RU  UK  EN
Статті  >  Дізнайся  >  «Love's Executioner»: ексклюзивне інтерв’ю з Ірвіном Яломом

«Love's Executioner»: ексклюзивне інтерв’ю з Ірвіном Яломом

Редакції OUTLOOK пощастило поспілкуватися з Ірвіном Ялом: як навчитися любити цей світ, роздуми про белетристику і психотерапевтичну практику, поради про правильне ставлення до життя... Про це та інше чітайте далі в нашому интерв'ю.

Ірвін Ялом – американський письменник і психотерапевт, професор психіатрії Стенфордського університету. Слава про нього поширилася далеко за межі Сполучених Штатів: науковець зробив медичну практику доступною, виклав методи індивідуальної та групової терапії у власних книжках. Студенти факультетів психології по всьому світу зачитуються монографією «Екзистенційна психотерапія», а один з пацієнтів згадував, що бестселер вченого «Коли Ніцше плакав» допоміг йому вийти з глибокої депресії, чого не вдавалося домогтись безліччю сеансів психотерапії.

Себе Ірвін Ялом чи то жартома, чи всерйоз називає «Love's Executioner» – кат любові. Утім, ідеться не про любов, а про прив’язаності, які заважають відчути красу життя, звільнитися від умовностей, що обмежують нашу свідомість і призводять до розчарувань.


– Героями Ваших романів стають Ніцше, Шопенгауер, Спіноза. Що об'єднує цих особистостей у Вашій творчості? – Я маю глибоке переконання, що історія психотерапії не могла початися в XIX столітті з появою Фрейда, Юнга чи Павлова. Я вважаю, її витоки слід шукати в глибині тисячоліть, коли великі філософи стали перейматися питаннями, як ми маємо жити. Я гадаю, ті особистості, яких я вибрав, є надзвичайно важливими постатями у філософії, бо вони порушували проблеми, завжди актуальні для психотерапії. Якби я був молодшим, то писав би про інших людей, скажімо, про Епікура, Сартра і Камю. Тож не можу сказати, що обрані мною герої мають риси мого характеру. Але я вибудовував дію романів відповідно до їхніх ідей та особливостей менталітету.

– Чи маєте Ви особливий ритуал, який здійснюєте перед тим, як узятись за написання книжки?
– Зазвичай у мене достатньо ритуалів, які супроводжують мою письменницьку діяльність. В основному я волію писати вранці, намагаюсь звільняти ранкові години від усіх справ, щоб присвятити їх написанню книжок. Мені потрібен деякий час, три або чотири години, щоб зробити багато чого. Вечорами, коли я лежу в гарячій ванні, або вдень, коли катаюся на велосипеді чи прогулююсь на самоті, мене часто відвідує натхнення, і в наступні дні я пишу досить багато.

– У психотерапевтичній практиці Ви працюєте з проблемою смерті як даністю буття. Яку пораду даєте тим, хто хоче подолати страх смерті? – Це дуже серйозне питання, і я написав велику книжку під назвою «Вдивляючись у сонце. Життя без страху смерті», присвячену проблемі подолання жаху смерті. Я використовую слово «жах» частіше, ніж «страх», бо не думаю, що колись ми зможемо подолати страх смерті. Але багато людей відчувають такий неймовірний жах, що просто не можуть жити з цим. Книжка, яку я згадав, пропонує проекспериментувати з різними філософськими принципами, щоби впоратися з проблемою. Наприклад, можна взяти ідею Епікура, за якою, вмираючи, ми потрапляємо в той самий стан небуття, що і перед народженням. Але ж ніхто не сумує за тим, що передує народженню! Утім, є й інші експерименти і точки зору, з якими я дискутую в цій книзі.

– Чи немає небезпеки в тому, щоб примиритися з невідворотністю смерті? Чи не позбавить це сенсу життя? – Так, це страхітливе відчуття, і перше, що відчуває людина, ніби земля йде з-під ніг. Але поступово мої пацієнти ставляться до цієї проблеми спокійніше, і якщо вони по-філософському налаштовані, це дозволяє їм прийти до глибоких міркувань про існування і про те, як прожити залишок життя осмислено. У збірнику моїх новел, який називається «Матуся і сенс життя», є історія «Мандри з Паулою», де я пишу про дуже турботливу і відважну жінку, яка працювала зі мною. Вона вела групову терапію для приречених пацієнтів, і це приклад того, як можна наповнити власне життя сенсом, який не покидає тебе до кінця твоїх днів.

– Ще одне поняття, яке вписується в систему даності буття, – це екзистенційна свобода. Наскільки вільна людина, і чи коректно говорити про абсолютну свободу?
– Коли я використовую слово «свобода» в моїх книжках з екзистенційної психотерапії, то не вживаю його в політичному плані. Я говорю про свободу, яка означає, що ми вільні надавати своєму життю тієї форми, яку хочемо. Ми все ж маємо деякий ступінь свободи, навіть якщо нас стримують політичні або економічні узи. Саме це мав на увазі Сартр, коли говорив про людей як про авторів своєї долі. Адже, навіть якщо наша свобода обмежена, ми все ще маємо деяку перевагу самостійності, приміром, здатність змінити погляд щодо певної ситуації.

– Як подолати так звану екзистенційну самотність, почуття, коли людина стикається сам на сам із небуттям? 

