RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Весь світ на мотоциклі. Частина 1

Весь світ на мотоциклі. Частина 1

Ще є свіжою пам'ять про кругосвітню мотоподорож знаменитого актора Евана Макрегора, яку він здійснив разом зі своїм другом кілька років тому. Але одне діло – голлівудська зірка, та й сам факт того, що в дорозі – двоє дорослих чоловіків, і геть інша ситуація – коли за кермом мандрує одна-однісінька тендітна дівчина. Outlook розповідає про неймовірно сміливу українку, Ганну Гречишкіну, яка просто зараз на своєму сталевому коні перетинає Землю, реалізуючи проект «I have a dream".

Завдяки сучасним технологіям ми підтримуємо зв'язок з Анною. Нині вона перебуває в Південній Америці, звідки й поділилася з нами своїми враженнями про подорож.

Початок шляху

«Мені 35 років, і ще десять років тому я жила звичайним життям: закінчила Київський лінгвістичний університет, здобула ще одну бізнес-освіту і працювала в сфері управління персоналом, спочатку у великому банку, потім – у благодійному фонді. Про мотоцикли я взагалі не думала. Ба більше, ніхто ані в родині, ані серед знайомих з ними пов'язаний не був, тож бачила їх тільки на вулицях чи трасах, навіть пасажиром не каталася.

І все ж одного дня щось десь клацнуло і мене охопило пристрасне бажання навчитися на них їздити. Я записалась до мотошколи і майже відразу купила свого першого байка Kawasaki Eliminator 125. Досить швидко опанувавши водіння і правила дорожнього руху, я зрозуміла, що в Києві мені не дуже подобається їздити, тому кожен уїк-енд я намагалася проводити десь якнайдалі, в області, в сусідніх містах.

Апетит приходить поступово. Через якийсь час навіть такі поїздки стали здаватись малоцікавими, і настала черга довколишніх країн – Росії, Білорусі, Молдови. Щоразу хотілося поїхати все далі й далі, і єдине, що стримувало – потреба знову повертатися на батьківщину.

Старт

Після декількох років локальних поїздок, коли я вже об'їздила не тільки країни СНД, а й Румунію, Болгарію, Угорщину, Туреччину та ще й держави Близького Сходу – Сирію, Йорданію, Ліван, у голову раз по раз закрадалися думки про навколосвітню подорож. Це, хоч і лякало, та водночас підігрівало мої амбіції. Усе змінилося після того, як я відвідала Індію і провела там чотири місяці. Чи то мене так осяяло в цій святій країні, чи сам факт тривалого перебування в іншій культурі змінив моє світовідчуття, та вже звідти я повернулась іншою людиною з твердим наміром об'їхати на байку всю планету.

Утім, наміри – це добре, але всі ми живемо у світі реальному. Їхати самій було страшнувато, та й без фінансової підтримки довго не протягнеш. Я почала шукати напарника або напарників, але що довше тривали невдалі пошуки, то частіше приходило усвідомлення, що вирушати краще самій. Тому, зваживши всі «за» і «проти», я ввічливо відмовила людям, котрі роздумували над подібною поїздкою. Після того, як проблема компанії відпала сама собою, настав час знайти спонсора.

Одразу зауважу, що мені так і не вдалося знайти людей, готових повністю профінансувати поїздку. Це змусило мене зневіритись і практично згорнути план, однак мені неймовірно пощастило зустріти на своєму шляху компанію «КТМ» та особисто Юрія Коноду, які надали мені мотоцикл і всю потрібну екіпіровку. Український офіс здійснив фантастичну роботу, переконавши австрійців допомогти мені таким чином. Я просто не могла підвести людей, які повірили в проект «I have a dream", і тому вирушила в дорогу з тисячею доларів у кишені. Нині, після майже двох років подорожі, мені самій страшно від цього рішення, адже виряджатися з такою сумою – безумство.

Дорога

Зараз про мене і мою поїздку знає багато людей у різних країнах. Вони допомагають і матеріально й морально – надають нічліг, їжу, консультують при розв’язанні всіляких проблем (а їх не бракує). Спочатку я розраховувала об'їхати планету за два роки, але тепер стає очевидно, що й трьох років може не вистачити.

Узагалі, найбільш витратне у подібному тріпі – переправлення байка через континенти. Тому доводиться неабияк заощаджувати буквально на всьому, навіть на харчах. Тепер, до речі, після «голодних тижнів» я ставлюсь до їжі з величезною повагою, і найпростіші продукти для мене нині майже священні. Головний кулінарний кайф був, коли я зовсім випадково натрапила на маленький український ресторанчик в мексиканському місті Пуеблі – ох і скучила я за рідною кухнею.

