RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Банк менталітетів

Банк менталітетів

Сьогодні OUTLOOK розповідає про різномаїття національних особливостей, намагаючись по мірі можливості допомагати нашим читачам у вивченні різних культур, щоб, потрапивши в ту чи іншу країну, ви, принаймні, були підготовлені до різниці в менталітетах! Наприклад, підняті брови у Німеччині означають захоплення, а в Англії – прояв скептицизму.

По ленинградскому телевидению демонстрировался боксерский матч. Негр, черный как вакса, дрался с белокурым поляком. Диктор пояснил:

– Негритянского боксера вы можете отличить по светло-голубой каемке на трусах…

Сергій Довлатов

«Соло на ундервуді. Соло на IBM»

Відомий жарт про боксера і світло-блакитну смужку розійшовся по світу (принаймні по читаючій його половині) ще 1980 року, з моменту видання «Соло на ундервуді» в Нью-Йорку. Політкоректність з відтінком сарказму. Втім, як тоді, так і зараз спроби стерти всі національні та ментальні відмінності – ознака нібито гарного тону. Але ж саме в цьому багатстві світового банку менталітетів і криється вся чарівність, сіль, суть і смак! OUTLOOK пропонує вам особисто переконатися, наскільки ми всі дивовижно різні.

Уявімо, що ми їдемо в інтернаціональному автобусі. Транспорт забитий, люди то входять, то виходять, тому наше місце, а отже, і сусіди, постійно змінюються. Опинившись поруч з американцем, через кілька хвилин ми напевно отримаємо дружній удар по плечу і почуємо добродушне «Ну як вам Америка?». Подібне «панібратство» в них у крові. Соціологи та культурологи вважають, що у жителів США улюблена форма взаємостосунків – поверхневе знайомство. Тому дуже ймовірно, що випадковий «сусід» буде ділитися подробицями свого інтимного життя, однак, попрощавшись, він і не згадає, як нас звати.

Гаразд, американець вийшов, на його місце сів англієць. Мабуть, через вживання однієї мови (фактично), британці стереотипно сприймаються дуже схожими на «янкі». Це велика помилка: 95%, що «новий сусід» з нами взагалі не заговорить, і 99% – що не доторкнеться. Згідно з результатами спеціального дослідження, фізичний контакт – дотики, обійми, потиск рук – це все безпосередньо пов’язано з нацією. За одну годину спілкування пуерторіканці торкалися одне одного 180 разів, французи – 110, а от англійці – жодного разу. Закритість і замкнутість жителів королівства – не просто поширене явище. Ні, це вже у їхній крові. Для того щоб не говорити на незручні чи особисті теми, в Англії навіть придумали спеціальні фразеологізми-виходи: співрозмовники їх не закінчують – і так все зрозуміло. Наприклад, «злі вітри» (які не принесуть нам нічого доброго) або «це не дощ...» (а справжня злива). Коли вимовляється подібне, дуже важлива інтонація, адже саме за нею вгадується бажання людини продовжувати бесіду.

Автобус набрид, виходимо з нього. Назустріч іде японець. Після американського панібратства ми підморгуємо йому і запитуємо: «Як справи?» Той відповідає: «Усе добре, їду з похорону дочки», – і посміхається. Не подумайте, що житель Країни, де сходить сонце, жартує. Швидше за все, він справді втратив дитину. Його усмішка – це своєрідний щит, послання про те, що зі своєю бідою він впорається сам, йому не потрібна чиясь допомога. 

Ми зголодніли, тому заходимо в перше-ліпше кафе, забите людьми різних національностей. Зліва від нас сидять французи. Вони надто зарозумілі і лаються з приводу й без. Обкладаючи одне одного триповерховими нецензурними виразами, вони всього лише... сперечаються. У нащадків Наполеона дуже коротка пам’ять, тож не дивуйтеся, якщо сьогодні ви з ними посварилися, а завтра вони покличуть вас на келишок червоного, ніби нічого й не сталося.

