RU  UK  EN
Статті  >  Дізнайся  >  «Love's Executioner»: ексклюзивне інтерв’ю з Ірвіном Яломом

«Love's Executioner»: ексклюзивне інтерв’ю з Ірвіном Яломом

Редакції OUTLOOK пощастило поспілкуватися з Ірвіном Ялом: як навчитися любити цей світ, роздуми про белетристику і психотерапевтичну практику, поради про правильне ставлення до життя... Про це та інше чітайте далі в нашому интерв'ю.

Ірвін Ялом – американський письменник і психотерапевт, професор психіатрії Стенфордського університету. Слава про нього поширилася далеко за межі Сполучених Штатів: науковець зробив медичну практику доступною, виклав методи індивідуальної та групової терапії у власних книжках. Студенти факультетів психології по всьому світу зачитуються монографією «Екзистенційна психотерапія», а один з пацієнтів згадував, що бестселер вченого «Коли Ніцше плакав» допоміг йому вийти з глибокої депресії, чого не вдавалося домогтись безліччю сеансів психотерапії.

Себе Ірвін Ялом чи то жартома, чи всерйоз називає «Love's Executioner» – кат любові. Утім, ідеться не про любов, а про прив’язаності, які заважають відчути красу життя, звільнитися від умовностей, що обмежують нашу свідомість і призводять до розчарувань.


– Героями Ваших романів стають Ніцше, Шопенгауер, Спіноза. Що об'єднує цих особистостей у Вашій творчості? – Я маю глибоке переконання, що історія психотерапії не могла початися в XIX столітті з появою Фрейда, Юнга чи Павлова. Я вважаю, її витоки слід шукати в глибині тисячоліть, коли великі філософи стали перейматися питаннями, як ми маємо жити. Я гадаю, ті особистості, яких я вибрав, є надзвичайно важливими постатями у філософії, бо вони порушували проблеми, завжди актуальні для психотерапії. Якби я був молодшим, то писав би про інших людей, скажімо, про Епікура, Сартра і Камю. Тож не можу сказати, що обрані мною герої мають риси мого характеру. Але я вибудовував дію романів відповідно до їхніх ідей та особливостей менталітету.

– Чи маєте Ви особливий ритуал, який здійснюєте перед тим, як узятись за написання книжки?
– Зазвичай у мене достатньо ритуалів, які супроводжують мою письменницьку діяльність. В основному я волію писати вранці, намагаюсь звільняти ранкові години від усіх справ, щоб присвятити їх написанню книжок. Мені потрібен деякий час, три або чотири години, щоб зробити багато чого. Вечорами, коли я лежу в гарячій ванні, або вдень, коли катаюся на велосипеді чи прогулююсь на самоті, мене часто відвідує натхнення, і в наступні дні я пишу досить багато.

– У психотерапевтичній практиці Ви працюєте з проблемою смерті як даністю буття. Яку пораду даєте тим, хто хоче подолати страх смерті? – Це дуже серйозне питання, і я написав велику книжку під назвою «Вдивляючись у сонце. Життя без страху смерті», присвячену проблемі подолання жаху смерті. Я використовую слово «жах» частіше, ніж «страх», бо не думаю, що колись ми зможемо подолати страх смерті. Але багато людей відчувають такий неймовірний жах, що просто не можуть жити з цим. Книжка, яку я згадав, пропонує проекспериментувати з різними філософськими принципами, щоби впоратися з проблемою. Наприклад, можна взяти ідею Епікура, за якою, вмираючи, ми потрапляємо в той самий стан небуття, що і перед народженням. Але ж ніхто не сумує за тим, що передує народженню! Утім, є й інші експерименти і точки зору, з якими я дискутую в цій книзі.

– Чи немає небезпеки в тому, щоб примиритися з невідворотністю смерті? Чи не позбавить це сенсу життя? – Так, це страхітливе відчуття, і перше, що відчуває людина, ніби земля йде з-під ніг. Але поступово мої пацієнти ставляться до цієї проблеми спокійніше, і якщо вони по-філософському налаштовані, це дозволяє їм прийти до глибоких міркувань про існування і про те, як прожити залишок життя осмислено. У збірнику моїх новел, який називається «Матуся і сенс життя», є історія «Мандри з Паулою», де я пишу про дуже турботливу і відважну жінку, яка працювала зі мною. Вона вела групову терапію для приречених пацієнтів, і це приклад того, як можна наповнити власне життя сенсом, який не покидає тебе до кінця твоїх днів.

