RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Ми там були: Прага

Ми там були: Прага

Де віднайти найвужчий у Чехії готель «Clementin» завширшки всього близько 3 метрів, як вибрати між Pilsner Urquel, Krušovice і Gambrinus, коли годувати золотих коропів і чому 91-ий трамвай не такий як усі? Про це і не тільки дізналася Ельвіра Матросова. І, попри те, що це місто стоїть на Влтаві (дослівно wilth-ahwa – дика вода), воно аристократичне, стримане, спокійне, хоча і далеке від пуританства. Аромат хмелю, здоби і кави навкруги – незаперечна ознака того, що Прага з радістю стане потурати всім туристичним слабостям. Тож тримайтеся!

Ще задовго до прибуття Чехія мені вже подобалась. По-перше, вона любить виділятись: виявляється, її кордони видно із супутника з висоти дев'ятисот кілометрів – точно по периметру країну огортають гірські хребти, по-друге – зблизька вона теж нівроку, по-третє...

По-третє, ця країна сподобалася мені суто фонетично. Гортаючи потертого путівника, який завдяки щасливому випадку завалявся саме під моїм сидінням, я посилено артикулювала величезну кількість шиплячих і наголосів. Найвища гора – Сніжка (Sněžka), кондитерська називається майже, як наша «цукерня» – «cukrárna», а кав'ярня – каварна (kavárna). Щоправда, літак чомусь значився, як «letadlo». Утім, після прискіпливого огляду салону «Czech Airline» я усвідомила, що чехи таки щось тямлять у цьому житті і, ймовірно, не позбавлені іронії. Підтвердження цього не забарилося, і ми почули в готелі:

– Dobré ráno! (доброго ранку)

Розбираючи ключ-карти, ми намагались позіханнями висловити усміхненим працівникам на рецепції, що «рано» і «добре» в одному реченні – це несправедливо і є блюзнірством, надто ж після майже годинної поїздки від аеропорту Вацлава Гавела громадським транспортом. Майте на увазі, віддаленість головних повітряних воріт столиці від центру – приблизно сімнадцять кілометрів, тож, якщо це ваша перша мандрівка до Праги, розумніше замовити таксі телефоном (1 км ~ 25 крон, або 1 долар). До машин в аеропорту варто підходити, тільки якщо ви улюблений син Рокфеллера.

Що ж, збагатившись у готелі інформацією про обмінний пункт «просто за рогом» і накресливши на мапі декілька несміливих пунктирних ліній, ми вирушили знайомитися з містом. Благо, чехи навіть зранку були досить життєрадісними і готовими прийти на допомогу. Мабуть, нація вичерпала запас смутку, породивши рефлексивного Мілана Кундеру. А почувши в метро протяжне «Як се маш? Дьєкуї, добрже» – не змогла стримати усмішок і наша сонна компанія. Подібність чеської мови до української неабияк полегшує і шопінг для туристів, й орієнтування на місцевості, та і з голоду померти досить проблематично, коли у меню суп називається супом, а хліб – хлібом.

Користуючись цим чудовим фактом, ми перехопили сандвічів із зеленню, запасшись на додачу круасанами в «Ovocný Světozor» (на Vodičkova 39, біля станції метро «Můstek»). Це, як виявилося згодом, не одиничний заклад, а ціла мережа таких собі десертних фаст-фудів. Щоправда, я використовую це слово не у звичному для нас негативному значенні, а тільки щоб підкреслити швидкість обслуговування. До речі, на замітку: в Празі немає празьких тортиків – ну геть немає, тож і не шукайте.

Далі, підкріпившись, радимо вирушити на досить ізольований берег Влтави. Кількість птахів там значно більша, ніж охочих їх погодувати. Це дивно, адже немає кращого способу задобрити будь-яке старе місто на річці, як згодувати виявленій живності весь здобно-смачний запас своєї сумки.  Це моє власне спостереження, але не здивуюсь, якщо за декілька десятиліть потому орнітологи відкриють дивний взаємозв'язок між удачливістю туристів у конкретному місті та ступенем ситості місцевих пернатих. 

Нарешті, моя улюблена частина в будь-якій подорожі – знайомство з підземкою. Як з'ясувалося, празький метрополітен складається всього з трьох гілок – червоної, жовтої і зеленої, відповідно A, B і C. Посередині лінії перетинаються, утворюючи пересадочний трикутник, тож по закінченню туристичних блукань містом ви можете хутко дістатися будь-куди, просто повернувшись до центру міста. І ще, не дивуйтеся відсутності ескалаторів – метро у Празі пролягає на надто глибоко, тому далеко не на всіх станціях є потреба в них.