Що стосується документів, то це відмовка для ледачих. Зрозуміло, очікування віз, подача паперів, відмови – усе це забирає багато енергії і часу, та, якщо людина справді хоче подорожувати, подібне її не зупинить. У мене немає жодних преференцій, я звичайна людина з двома закордонними паспортами, що дозволено українським законодавством, і я так само, як і всі, отримую візи, щоби в'їхати в ту чи ту країну. На момент початку подорожі я мала всього дві візи – США та Австралії».

Вам це буде цікаво:
На валізах: Олег Борщевський
Олег Борщевський – відомий режисер, сценарист і кліпмейкер. З-поміж його робіт – кліпи для «Потапа і Насті», гурту «НеАнгели». «Бумбокс», NIKITA, Тоні Матвієнко і багатьох інших. У милій бесіді він згадав найбільш цікаві місця на карті світу, в котрих побував, поміркував про таїнства подорожей і розповів про особисті розчарування.
Дипломатичний прийом з нагоди національного свята Республіки Сербія
13 лютого відбувся урочистий захід з нагоди головного національного свята Сербії - Дня державності, який відмічається на офіційному рівні з 2001 року і знаменує День початку сербської революції проти Османської окупації в 1804 році.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
"Україноканадці". Посол Роман Ващук відкрив виставку в Києві
12 лютого в Музеї української діаспори за підтримки Посольства Канади в Україні відкрилась виставка, присвячена українській діаспорі у Канаді. Метою проекту є відображення для загалу життя українських канадців, їх невпинну роботу у новій країні та вклад, який вони вносять щодня.
Вічна любов. Пам’ятники коханню в Україні
Скільки важить кохання і чи можна виміряти його обсяг? А чи має воно центр ваги і як поводиться у спеку та в снігову заметіль? Певна річ, кохання ефірне і радше нагадує шалених метеликів, що несамовито танцюють у животі. Однак люди, котрі особливо глибоко відчувають, навчилися «творити кохання» і передавати його сенс у камені, дереві, металі для інших.
Розчарування туристів: від Франції до Македонії
Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.
Ми там були: Марокко – дивовижна країна
Тут увечері тільки починають працювати ринки. Без комах не обходиться жоден дім. А зі зміями люди практично подружилися. І ще: уявляєте, вони не мріють про море! Про всі тонкощі африканського Королівства Марокко нам розповіла український SMM-фахівець Анна Фунт, яка провела там незабутню відпустку.
From Київ with торт
Київські аеропорти, вокзали та автобусні станції мало відрізняються від аналогічних об'єктів в інших великих містах. Та це лише на перший погляд. Якщо ж придивитися до пасажирів трохи уважніше, в руках у кожного третього можна побачити круглу біло-зелену коробку. Саме в ній міститься сувенір на згадку – знаменитий «Київський торт».
Ми там були: Кіпр – недорого і прекрасно
Тут на вулицях густо ростуть мандарини і, падаючи вам прямо під ноги, наповнюють повітря приємним цитрусовим ароматом… Телеоператор Павло Петрушко побував на Кіпрі вже п’ять разів і вважає його ідеальним бюджетним місцем для спокійного відпочинку. Він розповів нам про те, як максимально зручно влаштувати своє перебування там.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з доволі повільним пересуванням, якщо порівнювати з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття, дивлячись на нашу добірку, ви напевно в зайвий раз замислитесь, як же все-таки добиратися до пункту призначення.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Для тієї країни, чия територія розташована у межах кордонів іншої держави, ця територія називається ексклав, а для тієї країни, всередині котрої є частина, що перебуває під чужим контролем – анклав. Сьогодні Outlook подорожує по найцікавіших з точки зору географії й адміністративного управління містах і країнах, цілком розташованих на територіях інших держав.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Ми там були: Брюгге
Торік навесні випала нагода побувати в Бельгії. Приблизно 2 роки тому я поставив собі за ціль крутити педалі скрізь, де подорожуватиму. По-моєму, велосипед – найкращий спосіб міського туризму. Так ти завжди учасник життя, а не тільки спостерігач, як-от з вікна автобуса чи авто...
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Знай наших: ДахаБраха
Їхня пісня Sho Z-Pod Duba звучить у серіалі «Фарго» і рекламному ролику з Девідом Бекхемом, тайські школярки вчать «Колискову» на уроці музики, а концерти гурту з нетерпінням чекають по всьому світу. Продовжуючи серію надихаючих історій про талановитих українців у рубриці «Знай наших», Outlook розповідає про найбільш самобутній і популярний за кордоном український колектив «ДахаБраха».
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Канберра is the capital of...
Австралія підсвідомо залітає до наших вух разом із гучним інтро з мушлі сіднейської опери, і лише потім ми згадуємо, що столицею цієї країни є Канберра. Багато хто розглядає це місто як зупинку між Мельбурном і Сіднеєм, але Канберра вже не тільки виношує, але й перетворює у реальність план із завоювання сердець усіх австралійських туристів.
Закрити
Outlook facebook page