RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Весь світ на мотоциклі. Частина 1

Весь світ на мотоциклі. Частина 1

Ще є свіжою пам'ять про кругосвітню мотоподорож знаменитого актора Евана Макрегора, яку він здійснив разом зі своїм другом кілька років тому. Але одне діло – голлівудська зірка, та й сам факт того, що в дорозі – двоє дорослих чоловіків, і геть інша ситуація – коли за кермом мандрує одна-однісінька тендітна дівчина. Outlook розповідає про неймовірно сміливу українку, Ганну Гречишкіну, яка просто зараз на своєму сталевому коні перетинає Землю, реалізуючи проект «I have a dream".

Завдяки сучасним технологіям ми підтримуємо зв'язок з Анною. Нині вона перебуває в Південній Америці, звідки й поділилася з нами своїми враженнями про подорож.

Початок шляху

«Мені 35 років, і ще десять років тому я жила звичайним життям: закінчила Київський лінгвістичний університет, здобула ще одну бізнес-освіту і працювала в сфері управління персоналом, спочатку у великому банку, потім – у благодійному фонді. Про мотоцикли я взагалі не думала. Ба більше, ніхто ані в родині, ані серед знайомих з ними пов'язаний не був, тож бачила їх тільки на вулицях чи трасах, навіть пасажиром не каталася.

І все ж одного дня щось десь клацнуло і мене охопило пристрасне бажання навчитися на них їздити. Я записалась до мотошколи і майже відразу купила свого першого байка Kawasaki Eliminator 125. Досить швидко опанувавши водіння і правила дорожнього руху, я зрозуміла, що в Києві мені не дуже подобається їздити, тому кожен уїк-енд я намагалася проводити десь якнайдалі, в області, в сусідніх містах.

Апетит приходить поступово. Через якийсь час навіть такі поїздки стали здаватись малоцікавими, і настала черга довколишніх країн – Росії, Білорусі, Молдови. Щоразу хотілося поїхати все далі й далі, і єдине, що стримувало – потреба знову повертатися на батьківщину.

Старт

Після декількох років локальних поїздок, коли я вже об'їздила не тільки країни СНД, а й Румунію, Болгарію, Угорщину, Туреччину та ще й держави Близького Сходу – Сирію, Йорданію, Ліван, у голову раз по раз закрадалися думки про навколосвітню подорож. Це, хоч і лякало, та водночас підігрівало мої амбіції. Усе змінилося після того, як я відвідала Індію і провела там чотири місяці. Чи то мене так осяяло в цій святій країні, чи сам факт тривалого перебування в іншій культурі змінив моє світовідчуття, та вже звідти я повернулась іншою людиною з твердим наміром об'їхати на байку всю планету.

Утім, наміри – це добре, але всі ми живемо у світі реальному. Їхати самій було страшнувато, та й без фінансової підтримки довго не протягнеш. Я почала шукати напарника або напарників, але що довше тривали невдалі пошуки, то частіше приходило усвідомлення, що вирушати краще самій. Тому, зваживши всі «за» і «проти», я ввічливо відмовила людям, котрі роздумували над подібною поїздкою. Після того, як проблема компанії відпала сама собою, настав час знайти спонсора.

Одразу зауважу, що мені так і не вдалося знайти людей, готових повністю профінансувати поїздку. Це змусило мене зневіритись і практично згорнути план, однак мені неймовірно пощастило зустріти на своєму шляху компанію «КТМ» та особисто Юрія Коноду, які надали мені мотоцикл і всю потрібну екіпіровку. Український офіс здійснив фантастичну роботу, переконавши австрійців допомогти мені таким чином. Я просто не могла підвести людей, які повірили в проект «I have a dream", і тому вирушила в дорогу з тисячею доларів у кишені. Нині, після майже двох років подорожі, мені самій страшно від цього рішення, адже виряджатися з такою сумою – безумство.

Дорога

Зараз про мене і мою поїздку знає багато людей у різних країнах. Вони допомагають і матеріально й морально – надають нічліг, їжу, консультують при розв’язанні всіляких проблем (а їх не бракує). Спочатку я розраховувала об'їхати планету за два роки, але тепер стає очевидно, що й трьох років може не вистачити.

Узагалі, найбільш витратне у подібному тріпі – переправлення байка через континенти. Тому доводиться неабияк заощаджувати буквально на всьому, навіть на харчах. Тепер, до речі, після «голодних тижнів» я ставлюсь до їжі з величезною повагою, і найпростіші продукти для мене нині майже священні. Головний кулінарний кайф був, коли я зовсім випадково натрапила на маленький український ресторанчик в мексиканському місті Пуеблі – ох і скучила я за рідною кухнею.

Що стосується документів, то це відмовка для ледачих. Зрозуміло, очікування віз, подача паперів, відмови – усе це забирає багато енергії і часу, та, якщо людина справді хоче подорожувати, подібне її не зупинить. У мене немає жодних преференцій, я звичайна людина з двома закордонними паспортами, що дозволено українським законодавством, і я так само, як і всі, отримую візи, щоби в'їхати в ту чи ту країну. На момент початку подорожі я мала всього дві візи – США та Австралії».

