RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст

Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст

Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.

 Воно схоже на якогось моряка у відставці чи підстаркуватого рибалку з величезним досвідом. Погляньте, як його смугастий тільник сохне під сонцем, накинутий на Собор Сан Лоренцо. Десь під тим чорно-білим фасадом можна знайти справжню скарбницю спогадів, бо у музеї Тезоро зберігається купа артефактів, які розповідають про історичне життя Генуї.

У його кишенях і торбах стільки всього, що про кожний скарб можна говорити й слухати годинами. Ось якісь затерті карти із заплутаними, як рибацькі сітки, маршрутами, а он волосінь вузеньких вуличок. Генуя пояснює, що ще замолоду, коли моряки виходили у плавання, а жінки залишалися самі на березі, ці вулиці допомагали їм оборонятись від нападників – панянки з вікон виливали на непроханих гостей розпечену олію.

Фото allabouttourism.info

А ось ціла жменя цінностей із вуличної скриньки Віа Гарібальді (італ. Via Garibaldi). Вони всі неймовірно гарні, але в не надто гарному стані, трохи занедбані. Складається враження, що господар боїться їх загубити, тому постійно тягає із собою у кишенях робочих штанів чи просто забув, що колись поскидав їх туди. За роки будівлі затерлися, трохи подряпались. Та коли Генуя обережно презентує кожну, то настає безперечне розуміння вартості й цінності. Справжній епохальний антикваріат – червоно-оксамитовий Палаццо Россо (Palazzo Rosso), Палаццо Турсі (Palazzo Tursi) зі схованими у ньому автентичними листами Христофора Колумба та скрипкою Паганіні, Палаццо Ніколозо Ломелліно (Palazzo Lomellino) з вестибюлем небесних відтінків і ще низка справді розкішних будівель. Усі ці скарби створювались ще в ті часи, коли в портовому місті було зосереджено багато грошей, що робило його доволі заможним порівняно із сусідами.

Фото expo2015news.org

Як і всі літні люди, Генуя полюбляє розповідати реальні й вигадані притчі, вихвалятися своїми синами. Місцеві жителі радо підхоплюють історії, тому неодмінно нагадають вам, що у Генуї було створено перший у світі банк. А потім зауважать, що їхнє місто є справжньою батьківщиною джинсів, бо колись саме тут почали виготовляти цупку тканину для моряцьких штанів. А також обов’язково розкажуть, як у цій портовій колисці виплекали відкривача Америки та найвідомішого скрипаля-віртуоза.

І не посоромляться похвастатися своїм ласим уловом, що зберігається в акваріумі, який визнано найбільшим морським парком Європи.

Головне місто Лігурії ласкаво та ненав’язливо запросить вас кудись у Боккадассе (Boccadasse) – старий місцевий район, де ви неодмінно відчуєте, що таке італійський рибальський дух. А вже потім і без запрошення вирушайте на набережну Аніти Гарібальді (Passeggiata Anita Garibaldi), бо все ж найголовнішим скарбом лігурійської столиці залишається море.

Генуя не приймає натовпів туристів, тому всіх приїжджих зустрічає по-домашньому, як своїх.

Рапалло (Rapallo) ще одне місто курортного узбережжя. Його часто називають перлиною Лігурійської Рив’єри. Історія Рапалло дає зрозуміти, що такими омріяними ці місця були не завжди. Десь з 964-го року тут було звичайнісіньке приморське селище. До нього полюбляли навідуватися берберські пірати, тому біля берегів Рапалло повиростали оборонні споруди. Одна з них, Рапалльска фортеця, яка раніше слугувала сторожовою вежею, стоїть у бухті й донині, тільки тепер контролювати море зобов’язались пернаті армії чайок.

