RU  UK  EN
Статті  >  Дізнайся  >  Історія бренду: Davidoff

Історія бренду: Davidoff

Він заробив свої перші песо, танцюючи танго і чарльстон. Трудився зварювальником у Буенос-Айресі та не гребував будь-якою працею, щоб зібрати свій стартовий капітал. Фанатичний трудоголік, який увесь час намагався виглядати снобом. Усміхнений з клієнтами та неймовірно вимогливий до колег. Читайте в OUTLOOK у день народження Зіно Давидоффа про те, як обдарований скрипаль з українським корінням домігся для свого бренду без перебільшень королівських аудієнцій.

Історія особистості, особливо, якщо вона згодом сама стала брендом та увібрала в себе вершки, зняті з цілої епохи, має право бути закрученою у Діккенсовому стилі й неправдоподібно гостросюжетною.

Зіновій Давидов починав з туманної музичної стежки, а закінчив не менш димно-ілюзорним, але більш практичним бізнесом, називаючи себе вже Зіно Давидофф. Пізніше корпорація розширилася разом з асортиментом, та почалося все «по-чоловічому» – із сигар.

Утім, навіть враховуючи моду на куріння на початку 20-го століття, мало хто міг припустити, що хлопчик, народжений у єврейській родині в Новгород-Сіверському (270 км від Києва), колись робитиме тютюнові подарунки королям. Через багато років Davidoff Chateau Margaux стануть улюбленцями принца Монако, а одного осіннього вечора король Єгипту і Судану Фарук I особисто замовить у Зіно ні багато ні мало – 20 000 сигар.

Щоб осягнути загадку успіху «Давидофф», слід зрозуміти його самого. Це той випадок, коли між продуктом і творцем мінімальні межі. Ось як сучасники описували негласного батька всіх сигар: «Він мав чудовий вигляд і скидався чи то на французького актора Фернанделя, чи то на принца Чарльза. Його черевики завжди виблискували яскравіше, ніж у королівського пажа. Зіно тяжів до класики, шанував Моцарта і Достоєвського. А Ісаак Штерн та Артур Рубінштейн, який, до слова, теж був його клієнтом, до останніх днів залишалися його улюбленими виконавцями. Обожнював ранкові прогулянки, денний бридж. Кого терпіти не міг, то це примхливих дам. Коли одного разу клієнт поскаржився Зіно, що його дружина не любить котів, той наполегливо порадив негайно вжити заходів... і поміняти дружину».

Копнувши глибше, нескладно здогадатись, що потяг до тютюну у Зіно від батька. Емігрувавши до Женеви, сім'я Давидофф відкрила невелику тютюнову крамничку в кварталі Le Grottes, заробляючи спершу переважно продажем сірників.

Фото davidoff.com

З тих часів залишилися спогади про безгрошів'я і сімейна притча про Леніна. Мовляв, колись до них у магазинчик заходив сам вождь пролетаріату, ось тільки пішов не розплатившись. Крім того, до крамнички до Давидофф навідувалися згаданий і обожнюваний Рубінштейн та Пітер Устинов. Скупитися, потеревенити, потріпати за вухом маленького Зіновія. Отож сім'я, за винятком більш консервативної матері, досить швидко увійшла в ритм Швейцарії.

Що ж Зіно? Не бажаючи задовольнятися скромним батьківським бізнесом, він вирушає до Аргентини у пошуках себе. Тоді то була єдина держава, куди можна було в'їхати з паспортом біженця. Двадцятирічний юнак, маючи 300 франків стартового капіталу, збирався перетнути півсвіту на кораблі до Буенос-Айреса. Утім, коли хлопчина ступив на борт, вітер гуляв у його кишенях, адже всі гроші прогуляв у Парижі задовго до відбуття.

Але й Аргентина не змогла втримати діяльного Зіно на одному місці. Надивившись удосталь на портеньо Буенос-Айреса, Давидофф вирушив по тютюнових плантаціях шукати ідеї. У самій Аргентині тютюн не вирощували, тож шлях лежав до країн-експортерів – Бразилії, Куби. Зіно пробирався на такі відомі плантації, як Mato Grosso, Rio Grande, Borba... Нарешті, Куба зачарувала його – все до цього і йшло.