– Ще одне поняття, яке вписується в систему даності буття, – це екзистенційна свобода. Наскільки вільна людина, і чи коректно говорити про абсолютну свободу?
– Коли я використовую слово «свобода» в моїх книжках з екзистенційної психотерапії, то не вживаю його в політичному плані. Я говорю про свободу, яка означає, що ми вільні надавати своєму життю тієї форми, яку хочемо. Ми все ж маємо деякий ступінь свободи, навіть якщо нас стримують політичні або економічні узи. Саме це мав на увазі Сартр, коли говорив про людей як про авторів своєї долі. Адже, навіть якщо наша свобода обмежена, ми все ще маємо деяку перевагу самостійності, приміром, здатність змінити погляд щодо певної ситуації.

– Як подолати так звану екзистенційну самотність, почуття, коли людина стикається сам на сам із небуттям? 

– Приречені пацієнти часто стикаються з неймовірною кількістю самотності. Вони бояться поділитися своїми потаємними думками і приреченістю з близькими людьми, бо не хочуть увігнати тих у депресію. Тимчасом родичі не знають, як розмовляти з пацієнтами, котрі страждають від невиліковної хвороби, оскільки бояться зробити їм гірше. Тож відбувається двостороння ізоляція. Коли я працюю з пацієнтами зі смертельними недугами, то намагаюсь бути настільки відкритим і чесним, що розмовляю з ними про все, навіть про мої власні страхи. Я бачу, що психотерапевтична робота в групах, де люди можуть ділитися думками і побоюваннями, дуже допомагає пацієнтам впоратися з фатальним результатом.

