RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Гід по старині: Европейські блошині ринки

Гід по старині: Европейські блошині ринки

Всупереч поширеній думці, європейські блошині ринки мають небагато спільного з секонд-хендом або звичайними торговельними рядами традиційних речових базарів. По суті, ці місця унікальні тим, що своєрідно відображають дух країни, а по непоказних, на перший погляд, товарах можна прочитати її минуле, відчути настрій епохи.

Незвичайне «реноме» таких базарів формувалося не одне сторіччя. Раніше подібні місця ставали об’єктом уваги для людей не надто заможних – через широкий вибір обносків або навіть речей, зібраних на міських звалищах, що кишіли всілякою комашнею (звідки й пішла назва). Однак тепер тут виставляються досить унікальні «експонати», які мають певну історичну цінність. Наприклад, старовинні музичні інструменти, статуетки, грамплатівки з рідкісними записами, пожовклі від часу фотографії із сімейних альбомів. А вінтажний одяг чи аксесуари «зі скрині» якоїсь фрау можуть урізноманітнити гардероб не гірше, ніж яскрава покупка з авангардних бутиків. 

До речі, багато відомих артистів, зірок кінематографа і шоу-бізнесу також часто небайдужі до такого виду шопінгу. Наприклад, французька діва Катрін Деньов походи на барахолку називає одним зі своїх улюблених занять. Що ж стосується туристів, котрі прагнуть всього незвичного, можна собі тільки уявити, яке враження на них справить, скажімо, сервіз роботи австрійських майстрів позаминулого сторіччя, купка довоєнних німецьких газет або капелюшок початку 1990-х, привезений з Парижа. Якщо дуже постаратися, на «блошці» можна відшукати навіть аркуші рукопису XV століття, що чудом уціліли при пожежі у Флорентійській бібліотеці. І не дивуйтеся, якщо вони обійдуться вам всього в 50 євро. Головне – знати місця!

Загалом блошині ринки у наш час існують не стільки для бідняків, скільки для тих, хто може оцінити шарм з багаторічною витримкою. Ціни починаються від 5 євро і не мають меж, проте слід пам’ятати, що за традицією барахолки завжди передбачають торг. Кількакілометрові ярмарки у великих містах Європи і не настільки масштабні на їх околицях, де речі продають з прилавків і навіть просто з машин, зазвичай проводяться кожні вихідні. Сьогодні така виїзна торгівля стала місцем зустрічі творчої інтелігенції.

Вперше словосполучення «блошиний ринок» прозвучало ще в ХІХ столітті стосовно паризької барахолки під назвою Сент-Уан. Саме звідти ідея створення подібних місцин поширилася по всьому Старому світу. У французькій мові навіть існує спеціальне дієслово «chiner», що перекладається як «робити покупку у лахмітників». Паризька барахолка вирізняється тим, що розділена на 16 окремих ринків, на кожному з яких представлено товар певної групи: літературу, фарфор варто шукати на вулиці Антика, у кварталі Розьє ряди також повняться антикваріатом, а товари з Азії або хоча б зі схожими мотивами згруповані на ринку Бірон. Якщо ж заглибитися трохи далі, у бік критих торгових рядів, шанси не знайти потрібну вам милу серцю штуковину зійдуть на нуль. Півтори сотні скупників і антикварів перенесли свій благородний асортимент у двоповерхові павільйони Дофін і Вернезон, тож від великої кількості вінілу та листівок на перших порах розбігатимуться і очі, і думки. Та все ж більшість блошиних ринків не настільки сегментовані: навіть якщо ви цікавитеся чимось конкретним, доведеться переглянути буквально все. Адже зазвичай лоти не відбирають за якимось принципом – поруч зі старовинними картинами можуть лежати і дитячі іграшки, і дамські аксесуари.

А от найпросторіший «острівець» рідкісних речей – Портобелло – розташований на Туманному Альбіоні і вважається мало не місцевою пам’яткою. Причому на одній території об’єднано відразу декілька ринків. Кількістю ж барахолок може взяти Німеччина – там їх найбільше, позаяк ощадливі місцеві жителі звикли виставляти на продаж «трофеї» кількох поколінь. Втім, і в багатій Швейцарії, на Банхофштрассе, поруч зі всесвітньо відомими банками щосуботи розгортаються блошині розкладки, які не скаржаться на нестачу відвідувачів. Серед своїх побратимів по старожитностям і раритетам окремо стоїть брюссельський Place du Jeu de Balle. Він працює як годинник – щодня, хоча й тільки до обіду... На замітку туристам: при покупці антикваріату цілком реально попросити свідоцтво про те, що товар «не має цінності» і може бути перевезений через кордон без мита.