І, звісно ж, улюбленець туристів – Карлів міст.

До 80-х років XX століття він був відкритий для автівок і трамваїв, тепер ним пересуваються винятково пішоходи. Мене особисто цікавила статуя лицаря Брунцвіка, розміщена біля опор мосту на лівому березі. Якщо вірити сучасникам Марини Цвєтаєвої та її особистим нотаткам, вікна помешкання поетеси дивились якраз на цей монумент, і вона всерйоз вважала, що схожа на нього! Роздивившись лицаря з ніг до голови, ми не засумнівалися, що як поет Цвєтаєва була незрівнянною, проте з її самооцінкою явно було щось дивне.

Наступним пунктом у нашому нашвидкуруч складеному маршруті значився Празький град. І якщо бути відвертою, то мене особисто там цікавили дві конкретні вулиці: Вікарка – де свого часу полюбляли перехилити кухоль у пивній Гавел, Елюар, Пікассо, і Злата – її ще іноді називають вулицею алхіміків. Низка невисоких, майже лялькових будиночків, де раніше працювали міські ювеліри і ремісники, а також деякий час жив Франц Кафка. Про музей на його честь (на Cihelna 2b) розмова окрема. Крім того, що там можна придбати будь-який твір письменника, біля самого входу вас ошелешать дві імпровізовані статуї-фонтани. Вони там не просто стоять, а виписують струменями води фрази відомих чехів. Ось такий біологічний скульптурний модернізм від майстра Давида Чорного.

Ну і, сподіваюсь, ви не оминете Собор святого Віта, празький годинник, орлой, на Староміській площі та ратушу – дім на розі Карлової площі, де, за легендами, жив доктор Фауст. Неможливо побувати в Празі і не помітити їх. Я ж запропоную свій список того, що або не включено у звичні маршрути, або ж значиться в них надто рідко:

- Середньовічна корчма (Medieval Tavern, Thunovska 15) – справжня історія розгортається поруч – чеська кухня, атмосфера лицарського роману. Як пощастить, побачите танцівниць або шоу з вогнем і мечами.

- Старий трамвайчик №91 на вулиці Vodičkova. Проїхавшись у ньому в компанії справжнього водія у формі, ви збагнете, наскільки інші види транспорту нудні та невибагливі.

- Дорогою з Празького Граду пройдіться біля пагорба і знайдіть там сади Вальдштейна, де на вас чекають клітки з дрімаючими совами, ставок із золотистими коропами (до речі, вони мають чудовий апетит) і ... гордовитий павич. Більш розслаблюючого місця для читання або пікніка не знайти у всій Чехії.

- Найвужчий готель «Clementin Old Town 4 *» (неподалік станції метро «Староміська», на вулиці Seminářská 4). Ширина його фасаду ледве сягає 3 метрів. Дивно, але номери там цілком просторі.

Насамкінець не забудьте про три сотні видів пива. Так-так, це не рекламний міф, тому не варто зосереджувати свою увагу на розтиражованих марках – куштуйте! Ну і, звісно ж – неперевершена гірка та міцна кава, яка є візитівкою старої, прекрасної у своїй консервативності Праги. Міста, в якому не зустрінеш хмарочосів – напевно, тому їх називають так зневажливо – «mrakodrap», зате з безліччю всіляких гротів і підземель, де навіть найстаріший у Європі скляний завод 1414 року теж під землею.

* * *

Їдучи звідти, ми обговорювали теорію про те, що по-справжньому рідне місто – це якась сума і синтез спогадів про нього...

