RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича

Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича

Казимира Малевича і досі вважають одним із найзагадковіших художників 20 століття. Ніби знущаючись з публіки, так він підписував деякі свої ранні роботи: «Зміст картин авторові невідомий». OUTLOOK сподівається, що зібрані нами історії, пов'язані з особистістю, творчістю та ім'ям майстра, наблизять читачів до розуміння геніального супрематиста.

Культовий «Чорний квадрат» написано в 4 примірниках. Два зберігаються в Третьяковці, ще один – в пітерському Російському музеї. Четвертий примірник придбав російський «Інкомбанк» у родичів художника 1993 року за 250 тисяч доларів. Картину сім'я нібито знайшла в комірчині, на дні ящика з картоплею. 1998 року, коли банк розорився, «Чорний квадрат» став головною цінністю в розрахунках з кредиторами. На світовому арт-ринку почався ажіотаж, і щоб полотно не вивезли за кордон, в аукціон втрутився російський уряд. 2001 року твір за мільйон доларів придбав власник «Норильського нікелю» олігарх Володимир Потанін. Він передав картину в «Ермітаж».

«Прем'єра» першого, найстарішого варіанту «Чорного квадрата», відбулася в 1915 році на «Останній виставці футуристів „0,10“» у Москві. Концептуальна назва розшифровувалася просто – «0» означав кінець мистецтва в його традиційному розумінні, а «10» – перший крок авангардистів у напрямку невідомості. Під цим кроком Малевич і мав на увазі супрематизм. Однак колеги художника по експозиції заборонили йому використовувати це слово – вони не розуміли, що Малевич має на увазі. У супрематизмі вперше в історії мистецтва домінантою було оголошено не зображення, а форму і колір. Багато хто вважає, що Малевичу цією виставкою справді вдалося «поховати» старе. Кажуть, що Пікассо охолов до кубізму саме після того, як побачив «Квадрат».

Другий варіант «Чорного квадрата» 1923 року Малевичу довелось написати, бо оригінал на той час став виглядати жахливо. Із поманливої чорноти почала банально лущитись фарба. Так буває, коли картину написано поверх іншої. У бідного Малевича не було чистого полотна, і йому доводилося експериментувати на своїх старих роботах. Пізніше за допомогою спектрального аналізу реставратори відновили "первісну" картину. Нею виявився вписаний у квадрат трикутник червоного кольору.

«Чорний квадрат» створено дрібними ударними мазками в стилі імпресіоністів. Цікаво, що в ході роботи Малевич використовував усі барви палітри, крім чорної. Ба більше – жодна зі сторін «квадрата» не паралельна іншій. Виходить, що «Чорний квадрат» – зовсім не квадрат, і він не чорний. Спочатку назва у шедевра була «Чотирикутник».

Підпис на полотні Малевич залишив такий: «Я ПОЧАТОК усього». Він стверджував, що пережив щось схоже на екстаз, «бачив на полотні вогненні блискавки». У публічній лекції на закритті виставки «0,10» митець назвав квадрат своїм другим ідеальним «я», «живим царственим немовлям, дитям четвертого виміру і повсталим Христом». Ця робота стала його візитівкою, підписом і манією. За кілька років до смерті майстер спроектував для себе супрематичну труну – з чорними квадратом і трикутником на кришці. Останнім квадратом у житті художника стало підніжжя його улюбленого дуба в селі Немчинівці (100 на 100 см), де, за заповітом, його поховали.

Багато хто вважає, що 1930 року під час другого ув'язнення (за «шпигунство на користь Німеччини») Малевич вигадав грановану склянку. Художника начебто «дістала» крихкість казенного посуду, і він вирішив додати «ребер жорсткості». Опинившись на волі, митець, мовляв, поділився своєю ідеєю з автором скульптури «Робітник і колгоспниця» Вірою Мухіною. І разом вони ніби і спроектували цей культовий у СРСР предмет. На жаль, це міф. Перший «гранчак» зійшов з конвеєра лише 1943 року в місті Гусь-Хрустальному. Новоспечена форма допомагала утримати склянку на піддоні тільки-но винайдених посудомийних машин. Таким чином посуд менше бився.

