RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Ланк Квай Фонг: без неї Гонконг не Гонконг

Ланк Квай Фонг: без неї Гонконг не Гонконг

Так склалося, що, не прогулявшись деякими вулицями, важко відчути неповторну атмосферу того чи того міста, а надто мегаполісу. Ми намагаємось не тільки розповідати про географічні точки, які нам найбільше припали до душі, а й давати максимально вивірені маршрути. Сьогодні поговоримо про Ланк Квай Фонг – найбільш веселу вулицю у по-азійськи суворому Гонконзі.

Дістатися до найдемократичніших пабів і шинків, які працюють практично у режимі нон-стоп, зовсім просто – треба лише доїхати до станції метро Central, там вийти через термінал D1, вибратись по довжелезному ескалатору (в кращих традиціях радянських метрополітенів) на поверхню і рушити праворуч. Пробираючись близько десяти хвилин крізь перегар, що міцно повис у повітрі, і повз задоволену публіку з уже непевною ходою, ти потрапляєш до головного шинквасу міста-держави. Залишається тільки розстебнути комір і впіймати хвилю...

Якщо ми заглибимося в історію, то дізнаємось, що років із 40 тому Ланк Квай Фонг і близько не була схожа на себе нинішню. Замість розважальних закладів тут містилися текстильні цехи, майстерні та невеликі фабрики. Це був справжнісінький промисловий райончик, де трудились від заходу до світанку. Та все змінилося з приходом європейців, зокрема німців, які теж багато працюють, але й відпочивати не забувають.

1983 року уродженець Німеччини Алан Земан, власник кількох компаній, які орендували офіси по сусідству, вирішив, що азійської екзотики йому і його співробітникам вистачає з головою, а ось за звичними для них місцями в далекому Гонконзі вони занудьгували. Проблему Земан розв’язав радикально – відкрив «для своїх» ресторан «Каліфорнія». Заклад мав вигляд і працював в абсолютно західному стилі: недороге пиво, прості закуски, якісна музика, перегляд спортивних трансляцій у вихідні, демократичний підхід до клієнта.

По суті, це було звичне місце для людини, далекої від східного світу. Але туди стали зазирати не тільки співробітники Земана, а й місцеві з довколишніх кварталів. Хто з цікавості, а хтось через мізерний на той час вибір кави. Важливо усвідомлювати, що Гонконг сьогодні далеко не той, яким був кілька десятиліть тому. Згодом азіати з усього міста, яке розросталося і розвивалось шаленими темпами, стали навідуватися сюди, аби хильнути келих-другий після роботи і послухати музику в неформальній атмосфері. Заповзятливий німець зрозумів, що втрапив у яблучко і викупив ще декілька приміщень на цій вулиці під свої ресторани.

Через десять років усі фабрики і майстерні або закрились, або переїхали, і на Ланк Квай Фонг відтоді годі почути хоч якісь інструменти, окрім музичних. Щодня тут п'є-гуляє і відпочиває веселий люд: від туристів до офісних клерків. Для кожного періоду доби встановлено спеціальні акції, скажімо, з обіду і до вечора – «щасливі години», коли до кожної страви чи напою приносять ще один у подарунок. А коли «години» закінчуються, починається інша забава, коли усе вартує на 40-50% дешевше, ніж зазначено в меню.

Під час святкування Нового року або інших масових гулянь цю вулицю і сусідні з нею повністю перекривають, утворюючи в центрі міста справжній фестиваль.

Серед культових закладів: «Wing Wah Lane», де подають страви з багатьох азійських кухонь; «Fringe Club», дах якого ідеально пристосували, аби милуватися мегаполісом із коктейлем; «POST`97» – місце зустрічі тамтешньої богеми та інтелектуалів. Загалом, там кожен знайде щось до душі та по кишені. Навіть для мешканців колишнього СРСР, які ностальгують за минулими часами і погано переносять закордон, відкрили бар «Балалайка», де можна випити горілки, вбратися в шубу і посидіти в крижаній кімнаті. Ранок, певно, єдиний час, коли Lan Kwai Fong не гомонить і відновлює сили, готуючись до нового заходу. Тож не згайте нагоди завітати в численні арт-галереї, адже чимало представлених там шедеврів навіяні веселими ночами по сусідству.

Outlook безмірно шанує і любить Париж, але наважується-таки припустити, що якби Хемінгуею вдалось побувати на цій гонконгській вулиці, книжка «Свято, яке завжди з тобою» могла б бути зовсім про інше місце.

