RU  UK  EN
Статті  >  Дізнайся  >  У Києві пройшов концерт ізраїльського музиканта Аві Авіталя

У Києві пройшов концерт ізраїльського музиканта Аві Авіталя

Автор: 08.06.2015 | мистецтво, Ізраїль
У минулі вихідні в Національній філармонії України відбувся концерт ізраїльського музиканта Аві Авіталя (мандоліна) за участю New Era Orchestra. Концерт був організований Ізраїльським культурним центром у Києві при посольстві держави Ізраїль

Аві Авіталь сучасний ізраїльський мандолиніст, композитор і виконавець. У 2010 році він став першим виконавцем на мандоліні, номінованим на «Греммі» в номінації «Кращий інструментальний соліст».

Аві Авіталь народився в Беер-Шеві в 1978 році, в 8 років почав навчання гри на мандоліні і незабаром приєднався до оркестру під керівництвом Симхи Натанзона. Пізніше Аві закінчив Музичну академію в Єрусалимі і консерваторію ім. Чезаре Поллини в Італії. Музикант працює в декількох стилях – від клезмерських мелодій до музики бароко і сучасної класики.

Аві Авіталь виступає в найкращих залах світу таких як Карнегі-Хол, Лінкольн Центр в Нью-Йорку, Вігмор-Хол в Лондоні, Берлінська філармонія та інші.

New Era Orchestra – оркестр, у репертуарі якого переважає сучасна академічна музика. Цей колектив – постійний учасник головних музичних подій в Україні, де завоював репутацію самого стильного оркестру. В репертуарі New Era Orchestra твору Філіпа Гласса, Джона Тавенера, Джовані Солима, Добриника Табакова, Гії Канчелі, Джона Вільямса та інших.

У програмі вечора прозвучали твори Антоніо Вівальді, Авнера Дормана, Вітольда Лютославського, Артура Маскатса. Багато музичні твори прозвучали у Києві вперше, в тому числі Концерт ля мінор для скрипки з оркестром Вівальді, перекладений для мандоліни самим Аві.

Головному редактору OUTLOOK Дарії Корякіній пощастило поспілкуватися з віртуозом Аві Авіталем, далі пропонуємо вашій увазі інтерв'ю музиканта:

Пане Аві, як так сталося, що вибір упав на мандоліну, як на основний інструмент у Вашому музичному творчості?

Це, знаєте, такий щасливий збіг обставин. Я познайомився зі звучанням цього інструменту в досить ранньому віці. Мені було лише 8. Так сталося, що на мандоліні грав мій сусід. Звуки, які доносилися з його квартири мені дуже імпонували. Я з задоволенням піднімався нагору до нього і його великої родини коли він репетирував і заслуховувався. З часом і умовив своїх батьків купити мені мандоліну.

Як мені здається, вибір такого досить специфічного інструменту не властиво маленьким хлопчикам. Було б не так дивно якщо Ваш вибір припав на барабани, наприклад.

Ой, як Ви праві. До речі, доля звела мене і з барабанами трохи пізніше вже в інститутські роки. Також закохався в електрогітару. А любов до мандоліни вона в мене ще й пов'язана з наступним. Дивіться, в дитинстві цей інструмент дуже комфортний для дитини навіть чисто з точки зору розміру. Мандоліна дуже компакта і її зручно використовувати. Це зовсім інша історія, ніж з флейтою або віолончеллю, наприклад.

Аві, яку музику Ви обираєте для душі?

Я велелюбний в музиці (СМІЄТЬСЯ). З особливим пієтетом ставлюся до джазу, латино, босанова балканської та африканської музики.

Як Ви собі уявляли концерт у Києві. Очікування виправдалися?

Це дуже хороше питання. Чесно кажучи, я взагалі не уявляв, як же це станеться. Трохи переживав. Мене вразило те, як зал сприйняв досить складні музичні твори, що аудиторія була дійсно дуже молодою. Ще велике задоволення працювати з оркестром. Я кожен раз надихаюся роботою з новими людьми, це дає можливість вчитися і переймати досвід для наступного концерту. Нескінченний процес

Якщо б Ви не були музикантом, який професійний шлях б вибрали?