Побувати на одному з блошиних ринків – все одно що сходити до історичного музею під відкритим небом або зіграти в захоплюючу гру, яка заворожує певною азартністю. Недарма багато завзятих туристів включають до своєї обов’язкової програми відвідування таких «пам’яток» і готові віддати цьому цілий день відпочинку. Часом серед європейського «мотлоху» зустрічаються справді незвичайні, корисні й недорогі речі, здатні прикрасити будь-який інтер’єр. А якщо після повернення додому щось із придбаного виявиться непотрібним, ви зможете знову перепродати його антикварному магазину або ж, якщо пощастить, колекціонерам! Щоправда, у цьому плані напрочуд «рибним місцем» вважаються якраз не європейські, а американські барахолки. 

Наприклад, мешканка штату Вірджинія, придбавши за кілька доларів коробку з картиною, лялькою і пластмасовою коровою раптово стала володаркою не тільки мотлоху, але й полотна «Пейзаж на березі Сени», написаного французьким імпресіоністом Огюстом Ренуаром приблизно у 1879 році. За однією з версій, воно потрапило до Штатів у 1926-му разом із колекціонером картин художника, Гербертом Меєм, а от як саме робота вартістю 100 000 доларів опинилася на блошиному ринку, та ще й з таким копієчним цінником, невідомо. 

Свій куш на «блошці» зірвав і канадець Саймон Метке, купивши там реліквійний барельєф, що датується V століттям до н. е. Вартість скульптури, за різними оцінками, дорівнює приблизно 1,2 млн канадських доларів. Історію затьмарює лише незаконний шлях появи «лота» на ринку: барельєф виявився викраденим з Монреальського музею красних мистецтв, куди він і був повернутий прямо з книжкової полиці Саймона, на якій йому доводилося сусідувати з фігурками із «Зоряних воєн». Тож придивіться уважніше до своїх «старих обновок», знайдених на барахолках, – хтозна, можливо, за нікчемну ціну і ви придбали музейну рідкість на заздрість усім колекціонерам і контрабандистам.

