RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Молдова. «Позолоти ручку» – в глобальному масштабі

Молдова. «Позолоти ручку» – в глобальному масштабі

Сьогодні будемо ламати стереотип про те, що цигани – здебільшого бідні бездомні жебраки, які бродять вулицями, так і норовлячи щось «нелегально» виманити у чесних громадян. Для цього прямуємо в один з кварталів молдавського міста Сороки. Дво-триповерхові хороми з позолоченими куполами засліплять вас, як гіпнотичні маятники...

Ласкаво просимо до циганської столиці світу! Величезний квартал населяють виключно представники цього народу, до того ж найбільш цивілізовані, як вони про себе кажуть. Ця місцевість манить всіх гостей Молдови, ніби її мешканці, які володіють циганською магією, приворожують сюди приїжджих. Багато відвідувачів навіть не в змозі повірити, що всі шикарні особняки і котеджі, схожі на будівлі якогось елітного заміського селища, перебувають у власності ромів. Самі жителі, з золотими сережками, червоними сорочками і квітчастими спідницями, охоче приймають мандрівників, занурюючи їх у свій побут і звичаї. 

За «позолочену ручку» вас нагодують, долю щасливу наворожать і навіть познайомлять з бароном Сорок і всієї Молдавії – сивобородим Артуром Чераре. При хорошому настрої і відсутності «державних» справ він охоче поспілкується з туристами, а може, навіть затягне під власний акомпанемент на баяні «Ай, ромале, ай, чявале!».

Циганський квартал, що розкинувся на пагорбі, молдавани зі своїми куди скромнішими житлами, розташованими в низині міста, прозвали «дзвінкою горою». Особливо гучним він стає в осінньо-весняну пору – сезон весіль. Бубни, монети і підкови коней вистукують практично безперервно, створюючи суміш різноманітних ритмів і мелодій. Весілля – втім, як і інші свята – цей народ відзначає довго і масштабно, збираючи всіх родичів, друзів, сусідів і їхніх онуків до останнього коліна.

Спілкуючись з місцевими, можна не боятися стати жертвою гіпнозу і поїхати додому без сережок і грошей. Заможним ромам ні до чого незаконно клянчити у туристів цінні речі, адже це означає моментально стерти весь колорит містечка і заново відродити думку про циган-шарлатанів. Також абсолютно безпечно бродити лабіринтами вулиць, роздивляючись будівлі. Як не старайся, увагу від зразків місцевої архітектури так просто не відірвеш. Кардинально відрізняючись від сучасних російських і європейських дизайнів, вони є чимось абсолютно новим і незвичним для очей. Величезна кількість, здавалося б, непоєднуваних між собою деталей: різьблені дерев’яні рами, пластикові балкони, кольорові вітражі, гіпсова ліпнина... Такий «вінегрет» простежується в дизайні практично всіх маєтків. Якби власником подібних хором був європеєць – його б вважали людиною з поганим смаком, але в контексті цієї культури все виглядає навіть дуже органічно.

За витворами тутешнього зодчества можна обчислювати статки господарів. Чим вищий будинок – тим більше коштів. Незважаючи на те, що цей народ славиться дружелюбністю, своє житло кожен намагається вибудувати хоч на одну цеглинку вище, ніж у сусідів. До речі, гори цегли, бетономішалки, кам’яні блоки та інші атрибути ремонту поряд з більшістю осель знаходяться постійно. Мимоволі думаєш, а чи не спеціальна це задумка ландшафтних дизайнерів? Усе простіше: хитрі місцеві й тут змогли обійти закон. У Молдові податки з «неготових» будинків не стягуються або ж їх суми значно менші. Тому у «вічному будівництві» живуть майже всі.

Найкрасивіший, навіть «по-європейськи» стильний і практично єдиний добудований особняк, звісно ж, у барона. Зведені чотириповерхові стіни з червоної цегли оточує надійний кований паркан. За ним у дворі постійно чекають пасажирів дорогі авто, що належать чи то самому королю, Артуру Чераре, чи то іншим серйозним особам, які приїхали до «столиці» вирішувати «державні» справи.

Вам це буде цікаво:
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
OUTLOOK: До Дня Незалежності України...
Подорожуючи і захоплюючись заморською красою, іноді не підозрюєш, що в рідній країні є не менше пам'яток, які важливі для всього людства. І сьогодні в честь Дня Незалежності України OUTLOOK підготував для Вас матеріал про семи об'єктах стоять у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що розташовані на території нашої держави.
Святині мусульманського світу: мечеті з історією
Мечеть – це молитовна будівля з куполом. Поруч примикають вежі-мінарети – їх може бути не більш ніж дев’ять; заходячи всередину, паломник звертає увагу на стародавні письмена – уривки з Корану. Лише слова арабською прикрашають стіни: образотворче мистецтво тут заборонено. Сьогодні ми поговоримо про найбільш незвичні скарби мусульманського світу.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Краса та спокій: найгарніші храми Азії
Буддисти кажуть: «Щоб позбутися страждання, треба позбутися бажання». А для цього є відповідні місця. Сьогодні ми зібрали для вас п'ятірку дивовижних храмів, де буддисти і прості туристи шукають гармонії для своєї душі.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Замість Риму та Афін: наймолодші міста планети
Старовинні міста з їхніми пам’ятками архітектури, традиціями й атмосферою – це, безумовно, знахідка для туриста, оскільки саме в них можна багато дізнатися про ту чи іншу країну і її жителів, краще зрозуміти їх. Утім, серед мандрівників можна виділити й іншу групу за інтересами – любителів урбанізму і сучасного містобудування.
Архітектура чи мистецтво: Нові грузинські будівлі
Грузія, що трохи більш як десять років тому стала на шлях серйозних перетворень і домоглася відчутних успіхів, помітно змінилася не лише внутрішньо, але й зовні. Архітектори з різних країн світу попрацювали тут на совість і створили по всій її території безліч важливих і унікальних об’єктів, що втілюють зміни, які відбулися. Саме про нову грузинську архітектуру ми сьогодні і розповімо.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Закрити
Outlook facebook page