RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Обігнути край світу. Мис Горн

Обігнути край світу. Мис Горн

Для моряків обігнути мис Горн, який розкинувся на самісінькому півдні Аргентини, – успіх, рівний підкоренню Евересту для альпіністів. Кинути виклик велетенським хвилям, ураганному вітру та прошмигнути під вітрилами навколо «старого людожера» вперше вдалося 29 січня 1616 року.

Не злічити кораблів, які намагалися приборкати його, а врешті знайшли там свій останній притулок. Жоден капітан, прямуючи в бік острова, не знав напевно, чи збереже він свою команду і своє судно...

Похмура та холодна частина південноамериканського континенту називається Вогненною землею і є архіпелагом із сотень островів. Один з них, мис Горн, також відомий як «край світу». Сонячна погода у цій місцевості – рідкість, яку доводиться чекати місяцями. Тут панують тумани, дощі та шквальні вітри. Вічно сіре небо зливається з похмурим морем, розлитим навколо острова, створюючи враження одного цілого. Долі моряків вирішуються без їхньої участі, підкорюючись тільки могутній силі стихії.

Відкриття мису, як і багатьох інших географічних об'єктів, сталося абсолютно випадково. Невтомні голландці вирушили в чергову експедицію у пошуках нових торговельних шляхів до Індії. Наприкінці весни 1615 року два кораблі, «Хорн» та «Ендрахт», з купцями на борту вийшли з гавані, яка дала назву першому судну. Через півроку поневірянь команди дісталися суші, щоб звільнити рушійні механізми від налиплих черепашок і водоростей. У процесі чищення із застосуванням вогню виникла пожежа, і перший корабель згорів дотла. Попри втрату, плавання вирішили продовжити на вцілілому судні.

Через півтора місяця пошуків нових морських трас корабель дістався Магелланової протоки, де його підхопили потужні вітри. Неконтрольована стихія віднесла судно до протоки Дрейка, яка своїми водами огинає мис. Капітан «Ендрахта» Віллем Схаутен залишив декілька рядків у подорожньому щоденнику, схвильовано розповідаючи, як мало не перевернувся вітрильник через величезну брилу, котра раптово вигулькнула з гігантських хвиль, і про відкриття нового торговельного маршруту. Так на морських мапах домалювали нову локацію, названу на честь рідного міста керівника експедиції. А всі члени команди з повним правом прикрасили своє ліве вухо срібною сережкою, поклавши початок традиції, що дозволяє носити такий аксесуар морякам, які обігнули «край землі».

Через декілька сотень років унаслідок еволюції морської техніки торговий шлях, який лежить поблизу Горна, стали використовувати, коли гігантських розмірів судна не можуть пройти в Панамському каналі або Магеллановій протоці. Нині відважні мандрівники також можуть здійснити подорож на «диявольський мис». Але у давнину, коли кораблі були вітрильними, це вважалося справжнім випробуванням, і як нагадування про ті часи біля берега розкинувся цвинтар, де сотні суден потрощила потужна стихія.

Нинішні досягнення водної техніки, звісно, дозволяють зменшити небезпеку такої пригоди, але тільки за сприятливих, як для цих місць, погодних умов.

Особливу цінність Горн має для сучасних яхтсменів – мис є популярною частиною маршруту океанських перегонів. Піонером цього виду спорту 1943 року став француз Віто Дюма, який ризикнув сам-один обігнути «старого людожера» у найбільш несприятливу пору – взимку. Наближаючись до цього місця, він записав у бортовому журналі: «Мені здається, я шукаю смерті». А коли небезпека минула, з'явилися такі рядки: «Я плачу. Печаль, радість, вдячність. Я впевнений, мені допомогли і ті, хто намагався здійснити цей подвиг, і ті, хто загинув у цій боротьбі».