Вам це буде цікаво:
Керований хаос: архітектор Заха Хадід
В англійській мові є чудовий неологізм, синонім успішності – «селфмейдмен», котрий можна перекласти як «людина, що зробила себе». Саме такою людиною, безумовно, є знаменитий архітектор Заха Хадід. Ми розкажемо про її непростий життєвий і творчий шлях її ж словами.
Шведський відлюдник Інгмар Бергман
14 липня 1918 року у шведському місті Упсала народився чоловік, який зняв понад 50 картин і поставив кількадесят вистав, що підняли планку у мистецтві на недосяжний рівень. Навіть сьогодні, переглядаючи шедеври Бергмана, створені ще півстоліття тому, розумієш, що вони нічого не втратили з часом – скоріше навпаки.
Історія бренду: Жан Пату
Йому вдалося вловити зухвалий дух початку двадцятого століття і передати ідеали епохи в модних новаціях. Радість, швидкість і легкість – якщо емоції допомагають продавати, то враження, пов'язані з брендом Жана Пату, будуть саме такими.
Історія бренду: Davidoff
Він заробив свої перші песо, танцюючи танго і чарльстон. Трудився зварювальником у Буенос-Айресі та не гребував будь-якою працею, щоб зібрати свій стартовий капітал. Фанатичний трудоголік, який увесь час намагався виглядати снобом. Усміхнений з клієнтами та неймовірно вимогливий до колег. Читайте в OUTLOOK у день народження Зіно Давидоффа про те, як обдарований скрипаль з українським корінням домігся для свого бренду без перебільшень королівських аудієнцій.
У Києві відсвяткували День Відродження, Єдності і поезії Махтумкулі і День Конституції Туркменістану
Посольство Туркменістану в Україні та особисто Надзвичайний і Повноважний Посол Нурберди Аманмурадов провели в Києві урочистий захід, присвячений Дню Відродження, Єдності і поезії Махтумкулі Фрагі і річниці прийняття Конституції Туркменістану.
Посол Іспанії взяв участь в концерті, присвяченому річниці публікації твору іспанського письменника...
За сприяння посольства Іспанії в Україні, в Києві відбувся концерт присвячений сторіччю публікації повісті «Платер і я» відомого іспанського автора Хуана Рамона Хіменеса.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
Посольство Білорусі провело урочистий вечір, присвячений творчості Янки Купали і Тараса Шевченка
Посольство Республіки Білорусь в Україні та особисто Надзвичайний і Повноважний Посол Ігор Сокол організували і провели в Києві урочистий вечір, присвячений творчості видатних класиків літератури наших країн Янки Купали і Тараса Шевченка.
"Бути вдома значить відчувати себе в безпеці". У Києві вшанували пам'ять Ясіра Арафата
"Бути вдома означає відчувати себе в безпеці ...", - ці слова належать засновнику і першому главі Палестинської національної адміністрації, борцю за свободу Палестини, лауреату Нобелівської премії Ясіра Арафата. 11 листопада в Києві відбувся вечір пам'яті палестинського лідера, організований посольством Палестини в Україні і палестинської діаспорою.
Усама Кафа: антикризова людина в кризові часи
Сміливі і талановиті люди, котрі не бояться розвиватися і запускати нові напрямки свого бізнесу навіть у, здавалося б, несприятливі часи, безумовно, заслуговують на повагу. Один із таких героїв – відомий український ресторатор Усама Кафа, котрий заснував L’KAFA Group.
Літературний меседж світу вiдправлено!
Єднання і взаємоповага – це те, що має стати основою відносин між державами, гарантією високоінтелектуального діалогу націй. Саме тому сьогодні міжнародна спільнота має більше проявляти свою міжнаціональну зацікавленість і поступово відкривати невідомі раніше факти «біографій» своїх культур. Завдяки усвідомленню цього і народилася ідея створення проекту.
Посли складуть портрет-пазл Шевченка з уривків «Заповіту», перекладеного на 25 мов світу
16 березня в Національному музеї Тараса Шевченка відбудеться міжнародна урочиста культурно-мистецька церемонія «Нас єднає Шевченкове слово», присвячена відзначенню 202-ї річниці з дня народження видатного Кобзаря Тараса Шевченка та 170-річчю написання «Заповіту».
Відомий вчений, великий містифікатор: Нікола Тесла
Уже понад сто років світові не дає спокою постать Ніколи Тесли. Серба, котрий народився в хорватському селі Смілян, все ще обговорюють і як геніального винахідника, і як жадібного пройдисвіта, що наживався на науці, видаючи свої «іграшки» за технічний прорив.
На валізах: Маша Шубіна
OUTLOOK запускає нову рубрику "На валізах", в якій ми будемо розповідати про подорожі і улюблені країни знаменитих і успішних людей. Першою поділитися з нашими читачами своїм travel-досвідом погодилася художниця Маша Шубіна.
Без побоїв: тортури мистецтвом
Недаремно кажуть, що і хороше потребує міри – навіть мистецтво за певних умов може не тільки приносити задоволення і допомагати переживати катарсис, але й ламати психіку. Про те, як саме прекрасне слугує знаряддям катувань – далі в Outlook.
Письменниця, що пройшла датський табір біженців. Діна Яфасова: «Зі страхами треба боротися, проходячи їх наскрізь»
На батьківщині Андерсена і К’єркегора, де живе героїня нашого матеріалу, її називають і датським, і російським, і узбецьким письменником. Сама Діна Яфасова – космополіт, зі статусом «Exile» у паспорті.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Синкопи білого джазу
«Це не річ, якщо в ній немає свінгу», – так говорив знаменитий джазовий музикант Гленн Міллер. Точковий ритм і наростаючі пульсації почали виконувати африканські раби, привезені до США, а потім загадкові синкопи підхопили білі джазмени. При цьому «чорний» і «білий» джаз рухався в різних напрямах: африканці тяжіли до імпровізації, а європейцям була ближча готова мелодія.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Весь світ на мотоциклі. Частина 1
Ще є свіжою пам'ять про кругосвітню мотоподорож знаменитого актора Евана Макрегора, яку він здійснив разом зі своїм другом кілька років тому. Але одне діло – голлівудська зірка, та й сам факт того, що в дорозі – двоє дорослих чоловіків, і геть інша ситуація – коли за кермом мандрує одна-однісінька тендітна дівчина. Outlook розповідає про неймовірно сміливу українку, Ганну Гречишкіну, яка просто зараз на своєму сталевому коні перетинає Землю, реалізуючи проект «I have a dream".
Закрити
Outlook facebook page