RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Ми там були: Брюгге

Ми там були: Брюгге

Торік навесні випала нагода побувати в Бельгії. Приблизно 2 роки тому я поставив собі за ціль крутити педалі скрізь, де подорожуватиму. По-моєму, велосипед – найкращий спосіб міського туризму. Так ти завжди учасник життя, а не тільки спостерігач, як-от з вікна автобуса чи авто...

На вело-байку весь витрачений час є не відстанню, а подорожжю. Ти не скутий ніякими маршрутами і таймінгами. А взагалі, де, як не в Бельгії кататись на двоколісному? З певних технічних причин це не вдалося зробити у Брюсселі, однак бажання було сповна реалізовано у Брюгге.

Найближчий прокат знайшли на мапі в самісінькому центрі міста. Ось таким був прайс:

Отже: серце Фландрії, двоє нас, два ровери, один день і, звичайно ж, типова бельгійська погода – дощ (часом дуже сильний, холодний, нестерпний).

Детально не зупинятимусь на описі Брюгге – це я навряд чи зроблю краще за першого-ліпшого путівника або Вікіпедію. Скажу тільки, що історичний центр внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Статки міста в Середні віки були неймовірно великими, звідси – численні пам’ятки архітектури, збережені в чудовому вигляді й донині. І що справді вражає, то це цілісність: бачимо не окремі поодинокі споруди чи їхні залишки на певних вулицях, як часто буває, а суцільне древнє місто у місті. За день не обійдеш, але об’їдеш.

Серед найцікавіших з архітектурної точки зору об’єктів у своєму must see-рейтингу я б відзначив 83-метрову вежу Белфрай, побудовану 1240 року, і міську ратушу. Остання є однією з найстаріших збережених цивільних будівель історичної Фландрії. Її багатство і пишність дозволяють судити про важливе економічне і політичне значення середньовічного Брюгге. Створена в традиціях церковної готики, вона стала законодавицею моди у фламандській цивільній архітектурі свого часу. За її зразком було споруджено інші знамениті ратуші. Абсолютним шедевром є готична зала із численними фресками 19 століття.

Зупинили ми свої байки біля церкви Богоматері (Church of Our Lady), де зберігається єдина скульптура Мікеланджело, що за його життя опинилася по той бік Альп, – «Діва Марія з немовлям» («Мадонна Брюгге»). Вежа собору заввишки 122,3 метри залишається найвищою спорудою в місті і другою за висотою у світі вежею, викладеною цеглою (поступається лише церкві Святого Мартіна в Ландсхуті, Німеччина).

Подорожуючи, я зрозумів, чому місто називають північною Венецією: глибокі канали, десятки мостів, у тому числі й розвідних, ратуша, яка приймає делегації туристів зі всіх куточків світу, палаци, собори, замкові мури, середньовічні сади, маленькі традиційні родинні ресторани та кав’ярні, усюди потемніла від часу цегла, гострі шпилі та вузькі вікна – все поєднується у справді неперевершений архітектурний комплекс, велич якого диктує саме виваженість готичних шпилястих веж.

Висота деяких з них на фоні інших кількаповерхових споруд вражає, а от ширина вулиць розчаровує (зрештою, нічого дивного для цієї частини Європи, та все-ж): розминутись на дорозі з авто загалом можна, а на тротуарі з людиною – часом проблематично. А коли вас їде двоє, крім того, вимощена бруківкою дорога стає слизькою для гальмування – крутити педалі потрібно справді любити, щоб іти в прокат, коли починається злива…

Особисто я люблю досліджувати місто без підказок путівників, якими зазвичай послуговуються туристи, а їздячи без карти різними маленькими вуличками, де живуть місцеві. Там – дух міста, його атмосфера. У центрі Брюгге такі вулички практично не міняються століттями. І якщо в районі ратуші туристів стільки, що ніде ступити, то, від’їхавши трохи далі, можна натрапити на цілком порожні провулки, не менш цікаві з архітектурної точки зору. Ось так весь час ми і намагались крутити педалі, щоб відкривати нове і грітися.

У сучасній частині міста ми не були. Дивно, але якось не дуже й хотілось. З історії, частиною якої ти був останні кілька годин, не надто хочеться повертатись у звичні локації.

Здавши велосипеди, ми, задоволені та мокрі, вирішили зігрітись чаєм і перекусити. Попри велику кількість різноманітних закладів на Markt (звична для середньовічної архітектурної традиції площа в центрі міста), всі вони без винятку були зайняті (в дощ та мряку важко гуляти довго). Тож, аби потрапити всередину, потрібно було простояти в черзі. Найменша виявилась до ресторану Sint Joris, отож ми й подались туди на чашечку чаю і декілька легких сандвічів за 10 євро на двох. Далі – вокзал та швидкісний поїзд до Брюсселя.

Ще одна неймовірна місцина залишилася в пам’яті та відклалась у м’язах. А як ще доповнити подорож витонченим бельгійським шоколадом зранку, особливою бельгійською смаженою картоплею на обід і неперевершеним бельгійським пивом на вечерю – навіть не знаю, що може бути краще!

І насамкінець ще декілька цікавих фактів:

Брюгге – одне із найбільш відвідуваних середньовічних міст у світі.

У Фландрії налічується майже 470 замків, близько 50 з них містяться поблизу Брюгге.

Місто славиться не лише виробництвом шоколаду та пива, а й знаменитими на весь світ розкішними мереживами, виготовлення яких можливе завдяки великій кількості льону, який вирощують у Фландрії.