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї
Великі й не дуже світу цього змушують голосно говорити про себе не тільки за життя, але й після смерті. А як, власне, можна промовчати, дивлячись на помпезну усипальню того чи іншого діяча, навіть не беручи до уваги єгипетські піраміди. Outlook переконався в тому, що мавзолей Володимира Ілліча на Красній площі – досить скромний притулок на відміну від...
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Перегоріла? Не біда!
Зазвичай, коли лампочки в наших квартирах перегорають, ми, не замислюючись, викидаємо їх у смітник: яка від них тепер користь? Однак трішки фантазії – і руки «з потрібного місця» творять дива. Якщо у вас є дитина, то перегорілий освітлювальний прилад може перетворитися на чудову іграшку, зроблену своїми руками...
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Інфраструктура по-китайськи: неймовірний міст, що єднає Макао і Гонконг
Коли скептики кажуть, що все «най-най» уже збудоване людством, і кивають на різноманітні і справді видатні витвори інженерної думки, вони найчастіше погано поінформовані і навряд чи дивляться далі за розвинені західні країни. А тим часом, приміром, у Китаї держава піднімає просто нечувані інфраструктурні проекти.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Встигнути подумати про все: топ-5 затяжних рейсів
Талони на посадку й закордонний паспорт приємно гріють вам руку, а багаж уже давно перетворено чиїмись вправними руками на пам'ятник з поліетилену. За прикрою випадковістю саме в цьому целофановому полоні можуть залишитися журнали, книжки і кросворди, що ви їх припасли на випадок хронічного нападу нудьги під час перельоту.
Глибокі музеї
Ще кілька століть тому морський транспорт був не просто найпопулярнішим, але й часом єдиним способом дістатися з точки А в точку Б. Однак, як відомо, форс-мажори трапляються на будь-яких дорогах, навіть водних, і за історію людства безліч кораблів так і не пристало до берега. Проте відносна «збережність» дозволяє затонулим суднам знайти друге життя, перетворившись на музеї.
Між берегів
Як показує практика, навіть найутилітарніші речі можна зробити предметом мистецтва. Якщо проявити фантазію і «не рубати» творчість, все стає незвичайним. Наприклад, мости. За логікою основне призначення таких конструкцій – з’єднати два береги, тому головне в них – безпека. Однак іноді люди керуються іншими критеріями.
У мандри по-своєму. Транспорт для подорожей
OUTLOOK не може уявити життя без подорожей. Але квитки, розклади, черги, повільність – усе це може неабияк зіпсувати мандрівку. Тому як добре мати біля дому чи в гаражі транспорт, який дозволить побачити і пережити щось нове, забувши про проблеми.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Як незвично провести час у Копенгагені: Христианія – оплот свободи
Усі ми так чи інакше прагнемо свободи – особистої чи національної, матеріальної чи духовної. Дивне поселення Христианія в центрі датської столиці – одна із спроб досягти повної свободи від законів матеріального світу.
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Кокні: глузлива британська говірка
Дивні прізвиська для предметів, знайомих кожному; відома нині форма ain't (замість am not), а також літера h, що пропадає в деяких словах – все це про британську говірку кокні, колоритний діалект, що шокує консервативних англійців саркастичністю й епатажем.
Швейцарія: банки, шоколад та армія
Ні для кого не секрет, що наш світ сповнений парадоксів. Outlook намагається в них розібратися, тому сьогодні ми розповімо про збройні сили найбільш мілітаризованої країни світу, яка при цьому вже понад два століття ні з ким не воює. Наш матеріал про армію Швейцарії.
Чумова пошта. Курйози доставки
Далекого вже 1920 року влада США ухвалила дивовижну постанову – заборону на… пересилання дітей у посилках. Мабуть, в XXI столітті це рішення виглядає дико, проте майже 100 років тому до нього поставилися з розумінням, а це значить, якісь дбайливі батьки все-таки відправляли своїх чад у бандеролях... Ми говоримо про курйози, котрі трапляються в роботі пошти.
Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?
Плескати в долоні, терти статуї чи обходити предмети п'ять разів проти годинникової стрілки – чого тільки не роблять туристи, аби прискорити виконання заповітного бажання. Бодай раз пережити подібне доводилося кожному. За загальну суму монеток, кинутих у фонтани та водойми за все мандрівницьке життя, купити машину, може, і не вдасться, та на велосипед вистачило б точно. Здійснювати безглузді вчинки та викидати гроші на воду змушують місцеві перекази й туристичні гіди. Напевно, при влаштуванні на роботу головний критерій відбору – вміння вигадувати історії, котрі не поступаються за масштабом фантазії Шарля Перро та братів Грімм...
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів. А ось готуватися до контрольної з кібербезпеки або хвалитися оцінками «відмінно» з бджільництва – уже як мінімум дивно. Про ці та інші незвичайні предмети в зарубіжних школах піде мова далі.
Закрити
Outlook facebook page