Фото: Ельвіра Матросова

Вам це буде цікаво:
Коста-Рика: причини щастя
У пошуках ідеального пункту призначення можна користатися різними критеріями. Керуючись бажанням пізнати, як живуть люди, що випромінюють світло від насолоди, вирушайте в Коста-Рику. Ця країна – лідер за показником Всесвітнього індексу щастя (The Happy Planet Index).
Таксі по-нью-йоркському
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
Посол Франції Ізабель Дюмон провела урочистий прийом на честь Дня взяття Бастилії
Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон провела урочистий дипломатичний прийом на честь національного свята - Дня взяття Бастилії, а також 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Францією.
Керований хаос: архітектор Заха Хадід
В англійській мові є чудовий неологізм, синонім успішності – «селфмейдмен», котрий можна перекласти як «людина, що зробила себе». Саме такою людиною, безумовно, є знаменитий архітектор Заха Хадід. Ми розкажемо про її непростий життєвий і творчий шлях її ж словами.
Experience: Григорій Решетник
Прокидаючись вранці і вмикаючи телевізор, наш будинок наповнюється позитивом, енергією і завзятим сміхом тих, хто по той бік екрану займається тим, щоб кожен наш день був легшим і веселішим. Часом глядачеві здається, що світ телебачення - це суцільне свято і фестиваль, але дуже часто за нашим хорошим настроєм та безтурботним днем стоїть кропітка і часом занадто відповідальна робота ... Сьогодні історією свого успіху з нашими читачами ділиться телеведучий Григорій Решетник.
Що вони їдять: Україна
Розпещені домашніми борщами, голубцями та котлетами ми наївно вважаємо, що знаємо українську кухню як свої п'ять пальців і нічого примітного в ній немає, хоча насправді гастрономічна спадщина нашої країни значно багатша, аніж нехитре бабусине меню. Настав час згадати оригінальні українські страви, незаслужено забуті в епоху напівфабрикатів і швидкого харчування.
Анкара is the capital of…
У силу різних причин, а головне, завдяки своїй туристичної популярності та розмаху Стамбул сприймається більшістю туристів (ба навіть тими, хто побував у Туреччині) столицею цієї країни, хоча насправді головним містом є Анкара. Саме про неї, таку турецьку та інтернаціональну водночас, ми і розповідаємо сьогодні.
Інті-Раймі: зустрічаємо сонце разом з перуанцями
Сьогодні в нашому перуанському циклі розповідь про барвисте і колоритне святкування зимового сонцестояння, історія якого бере свій початок ще з часів інкської імперії.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя. І, звісно, кожне нове місто дарує своє специфічне наповнення. Сьогодні вона поділилася з нами принадами угорської столиці: що там варто подивитися, що обов'язково зробити і що неодмінно скуштувати!
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню, а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків. Насправді в національних стравах зосередилася часточка душі народу, його історії і культури.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Лялькове обличчя Праги
Як по-різному іноді виглядає історія! Золотиться маківками церков і храмів часів Київської Русі, постукує дерев’яними кломпами Голландії, підноситься до небес разом із стародавніми пірамідами Єгипту. А ось у Празі, столиці Чехії, історія має лялькове обличчя.
Камбоджа має бути всередині. Ангкор-Ват.
У самому серці джунглів, оточений смужкою води по периметру, розташувався гігантський прямокутник правильної форми, ніби дає уроки геометрії зіркам, що споглядають зверху. Мовчазне небо бачило години блискучої слави і болісного падіння цього дивовижного об’єкта. Понад половину тисячоліття він був головною перлиною загадкової кхмерської імперії, предметом її гордощів і заздрості ворогів. Найбільший релігійний комплекс світу – Ангкор-Ват – граючи ставить рекорди, так само легко вражаючи уяву своїх гостей.
ВІДЕО: Підкорити природу. Найвражаючі віадуки світу
Нерідко природа посилає людям випробування. Час від часу стихію доводиться приборкувати і підкорювати. Зі спорудженням мостів водні перепони перестали бути для людства проблемою. Та що ж робити, коли населений пункт розділений яром або ущелиною? Не скрізь же прокладеш заповітний місток з опорами. У таких випадках і зводять віадуки, деякі з них – справжні витвори мистецтва.
Святині мусульманського світу: мечеті з історією
Мечеть – це молитовна будівля з куполом. Поруч примикають вежі-мінарети – їх може бути не більш ніж дев’ять; заходячи всередину, паломник звертає увагу на стародавні письмена – уривки з Корану. Лише слова арабською прикрашають стіни: образотворче мистецтво тут заборонено. Сьогодні ми поговоримо про найбільш незвичні скарби мусульманського світу.
Канадські хмарочоси: не тільки вгору, але і вниз
Навряд чи знайдеться така людина, особливо восени, під час перших холодів, котра б не скасувала свою зустріч чи прогулянку, побачивши не найкращу погоду за вікном, оскільки вдягатися, утеплятися, чекати на холоді транспорт – це цілий атракціон, і взагалі краще закутатися у плед і почитати книжку.
Краса та спокій: найгарніші храми Азії
Буддисти кажуть: «Щоб позбутися страждання, треба позбутися бажання». А для цього є відповідні місця. Сьогодні ми зібрали для вас п'ятірку дивовижних храмів, де буддисти і прості туристи шукають гармонії для своєї душі.
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Вік живи, вік учись: найцікавіші кампуси світу
Напередодні початку нового навчального року ми просто не могли не надихнути як нинішніх, так і майбутніх студентів найбільш вражаючими університетськими містечками і кампусами. Напевно і ті, хто вже має освіту, теж будуть в захопленні від них і замисляться, чи не отримати ще одну, адже в таких місцях гризти граніт науки, вочевидь, можна з більшим апетитом.
Закрити
Outlook facebook page