RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Мехенді – замість тисячі татуювань

Мехенді – замість тисячі татуювань

Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.

Ховаючись від спекотного сонця в темній прохолоді палаців і рятуючись від нудьги, поки чоловіки вершили долю держав, знатні дами стародавнього Єгипту, Вавилона, Греції, Ассирії, Індії знаходили собі розвагу в мистецтві розпису хною... Подорожуючи світом, проникаючи в різні культури і підлаштовуючись під їхні традиції, цей вид боді-арту міцно вкоренився на багатьох землях, тому справжню батьківщину менді визначити досить проблематично. Свідченням популярності біо-тату в ті часи є знахідки у вигляді єгипетських мумій тисячолітньої давнини. На забальзамованих тілах, що мирно пролежали в гробницях більше п’яти тисяч років, дослідники виявили сліди фарбувального складу. Так, єгиптянки покривали собі частину обличчя і руки картинками-орнаментами, а своїм чоловікам наносили на скроні зображення птаха одуда як символ мудрості й розуму.

Ще одна країна-претендентка на звання засновниці цього мистецтва – Індія. Саме тут народився термін «мехенді», і тут же археологи виявили древні наскельні гравюри із зображенням індійських принцес, чиї кінцівки були повністю задекоровані характерними малюнками. Місцеві жінки і в наші дні прикрашають себе різними візерунками. Квітучими лотосами або химерними етнічними елементами на руках може похвалитися кожна друга, незалежно від статусу і віку. Перші «хна-тату» з’являються у дівчаток вже в три-чотири роки. Жителі вірять, що малюнки, нанесені цим природним матеріалом, крім краси і благотворного впливу на шкіру, працюють ще й на «тонкому рівні», здійснюючи «чистку» чакр. Головними вважаються сім з них, вони розосереджені по основних енергетичних центрах тіла і знаходять своє відображення саме на долонях, які здебільшого й розфарбовуються.

Особливе значення розпису надавали і жінки арабських країн. Малюнки хною слугували для них не тільки прикрасою, а й певним талісманом, а сам процес їх нанесення сприймався як окремий ритуал. Повсякденні картинки були абсолютно невигадливими, являючи собою простий візерунок із завитків і пунктирів. А от на свята та урочистості жінки прикрашали тіло більш вишуканими орнаментами у вигляді квітів, пелюсток, геометричних фігур, що складалися в ексклюзивні арабески. Особливу увагу приділяли тату наречених. Як правило, для їх нанесення потрібна була не одна пара рук умілих художниць і кілька діб часу. Традиції мехенді тут, як і в Індії, збереглися практично незмінно. У багатьох салонах краси розпис хною включено в список стандартних процедур поряд із зачісками, макіяжем та манікюром. У сезон весіль і під час національних свят ці заклади значно подовжують свій робочий день, намагаючись прикрасити якомога більше рук і ніг.

Такої популярності, як на Сході, в Європі і західних країнах мехенді на той час не завоювала. Тривале транспортування фарби, що суттєво погіршувало її якість, несхвалення розпису церквою, а також зростаюча актуальність довгограючих татуювань – значно відтягнули період популяризації хни, до 90-х років минулого століття. Вдосталь вдовольнившись довічними тату і пірсингом, європейці й американці почали пошук більш щадних і менш «вічних» прикрас. Тут і згадали про барвники природного походження. Малюнок якісною сумішшю тримається близько місяця, а сама процедура є абсолютно безболісною і гігієнічною. Крім того, хна завдяки своїй натуральності має сприятливий вплив на шкіру. Основна її користь в протиопіковій дії, яку помітили на тому ж Сході. До того як придумали сонцезахисний крем, бедуїни, блукаючи довгими місяцями у жарких пустелях, наносили на свої руки і обличчя саме хну. Мандрівники особливо не замислювалися про малюнки та їх значення (та й хто, крім верблюдів, їх би оцінив), а просто занурювали руки у фарбувальний розчин.

Технологія нанесення мехенді в Європі мало чим відрізняється від східної, а от різноманіття малюнків значно збільшилося. Традиційні стилі й мотиви з доповнюючими їх модними віяннями на зразок зображень знаків зодіаку та смислових написів створили нові орнаменти, що користуються популярністю як стильний аксесуар для свят і вечірок. Одним із кращих майстрів світу в мистецтві мехенді, до речі, став європеєць. Житель Великобританії Аш Кумар у 2001 році зміг похвалитися навіть своїм рядком у Книзі рекордів Гіннеса, примудрившись за годину розписати якісними зображеннями цілих 96 рук.

Вам це буде цікаво:
БагатоМЕТРОва краса
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Прес-конференція до Міжнародного дня йоги у Медіацентрі ГДІП
18 червня 2019 року за організаційного сприяння ДП «ГДІП» у Медіацентрі відбулася прес-конференція Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Індія в Україні Партха Сатпатхі, присвячена святкуванню Міжнародного дня йоги та фестивалю, що відбудеться вже цієї суботи у Маріїнському парку.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
У Києві вп'яте відзначать Міжнародний день Йоги
Посольство Індії спільно зі школами та студіями йоги в Україні організовують масштабний «Фестиваль Йоги» в суботу, 22 червня 2019 року в Маріїнському парку м. Києва. Давня індійська традиція Йоги є безцінним даром усьому людству, який допомагає досягти єдності між тілом та розумом; думками та діями...
Посол Елена Летісія Тереса Мікусінскі провела дипломатичний прийом, почесним гостем став всесвітньо відомий аргентинський співак Хіронімо Рауч
Колонна зала КМДА 11 червня приймала гостей Посольства Аргентинської Республіки в Україні з нагоди національного свята. Надзвичайні та Повноважні Посли, представники уряду та державних органів, партнери посольства, бізнес спільнота та ЗМІ вишикувалися у довгу чергу, аби привітати очільницю іноземної дипломатичної установи та висловити свої вітання дружній Аргентині.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Індійський чай. Посол Індії розповідає про традиції чаювання
29 травня 2019 року під егідою Надзвичайного та Повноважного Посла Індії в Україні Партха Сатпатхі відбувся вечір, присвячений індійській культурі, кухні та чаю. Метою заходу стала популяризація індійських традицій.
Книжковий Арсенал 2019: іноземні гості
IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» завершився, а ми пропонуємо вам ще пролонгувати відчуття ейфорії від перебування в книжковій «оазі» у центрі столиці України. Наш портал, висвітлюючи дипломатичне життя в Україні, приділить свою увагу огляду цікавих заходів, що відбулися за підтримки іноземних посольств, і спілкуванню із закордонними гостями.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Лех. На вершині світу
Спочатку не зрозуміло, це скелі притиснулися до старих буддистських храмів або стародавні споруди шукають підтримки і розради у брил. Старовинне місто Лех, що розташоване на півночі Індії на висоті трьох тисяч метрів в штаті Джамму і колись було дуже популярним серед сіркоперегінної худоби, караванів і торговців...
Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
Закрити
Outlook facebook page