RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Їжа для вух. Музика з Ефіопії

Їжа для вух. Музика з Ефіопії

Африканська музика обплутана різномастими стереотипами не менш щільно, ніж екваторіальні ліси оповиті ліанами гілей. У реальності ж в умілих руках заграти варіаціями обертонів може все що завгодно, і саме мотиви родом зі спекотних тропіків вплинули на становлення багатьох музичних бендів у всьому світі.

Поширеною є хибна думка, що представники африканських народностей за багато століть зуміли освоїти лише найпримітивніші способи звуковидобування. Мовляв, на противагу музично витонченій Європі й Америці, що цілком успішно намагається від неї не відставати, вони так і залишилися на рівні дивакуватих аматорів. При поєднанні слів «Африка» і «музика» в голові зазвичай вимальовується невигадливий силует барабана. 

Так, більшість африканських музичних інструментів можна охрестити популярним нині словом «handmade». Те, що середньостатистичний німець чи француз, покрутивши в руках, викинув би на смітник, на іншому континенті зазвучить і заграє не менше колоритно і об’ємно, ніж уривок з партії симфонічного оркестру. І, як ми розуміємо, це аж ніяк не комплімент на адресу європейського снобізму. Дерево, метал, бивні та ікла, шкіра, роги диких тварин і рептилій, лоза, глина, бамбук, стебла проса і кукурудзи, очерет, висушені плоди та насіння баобаба й гарбуза, шкаралупа кокосового горіха – і це лише неповний перелік того, на чому згодом можна музикувати.

Деякі з представників африканських музичних інструментів настільки екстравагантні на вигляд, що їх навіть складно відразу виокремити з навколишнього тропічного пейзажу. Наприклад, так званий земляний лук – зігнутий стовбур невеликого дерева з приєднаним до верхньої частини шнурком зі сплетених волокон. До нижнього кінця імпровізованої «струни» прикріпляють камінь, шматок дерева чи кори, який потім занурюють у «нору», вириту в землі. Яма в даному випадку виконує функцію елементарного резонатора. У північній Гані та Уганді цей інструмент зазвичай виступає в ролі дитячої забави, проте він також використовується дорослими для ритуальних цілей. Схожий спосіб добування звуку практикують і пігмеї мбуті в північно-східній частині Республіки Конго. Музика, або назвемо це «музичний ритмічний малюнок», створюється за допомогою спеціального земляного «барабана», виритого в землі й укутаного шкурами.

Втім, було б не зовсім коректно зображати африканську музику та її інструментарій лише на контрастах і відмінних від наших канонів акцентах. Автентичні традиції, завезені до Нового Світу разом з рабами, позначилися на розвитку музики США і ряду таких країн, як Куба, Бразилія, Гаїті. В іншому випадку блюз, «negro-spirituals» мали б усі шанси і зовсім не народитися. Зараз же подібний африканський етно-колорит, іменований як «world music», охоче використовується багатьма інді-, соул- і фанк-колективами. Почути звук мбіри чи калімби – місцевого «ручного фортепіано» – можна не тільки в широтах Центральної Африки або на Антильських островах, але й у композиціях музикантів, які гастролюють Штатами. Яскравий тому приклад – фанк-група Earth, Wind & Fire.

Гребенщиков.pngНе є чужою африканська естетика і лідеру російського рок-гурту Борису Гребенщикову (на фото він тримає в руках калімбу). 