Країна багато курила, до того ж робила це так ревно, що лякала навіть самого Зіно, котрий виріс у стриманішій і більш витонченій східноєвропейській родині. Згодом він згадував: «Кубинські сигари спалахували тоді всюди. То був дивний для сучасної людини час: їх курили куртизанки, очікуючи на клієнтів у сутінках, ті теж не відставали і давилися димом, біжучи до своїх дам. Горіли сигари і у вікнах психлікарень – тамтешні божевільні по черзі підпалювали то їх, то самі будівлі лікарень. Смалили підлітки, не відставали від них і батьки. Пояснювалося це епохою – дореволюційний час, коли власний добірний тютюн могли собі дозволити навіть бідні корінні жителі. Опісля цей привілей через зростання цін повністю перейшов на обгорілі плечі приїжджих і туристів».

Фото www.wanderhotelier.ch

Для Давидофф той період виявився більш ніж доленосним. Зіно повернувся до Швейцарії 1929 року і, крім твердого переконання розпочати новий сигарний бізнес, привіз із собою дещицю новаторського латиноамериканського темпераменту. Він першим сконструював спеціальну кімнату х'юмідор, де, підтримуючи певну вологість для зберігання сигар, наглядав за ними, як за дітьми, яких тоді ще не мав.

Але час минав, і, крім тютюну, в повітрі виразно пахло війною. Напередодні Другої світової Зіно роблять ексклюзивну пропозицію – продавати всі кубинські сигари, які залежалися на європейських складах. Імпортери готові були віддавати їх за безцінь, аби не дісталися фашистам. Для цього підприємцеві треба було вкласти 100 000 франків. Одначе такої суми у нього на той момент не було. Та й банки спочатку безапеляційно відмовляли йому у значній позиці, здалися тільки, зачувши, що Зіно поставив на кін «репутацію Давидофф». Таким чином, кредитори не прогадали: бренд не тільки успішно пережив війну, а й вивів сигарний промисел на новий рівень – компанія стала випускати сигари у співпраці з Chateau Margaux, Chateau Latour і Dom Perignon.

Продукція Davidoff розходилась як гарячі пиріжки, і бізнесмени дедалі пильніше приглядалися, вивчаючи феномен підприємства. Ні, звісно, не обходилось без провалів, адже тютюновий бізнес пов'язаний з ризиком від початку. Найбільш гучним інцидентом було "кубинське питання". Якість тютюну та скрутки сигар падала – 20 000 одиниць продукції були спалені митниками через "прикро низьку якість", але Зіно не зневірився і перевіз бізнес до Домінікани. Як виявилося, створити там Кубу було ще простіше, однак...

Фото simple2x2.wordpress.com

Однак пропав сам творець. Вивітрився як дим. Сталось це 1994 року. Зіно не дожив кілька років до появи продукції власної марки у себе на батьківщині. Але, враховуючи те, як Давидофф оберігав своє дітище за життя, нам здається, він і нині наглядає за ним, попиваючи каву власного виробництва та пускаючи кільця диму... он на тій хмаринці, бачите?