Вам це буде цікаво:
Яскравіше тисячі смарагдів. У Києві відкрилася виставка, присвячена українці Катерині Десницькій - дружині принца Таїланду
Катерина Десницька - родом з Волині. Втім, в світі її знають, як принцесу Таїланду, дружину принца Чакрабона. Ця незвичайна українка відома своєю безстрашністю і силою духу. Недарма під час російсько-японської війни вона відмовилася від привабливої ​​пропозиції жити в розкоші і багатстві і пішла на фронт працювати медсестрою. Після повернення доля винагородила її за сміливість. А історія її любові до сих пір захоплює любителів щасливих історій.
Історія бренду: «Louis Vuitton» – чемоданний прорив
Найбільш пізнаваний бренд у світі й один із найстаріших у Франції «Louis Vuitton» – це символ розкоші, елітарності й аристократизму. Усе розпочалося з якісних валіз, далі – різні види сумок, а тепер бренд виробляє все – і жіночий одяг, і чоловічий, і дитячий, і взуття, і прикраси. Причому «Louis Vuitton» нині діє не тільки в люксовому сегменті, а й розширює свій вплив і на prеt-а-porter.
Підземний полиск імперії: будапештське метро
Провівши всього годину в польоті, я раптом дізнався, що опинився в місті, де є найстаріше в континентальній Європі метро. І це ще не все, чим примітна будапештська підземка. OUTLOOK вирушає на прогулянку метрополітеном одного з найгарніших міст світу. Спускаємось?
ВІДЕО: Величний спадок Узбекистану
Завдяки Посольству Узбекистану в Україні та особисто Надзвичайному і Повноважному Послу Алішеру Абдуаліеву OUTLOOK пощастило побувати в цій гостинній країні. І сьогодні ми розповімо про унікальне місце - Мавзолей видатного полководця і політичного діяча Амір Темура.
ВІДЕО: Загадка на півдні Франції - печера Шове
У 1994 році в горах на півдні Франції була виявлена печера, всередині якої знаходилося більше тисячі наскельних зображень, що датуються 34 століттям до нашої ери. На думку експертів, це сліди першої цивілізації на території Європи. Чудовою якістю збережених малюнків печера зобов'язана тому, що в результаті обвалення каменів вона була законсервована протягом останніх 23 тисяч років. Сьогодні OUTLOOK проведе для вас екскурсію по місцю, куди неможливо потрапити звичайній людині!
Слово – не горобець…
Слова, які ми промовляємо кожного дня, здаються нам звичайними і знайомими. Навіть виникає відчуття, що, наприклад, «шофер» був завжди. Ось тільки маленький нюанс: самим автомобілям всього лиш трохи більше ста років... Отже, не все так просто зі щоденним лексиконом. Тож чому б не згадати цікаві історії виникнення й інших слів?
Посольства Болгарії та Ізраїлю відкрили в Києві виставку, присвячену долі євреїв у Болгарії
Посольство Республіки Болгарія та Держави Ізраїль в Україні, а також Департамент культури Київської міської державної адміністрації та Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця" відкрили виставку, присвячену долі євреїв у Болгарії.
Сила – у миротворчості: День Організації Об'єднаних Націй
Організацію Об'єднаних Націй було створено задля припинення насильства у світі, захисту прав людини і викорінення злиднів. 24 жовтня 1945 року держави-засновники ратифікували договір про створення всесвітнього органу, який отримав назву ООН.
Берлін. Голокост. Місця пам’яті
Завдяки Єврейському форуму України і особисто його Президентові Аркадію Монастирському OUTLOOK вдалось побувати у Берліні і відвідати місця, пов’язані зі страшними злочинами Голокосту. І сьогодні, коли в Україні готуються до 75-ліття трагедії Бабиного Яру, ми вирішили згадати про місця, що досі зберігають сліди Голокосту.
Помпеї: життя під попелом
Людська історія пам'ятає Дрезден, Хіросіму, Нагасакі. Але очолюють цей сумний список древні Помпеї – жителі, якого стали застиглими пам'ятниками не з власної волі. Місто з видом на Везувій, неподалік сучасного Неаполя, було одним з найбільш розвинених не тільки в Римській імперії, але і в Європі. Свідченням цього є те, що Помпеї лежали на торговельному шляху, який з'єднував Рим і Південну Італію.
Петра. Скарби набатеїв
Безцінний дар земель Сходу, казкове місто, висічене з червоної плоті, столиця працьовитого арабського племені набатеїв, котрі прийшли до Йорданії понад дві тисячі років тому... У Петри багато порівнянь, та жодне з них не здатне передати красу і велич цього загадкового міста. Довгі роки воно було легендою, містом-примарою, що жило в оповідях про стародавній народ і його дивовижні скарби.
"Le Grand Louvre"
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя народна назва.
Синкопи білого джазу
«Це не річ, якщо в ній немає свінгу», – так говорив знаменитий джазовий музикант Гленн Міллер. Точковий ритм і наростаючі пульсації почали виконувати африканські раби, привезені до США, а потім загадкові синкопи підхопили білі джазмени. При цьому «чорний» і «білий» джаз рухався в різних напрямах: африканці тяжіли до імпровізації, а європейцям була ближча готова мелодія.
Міста всіх країн, єднайтеся!
Більше ніж півстоліття у світі існує традиція зближувати деякі міста - віддаючи їм статус "споріднених". Точкою відліку у зближенні територіальних утворень прийнято вважати початок Другої світової війни. Ентузіастки з Ковентрі – великого промислового центру Англії, що пережив інтенсивне бомбардування фашистами, – відправили в радянський Сталінград, аналогічний за рівнем індустріального розвитку і кількістю населення, лист, у якому схвалювали протистояння Гітлеру. На що отримали не менш теплу і вдячну відповідь.
Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї
Великі й не дуже світу цього змушують голосно говорити про себе не тільки за життя, але й після смерті. А як, власне, можна промовчати, дивлячись на помпезну усипальню того чи іншого діяча, навіть не беручи до уваги єгипетські піраміди. Outlook переконався в тому, що мавзолей Володимира Ілліча на Красній площі – досить скромний притулок на відміну від...
Фортеця Масада: остання битва
«Моя хата скраю, першим народ від ворога захищаю» – це українське прислів'я цілком можна вплести в історію ізраїльського народу, тільки замість «хати» використати слово «фортеця». Коли римляни напали на Єрусалим, жителі стояли пліч-о-пліч доти, доки ворожі легіони не відтіснили їх до останньої твердині. Зосередившись у фортеці Масада на березі Мертвого моря, повсталі іудеї чинили неабиякий опір римлянам. І, хоча вижити вдалось небагатьом, Масада досі вважається пам'ятником народної мужності.
Великий шовковий шлях по-таджицьки
Зачувши словосполучення «великий шовковий шлях», одразу уявляєш собі відважних мандрівників і нескінченні каравани, повні коштовностей і дивовижних товарів, що перетинають країни та континенти. Сьогодні ми розповімо про таджицькі міста, котрі слугували у давнину найважливішими перевалочними пунктами цієї торговельної артерії.
Неймовірні історії створення гімнів країн світу
14 липня 1795 року, через 6 років після взяття Бастилії, французи офіційно затвердили революційну «Марсельєзу» як гімн своєї країни. З цього приводу Outlook пропонує вам добірку незвичайних історій про створення головних державних пісень.
Що почім? Вартість новинок
Коли на ринок виходить черговий гаджет або інше диво техніки, багато хто з нас заклопотано перераховує заощадження – чи вистачить на покупку? У цій гонитві за сьогоденням і майбутнім ми надто швидко забуваємо, що було раніше, і скільки коштував, скажімо, перший телевізор.
Закрити
Outlook facebook page