Фото Романа Маткова

Вам це буде цікаво:
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні Outlook подорожує по найцікавіших з точки зору географії й адміністративного управління містах і країнах, що є анклавами, цілком розташованих на територіях інших держав.
Бельгійське мереживо: вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель. Підкоривши свавілля нитки заповітній мрії про рай, обіцяний за покору, майстерність кинула виклик безвиході і злидням – і здобула перемогу.
У Києві відбувся концерт, присвячений 25-річчю дипломатичних відносин Бельгії та України
10 березня 1992 року, Україна та Бельгія підписали угоду про встановлення дипломатичних відносин. Щоб відсвяткувати цей «срібний ювілей», Посольство Бельгії організовує протягом року серію заходів, яка розпочалася концертом гурту «The Four Aces Guitar Quartet» та презентацією їстівного витвору мистецтва Стіва Схепенса.
Посольства Бельгії, Канади, Лівану, Марокко, Франції та Швейцарії проведуть «Дні Франкофонії в Україні»
Посольства Бельгії, Канади, Лівану, Марокко, Франції та Швейцарії, Міністерство закордонних справ України, Французький інститут в Україні та мережа «Альянс франсез в Україні» проводять з 10 по 30 березня «Дні Франкофонії в Україні» - фестиваль, спрямований на популяризацію франкомовної культури та французької мови як мови спілкування, демократичних цінностей, дотримання прав людини та підтримки культурної різноманітності.
Ліма is the capital of Перу
Досвідчені мандрівники кажуть, що, коли багато їздити по світу, починаєш приблизно розуміти, як влаштовані мегаполіси. І якщо в Європі, Азії чи США досвіду і кмітливості для орієнтування цілком вистачає, то у південноамериканських містах про свої знання можна забути. Сьогодні ми розкажемо про одне з таких місць, Ліму – столицю Перу.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Ми там були: Ізраїль
Розпаковуючи валізу після повернення додому з подорожі, ви виявляєте там не сувеніри, пам'ятні листівки, пару стоптаних кедів, які зберегли відбиток чужини, а щось, що змінило вас, змусивши поглянути на світ ширше, під новим кутом. Я – Олександра Портянко, випусковий редактор theoutlook.com.ua, і це моя історія подорожі.
У Києві відбувся концерт, присвячений Дню короля Бельгії
15 листопада в Києві в Національній філармонії України відбувся урочистий концерт, присвячений Дню Короля Бельгії. Захід організовано Посольством Королівства Бельгії в Україні та особисто Надзвичайним і Повноважним Послом Люком Якобсом. Всі твори в цей вечір прозвучали у виконанні бельгійського ансамблю «Het Collectief», який виступив в Україні вперше.
Ми там були: Гданськ
З вікна старовинного дому з високими стелями виднілася частина вулиці Огарної. Чепурні вивіски, симпатичні та оригінальні фасади будівель, квіти, вимощена бруківкою проїжджа частина... Саме з цієї вулиці далекого 1949 року почалося відновлення історичної частини Гданська.
ЛІТО НА СПРАВЖНЬОМУ РАНЧО!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо, щоб попрацювати на справжнісінькому гостьовому кінному ранчо під назвою "Sundance".
Спа: голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Що вони їдять: Бельгія
Жодна країна не натерпілася так від ресторанних критиків, як Бельгія. Лише поверхово торкаючись хвиль французько-італійського мейнстриму, глянцеві видання немилосердно розпікають бельгійців за провінційні смаки і всеосяжний культ картоплі. Треба ж, який моветон – заїдати морепродукти вульгарною картоплею фрі та подавати картопляну запіканку як основну страву!
Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі
Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака.
Перу. Місця сили
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і тепер вже автор Ія Зайцева.
Кожен рано чи пізно приходить до Риму
Хто добре бачив Італію, а особливо Рим, той більше ніколи не буде зовсім нещасним, – казав Гете. Повністю згоден з цією думкою наш читач і фотограф Роман Матков. Своїми враженнями від міста він сьогодні ділиться.
До Перу із комфортом. Практичні поради
Outlook завжди пропонує читачам поділитися своїми враженнями, оскільки саме такий взаємний обмін і робить наш проект цікавим. Сьогодні ми починаємо публікувати цикл розповідей про Перу, написаний активною мандрівницею Ією Зайцевою.
Річард Ганнон: Фарери-овечі острови
Тільки три місяці на рік між Великою Британією і Фарерськими островами відкрито повітряні рейси. Я радів своїй майбутній подорожі, хоча до кінця не усвідомлював, що очікує там, на півночі. Іноді я уявляв Фарери, як землю, покриту кригою. Наступної миті здавалося, що на островах не вщухає потужний вітер, а отже, мене обов'язково здує з якогось стрімчака в холодну воду. Від цих думок ставало лячно, та квиток туди вже було куплено.
Весь світ на мотоциклі. Частина 2
Ми продовжуємо нашу розповідь про неймовірно сміливу українку, котра сама наважилась вирушити в навколосвітню подорож на мотоциклі!
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Весь світ на мотоциклі. Частина 1
Ще є свіжою пам'ять про кругосвітню мотоподорож знаменитого актора Евана Макрегора, яку він здійснив разом зі своїм другом кілька років тому. Але одне діло – голлівудська зірка, та й сам факт того, що в дорозі – двоє дорослих чоловіків, і геть інша ситуація – коли за кермом мандрує одна-однісінька тендітна дівчина. Outlook розповідає про неймовірно сміливу українку, Ганну Гречишкіну, яка просто зараз на своєму сталевому коні перетинає Землю, реалізуючи проект «I have a dream".
Закрити
Outlook facebook page