RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Передбачення від випічки

Передбачення від випічки

Варто було борошняним конвертикам з паперовою начинкою здобути світову популярність, як одразу ж виникла дискусія про те, кому належить ідея випікання пророчого печива. З одного боку, на авторське право претендують азіатські Китай і Японія, з іншого – багатонаціональна Америка. Пропонуємо ознайомитися з усіма трьома версіями і обрати переможця «суперечки», принаймні для себе.

Почнімо, мабуть, з найпопулярнішої версії – китайської. У XIV столітті проживав у країні такий собі Чжу Юаньчжан. Як і всі його земляки, він з повагою ставився до старого національного свята – дня врожаю, приуроченого до завершення городньо-польових робіт. Щорічно під кінець осені, у день, коли місяць повною кулею пропливав небом, на вулицях Китаю організовувалися «громадські» вечері, центральною стравою яких були так звані місячні пряники (невеликі кекси з різноманітними видами начинки). Життя Чжу збіглося якраз із тим часом, коли країною керувала не китайська, а монгольська династія Юань. Жителі виступали проти некорінного імператора і будували плани проведення повстання. Організувати несподіваний масовий бунт, не привернувши уваги влади, було досить проблематично. Та ось Юаньчжану в голову прийшла ідея, як саме розіслати «запрошення» на мітинг.

Дочекавшись свята врожаю, під наглядом вигадника пекарі приготували традиційні ласощі. От тільки замість начинки були паперові клаптики з інформацією про те, що, де, коли і навіщо проводитимуть. Людям роздали випічку, не викликавши при цьому жодної підозри. Бунт прогримів, владу було повалено. Сам Чжу Юаньчжан незабаром посів імператорський трон, започаткувавши історію династії Мінь. А печиво з записками, зміст яких змінився на мудрі висловлювання та побажання, відтоді належить до найпопулярніших народних ласощів. У сучасному Китаї fortune cookies випускається багатомільйонними партіями, будучи важливим атрибутом вечірок, фуршетів та обов’язковою складовою меню ресторанів і кафе.

Наступна версія – родом із Країни, де сходить сонце, – менш захоплива, але досить правдоподібна. І нехай доленосної ролі в політиці держави випічка не зіграла, але кулінарні традиції доповнила. Японці впевнені, що вони кількома століттями раніше китайців придумали цей десерт. Його пропонували відвідувачам буддійських храмів, а начинка-послання містила фрази з релігійних писань.

Останньою в суперечку вклинилася Америка, висунувши цілих дві версії походження провісно-їстівних конвертиків. Про те, що першими пекарями-віщунами виявилися не громадяни Штатів, а все ті ж японці або китайці, йдеться в обох з них, але територію, на якій було виготовлене печиво, називають виключно в межах США.

Підтвердженням першої, китайської, версії слугує історія про пекаря Девіда Юнга, який жив у Каліфорнії в XIX столітті. Експериментуючи зі своєю коронною стравою, печивом з начинкою, він замінив варення на записки і подарував світу те саме fortune cookies. Друга, японсько-американська, теорія говорить, що десерт з’явився майже на сто років пізніше. Його автором нібито був управляючий японським чайним будинком у Сан-Франциско Макото Хагівара. Після того, як мер міста звільнив його через загальну неприязнь до азіатських жителів, Макото пішов у тривалу «відпустку», під час якої і придумав подавати до чаю подібні печеньки. Презентував він їх, коли йому вдалося домогтися поновлення на колишній посаді.

Сьогодні ці ласощі відомі практично в усьому світі. Кафе різних країн пропонують його у своїх меню, Інтернет рясніє рецептами цього кондитерського виробу, а на полицях супермаркетів з легкістю можна відшукати потрібну упаковку. Тож, де б не сталося відкриття, в будь-якому разі варто подякувати ідейним пекарям!

Ну а наостанок трохи про саму начинку. Можливо, хтось і не вірить в магію цих записочок, та був в історії унікальний випадок, коли британець Денні Вільямс з графства Ессекс в 2008 році різко розбагатів аж на півмільйона доларів, вказавши цифри з печива в придбаному напередодні лотерейному квитку.

