RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Хрещене кіно

Хрещене кіно

За більш ніж столітню історію кінематографа час від часу з’являлися і, сподіваємося, будуть з’являтися епохальні фільми. Такі, що стають не просто культовими, а основоположними. Сьогодні згадаємо про один з подібних шедеврів – «Хрещеного батька» великого Френсіса Форда Копполи.

Бульварний роман американсько-італійського письменника Маріо П’юзо, що вийшов 1969 року, не відразу став бестселером. Однак продюсери, побачивши в книзі потенціал для фільму середньої руки, захотіли швидко зняти кіно і «зрубити» грошей, тому й запустили екранізацію у виробництво. Серйозні майстри не особливо зацікавилися проектом, тож було запрошено молодого бунтаря Копполу, який мав виконати свою роботу, отримати 6% від зборів і зникнути з кіноп’єдесталу. Та де там.

Норовливий Френсіс, який зняв до того моменту кілька малопомітних артхаузних фільмів, продовжував ходити в «перспективних кадрах», яких ніколи не підпустять до серйозних бюджетів. Проте доля дала йому шанс. Перепробувавши пів-Голлівуда, постановник закріпив дві головні ролі за скандальним і запійним Марлоном Брандо та нікому невідомим Аль Пачіно. Цей «коктейль» не подобався ні інвесторам, ні продюсерам, які намагалися переконати режисера взяти інших людей, та Коппола стояв на своєму. Зрештою, боси компанії «Парамаунт Пікчерз» махнули рукою і вирішили, що 6 мільйонів якось та відіб’ються, а з Френсісом вони більше справ не матимуть.

Почалися нервові чотиримісячні зйомки. Режисер розумів, що, швидше за все, це його остання робота як постановника, тому підрядився адаптувати сценарій «Великого Гетсбі» після завершення «Хрещеного батька». А тим часом книга П’юзо набирала нечуваної популярності. Уся Америка зачитувалася життєписом дона Корлеоне, і, кажуть, навіть 5 знаменитих нью-йоркських мафіозних родин чекали на появу стрічки... Коппола, котрий переніс кілька нервових зривів, з муками закінчував роботу над картиною.

Однак вже завершений фільм ніяк не переставав бути «проблемним». Страшний для кінотеатрів хронометраж – 175 хвилин, та ще й без антракту, відлякував прокатників. «Мало стрільби і багато розмов», «Немає перспектив на міжнародному ринку», – такими були вердикти голлівудських босів. Не ризикнувши влаштовувати покази для фокус-груп, продюсер картини Роберт Еванс запросив близько 500 керівників кінотеатрів на попередній перегляд. Їхня думка теж була невтішною: «Кіно таке собі, ми купимо його для своїх залів тільки за зниженою ціною, щоб хоч щось заробити...»

І ось, 14 березня 1972 року, біля кінотеатру Loews State на Бродвеї неждано-негадано утворилася неабияка черга. Незважаючи на проливний дощ, люди хай там як прагнули потрапити на екранізацію на той момент вже досить популярного роману. І це при тому, що його автор, Маріо П’юзо, який вмить розбагатів, ненароком зізнався, що всі знання про мафію почерпнув з інших книг, а справжніх гангстерів він бачив тільки в кіно. Практично 3 години фільму пролетіли для глядачів на одному диханні. Виходить, усі передбачення аналітиків і фахівців у світі кіно анічогісінько не значили – стрічка не провалилася. І, до речі, саме з часів «Хрещеного батька» до прогнозів про майбутній успіх або невдачу картини в Голлівуді ставляться обережніше, адже деякі речі вищі за математику. Магія це мистецтва чи просто везіння – вирішуйте самі.

Прокатники, швидко зметикувавши, що перед ними хіт, моментально підвищили ціну. На той час квиток коштував з півтора долара, але на «Хрещеного батька» була окрема такса – три з половиною-чотири. Шість мільйонів, витрачені на виробництво, плюс ще один – на рекламу принесли творцям близько 270 мільйонів... Коппола зітхнув з полегшенням, розрахувався з боргами, купив особняк у Сан-Франциско і почав готуватися до наступної епопеї – «Апокаліпсису сьогодні», який, до слова, розорить свого творця і змусить взятися за продовження «Хрещеного батька». Та це вже інша історія.