Та поряд з мелодійною складовою африканських мотивів не варто випускати з уваги і її протилежність – музику для передачі повідомлень або ритуальні мелодії для входження в транс. Наприклад, регіональний фестиваль танців і співу в місті Арба-Минч на півдні Ефіопії міг би стати шоком для будь-якого меломана. Учасниками такого «Афробачення», окрім представників більш консервативних у музичних підходах місцевих народів дорзо, діратіє, гамо, гідоле, також є флейтисти з Діраше (один із районів Ефіопії). Ансамбль із 15 осіб грає абсолютну какофонію на флейтах Пана, побудовану, здавалося б, на суцільних дисонансах. Музиканти видають звуки почергово і ніби «нахлистом», поступово нагнітаючи атмосферу і підвищуючи загальну висоту звучання. Що не кажи, музичні теоретики, побувавши там, отримали б багату поживу для розуму (музика нетемперована і лише віддалено розкладається на соль – фа-дієз – ре), а всі інші – поживу для вух. Цікаву, захопливу, однак важко перетравлювану. Переконайтеся самі:

Вам це буде цікаво:
Руанда: ну й Африка, от так Африка!
Незважаючи на трагічне минуле, не так давно жителі Руанди зняли фільм під назвою «Живе прощення», де розповіли, як живуть після страшного періоду у своїй історії. Громадянська війна не змогла зламати їх. Більше того, на сьогоднішній день Руанда за туристичними мірками наздоганяє Сінгапур.
Кано - найстаріше місто Нігерії
Вам обридла передбачуваність «ситого» життя, але ви не готові з головою пірнути в небезпечні пригоди в диких джунглях? Тоді вирушайте в Нігерію: цей цивілізований регіон Африки приголомшує, але не залякує. Крім того, тут розташований Ноллівуд – найбагатша «кузня» фільмів, якій поступається навіть Голлівуд. Сьогодні розкажемо вам про найстаріше місто Нігерії під назвою Кано.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
СПЕЦПРОЕКТ: Про новорічні та різдвяні традиції. Розповідають Посли.
У всьому світі зима приносить у домівки людей яскраві свята, народжуються традиції їхнього проведення. Звичаї однієї держави відрізняються від іншої, але люди з різних куточків планети однаково чекають на дива, приємні сюрпризи й добру казку. Напередодні новорічних свят ми вирішили запитати у дипломатів про особливості святкувань Нового року і Різдва в їхніх країнах.
Азербайджан зсередини: заручини
Ми продовжуємо публікувати розповіді українки з азербайджанською кров'ю Сабіни Сафарової про дивовижну культуру Азербайджану. Дівчина продовжує вести свій авторський блог і сьогодні пропонує дізнатися тонкощі такої цікавої традиції як - заручини.
Амазонки з племені мосо: заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме. У їхній мові немає слів «чоловік» і «дружина», утім, немає і багатьох інших, таких як «ревнощі», «війна» і «зрада», і на долю вони не скаржаться.
Концерт дуету Blumenfeld Piano Duo у Києві. Посол Бельгії: Мій девіз в Україні - ми граємо разом і працюємо разом
15 листопада в Бельгії відзначають День Короля, користуючись визначною нагодою Надзвичайний та Повноважний Посол Алекс Ленарт організував в київській філармонії концерт двох віртуозів – дуету Blumenfeld Piano Duo всесвітньовідомого українського піаніста, що живе у Бельгії Дмитра Суховієнка та бельгійця Аарона Вайнберга.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Не тільки нафта і туризм: сафарі від африканських роботодавців
Майже в кожному великому українському місті – особливо якщо воно розпещене кількістю навчальних закладів – є невеличкий район, який місцеві називають «студмістечком». Гуртожитки, їдальні, бібліотеки, університетські корпуси, що видніються то тут, то там, і... темношкірі хлопці, які обмінюють валюту. Так часто підробляють студенти українських вузів, паралельно встигаючи отримати заповітні «корочки». Після ж хтось із них залишається, хтось – їде додому в Африку. А ким же працюють люди на найбільш сонячному континенті, у тому числі умудрені дипломами «банкіри», які повернулися в рідні краї?
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
У ритмі джазу. Посол Норвегії запросив гостей на музичний вечір
Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Норвегія в Україні Уле Тер'є Хорпестад запросив гостей в резиденцію, щоб насолодитися літнім вечором під витончені мелодії джазу.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Закрити
Outlook facebook page