Фото: http://www.lankwaifong.com

Вам це буде цікаво:
Янг-Стріт: історія одної вулиці
Люди, котрі вперше приїхали до Торонто, мають всі шанси попастися на вудочку місцевих сюрпризів. Наприклад, вам можуть запропонувати: «Чи не бажаєте доїхати до пункту призначення через вулицю Янг-Стріт?» А коли ви погодитесь на цю авантюру, вас перепитають: «Ви що, зібрались проїхати по всій вулиці?» І коли зніяковілий мандрівник вникне в деталі, він виявить: довжина зачарованої вулиці під назвою Янг – 1896 кілометрів. А якщо ви виявите ще трохи допитливості і вирішите почитати історію найдовшої вулиці на світі, вас чекає захоплююча подорож у світ індіанців, європейських завойовників і зіткнення культур. Отже, починаємо…
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Брівібас: історія однієї вулиці
Сьогодні в нашому циклі, присвяченому найцікавішим вулицях планети, ми розповімо про Брівібас – головну та одну з найцікавіших вулиць Риги.
Історія однієї вулиці: Дизенгоф
Прогулюючись вулицею Дізенгоф у самісінькому центрі Тель-Авіва, можна спіймати себе на думці, що це не вулиця, а якийсь телепорт, адже тут змішалося все: торгові ряди, практична та лаконічна архітектура баугаус, модні шоуруми, котрі не поступаються міланським. Проте все це нагромадження аж ніяк не надмірне, а цілком природне, тому пройдімося вулицею.
У Києві відкриється виставка китайського імпресіоніста Лао Цзи
25 квітня в Національній академії образотворчого мистецтва України відкриється виставка китайського художника, імпресіоніста Лао Цзи. Експозиція пройде за підтримки Посольства України в КНР, Художнього музею Тараса Шевченка в Пекіні, Галереї Лао Цзи, Академії каліграфії і живопису КНР.
Історія однієї вулиці: проспект Андраші в Будапешті
Майже в кожному туристичному путівнику написано, що Будапешт – це східноєвропейський Париж, і сперечатися з цим твердженням не варто, оскільки угорська столиця, так само як і французька, вражає своєю розкішшю, помпезністю і бездоганним смаком. А ще й сам Ейфель разом зі своїм архітектурним бюро додав їй французького шарму. Виходячи з усього цього, не дивно, що головну артерію міста – проспект Андраші – називають будапештськими Єлисейськими полями.
Царство льоду і снігу. Фестиваль Харбін
Щоб серед наших читачів не ставало забагато сумних і плаксивих людей, що лічать дні до літа чи бодай до теплої весни, Outlook розповідає як мінімум про один привід полюбити холодний сезон всім серцем. І привід цей – вирушити в китайське місто Харбін і на власні очі побачити фантастичний за своїм розмахом фестиваль льоду і снігу.
Історія однієї вулиці: Рамбла
Столиця Каталонії Барселона – це не тільки курортна зона, а й місто з багатою історією зі своїм неповторним стилем, атмосферою і південним темпераментом. Напевно, кожен турист, потрапляючи сюди, неодмінно здійснює неквапний променад пішохідною вулицею Рамбла, про яку ми сьогодні розповідаємо.
Історія вулиці: Талія: «Єлисейські поля» Саудівської Аравії
Сьогодні OUTLOOK повідає про життя в Саудівській Аравії, прогулюючись головною вулицею шанованого паломниками другого за величиною міста й «економічної столиці» – міста Джидди. Тут, на вулиці Талії, особливо явно можна прослідкувати, як стрімко в арабську культуру вливаються західні мотиви, вносячи в це місце легкий дисонанс…
Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки
Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.
Панська вулиця – з корабля на бал
Напіврозвалені будівлі радянських часів, помпезні палаци угорської знаті, ятки з антикварним начинням, стріт-арт у стилі Ван Гога – вулиця Панська рясніє суперечностями. Це місце – коктейль із старих традицій, що вже сиплються піском, і затятого бажання стати маленькою охайною Європою. Які секрети приховує вулиця Братислави, знає OUTLOOK.
Історія вулиці: Orchard road - фруктовий шопінг
Єврейський і китайський цвинтарі по сусідству, фруктові дерева, модні бутіки і справжній військовий бункер – усе це змішалося на Orchard road, дивовижній вулиці Сінгапура. Саме розповіддю про неї ми продовжуємо наш захопливий цикл «Історія однієї вулиці».
Камініто: вулиця у ритмі танго
Ми продовжуємо наш цикл «Історія однієї вулиці» і сьогодні розповідаємо про одну з найгарніших і веселих вулиць Буенос-Айреса під назвою Камініто.
Гетто світу: китайський розмах у Сан-Франциско
Ми продовжуємо серію матеріалів про національні гетто. Сьогодні Outlook розповість про найбільший етнічний анклав американського міста Сан-Франциско – про місцевий Чайна-таун, або Китайський квартал.
Болдуїн-стріт. Крутіше не буває
Outlook продовжує цикл матеріалів про неповторні вулиці. Сьогодні ми розповімо про круту Болдуїн-стріт у новозеландському місті Данідіні. Її крутість не в розкішних бутиках, елітних ресторанах чи астрономічних цінах на нерухомість. У цьому контексті все досить приземлено і нічого незвичайного. А ось сама форма вулиці вражає – у місці, яке найбільше вивищується, нахил складає 32 градуси.
Історія вулиці: Паломники Бервік-стріт
Усе ще мрієте перейти дорогу на Еббі-роуд, як легендарні The Beatles, чи жадаєте почути стукіт серця свінгуючого Лондона на Карнабі-стріт? Тоді вам варто добре вивчити шлях на Бервік-стріт і долучитись до улюбленого місця паломництва шанувальників музики і не тільки.
Закрити
Outlook facebook page