Фото turpogoda.ru

Своє сільське минуле лігурійське містечко забажало призабути десь наприкінці XIX століття. Залізниця, яка проходила містом, з’єднуючи Рим та Ніццу, поділила життя Рапалло на «до» і «після». Найвідоміші представники Прекрасної епохи за коротку зупинку крізь відчинене вікно потяга своїм творчим поглядом устигали вловити в Рапалло щось особливе. Belle Époque увірвалася в життя міста, й воно мало відповідати всім запитам і виростити із себе перлину для аристократів. Рапалло це вдалося. Так натурально й органічно виглядали пагорби з вишуканими готелями, маєтками з балконами-рюшами й крислатими капелюхами зелених крон, що ідеально пасували лазуровому берегу.

Дипломати, літератори, художники та інша знать залюбки занурювалася в шовк помірного клімату Рапалло й охоче плинула за п’янким шлейфом морських парфумів. Василь Кандинський подарував світу декілька рапалльских творів, спокою у бухті шукали Гі де Мопассан та Езра Паунд, вів свої розмови із Заратустрою Фрідріх Ніцше, розпочавши саме тут роботу над своїм трактатом, та й відомий денді-інтелектуал Максиміліан Бірбом усвідомлював, що перлина Лігурійської Рив’єри стане ідеальним місцем для його літературного салону.

Рапалло і сьогодні залишається доволі манерним курортом. Давню фортецю перетворили на місце концертів і виставок, а витонченість забутих століть можна роздивитися в музеї мережива. У місті дуже багато літніх людей і собак. На думку спадає дама із собачкою, і ти собі фантазуєш, що котрась із цих поважних пані і є саме тією з чеховського оповідання, просто час змушує її стежити за модою і ховати свої вишукані текстурні сукні у шафі. Рапалло продовжує свою Прекрасну епоху, припудрюючи щовечора небо рожевими барвами.

Містечко Санта-Маргерита-Лігуре (Santa Margherita Ligure) – ще один традиційно розкішний для Лігурії курорт, який розкинувся трохи східніше від Генуї. Він цілковито витриманий у стилі Італійської Рив’єри, за гостями і жителями спокійно споглядають кольорові будиночки, кидаючи свої погляди з-під вій-віконниць. 

Фотоallabouttourism.info

А ще за кожним поворотом тільки-но й чекають знайомства з туристами непорушні Христофор Колумб, Джузеппе Гарібальді, Віктор Емануїл ІІ, король Умберто І та інші. Місцева оборонна фортеця, яку було зведено ще в далекому XVI столітті, тепер стоїть на варті історичного минулого, запрошуючи до себе на музейні екскурсії.

Місто ласкаво кличе подивитись, як потопає у пишних садах Вілла Дураццо. Заплутані доріжки цього ошатного комплексу виведуть вас до основної вілли Дураццо Чентуріоне, до маєтку Сан Джакомо і до розкішно вбраної церкви Сан Джакомо ди Корте.

Санта-Маргерита-Лігуре може стати саме тим фінальним десертом, який завершить ваш подорожній середземноморський обід на Лігурійському узбережжі.

Головне фото ice-nut.ru

Вам це буде цікаво:
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Пляжі й античність – римське передмістя Остія
Стародавній, сповнений красот і пам’яток Рим щороку приваблює понад 30 мільйонів туристів. Побачити на власні очі Колізей, сунути руку у Вуста істини і кинути монетку у фонтан Треві – мрія будь-якого мандрівника. Але мало кому відомо, що лише в 30 кілометрах від столиці є не менш приваблива і поки що не окупована туристами Остія, котра славиться золотими пляжами, античними руїнами і найдавнішими, багато оздобленими термами. Розповідаємо, чим цікаве це передмістя, і чому його неодмінно варто відвідати, коли будете у Вічному місті.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Таксі по-венеційському: гондоли
Мабуть, на планеті немає людини, яка би хоч краєчком вуха не чула про дивовижне італійське місто на воді. Венеція з її неповторною архітектурою, фантастичними пейзажами і власною атмосферою вже багато століть вабить людей з усіх куточків світу. І щоб відчути її на повну й побачити під несподіваним кутом, треба неодмінно поплавати на легендарних гондолах, про які ми розповідаємо сьогодні в рамках нашого циклу про транспорт-символ.
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Закрити
Outlook facebook page