Англійці, які сидять неподалік, поводяться зовсім інакше. Намагаючись не робити галасу, вони, напевно, будуть підкреслено ввічливими і усміхненими, а потім занесуть вас до персонального «чорного списку», якщо ваша поведінка виявиться хоч трохи неправильною з їхньої точки зору.

Японський столик – один із найбільш гучних. І справа зовсім не в розмовах. Просто в нашому кафе дуже смачна їжа, і, щоб це показати, японці старанно жують і прицмокують. Так вони роблять не тільки у себе вдома, але й у громадських місцях. Серед них не прийнято вербально нахвалювати кухаря, куди важливіше «голосно» їсти. У цьому з ними схожі китайці. Багаторазові відрижки гостей – найкращий комплімент господині.

Повернувшись зі змодельованих ситуацій у реальний світ, не забувайте, що навіть однакові жести всюди трактуються по-різному. 

Наприклад, підняті брови у Німеччині означають захоплення, а в Англії – прояв скептицизму. «Окей» з великого і вказівного пальців – це «добре» в Америці. У Японії так зображають гроші, а в Португалії і Бразилії подібна жестикуляція взагалі вважається непристойною. Спілкуючись з британцями чи іспанцями, не дивуйтеся тому, як вони б’ють себе долонею по лобі. Так вони показують оточуючим, що задоволені собою. У Німеччині цим рухом висловлюють обурення стосовно до співрозмовника.

Як бачимо, відмінності виявляються буквально у всьому. Їх тисячі, і всі вони не увійдуть у жоден путівник чи збірку корисних порад. Але, ми сподіваємось, що цей матеріал допоміг нашим читачам, хоча б частково розібратися у цьому питанні!