Виходить, що фільм, приречений на провал, змінив кінематограф. Саме «Хрещений батько» з його нереальним прибутком став першим блокбастером, ще до «Щелеп» і «Зоряних війн». Голлівудом почали «рулити» не поважні старці, а молоді і по-доброму навіжені Спілберг, Лукас, Богданович, Скорсезе та інші, вже нинішні, «класики», які завдячують своїм квитком у велике кіно саме Копполі. Останній не просто зламав систему, але й фінансово допомагав колегам, продюсуючи їхні ще вчора нікому не потрібні проекти.

Завершимо кількома найцікавішими фактами з історії картини та побажанням приємного перегляду тим, хто її ще не бачив.

— За всі 175 хвилин екранного часу жодного разу не звучить слово «мафія».

— Марлон Брандо не прийшов ні на прем’єру фільму, ні на отримання премії «Оскар».

— Тираж роману – 10 мільйонів примірників.

— «Корлеоне» – назва села в Сицилії, що протягом багатьох років служило укриттям для мафії.

— За розповідями творців стрічки, на зйомках завжди були якісь дрібні гангстери, котрі виконували всі команди режисера і всіляко допомагали.

Фото: http://artvideo.my1.ru/, http://s50.radikal.ru/, http://pic.powertracker.org/

Вам це буде цікаво:
Керований хаос: архітектор Заха Хадід
В англійській мові є чудовий неологізм, синонім успішності – «селфмейдмен», котрий можна перекласти як «людина, що зробила себе». Саме такою людиною, безумовно, є знаменитий архітектор Заха Хадід. Ми розкажемо про її непростий життєвий і творчий шлях її ж словами.
Шведський відлюдник Інгмар Бергман
14 липня 1918 року у шведському місті Упсала народився чоловік, який зняв понад 50 картин і поставив кількадесят вистав, що підняли планку у мистецтві на недосяжний рівень. Навіть сьогодні, переглядаючи шедеври Бергмана, створені ще півстоліття тому, розумієш, що вони нічого не втратили з часом – скоріше навпаки.
Історія бренду: Жан Пату
Йому вдалося вловити зухвалий дух початку двадцятого століття і передати ідеали епохи в модних новаціях. Радість, швидкість і легкість – якщо емоції допомагають продавати, то враження, пов'язані з брендом Жана Пату, будуть саме такими.
Історія бренду: Davidoff
Він заробив свої перші песо, танцюючи танго і чарльстон. Трудився зварювальником у Буенос-Айресі та не гребував будь-якою працею, щоб зібрати свій стартовий капітал. Фанатичний трудоголік, який увесь час намагався виглядати снобом. Усміхнений з клієнтами та неймовірно вимогливий до колег. Читайте в OUTLOOK у день народження Зіно Давидоффа про те, як обдарований скрипаль з українським корінням домігся для свого бренду без перебільшень королівських аудієнцій.
На екскурсію – до кінотеатру!
Подорожі світом дедалі більше манять нас, і як прикро буває, коли на шляху до їхньої реалізації виникають всілякі перешкоди. Outlook пропонує вам не зневірюватись, якщо вирушити у мандри не випадає. Краще надихніться фільмами, де самі міста грають не менше, ніж актори. Ми розповімо про п'ять кінокартин, які, маючи беззаперечну художню вартість, ще й слугують непоганими гідами.
Посол Іспанії представив в Києві картину "Королева Іспанії"
Надзвичайний і Повноважний Посол Іспанії в Україні Херардо Бугайо Оттоне презентував в одному зі столичних кінотеатрів картину "Королева Іспанії" режисера Фернандо Труеба. Серед гостей прем'єри були Надзвичайний і Повноважний Посол Мексики, Тимчасовий повірений у справах Куби, представники кіноіндустрії, громадськість, ЗМІ.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
У Києві стартував Тиждень Іспанського кіно
