RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Скляний handmade

Скляний handmade

Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.

Те, що розплавлений пісок перетворюється на тягучу масу, яка, застигаючи, переходить в абсолютно інший стан, першими виявили спостережливі єгиптяни близько п’яти тисяч років тому. Старі фрески із зображенням майстрів, котрі вправно видувають через трубочки скляні бульбашки, сучасні вчені знаходять на різних археологічних розкопках. А ось із матеріальних доказів існування подібного виробництва у давньофараонські часи свідчать окремі елементи: уламки глечиків, ваз, статуеток і навіть біжутерії. Невелика зеленувата намистина, що за припущеннями слугувала прикрасою якійсь знатній єгиптянці, була виявлена поблизу Фів – стародавнього міста, розташованого на східному березі Ніла, – і потім відправлена на експонування в Берлінський музей.

З країни пірамід склодувна справа поширилася на інші континенти, стрімко розвиваючись і покращуючись. А досягло піку своєї досконалості це мистецтво в Європі, де майстри і сьогодні виготовляють справжні шедеври. З особливою пошаною до традицій ставляться в Італії. Перші склозаводи відкрилися в місті на воді, Венеції. Практично миттєво завоювавши своїми виробами популярність серед населення, тутешні «умілі ручки» стали місцевими знаменитостями. Потрапити до них в учні прагнули не тільки корінні італійці, а й багато приїжджих.

Бажаючи зберегти секрет рецептури венеціанського скла, влада країни в XIIІ столітті виділила майстрам спеціальне місце роботи і проживання, примусово депортувавши їх на острів неподалік – Мурано. Самовільно залишати його було суворо заборонено. Тим, хто ослухається, цілком реально могла загрожувати вища міра покарання. Але у той же час «закрита» професія була настільки престижною, що її представникам сватали своїх дочок найзаможніші родини...

Майстерні, у яких створювали вироби для європейських вельмож, і в наш час функціонують у цій місцевості. Серед італійських сеньйор прикраса чи набір келихів з муранського скла вважається символом відмінного смаку і вдалим вкладенням грошей. Зараз старі звичайні сережки або кухонні предмети перетворилися на справжні музейні експонати. І хоча шлях на острів і назад відкритий для всіх бажаючих, майстри-склодуви воліють не розкривати всіх секретів технології виробництва. Тут, звісно, діє кілька шкіл, де навчають основам цієї професії, проте в учні, як і раніше, беруть тільки місцевих. Виняток, мабуть, було зроблено лише для Ріцуе Мішими, японки за походженням, але громадянки Італії. Колишня стилістка стала однією з небагатьох дам, які прославилися в цьому чоловічому ремеслі. А почалося все банально і «по-жіночому»: Ріцуе не могла підібрати вазу для інтер’єру свого будинку. Як кажуть, хочеш зробити добре – зроби сам. За таким принципом вона і вчинила, почавши співпрацювати з муранівськими умільцями.

Не менш старанно продовжують працювати майстри в Чехії, де нещодавно був створений скляний виріб, відзначений власним рядком у Книзі рекордів Гіннеса. Ним стала гігантська, майже двометрова пляшка для віскі, у яку легко поміщається 228 літрів напою. Найбільше чеських умільців «зосереджено» в містечку Нові-Бор, що знаходиться на півночі країни неподалік від німецького кордону. З населення чисельністю трохи більше десяти тисяч осіб третина – склодуви. Розкидані дерев’яні форми і дим – тут явище буденне. У багатьох двориках за мальовничими деревами і квітами ховаються домашні міні-фабрики. Як правило, робочий день у склярів починається на світанку і триває до другої-третьої години дня. Сучасні технології в поєднанні з віковими таємницями підвищують попит на шедеври місцевих майстрів, які на відміну від муранських охоче запрошують туристів поспостерігати за метаморфозами, що відбуваються зі звичайним піском. А ті, кого видовище аж надто захопило, можуть записатися на спецкурси і освоїти це мистецтво.

Говорячи про склодувство в країнах Європи, варто згадати і про німецькі традиції, котрі проявляються переважно у виготовленні ялинкових іграшок. Перша фабрика з їх «видування» в Німеччині з’явилася у 1848 році. У цей час через неврожай яблук, які були основною прикрасою новорічного дерева, естетична сторона свята потрапила під загрозу. На допомогу прийшли майстри, які вирішили створити скляні аналоги фруктів. Ця спроба їм вдалася, і німецькі ялинки були прикрашені першими новорічними кулями.

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Мікеланджело Антоніоні – співець пустелі людських душ
Непростий духовний світ людей ХХ століття став вдячною темою для багатьох кінематографістів, але особливе місце в її розробці належить Антоніоні. Режисер здобув світову славу фільмами, що зобразили внутрішній світ сучасника, його самотність, некомунікабельність (слово, що стало ключовим для творчості майстра).
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
БагатоМЕТРОва краса
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Посол Елена Летісія Тереса Мікусінскі провела дипломатичний прийом, почесним гостем став всесвітньо відомий аргентинський співак Хіронімо Рауч
Колонна зала КМДА 11 червня приймала гостей Посольства Аргентинської Республіки в Україні з нагоди національного свята. Надзвичайні та Повноважні Посли, представники уряду та державних органів, партнери посольства, бізнес спільнота та ЗМІ вишикувалися у довгу чергу, аби привітати очільницю іноземної дипломатичної установи та висловити свої вітання дружній Аргентині.
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Книжковий Арсенал 2019: іноземні гості
IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» завершився, а ми пропонуємо вам ще пролонгувати відчуття ейфорії від перебування в книжковій «оазі» у центрі столиці України. Наш портал, висвітлюючи дипломатичне життя в Україні, приділить свою увагу огляду цікавих заходів, що відбулися за підтримки іноземних посольств, і спілкуванню із закордонними гостями.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Камасан: Поселення із шедеврами на Балі
Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
Закрити
Outlook facebook page