Заглавное фото simple2x2.wordpress.com

Вам це буде цікаво:
Відбувся дипломатичний прийом Посольства Індонезії
У столиці України, Посол Індонезії Юдді Кріснанді провів урочистий захід приурочений до Дня незалежності країни.
Знай наших: Ежен Деслав
У рубриці «Знай наших» ми зазвичай розповідаємо про видатних українців, котрі досягли значного успіху в тій чи тій сфері. Однак нашого сьогоднішнього героя – Ежена Деслава, або Євгена Слабченка – важко вписати в певні рамки, оскільки він досяг висот одразу в кількох сферах, будучи не тільки справжньою Людиною епохи Відродження XX століття, але й патріотом своєї України.
Посол Індії провів прийом на честь Дня незалежності
Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні Манодж Кумар Бхарти провів урочистий дипломатичний прийом на честь головного свята своєї країни - Дня Незалежності.
ФОТОПРОЕКТ: Варшава звисока
Ми ловили перші останні промені осіннього сонця на майже порожніх варшавських вуличках в неділю. Коли сонце сховалося за хмарочосами - ми піднялися на найвищий з них, щоб побачити захід.
У Львові відкрилось Почесне Консульство Королівства Нідерландів
У Львові відкрили Почесне Консульство Королівства Нідерландів. У церемонії відкриття Консульства взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерландів в Україні Кейс Ян Рене Кломпенхаувер, Почесний Консул Королівства Нідерландів у Львові Андрій Гринчук, міський голова Львова Андрій Садовий і перший заступник голови ЛОДА Ростислав Замлинський.
У Києві відсвяткували День трону Марокко
Надзвичайний і Повноважний Посол Марокко в Україні Міна Тунсі провела урочистий прийом на честь національного свята - Дня трону, присвяченого річниці сходження на трон короля Мухаммеда VI.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. Чим і як воно живе – далі в Outlook.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Знай наших: Михайло Яримович
За знаменитою висадкою Ніла Армстронга та його команди на поверхню Місяця 1969 року стояло не тільки абстрактне торжество сили людського розуму, а й велика група висококласних інженерів, які розв’язували надскладні завдання. Серед них своїм сміливим і несподіваним підходом особливо виділявся Михайло Яримович, один з керівників місячної програми. Саме про нього ми з великою гордістю сьогодні розповідаємо в рубриці «Знай наших».
Посол Єгипту провів урочистий прийом на честь Національного дня
23 липня в Єгипті офіційно відзначається річниця липневої революції день, який є національним святом і вихідним. Революція відбулася в обстановці підйому національно-визвольного руху арабських народів після Другої світової війни і ослаблення позицій британського імперіалізму на Близькому Сході.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Коста-Рика: причини щастя
У пошуках ідеального пункту призначення можна користатися різними критеріями. Керуючись бажанням пізнати, як живуть люди, що випромінюють світло від насолоди, вирушайте в Коста-Рику. Ця країна – лідер за показником Всесвітнього індексу щастя (The Happy Planet Index).
ВІДЕО: Азіада-2017 Туркменістані
З 17 по 27 вересня в Туркменістані пройде Азіада-2017 - п'яті Азіатські ігри з бойових мистецтв і змагань в приміщеннях. Ашхабад, як місце проведення змагань, був обраний в Кувейті 19 грудня 2010 року. Місто першим в Середньоазіатському регіоні, яке отримало право на проведення Азіатських ігор. До програми увійшли змагання з 21 виду спорту. Змагання пройдуть з шахів, футзалу, тенісу, муай таю (тайський бокс), самбо, курашу, джиу-джитсу, боулінгу, велогонок на треку, плавання в 50-метровому басейні, легкої атлетики, важкої атлетики (пауерліфтинг), баскетболу, тхеквондо ( WTF), спортивних танців, кікбоксингу, конкуру, боротьбі на поясах, спортивній боротьбі (греко-римська та вільна), більярду та туркменської національної боротьби.
Посол Іраку провів прес-конференцію на честь звільнення міста Мосул
Надзвичайний і Повноважний Посол Іраку в Україні Бакир Ахмед Азіз Аль-Джаф провів прес-конференцію в зв'язку з звільнені іракського міста Мосул від угруповань терористичної організації ІГІЛ.
Керований хаос: архітектор Заха Хадід
В англійській мові є чудовий неологізм, синонім успішності – «селфмейдмен», котрий можна перекласти як «людина, що зробила себе». Саме такою людиною, безумовно, є знаменитий архітектор Заха Хадід. Ми розкажемо про її непростий життєвий і творчий шлях її ж словами.
Зоо-Азія. Частина ІІ
У теплі розкішні дні зовсім не хочеться згадувати про кам’яні джунглі міст, а хочеться вчепитися за справжню зелену ліану і полетіти у природу. Полетіти саме туди, де гармонійно поєднані рослинний і тваринний світ, флора і фауна, а якщо більш конкретно – дерева, птахи, квіти, звірі, водойми та пагорби … У зоопарк!
Дипломати відвідали фестиваль “Купальські роси”
Вже вкотре на Житомирщині у селі Немиринці Ружинського району з 6 на 7 липня 2017 року відбувся Всеукраїнський фестиваль традиційної культури "Купальські роси". Головним організатором, ініціатором та господарем свята є Павло Жебрівський, голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, який і цьогоріч особисто вітав гостей.
Шведський відлюдник Інгмар Бергман
14 липня 1918 року у шведському місті Упсала народився чоловік, який зняв понад 50 картин і поставив кількадесят вистав, що підняли планку у мистецтві на недосяжний рівень. Навіть сьогодні, переглядаючи шедеври Бергмана, створені ще півстоліття тому, розумієш, що вони нічого не втратили з часом – скоріше навпаки.
Посол Канади та Міністр інфраструктури України підписали спільний план дій щодо проходження аудиту Міжнародної морської організації
Надзвичайний та Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук та Міністр інфраструктури України Володимир Омелян підписали спільний план дій, щодо проходження Україною аудиту Міжнародної морської організації. Підписання документу відбулося 12 липня в приміщенні Посольства Канади в Україні.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Закрити
Outlook facebook page