Ілюстрації Олександра Задніпряного

Вам це буде цікаво:
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів. А ось готуватися до контрольної з кібербезпеки або хвалитися оцінками «відмінно» з бджільництва – уже як мінімум дивно. Про ці та інші незвичайні предмети в зарубіжних школах піде мова далі.
Все у ваших руках. Чому корисно бути амбідекстром
Амбідекстри демонструють унікальні здібності мозку, своїм прикладом підтверджуючи приховану людську геніальність. Найцікавіше, що її можна тренувати буквально руками. Як показали останні дослідження, людей, які від народження однаково вправно керують обома верхніми кінцівками, більше, ніж ми думаємо, і, можливо, ви – один з них.
Slowlife: встигнемо все
Либонь, кожній людині, що живе в нашу стрімку добу, яка час від часу прискорюється, слід зупинитися, щоб зітхнути і перезарядити сили. Особливо часто подібні паузи необхідні жителям великих міст, оскільки там буквально весь довколишній простір ніколи не спить. Щоб знайти всередині себе заповітну кнопку «стоп», а потім і натиснути її, ми пропонуємо вам розповідь про молоду, але дуже цікаву філософію життя, котра отримала назву Slow life, що перекладається як «повільне життя».
ЕКСКЛЮЗИВ: Посли 29-ти країн взяли участь у соціальному проекті OUTLOOK до Міжнародного дня толерантності. ВІДЕО
Проект OUTLOOK, зближуючи народи й культури, прагне зробити світ добрішим, а його представників уважнішими один до одного. Ми щиро віримо, що взаємна повага – це ключ до подолання багатьох негараздів, конфліктів і непорозумінь сьогоднішнього світу.
Сила – у миротворчості: День Організації Об'єднаних Націй
Організацію Об'єднаних Націй було створено задля припинення насильства у світі, захисту прав людини і викорінення злиднів. 24 жовтня 1945 року держави-засновники ратифікували договір про створення всесвітнього органу, який отримав назву ООН.
Берлін. Голокост. Місця пам’яті
Завдяки Єврейському форуму України і особисто його Президентові Аркадію Монастирському OUTLOOK вдалось побувати у Берліні і відвідати місця, пов’язані зі страшними злочинами Голокосту. І сьогодні, коли в Україні готуються до 75-ліття трагедії Бабиного Яру, ми вирішили згадати про місця, що досі зберігають сліди Голокосту.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Люксембург: встигнути все
Сучасна інфраструктура, лояльна податкова та юридична система зробили Люксембург однією з найбільш привабливих країн для ведення будь-якого виду бізнесу. Щоб досягти такого добробуту, герцогству знадобилося менше ніж півстоліття...
Без побоїв: тортури мистецтвом
Недаремно кажуть, що і хороше потребує міри – навіть мистецтво за певних умов може не тільки приносити задоволення і допомагати переживати катарсис, але й ламати психіку. Про те, як саме прекрасне слугує знаряддям катувань – далі в Outlook.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя народна назва.
Без кліше
Ви можете собі уявити німця, котрий запізнюється? Або ж японця, що сидить в офісі в робочий час і плює у стелю? Ну або ж хоча б іспанця, який у поті чола працює з ранку до ночі? Навряд, оскільки виною тому стереотипи, які закріпилися за тим чи іншим народом. Сьогодні ми не тільки говоритимемо про них, а й спробуємо ці кліше спростувати.
Гетто світу: Маре - Париж по-еврейські
Свіжі і хрумкі піти, намолені синагоги, кошерні ресторани і милі люди з пейсами і добрими очами – щоб побачити все це не конче летіти до Ізраїлю. Досить просто зазирнути у паризький квартал Маре, розповідь про який і продовжує нашу рубрику про національні гетто.
Біженці: погляд зсередини і ззовні
Сорок шість мільйонів людей покинули свої домівки. Практично голими, босими, голодними вирушили шукати прихисток. Гнані страхом, відчаєм, хворобами вони пішли в нікуди, на милість чужих, не завжди гостинних людей. На жаль, це частина історії сучасного світу.
Гетто світу: Кольоровий Париж
Сьогодні в нашому циклі про етнічні гетто світу розповідь про один із найбільш небезпечних районів – паризький квартал Барбес. Французи кажуть, що відомий фільм, до якого доклав руку сам Люк Бессон – «13-й район» – навіяний якраз життям у кварталі Барбес.
ЗА ГОДИНУ ДО: виїзду на патруль
OUTLOOK продовжує серію матеріалів ЗА ГОДИНУ ДО і цього разу нам пощастило стати свідками того, як готуються до виїзду на патруль поліцейські Нової патрульної поліції. І так, сьогодні пропонуємо вам дізнатися, як починається ранок цих мужніх людей, які відповідають за нашу безпеку.
Поцілунки, граффіті, боді-арт. Найдивніші протести світу
Замість лайок та образ – поцілунки, замість гучних гасел – люди-напівфабрикати, замість декларацій – картини на власному тілі. OUTLOOK розкаже про найбільш креативні протести.
Хвороби великих. Мігрень «по-царськи»
Здається, занедужати на такі хвороби простих смертних, як вугровий висип або виразка шлунка, великі світу цього прямо-таки не могли. Для них більш характерні психічні недуги, які, можливо, й залишили відбиток у геніальності. Outlook «покопався» в історіях фізичних хвороб імператриці Катерини, мислителя Вольтера, письменника Свіфта та інших відомих особистостей.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Міжнародна студентська організація AIESEC запрошує на стажування за програмою Global Talent
Шукаете можливості для кар'єрного старту? Міжнародна студентська організація AIESEC запрошує на професійне стажування за програмою Global Talent.
Швеція. Вижити без копійки в кишені
Перший день у Швеції. Ви стоїте на центральній площі Стокгольма. Поглинаєте очима культурні надбання. Аж раптом до вас підбігає злодій, вириває сумку з ваших рук і кидається навтьоки. «Це були всі мої гроші!» – кричите у розпачі йому вслід. А хулігана і слід прохолов. Що робити? Перше правило – не панікувати. А друге – зібратися з духом і... влаштуватися на роботу! Дарія Черноусова ділиться досвідом, як заробити в чужій країні.
Закрити
Outlook facebook page