– Приречені пацієнти часто стикаються з неймовірною кількістю самотності. Вони бояться поділитися своїми потаємними думками і приреченістю з близькими людьми, бо не хочуть увігнати тих у депресію. Тимчасом родичі не знають, як розмовляти з пацієнтами, котрі страждають від невиліковної хвороби, оскільки бояться зробити їм гірше. Тож відбувається двостороння ізоляція. Коли я працюю з пацієнтами зі смертельними недугами, то намагаюсь бути настільки відкритим і чесним, що розмовляю з ними про все, навіть про мої власні страхи. Я бачу, що психотерапевтична робота в групах, де люди можуть ділитися думками і побоюваннями, дуже допомагає пацієнтам впоратися з фатальним результатом.

Вам це буде цікаво:
Знай наших: Анатолій Кокуш
Кіно – либонь, найбільш «технічний» вид мистецтва, котрий придумало людство. Скільки б таланту, фантазії і енергії не було у творців будь-якого фільму, практично всі стадії виробництва так чи інакше спираються на техніку, без якої ідеї так і залишаться всього лиш ідеями.
Пальчики оближеш: Що на вас чекає за кулісами найкращих кухонь світу
Давайте пригадаємо найбільш незвичну страву, котру вам випало скуштувати? Що це буде за їжа, вам вирішувати. Небагато екзотики;ті самі комахи, котрих ми слабо можемо уявити як інгредієнт; дивний напій із гіркуватим присмаком; несподіване поєднання гіркого і кислого… у кожного є свій незабутній досвід щодо цього.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Знай наших: Серж Лифар
Знаменитий француз українського походження в дитинстві був блакитнооким мрійником. Згодом усі його жадання стали реальністю. Хай би чого він прагнув, усе давалося легко, немов удача назавше зробила його своїм улюбленцем. Спів у хорі, артистичний талант і, нарешті, балет. Серж Лифар не тільки підкорив світові сцени та здобув заслужену славу. Він відродив французький балет як такий і ввів поняття, котрі стали основою неокласицизму.
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
На валізах: Олег Борщевський
Олег Борщевський – відомий режисер, сценарист і кліпмейкер. З-поміж його робіт – кліпи для «Потапа і Насті», гурту «НеАнгели». «Бумбокс», NIKITA, Тоні Матвієнко і багатьох інших. У милій бесіді він згадав найбільш цікаві місця на карті світу, в котрих побував, поміркував про таїнства подорожей і розповів про особисті розчарування.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
ЕКСКЛЮЗИВНЕ ИНТЕРВ'Ю: Пітер Хьоґ: «Немає ніякого дна, є тільки вічне падіння»
Пітер Хьоґ – данський письменник, філософ-лірик. Його називають відлюдником, адже на світських заходах він з'являється вкрай рідко, щоб представити нову книгу. Через усамітнений спосіб життя образ Пітера Хьоґа оповитий легендами. В інтерв'ю OUTLOOK Пітер Хьоґ розповів про те, як пише нові твори, що ховається за його аскетизмом, і поділився уявленнями про світ і людину.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю з режисером Дороном Пазом
OUTLOOK вдалося поспілкуватися з ізраїльським режисером Дороном Пазом, котрий представив у Києві свою нову роботу «Єрусалим». Про спосіб пошуку натхнення через заголовки в журнальних статтях, перспективу кінематографу загалом і про причини вельми стриманого ставлення до критиків читайте далі у матеріалі!
Знай наших: Сергій Полунін
26 жовтня відбудеться довгоочікувана прем`єра документально-біографічної картини «Танцюрист» про ціну успіху, яку заплатив артист балету Сергій Полунін. Херсонець за походженням, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні, де здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Керований хаос: архітектор Заха Хадід
В англійській мові є чудовий неологізм, синонім успішності – «селфмейдмен», котрий можна перекласти як «людина, що зробила себе». Саме такою людиною, безумовно, є знаменитий архітектор Заха Хадід. Ми розкажемо про її непростий життєвий і творчий шлях її ж словами.
Шведський відлюдник Інгмар Бергман
14 липня 1918 року у шведському місті Упсала народився чоловік, який зняв понад 50 картин і поставив кількадесят вистав, що підняли планку у мистецтві на недосяжний рівень. Навіть сьогодні, переглядаючи шедеври Бергмана, створені ще півстоліття тому, розумієш, що вони нічого не втратили з часом – скоріше навпаки.
Історія бренду: Жан Пату
Йому вдалося вловити зухвалий дух початку двадцятого століття і передати ідеали епохи в модних новаціях. Радість, швидкість і легкість – якщо емоції допомагають продавати, то враження, пов'язані з брендом Жана Пату, будуть саме такими.
Історія бренду: Davidoff
Він заробив свої перші песо, танцюючи танго і чарльстон. Трудився зварювальником у Буенос-Айресі та не гребував будь-якою працею, щоб зібрати свій стартовий капітал. Фанатичний трудоголік, який увесь час намагався виглядати снобом. Усміхнений з клієнтами та неймовірно вимогливий до колег. Читайте в OUTLOOK у день народження Зіно Давидоффа про те, як обдарований скрипаль з українським корінням домігся для свого бренду без перебільшень королівських аудієнцій.
У Києві відсвяткували День Відродження, Єдності і поезії Махтумкулі і День Конституції Туркменістану
Посольство Туркменістану в Україні та особисто Надзвичайний і Повноважний Посол Нурберди Аманмурадов провели в Києві урочистий захід, присвячений Дню Відродження, Єдності і поезії Махтумкулі Фрагі і річниці прийняття Конституції Туркменістану.
Посол Іспанії взяв участь в концерті, присвяченому річниці публікації твору іспанського письменника...
За сприяння посольства Іспанії в Україні, в Києві відбувся концерт присвячений сторіччю публікації повісті «Платер і я» відомого іспанського автора Хуана Рамона Хіменеса.
Закрити
Outlook facebook page