Вам це буде цікаво:
Diplomatics Greetings для студентів зі Шкіл молодого дипломата м.Харків та м.Київ
OUTLOOK та ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» (ГДІП) проведуть захід Diplomatic Greetings 23 квітня 2019 року. Наші організації багато років поспіль працюють та реалізовують проекти у співпраці з іноземним дипломатичним корпусом.
З ківі не пропустять. Митні заборони на вивезення
Туристи з очима, повними сліз від того, що з їхніх валіз витрусили статуетки, черепашки та інші придбані на згадку сувеніри, – явище на митниці звичайне. Щоби вашу мандрівку не затьмарило подібне, OUTLOOK пропонує ознайомитися з добіркою дивних інколи предметів, заборонених до вивезення у різних країнах.
Гвінея-Бісау. Дорога втеча від цивілізації
Відпочивальники поділяються на два типи: «тепличні» й екстремальні. Перші ні за що не проміняють затишні готелі й пасивне лежання на пляжі. Другі ж замість остогидлого all inclusive і люксових номерів нададуть перевагу навіть хижці. Саме такі умови вам запропонує Гвінея-Бісау. Парадоксально, та відвідування однієї з найбідніших держав світу коштуватиме дорожче за пристойний європейський курорт.
Дружини іноземних дипломатів відвідали лекцію про українські традиції
У середу, 9 квітня 2019 року, з ініціативи та організаційного сприяння ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», міжнародного жіночого клубу ASCK у Національному центрі народної культури «Музеї Івана Гончара» відбулася лекція, присвячена традиційному вбранню українок.
У Києві відбувся ХVІ загальноміський конкурс-фестиваль «Діалог держав: партнерство в освіті»
11 квітня 2019 року у Київському Палаці дітей та юнацтва відбувся ХVІ загальноміський конкурс-фестиваль «Діалог держав: партнерство в освіті» під гаслом «Пізнаємо світ – світ пізнає нас», приурочений до Дня Європи у місті Києві.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості. До того ж не більше ніж за 100 доларів!
Українські Сади Семіраміди
Вы колись помічали, як манять парки, коли надворі стає тепліше? І що відбувається, коли раптом опиняєшся там? Час завмирає, а всередині тебе щось починає пульсувати. Пропонуємо відвідати разом з OUTLOOK найкрасивіші парки України, з яких ви вийдете оновленими.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі. Усі ці переваги повною мірою має і Сопот – головний балтійський курорт Польщі.
Пальчики оближеш: Що на вас чекає за кулісами найкращих кухонь світу
Давайте пригадаємо найбільш незвичну страву, котру вам випало скуштувати? Що це буде за їжа, вам вирішувати. Небагато екзотики;ті самі комахи, котрих ми слабо можемо уявити як інгредієнт; дивний напій із гіркуватим присмаком; несподіване поєднання гіркого і кислого… у кожного є свій незабутній досвід щодо цього. А ми сьогодні поговоримо про цікавих і незвичайних шеф-кухарів світу – та ще й без прив’язки до епохи. Шанувальникам історії присвячується.
Музеї, що лікують
«Мені, будь ласка, еліксир від головного болю, настоянку на корені мандрагори, пігулки від серця і трохи морфіну…» – приблизно так зверталися до аптекарів пацієнти кілька століть тому. А ті готували різноманітні бовтанки і суміші у фармакологічних лабораторіях, які знаходилися прямо в сусідніх кімнатах. Зараз технології, звісно, істотно просунулися, «магазини ліків» поміщаються в кіосках, та й нарковмісні препарати без рецепта не купити...
Країна з ароматом ладану. Оман
Ця країна відкрилася для туристів лише наприкінці вісімдесятих років, хоча у минулому її портові міста вважали вікном у новий світ. Тепер вона відома як виробник найдорожчих парфумів, світовий постачальник ладану, зберігач мідних рудників, що давали метал для стародавніх цивілізацій!
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться далі.
Листівка з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
Історія однієї вулиці: проспект Дмитра Яворницького
Матеріалом про головну вулицю міста Дніпра, проспект Дмитра Яворницького, ми продовжуємо наш цикл, присвячений історіям вулиць. Проспект Дмитра Яворницького – це не просто центральна і найважливіша вулиця Дніпра, він є ще й уособленням багатовікової історії міста.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Знай наших: Серж Лифар
Знаменитий француз українського походження в дитинстві був блакитнооким мрійником. Згодом усі його жадання стали реальністю. Хай би чого він прагнув, усе давалося легко, немов удача назавше зробила його своїм улюбленцем. Спів у хорі, артистичний талант і, нарешті, балет. Серж Лифар не тільки підкорив світові сцени та здобув заслужену славу. Він відродив французький балет як такий і ввів поняття, котрі стали основою неокласицизму.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Візит дипломатів до міста Острог
У суботу, 23 лютого 2019 року, Надзвичайні і Повноважні Посли іноземних держав, представники дипломатичних місій, міжнародних організацій, Державного управління справами Президента України та Міністерства закордонних справ України відвідали центр зародження та розвитку української освіти – місто Острог – за організаційного сприяння й участі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв у співпраці з Національним університетом «Острозька академія».
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт, без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Закрити
Outlook facebook page