RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Скляний handmade

Скляний handmade

Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.

Те, що розплавлений пісок перетворюється на тягучу масу, яка, застигаючи, переходить в абсолютно інший стан, першими виявили спостережливі єгиптяни близько п’яти тисяч років тому. Старі фрески із зображенням майстрів, котрі вправно видувають через трубочки скляні бульбашки, сучасні вчені знаходять на різних археологічних розкопках. А ось із матеріальних доказів існування подібного виробництва у давньофараонські часи свідчать окремі елементи: уламки глечиків, ваз, статуеток і навіть біжутерії. Невелика зеленувата намистина, що за припущеннями слугувала прикрасою якійсь знатній єгиптянці, була виявлена поблизу Фів – стародавнього міста, розташованого на східному березі Ніла, – і потім відправлена на експонування в Берлінський музей.

З країни пірамід склодувна справа поширилася на інші континенти, стрімко розвиваючись і покращуючись. А досягло піку своєї досконалості це мистецтво в Європі, де майстри і сьогодні виготовляють справжні шедеври. З особливою пошаною до традицій ставляться в Італії. Перші склозаводи відкрилися в місті на воді, Венеції. Практично миттєво завоювавши своїми виробами популярність серед населення, тутешні «умілі ручки» стали місцевими знаменитостями. Потрапити до них в учні прагнули не тільки корінні італійці, а й багато приїжджих.

Бажаючи зберегти секрет рецептури венеціанського скла, влада країни в XIIІ столітті виділила майстрам спеціальне місце роботи і проживання, примусово депортувавши їх на острів неподалік – Мурано. Самовільно залишати його було суворо заборонено. Тим, хто ослухається, цілком реально могла загрожувати вища міра покарання. Але у той же час «закрита» професія була настільки престижною, що її представникам сватали своїх дочок найзаможніші родини...

Майстерні, у яких створювали вироби для європейських вельмож, і в наш час функціонують у цій місцевості. Серед італійських сеньйор прикраса чи набір келихів з муранського скла вважається символом відмінного смаку і вдалим вкладенням грошей. Зараз старі звичайні сережки або кухонні предмети перетворилися на справжні музейні експонати. І хоча шлях на острів і назад відкритий для всіх бажаючих, майстри-склодуви воліють не розкривати всіх секретів технології виробництва. Тут, звісно, діє кілька шкіл, де навчають основам цієї професії, проте в учні, як і раніше, беруть тільки місцевих. Виняток, мабуть, було зроблено лише для Ріцуе Мішими, японки за походженням, але громадянки Італії. Колишня стилістка стала однією з небагатьох дам, які прославилися в цьому чоловічому ремеслі. А почалося все банально і «по-жіночому»: Ріцуе не могла підібрати вазу для інтер’єру свого будинку. Як кажуть, хочеш зробити добре – зроби сам. За таким принципом вона і вчинила, почавши співпрацювати з муранівськими умільцями.

Не менш старанно продовжують працювати майстри в Чехії, де нещодавно був створений скляний виріб, відзначений власним рядком у Книзі рекордів Гіннеса. Ним стала гігантська, майже двометрова пляшка для віскі, у яку легко поміщається 228 літрів напою. Найбільше чеських умільців «зосереджено» в містечку Нові-Бор, що знаходиться на півночі країни неподалік від німецького кордону. З населення чисельністю трохи більше десяти тисяч осіб третина – склодуви. Розкидані дерев’яні форми і дим – тут явище буденне. У багатьох двориках за мальовничими деревами і квітами ховаються домашні міні-фабрики. Як правило, робочий день у склярів починається на світанку і триває до другої-третьої години дня. Сучасні технології в поєднанні з віковими таємницями підвищують попит на шедеври місцевих майстрів, які на відміну від муранських охоче запрошують туристів поспостерігати за метаморфозами, що відбуваються зі звичайним піском. А ті, кого видовище аж надто захопило, можуть записатися на спецкурси і освоїти це мистецтво.

Говорячи про склодувство в країнах Європи, варто згадати і про німецькі традиції, котрі проявляються переважно у виготовленні ялинкових іграшок. Перша фабрика з їх «видування» в Німеччині з’явилася у 1848 році. У цей час через неврожай яблук, які були основною прикрасою новорічного дерева, естетична сторона свята потрапила під загрозу. На допомогу прийшли майстри, які вирішили створити скляні аналоги фруктів. Ця спроба їм вдалася, і німецькі ялинки були прикрашені першими новорічними кулями.

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Камасан: Поселення із шедеврами на Балі
Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
Superflat: суперплощина японського мистецтва
Любителі аніме ніколи не пройдуть повз сучасне японське мистецтво. Особливо, якщо цей напрямок безпосередньо належить до коміксів манга. Художник Такаші Муракамі був першим, хто замислився, як назватим те мистецтво, котре ловить натхнення в черговому аніме, але говорить про вічні цінності.
Дудук: Музика, що пробуджує кохання
Цій музиці півтори тисячі років. Ніжні, обволікаючі мелодії, зіграні на флейті дудук, називають «голосом вічності». У Вірменії, де люди шанують народні мотиви, вірять, що в дудук вселилася душа абрикосового дерева – і змусила дерево зазвучати. Вони вписуються протяжним і пронизливим звучанням, що пробуджують легку ностальгію.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Хайлі Кінг і її картини: Нова Зеландія на межі прекрасного
Художниця з Нової Зеландії Хайлі Кінг працює під брендом FLOX. Її яскраві картини, що відображають красу дикої природи, відомі у всьому світі. Барвисті птахи, мальовничі ландшафти, чарівні тварини ніби нагадують про стародавнє коріння, з якого зароджувалася цивілізація.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в Outlook.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закрити
Outlook facebook page