи, що їх використовують під час цього веселого галопу, вигадали недавно. Та, за дослідженнями, ще в XVI столітті селянки з Бретані веселилися подібним чином. І навіть 2400 років до нашої ери в Єгипті танцювали щось на зразок канкану. Про це свідчать барельєфи.

 У Радянському Союзі, як ми знаємо, і сексу не було, і «танці танцювали» лише пристойні. Ось тільки сам Микита Сергійович Хрущов, моралізатор всієї країни, був не проти помилуватися довгоногими красунями. Під час свого робочого візиту до США генсек відклав справи державні й вирушив на знімальний майданчик фільму «Канкан», де залюбки провів кілька годин поряд із зіркою кіно Ширлі Маклейн та її партнерками-танцівницями по картині. Кажуть, після екскурсії радянський лідер став значно поступливішим у політичних питаннях.

 Знаменитий Бернард Шоу дав своє визначення канкану, яке багато хто вважає канонічним: «Це – вертикальне вираження горизонтального бажання, легалізоване музикою».

На десерт ми пропонуємо вам три фільми для перегляду, які наочно демонструють красу цього танцю. Це якщо найближчим часом вам не випадає побувати в Парижі та провести вечір у знаменитому кабаре.

«Французький канкан»

1954, Франція, Італія

Син знаменитого художника Огюста Ренуара, який не з чуток знав, що таке канкан, зняв прекрасну історію про те, як звичайна праля стала зіркою танців. Кіно вважається максимально автентичним і достовірним.

«Вогні вар'єте»

1950, Італія

Дебютна картина великого Федеріко Фелліні, створена у співавторстві з Альберто Латтуадою. Буде до вподоби не тільки шанувальникам танцю, але й кіноманам, які цікавляться, як починав Маестро.

«Мулен Руж»

2001 рік, Австралія, США

Якщо ви не бачили і не чули Евана Макгрегора та Ніколь Кідман, які співають наживо і бездоганно танцюють, заповнюйте пробіл. Блискуча постановка від головного майстра костюмованих драм сучасності База Лурмана вже встигла стати класикою.

Вам це буде цікаво:
Посольства Литви та Австралії представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії»
Посольство Литовської Республіки в Україні, Посольство Австралії в Україні i Національний музей Тараса Шевченка представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії».
Історія бренду: Cirque du Soleil
Феєричний шоу-проект Cirque du Soleil здійснив переворот у цирковому мистецтві, нагадавши світові, що цирк може не тільки розважати, але й творити нову реальність. Божевільні експерименти над людським тілом скасовують владу земного тяжіння, а містерія звука і світла заманює глядача у присмерковий лабіринт філософських драм, надаючи змогу пробиратися до сонця разом з героями постановок.
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак (Anton Sak) переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Уже кілька років він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті затятого мандрівника.
Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича
3 листопада 2008 року, на аукціоні Sotheby's з результатом в $ 60 тисяч була продана одна з найрідкісніших робіт в історії російського мистецтва - «Супрематічеськая композиція» Казимира Малевича, який дотепер вважається одним з найнезрозуміліших художників 20 століття. Ніби знущаючись з публіки, саме так він підписував деякі свої ранні роботи: «Зміст картин авторові невідомий». OUTLOOK сподівається, що зібрані нами історії, пов'язані з особистістю, творчістю та ім'ям майстра, наблизять читачів до розуміння геніального супрематиста.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Знай наших: Сергій Полунін
26 жовтня відбудеться довгоочікувана прем`єра документально-біографічної картини «Танцюрист» про ціну успіху, яку заплатив артист балету Сергій Полунін. Херсонець за походженням, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні, де здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
ВІДЕО: Величний спадок Узбекистану
Завдяки Посольству Узбекистану в Україні та особисто Надзвичайному і Повноважному Послу Алішеру Абдуаліеву OUTLOOK пощастило побувати в цій гостинній країні. І сьогодні ми розповімо про унікальне місце - Мавзолей видатного полководця і політичного діяча Амір Темура.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Посол Франції Ізабель Дюмон провела урочистий прийом на честь Дня взяття Бастилії
Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон провела урочистий дипломатичний прийом на честь національного свята - Дня взяття Бастилії, а також 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Францією.
У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.
В Києві за підтримки Посольства Австралії відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана»
В рамках програми 2017 року на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною, а також відзначення 70-річчя поселення українців в Австралії у Києві відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана».
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Закрити
Outlook facebook page