RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича

Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича

3 листопада 2008 року, на аукціоні Sotheby's з результатом в $ 60 мільйонів була продана одна з найрідкісніших робіт в історії російського мистецтва - «Супрематічеськая композиція» Казимира Малевича, який дотепер вважається одним з найнезрозуміліших художників 20 століття. Ніби знущаючись з публіки, саме так він підписував деякі свої ранні роботи: «Зміст картин авторові невідомий». OUTLOOK сподівається, що зібрані нами історії, пов'язані з особистістю, творчістю та ім'ям майстра, наблизять читачів до розуміння геніального супрематиста.

Культовий «Чорний квадрат» написано в 4 примірниках. Два зберігаються в Третьяковці, ще один – в пітерському Російському музеї. Четвертий примірник придбав російський «Інкомбанк» у родичів художника 1993 року за 250 тисяч доларів. Картину сім'я нібито знайшла в комірчині, на дні ящика з картоплею. 1998 року, коли банк розорився, «Чорний квадрат» став головною цінністю в розрахунках з кредиторами. На світовому арт-ринку почався ажіотаж, і щоб полотно не вивезли за кордон, в аукціон втрутився російський уряд. 2001 року твір за мільйон доларів придбав власник «Норильського нікелю» олігарх Володимир Потанін. Він передав картину в «Ермітаж».

Фото: kiеv.life

«Прем'єра» першого, найстарішого варіанту «Чорного квадрата», відбулася в 1915 році на «Останній виставці футуристів „0,10“» у Москві. Концептуальна назва розшифровувалася просто – «0» означав кінець мистецтва в його традиційному розумінні, а «10» – перший крок авангардистів у напрямку невідомості. Під цим кроком Малевич і мав на увазі супрематизм. Однак колеги художника по експозиції заборонили йому використовувати це слово – вони не розуміли, що Малевич має на увазі. 

Матеріали за темою: Пабло Пікассо: поет для своєї епохи 

У супрематизмі вперше в історії мистецтва домінантою було оголошено не зображення, а форму і колір. Багато хто вважає, що Малевичу цією виставкою справді вдалося «поховати» старе. Кажуть, що Пікассо охолов до кубізму саме після того, як побачив «Квадрат».

Фото: dоwn.3zitie.cn

Другий варіант «Чорного квадрата» 1923 року Малевичу довелось написати, бо оригінал на той час став виглядати жахливо. Із поманливої чорноти почала банально лущитись фарба. Так буває, коли картину написано поверх іншої. У бідного Малевича не було чистого полотна, і йому доводилося експериментувати на своїх старих роботах. Пізніше за допомогою спектрального аналізу реставратори відновили "первісну" картину. Нею виявився вписаний у квадрат трикутник червоного кольору.

Матеріали за темою:  Квіти по-українському. Катерина Білокур

«Чорний квадрат» створено дрібними ударними мазками в стилі імпресіоністів. Цікаво, що в ході роботи Малевич використовував усі барви палітри, крім чорної. Ба більше – жодна зі сторін «квадрата» не паралельна іншій. Виходить, що «Чорний квадрат» – зовсім не квадрат, і він не чорний. Спочатку назва у шедевра була «Чотирикутник».

Фото: mеdium.cоm

Підпис на полотні Малевич залишив такий: «Я ПОЧАТОК усього». Він стверджував, що пережив щось схоже на екстаз, «бачив на полотні вогненні блискавки». У публічній лекції на закритті виставки «0,10» митець назвав квадрат своїм другим ідеальним «я», «живим царственим немовлям, дитям четвертого виміру і повсталим Христом». Ця робота стала його візитівкою, підписом і манією. За кілька років до смерті майстер спроектував для себе супрематичну труну – з чорними квадратом і трикутником на кришці. Останнім квадратом у житті художника стало підніжжя його улюбленого дуба в селі Немчинівці (100 на 100 см), де, за заповітом, його поховали.

Матеріали за темою: Поцілунки, граффіті, боді-арт. Найдивніші протести світу

Багато хто вважає, що 1930 року під час другого ув'язнення (за «шпигунство на користь Німеччини») Малевич вигадав грановану склянку. Художника начебто «дістала» крихкість казенного посуду, і він вирішив додати «ребер жорсткості». Опинившись на волі, митець, мовляв, поділився своєю ідеєю з автором скульптури «Робітник і колгоспниця» Вірою Мухіною. І разом вони ніби і спроектували цей культовий у СРСР предмет. На жаль, це міф. Перший «гранчак» зійшов з конвеєра лише 1943 року в місті Гусь-Хрустальному. Новоспечена форма допомагала утримати склянку на піддоні тільки-но винайдених посудомийних машин. Таким чином посуд менше бився.

Фото: ccmеrksem.bе

Утім, Казимир Малевич все ж заклав основи радянського дизайну. Ваші бабусі, дідусі та навіть батьки, певно, пам'ятають одеколон «Північний», який випускали до середини 90-х років. Його дизайн 1908 року на прохання знаменитого російського парфумера Брокара розробив художник, бо йому конче були потрібні гроші. Флакон повторював обриси крижаної брили, а кришкою для парфумів слугувала фігура гордовитого білого ведмедя.

Фото: monаh.clаn.su

З картону, гіпсу і дерева Малевич конструював «архітектони» – об'ємні композиції, в яких геометричні фігури «врізалися» одна в одну під прямим кутом. Митець вірив, що саме такою буде архітектура майбутнього. І хоча тоді з нього кепкували, багато вертикальних архітектонів за конфігурацією справді нагадують сучасні хмарочоси. Крім того, вважається, що творіння Малевича використовували при проектуванні головного корпусу МДУ.

Фото: dаvidhannafordmitchell.tumblr.com

Головне фото: wixstаtic.com

Вам це буде цікаво:
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх, пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
Дружина Посла Грузії в Україні провела зустріч Ambassadors Spouses Club і показ національного одягу
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Ірина Султанішвілі провела зустріч Ambassadors Spouses Club, в рамках якої були продемонстровані зразки традиційного одягу.
Закрити
Outlook facebook page