RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?

Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?

Плескати в долоні, терти статуї чи обходити предмети п'ять разів проти годинникової стрілки – чого тільки не роблять туристи, аби прискорити виконання заповітного бажання. Бодай раз пережити подібне доводилося кожному. За загальну суму монеток, кинутих у фонтани та водойми за все мандрівницьке життя, купити машину, може, і не вдасться, та на велосипед вистачило б точно. Здійснювати безглузді вчинки та викидати гроші на воду змушують місцеві перекази й туристичні гіди. Напевно, при влаштуванні на роботу головний критерій відбору – вміння вигадувати історії, котрі не поступаються за масштабом фантазії Шарля Перро та братів Грімм...

Щоби щось отримати – треба щось потерти. Найпопулярніший гідівський міф. У львівської скульптури Никифора Дровняка до блиску відполіровані дві частини тіла – піднятий догори палець і ніс. За тамтешніми легендами, які повторюють екскурсоводи, треба загадати бажання й доторкнутися до цих елементів – воно обов'язково справдиться. При цьому, хто такий Никифор, чим він прославився та чому має повноваження виконувати загадане, мало кого цікавить. Знав би увічнений у бронзі художник, що гостям потрібен лише його палець, а не творчість і біографія, напевно, попросив би скульптора підняти вгору не вказівний перст...

Фото tourism-book.com

Те, що потрібно неодмінно потерти-помацати, розкидано майже по всіх локаціях, що збирають мандрівників. У Парижі – це мости через Сену. У Будапешті – перо монаха Анонімуса, котрий написав історичну працю "Діяння угорців", а вона має важливе значення для історії народу. У Стокгольмі гладять по голові та кладуть монету біля крихітної скульптури «Хлопчик, який дивиться на місяць».

Фото skaznov.livejournal.com

Найменший монумент у Швеції створив Лісс Ерікссон, який втілив самого себе, прокоментувавши: «...Я пам'ятаю, як це було: коли не можеш заснути, і світить місяць. Тоді сідаєш на ліжку в холодній кімнаті, зіщулившись, і дивишся…»

Для тих, хто марить палким коханням, теж існують свої точки талану. Наприклад, у прославленій Шекспіром Вероні просити найважливішого почуття йдуть до пам'ятника Джульєтті. Монумент стоїть у дворику, де, за рішенням автора, і жила героїня. Блищить у нього не палець, і навіть не ніс, а... груди.

Фото horoscope.sanook.com

Саме цю частину екскурсоводи радять потерти, щоб зустріти велике, чисте й головне – взаємне. Але всі засвоїли шкільну програму та пам'ятають, чим закінчилася книжкова love-story... Подібна магія «здійснення мрій», на думку гідів, витає також над Бруклінським мостом, що у Нью-Йорку. Але, сподіваюся, ви вже ознайомилися з деякими його особливостями? Якщо ні – читайте Міст на той світ і вирішуйте самі, чи доречно тут просити про кохання...

Окрім нестачі прекрасних почуттів, проблема номер два багатьох людей – дефіцит грошей. Чарівним чином поліпшити матеріальний добробут пропонують у Єгипті. Кілька разів мені доводилося чути історії від відвідувачів Музею фараонів просто неба. Рецепт набуття багатства від місцевих гідів: потрібно знайти серед експонатів статую жука-скарабея, якого тут шанують як священну комаху, та обійти її кілька разів. Сім, три чи тридцять три рази, проти або за годинниковою стрілкою – для кожної групи своя система, яку оголосить ваш гід. Особисто мене дивує, чому учасників таких хороводів не бентежить, що уславлений єгипетський скарабей у нас – звичайний жук-гнойовик...

Зізнаюсь, стати жертвою гідівської міфології мало не довелося і мені. Добре, що здоровий глузд і сором перед іншими людьми виявилися сильнішими, ніж захопливі історії екскурсовода. Так ось, один з провідників нашої групи розповів, що треба тричі обійти велику піраміду Лувру, неодмінно босоніж, і тоді привабливість збільшиться в сотні разів. 

Фото media.architecturaldigest.com

Знайти логіку в цьому було доволі непросто, але деяких туристок це не збентежило, як, утім, і те, що більше ніхто такого не робить. Кінець жовтня та вологість після нещодавнього дощу перепоною також не стали. Довірливі дами бігали навколо споруди, змушуючи очі згрупованих поруч китайських мандрівників помітно розширюватися. А гід-жартівник тим часом стояв осторонь і довго сміявся.

Матеріали за темою: Лувр та Біг-Бен – для слабаків. Найбільш екстримальні екскурсії і маршрути

Одну з історій про те, як творяться міфи екскурсоводів, розповіла мені знайома, котра працювала в Туреччині. У її обов'язки входило зустрічати туристичні групи в аеропорту і супроводжувати їх до готелів. Тож усю дорогу до призначеного місця їй доводилося розповідати історію турецьких міст, правила поведінки на відпочинку та інше. При цьому говорити треба так, щоб цікаво було і бабусям, і онукам. Так і тривало, поки свої місця в автобусі не зайняла сім'я, котра складалася з вічно всім незадоволеної дружини-диктатора, чоловіка-підкаблучника і трьох надзвичайно примхливих дітей, які кричали всю дорогу «мені нууууудно!» Щоб якось втихомирити всіх чотирьох (чоловік був спокійний), знайомій довелося вигадати історію про те, що незабаром вони проїжджатимуть через тунель, який виконує бажання. Але треба в абсолютній тиші півгодини до того місця повторювати подумки задумане. А заїжджаючи в «темний коридор», за командою підняти обидві руки та кричати, поки автобус знову не виїде на світло. Почувши про шанс на отримання бажаного замовкли всі, у тому числі й гучна сімейка. Наблизившись до тунелю, за вказівкою гіда і старі і малі дружно заволали, чим викликали у всіх, хто знав про вигадку, напад нестримного реготу, що ледь не перекрив звук колективної «медитації».

Вам це буде цікаво:
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Закрити
Outlook facebook page