RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Їжа для вух. Музика з Ефіопії

Їжа для вух. Музика з Ефіопії

Африканська музика обплутана різномастими стереотипами не менш щільно, ніж екваторіальні ліси оповиті ліанами гілей. У реальності ж в умілих руках заграти варіаціями обертонів може все що завгодно, і саме мотиви родом зі спекотних тропіків вплинули на становлення багатьох музичних бендів у всьому світі.

Поширеною є хибна думка, що представники африканських народностей за багато століть зуміли освоїти лише найпримітивніші способи звуковидобування. Мовляв, на противагу музично витонченій Європі й Америці, що цілком успішно намагається від неї не відставати, вони так і залишилися на рівні дивакуватих аматорів. При поєднанні слів «Африка» і «музика» в голові зазвичай вимальовується невигадливий силует барабана. 

Так, більшість африканських музичних інструментів можна охрестити популярним нині словом «handmade». Те, що середньостатистичний німець чи француз, покрутивши в руках, викинув би на смітник, на іншому континенті зазвучить і заграє не менше колоритно і об’ємно, ніж уривок з партії симфонічного оркестру. І, як ми розуміємо, це аж ніяк не комплімент на адресу європейського снобізму. Дерево, метал, бивні та ікла, шкіра, роги диких тварин і рептилій, лоза, глина, бамбук, стебла проса і кукурудзи, очерет, висушені плоди та насіння баобаба й гарбуза, шкаралупа кокосового горіха – і це лише неповний перелік того, на чому згодом можна музикувати.

Деякі з представників африканських музичних інструментів настільки екстравагантні на вигляд, що їх навіть складно відразу виокремити з навколишнього тропічного пейзажу. Наприклад, так званий земляний лук – зігнутий стовбур невеликого дерева з приєднаним до верхньої частини шнурком зі сплетених волокон. До нижнього кінця імпровізованої «струни» прикріпляють камінь, шматок дерева чи кори, який потім занурюють у «нору», вириту в землі. Яма в даному випадку виконує функцію елементарного резонатора. У північній Гані та Уганді цей інструмент зазвичай виступає в ролі дитячої забави, проте він також використовується дорослими для ритуальних цілей. Схожий спосіб добування звуку практикують і пігмеї мбуті в північно-східній частині Республіки Конго. Музика, або назвемо це «музичний ритмічний малюнок», створюється за допомогою спеціального земляного «барабана», виритого в землі й укутаного шкурами.

Втім, було б не зовсім коректно зображати африканську музику та її інструментарій лише на контрастах і відмінних від наших канонів акцентах. Автентичні традиції, завезені до Нового Світу разом з рабами, позначилися на розвитку музики США і ряду таких країн, як Куба, Бразилія, Гаїті. В іншому випадку блюз, «negro-spirituals» мали б усі шанси і зовсім не народитися. Зараз же подібний африканський етно-колорит, іменований як «world music», охоче використовується багатьма інді-, соул- і фанк-колективами. Почути звук мбіри чи калімби – місцевого «ручного фортепіано» – можна не тільки в широтах Центральної Африки або на Антильських островах, але й у композиціях музикантів, які гастролюють Штатами. Яскравий тому приклад – фанк-група Earth, Wind & Fire.

Гребенщиков.pngНе є чужою африканська естетика і лідеру російського рок-гурту Борису Гребенщикову (на фото він тримає в руках калімбу). 

Та поряд з мелодійною складовою африканських мотивів не варто випускати з уваги і її протилежність – музику для передачі повідомлень або ритуальні мелодії для входження в транс. Наприклад, регіональний фестиваль танців і співу в місті Арба-Минч на півдні Ефіопії міг би стати шоком для будь-якого меломана. Учасниками такого «Афробачення», окрім представників більш консервативних у музичних підходах місцевих народів дорзо, діратіє, гамо, гідоле, також є флейтисти з Діраше (один із районів Ефіопії). Ансамбль із 15 осіб грає абсолютну какофонію на флейтах Пана, побудовану, здавалося б, на суцільних дисонансах. Музиканти видають звуки почергово і ніби «нахлистом», поступово нагнітаючи атмосферу і підвищуючи загальну висоту звучання. Що не кажи, музичні теоретики, побувавши там, отримали б багату поживу для розуму (музика нетемперована і лише віддалено розкладається на соль – фа-дієз – ре), а всі інші – поживу для вух. Цікаву, захопливу, однак важко перетравлювану. Переконайтеся самі:

Вам це буде цікаво:
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Не тільки нафта і туризм: сафарі від африканських роботодавців
Майже в кожному великому українському місті – особливо якщо воно розпещене кількістю навчальних закладів – є невеличкий район, який місцеві називають «студмістечком». Гуртожитки, їдальні, бібліотеки, університетські корпуси, що видніються то тут, то там, і... темношкірі хлопці, які обмінюють валюту. Так часто підробляють студенти українських вузів, паралельно встигаючи отримати заповітні «корочки». Після ж хтось із них залишається, хтось – їде додому в Африку. А ким же працюють люди на найбільш сонячному континенті, у тому числі умудрені дипломами «банкіри», які повернулися в рідні краї?
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
У ритмі джазу. Посол Норвегії запросив гостей на музичний вечір
Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Норвегія в Україні Уле Тер'є Хорпестад запросив гостей в резиденцію, щоб насолодитися літнім вечором під витончені мелодії джазу.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Найробі: тепер я бачив усе
Унікальна природа, головний тектонічний розлам планети, фламінго, жирафи й гепарди на відстані витягнутої руки – про це і багато іншого в нашому новому матеріалі про столицю Кенії Найробі та її околиці.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Закрити
Outlook facebook page