Швидше за все я був би артистом і пов'язав життя з кінематографом. Це точно щось пов'язане з мистецтвом.

Це бажання виступати перед публікою?

Не зовсім так. Це не із-за задоволення бажання бачити перед собою аудиторію. Це більше з-за процесу взаємозв'язку з публікою. Коли я виходжу на сцену я нічого не роблю для себе, я роблю для людей. Глядачі приходять не побачити артиста, а почути музику, яку він грає. Тому я по суті, служу людям за допомогою мистецтва, яке просто необхідно для душевної гармонії, для людства загалом. Я не можу жити без цього служіння і сприймаю це як великий привілей, даний мені згори.

Я так розумію знайомство зі столицею вже сталося. З якою музикою у Вас асоціюється Київ і як довго Ви плануєте пробути тут?

Пробуду в Києві всього три дні. Київ це мікс традиційної народної музики, з глибоким корінням і надсучасних вібрацій. Місто дуже живе й пульсуюче. Модерновість і традиції йдуть пліч о пліч.

Про те, як пройшов концерт Аві Авіталя в Києві дивіться в нашій новій галереї:

Вам це буде цікаво:
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху. Сутінковий край легенд і переказів не відмовить у прихистку стомленому мандрівнику: на стежках духів немає самотніх.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю з режисером Дороном Пазом
OUTLOOK вдалося поспілкуватися з ізраїльським режисером Дороном Пазом, котрий представив у Києві свою нову роботу «Єрусалим». Про спосіб пошуку натхнення через заголовки в журнальних статтях, перспективу кінематографу загалом і про причини вельми стриманого ставлення до критиків читайте далі у матеріалі!
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Посольства Литви та Австралії представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії»
Посольство Литовської Республіки в Україні, Посольство Австралії в Україні i Національний музей Тараса Шевченка представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії».
Історія бренду: Cirque du Soleil
Феєричний шоу-проект Cirque du Soleil здійснив переворот у цирковому мистецтві, нагадавши світові, що цирк може не тільки розважати, але й творити нову реальність. Божевільні експерименти над людським тілом скасовують владу земного тяжіння, а містерія звука і світла заманює глядача у присмерковий лабіринт філософських драм, надаючи змогу пробиратися до сонця разом з героями постановок.
Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича
3 листопада 2008 року, на аукціоні Sotheby's з результатом в $ 60 мільйонів була продана одна з найрідкісніших робіт в історії російського мистецтва - «Супрематічеськая композиція» Казимира Малевича, який дотепер вважається одним з найнезрозуміліших художників 20 століття. Ніби знущаючись з публіки, саме так він підписував деякі свої ранні роботи: «Зміст картин авторові невідомий». OUTLOOK сподівається, що зібрані нами історії, пов'язані з особистістю, творчістю та ім'ям майстра, наблизять читачів до розуміння геніального супрематиста.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Знай наших: Сергій Полунін
26 жовтня відбудеться довгоочікувана прем`єра документально-біографічної картини «Танцюрист» про ціну успіху, яку заплатив артист балету Сергій Полунін. Херсонець за походженням, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні, де здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
Птахам хочеться тепла. Де зимують птахи
У дитинстві я міг годинами дивитись на небо, розглядаючи вервечки птахів, які відлітали у вирій. Для дитини це було справжньою магією. І нехай сьогодні на моїй книжковій полиці майже не зосталось книжок про чародійство, подорожі крилатих до тепла, в надії перезимувати, не залишають мене байдужим.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.
В Києві за підтримки Посольства Австралії відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана»
В рамках програми 2017 року на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною, а також відзначення 70-річчя поселення українців в Австралії у Києві відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана».
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Закрити
Outlook facebook page