Фото з відкритих джерел та сатйу kulturologia.ru

Вам це буде цікаво:
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів. А ось готуватися до контрольної з кібербезпеки або хвалитися оцінками «відмінно» з бджільництва – уже як мінімум дивно. Про ці та інші незвичайні предмети в зарубіжних школах піде мова далі.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото
Неможливо уявити, яку кількість знімків зробило людство за більш як півторастолітню історію фотографії. Та серед них є і знакові, відомі всім не так своєю художньою цінністю, як значимістю зображеного моменту або переданого настрою. Саме про такі легендарні кадри далі в Outlook.
ВІДЕО: Антикварно-індустріальний Київ
Викидаючи речі у сміттєвий бак або відправляючи їх на звалище, ми не здогадуємося, що для них це не завжди смерть, часом навіть навпаки – початок нового життя...
Істина в зерні, або Кава по-польському
«Франція», «Італія», «Венеція» – такі назви дістали відкриті іноземцями ресторанчики, з яких почалася кавова біографія Польщі. Жителі країни стали одними з найперших гурманів у Східній Європі, котрі оцінили смак та аромат незвичайного напою. Про те, що нове джерело задоволення виготовлене з плодів дерева, яке колись росло в Ефіопії у дикому вигляді, тоді мало хто знав.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу.
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі. І тільки спробуйте замість цього зазирнути до відомого фаст-фуду по черговий розігрітий напівфабрикат!
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Без американських гірок теж буває весело
Ми вже розповідали про неймовірні парки розваг із карколомними атракціонами. Тепер настала черга поговорити про найоригінальніші місця, де можна отримати незабутні враження. Outlook попереджає: адреналін піднімається не тільки від шалених гірок і центрифуг.
Обігнути край світу. Мис Горн
Для моряків обігнути мис Горн, який розкинувся на самісінькому півдні Аргентини, – успіх, рівний підкоренню Евересту для альпіністів. Кинути виклик велетенським хвилям, ураганному вітру та прошмигнути під вітрилами навколо «старого людожера» вперше вдалося 29 січня 1616 року.
На краю світу. 10 фактів про Нову Зеландію
Максимум, що знає пересічна людина про Нову Зеландію, це те, що вона міститься десь «поруч» з Австралією і Пітер Джексон знімав там свої екранізації Толкієна. Outlook заповнює географічні та культурні прогалини і з радістю ділиться незвичайними фактами про цю дивовижну країну.
Албанія. Жінка, яка чоловік
Левел ап в емансипації. Вони не просто замінили чоловіків, вони ними стали. У консервативній, здавалося б, Албанії досі жива традиція, за якою слабка стать може з легкістю перетворитися на сильну. Без пластичної хірургії. Ідуть на це переважно молоді дівчата.
Що вони їдять: Азербайджан
У нашій сьогоднішній рубриці, присвяченій кулінарним традиціям різних країн – Її Величність їжа Азербайджану. Чому до неї треба ставитися з такою шанобою, ви знаєте, якщо вже бували і їли там. Ну, а якщо ні – читайте в Outlook.
А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото. Частина 2
Ми продовжуємо розповідати про найвідоміші фотографії. На черзі – друга добірка знімків, які нині, напевно, зібрали б не одну сотню лайків в Інстаграмі, а якби історії їхнього створення були широковідомі, то й тисячі.
Символ Канади - Кленовий сироп. Що це таке і з чим його їдять?
Поряд з фаст-фудом, колою і пластівцями з молоком, продуктом, про який нав’язливо згадують мало не в кожному американському фільмі, є кленовий сироп. Ним «приправляють» млинці, оладки, кекси, тости... Загалом, все, що зроблено з борошна. На прилавки ж європейських супермаркетів він потрапив зовсім недавно, одразу загнавши в глухий кут покупців, які прагнуть скуштувати недоступні раніше страви з медово-деревним смаком, але не знають, як їх приготувати.
У мандри по-своєму. Транспорт для подорожей
OUTLOOK не може уявити життя без подорожей. Але квитки, розклади, черги, повільність – усе це може неабияк зіпсувати мандрівку. Тому як добре мати біля дому чи в гаражі транспорт, який дозволить побачити і пережити щось нове, забувши про проблеми.
На роботі виспишся! Особливості корпоративних правил в різних країнах світу
Обурення через заборону з’являтися на робочому місці в джинсах – останнє, що хвилює співробітників однієї з фірм США, які мусять кожні три години здійснювати оперні розспівування... А змінне взуття у вигляді голландських дерев’яних черевичків як тайванські трудяги надіти не бажаєте? Outlook зробив для вас добірку дивних корпоративних норм.
Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї
Великі й не дуже світу цього змушують голосно говорити про себе не тільки за життя, але й після смерті. А як, власне, можна промовчати, дивлячись на помпезну усипальню того чи іншого діяча, навіть не беручи до уваги єгипетські піраміди. Outlook переконався в тому, що мавзолей Володимира Ілліча на Красній площі – досить скромний притулок на відміну від...
Алкогольні традиції світу. Вишуканий напій чи «три сокирки»? Дві грані одного вина
«Мама – анархія, тато – склянка портвейну» співається у відомій пісні культового гурту «Кіно». Поговорімо сьогодні про тата, який став головним напоєм представників андеграунду кінця минулого століття. Розповідь про те, як португальське вино стали називати трьома сокирками в радянський час, як воно стало улюбленим в Англії, однак для початку, як же воно народилося.
Дауншифтери. Покинути все
Що об'єднує українського філософа Григорія Сковороду, російського мультимільйонера Германа Стерлігова та британську журналістку Джуді Джонс? Усі вони в певний момент свого життя вирішили, що кар'єра – це далеко не головне, і проміняли блага цивілізації на близькість до природи, ставши дауншифтерами.
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Закрити
Outlook facebook page