30 березня за підтримки посольства Іспанії в Україні в Культурному центрі Кінотеатр «Київ» відкрився XV Тиждень іспанського кіно. Офіційне відкриття кінематографічного калейдоскопа відвідали дипломати Посольства Іспанії в Україні, представники української кіноіндустрії, громадськість, ЗМІ.
Кіно по-нігерійськи
Більшості людей Нігерія відома як країна з величезними запасами нафти і перманентними економічними і політичними проблемами. При цьому мало хто за межами Африки знає про потужну кіноіндустрію в цій державі, розмах і оборот якої вражають. Ми з головою пішли в цю тему і спробували зрозуміти, що таке «Ноллівуд»?
В Україні пройде тиждень іспанського кіно
Спогади і таємниці минулого, заборонене кохання і зрада, докази справжньої дружби, калейдоскоп ексцентричних пригод - СінеФієста повертається в Україну. 30 березня за підтримки посольства Іспанії в Україні в Культурному центрі «Кінотеатр «Київ» відбудеться відкриття XV Тижня іспанського кіно.
"Бути вдома значить відчувати себе в безпеці". У Києві вшанували пам'ять Ясіра Арафата
"Бути вдома означає відчувати себе в безпеці ...", - ці слова належать засновнику і першому главі Палестинської національної адміністрації, борцю за свободу Палестини, лауреату Нобелівської премії Ясіра Арафата. 11 листопада в Києві відбувся вечір пам'яті палестинського лідера, організований посольством Палестини в Україні і палестинської діаспорою.
Усама Кафа: антикризова людина в кризові часи
Сміливі і талановиті люди, котрі не бояться розвиватися і запускати нові напрямки свого бізнесу навіть у, здавалося б, несприятливі часи, безумовно, заслуговують на повагу. Один із таких героїв – відомий український ресторатор Усама Кафа, котрий заснував L’KAFA Group.
Відомий вчений, великий містифікатор: Нікола Тесла
Уже понад сто років світові не дає спокою постать Ніколи Тесли. Серба, котрий народився в хорватському селі Смілян, все ще обговорюють і як геніального винахідника, і як жадібного пройдисвіта, що наживався на науці, видаючи свої «іграшки» за технічний прорив.
На валізах: Маша Шубіна
OUTLOOK запускає нову рубрику "На валізах", в якій ми будемо розповідати про подорожі і улюблені країни знаменитих і успішних людей. Першою поділитися з нашими читачами своїм travel-досвідом погодилася художниця Маша Шубіна.
Спрингфілдська родина
«Чотири пальці – це круто, адже п'ять – лише у Бога!» Якщо ви одразу зрозуміли, про що мова, то у нас спільне свято – найзнаменитіша телевізійна сімейка, легендарні Сімпсони в грудні відзначають річницю в ефірі. Чверть століття тому на американському каналі FOX з’явився перший епізод культового серіалу.
Без побоїв: тортури мистецтвом
Недаремно кажуть, що і хороше потребує міри – навіть мистецтво за певних умов може не тільки приносити задоволення і допомагати переживати катарсис, але й ламати психіку. Про те, як саме прекрасне слугує знаряддям катувань – далі в Outlook.
Письменниця, що пройшла датський табір біженців. Діна Яфасова: «Зі страхами треба боротися, проходячи їх наскрізь»
На батьківщині Андерсена і К’єркегора, де живе героїня нашого матеріалу, її називають і датським, і російським, і узбецьким письменником. Сама Діна Яфасова – космополіт, зі статусом «Exile» у паспорті.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Синкопи білого джазу
«Це не річ, якщо в ній немає свінгу», – так говорив знаменитий джазовий музикант Гленн Міллер. Точковий ритм і наростаючі пульсації почали виконувати африканські раби, привезені до США, а потім загадкові синкопи підхопили білі джазмени. При цьому «чорний» і «білий» джаз рухався в різних напрямах: африканці тяжіли до імпровізації, а європейцям була ближча готова мелодія.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Закрити
Outlook facebook page