Утім, Казимир Малевич все ж заклав основи радянського дизайну. Ваші бабусі, дідусі та навіть батьки, певно, пам'ятають одеколон «Північний», який випускали до середини 90-х років. Його дизайн 1908 року на прохання знаменитого російського парфумера Брокара розробив художник, бо йому конче були потрібні гроші. Флакон повторював обриси крижаної брили, а кришкою для парфумів слугувала фігура гордовитого білого ведмедя.

З картону, гіпсу і дерева Малевич конструював «архітектони» – об'ємні композиції, в яких геометричні фігури «врізалися» одна в одну під прямим кутом. Митець вірив, що саме такою буде архітектура майбутнього. І хоча тоді з нього кепкували, багато вертикальних архітектонів за конфігурацією справді нагадують сучасні хмарочоси. Крім того, вважається, що творіння Малевича використовували при проектуванні головного корпусу МДУ.

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Знай наших: Сергій Полунін
26 жовтня відбудеться довгоочікувана прем`єра документально-біографічної картини «Танцюрист» про ціну успіху, яку заплатив артист балету Сергій Полунін. Херсонець за походженням, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні, де здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Керований хаос: архітектор Заха Хадід
В англійській мові є чудовий неологізм, синонім успішності – «селфмейдмен», котрий можна перекласти як «людина, що зробила себе». Саме такою людиною, безумовно, є знаменитий архітектор Заха Хадід. Ми розкажемо про її непростий життєвий і творчий шлях її ж словами.
Шведський відлюдник Інгмар Бергман
14 липня 1918 року у шведському місті Упсала народився чоловік, який зняв понад 50 картин і поставив кількадесят вистав, що підняли планку у мистецтві на недосяжний рівень. Навіть сьогодні, переглядаючи шедеври Бергмана, створені ще півстоліття тому, розумієш, що вони нічого не втратили з часом – скоріше навпаки.
Історія бренду: Жан Пату
Йому вдалося вловити зухвалий дух початку двадцятого століття і передати ідеали епохи в модних новаціях. Радість, швидкість і легкість – якщо емоції допомагають продавати, то враження, пов'язані з брендом Жана Пату, будуть саме такими.
У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.
Історія бренду: Davidoff
Він заробив свої перші песо, танцюючи танго і чарльстон. Трудився зварювальником у Буенос-Айресі та не гребував будь-якою працею, щоб зібрати свій стартовий капітал. Фанатичний трудоголік, який увесь час намагався виглядати снобом. Усміхнений з клієнтами та неймовірно вимогливий до колег. Читайте в OUTLOOK у день народження Зіно Давидоффа про те, як обдарований скрипаль з українським корінням домігся для свого бренду без перебільшень королівських аудієнцій.
В Києві за підтримки Посольства Австралії відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана»
В рамках програми 2017 року на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною, а також відзначення 70-річчя поселення українців в Австралії у Києві відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана».
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Євробачення в цифрах і фактах
Минулої суботи в столиці України Києві відбувся фінал Євробачення – головного пісенного конкурсу Старого Світу. Поки меломани насолоджувалися гостинним і зеленим Києвом, а самі виконавці виступали в грандіозному шоу, Outlook, щоб підготував найцікавіші факти про легендарний конкурс із більш як 60-річною історією.
А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото
Неможливо уявити, яку кількість знімків зробило людство за більш як півторастолітню історію фотографії. Та серед них є і знакові, відомі всім не так своєю художньою цінністю, як значимістю зображеного моменту або переданого настрою. Саме про такі легендарні кадри далі в Outlook.
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Посол Єгипту відкрив виставку сучасного мистецтва «Egyptian Vision»
3 квітня Посол Єгипту в Україні, Й.В. пан Хоссам Ельдін Алі, у МВЦ «Музей історії Києва» відкрив виставковий проект сучасного образотворчого мистецтва “Egyptian Vision” ("Єгипетське бачення"), присвячений 25-річчю встановлення єгипетсько-українських дипломатичних відносин.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
У Києві стартував Тиждень Іспанського кіно
30 березня за підтримки посольства Іспанії в Україні в Культурному центрі Кінотеатр «Київ» відкрився XV Тиждень іспанського кіно. Офіційне відкриття кінематографічного калейдоскопа відвідали дипломати Посольства Іспанії в Україні, представники української кіноіндустрії, громадськість, ЗМІ.
Закрити
Outlook facebook page