RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст

Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст

Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.

 Воно схоже на якогось моряка у відставці чи підстаркуватого рибалку з величезним досвідом. Погляньте, як його смугастий тільник сохне під сонцем, накинутий на Собор Сан Лоренцо. Десь під тим чорно-білим фасадом можна знайти справжню скарбницю спогадів, бо у музеї Тезоро зберігається купа артефактів, які розповідають про історичне життя Генуї.

У його кишенях і торбах стільки всього, що про кожний скарб можна говорити й слухати годинами. Ось якісь затерті карти із заплутаними, як рибацькі сітки, маршрутами, а он волосінь вузеньких вуличок. Генуя пояснює, що ще замолоду, коли моряки виходили у плавання, а жінки залишалися самі на березі, ці вулиці допомагали їм оборонятись від нападників – панянки з вікон виливали на непроханих гостей розпечену олію.

Фото allabouttourism.info

А ось ціла жменя цінностей із вуличної скриньки Віа Гарібальді (італ. Via Garibaldi). Вони всі неймовірно гарні, але в не надто гарному стані, трохи занедбані. Складається враження, що господар боїться їх загубити, тому постійно тягає із собою у кишенях робочих штанів чи просто забув, що колись поскидав їх туди. За роки будівлі затерлися, трохи подряпались. Та коли Генуя обережно презентує кожну, то настає безперечне розуміння вартості й цінності. Справжній епохальний антикваріат – червоно-оксамитовий Палаццо Россо (Palazzo Rosso), Палаццо Турсі (Palazzo Tursi) зі схованими у ньому автентичними листами Христофора Колумба та скрипкою Паганіні, Палаццо Ніколозо Ломелліно (Palazzo Lomellino) з вестибюлем небесних відтінків і ще низка справді розкішних будівель. Усі ці скарби створювались ще в ті часи, коли в портовому місті було зосереджено багато грошей, що робило його доволі заможним порівняно із сусідами.

Фото expo2015news.org

Як і всі літні люди, Генуя полюбляє розповідати реальні й вигадані притчі, вихвалятися своїми синами. Місцеві жителі радо підхоплюють історії, тому неодмінно нагадають вам, що у Генуї було створено перший у світі банк. А потім зауважать, що їхнє місто є справжньою батьківщиною джинсів, бо колись саме тут почали виготовляти цупку тканину для моряцьких штанів. А також обов’язково розкажуть, як у цій портовій колисці виплекали відкривача Америки та найвідомішого скрипаля-віртуоза.

І не посоромляться похвастатися своїм ласим уловом, що зберігається в акваріумі, який визнано найбільшим морським парком Європи.

Головне місто Лігурії ласкаво та ненав’язливо запросить вас кудись у Боккадассе (Boccadasse) – старий місцевий район, де ви неодмінно відчуєте, що таке італійський рибальський дух. А вже потім і без запрошення вирушайте на набережну Аніти Гарібальді (Passeggiata Anita Garibaldi), бо все ж найголовнішим скарбом лігурійської столиці залишається море.

Генуя не приймає натовпів туристів, тому всіх приїжджих зустрічає по-домашньому, як своїх.

Рапалло (Rapallo) ще одне місто курортного узбережжя. Його часто називають перлиною Лігурійської Рив’єри. Історія Рапалло дає зрозуміти, що такими омріяними ці місця були не завжди. Десь з 964-го року тут було звичайнісіньке приморське селище. До нього полюбляли навідуватися берберські пірати, тому біля берегів Рапалло повиростали оборонні споруди. Одна з них, Рапалльска фортеця, яка раніше слугувала сторожовою вежею, стоїть у бухті й донині, тільки тепер контролювати море зобов’язались пернаті армії чайок.

Фото turpogoda.ru

Своє сільське минуле лігурійське містечко забажало призабути десь наприкінці XIX століття. Залізниця, яка проходила містом, з’єднуючи Рим та Ніццу, поділила життя Рапалло на «до» і «після». Найвідоміші представники Прекрасної епохи за коротку зупинку крізь відчинене вікно потяга своїм творчим поглядом устигали вловити в Рапалло щось особливе. Belle Époque увірвалася в життя міста, й воно мало відповідати всім запитам і виростити із себе перлину для аристократів. Рапалло це вдалося. Так натурально й органічно виглядали пагорби з вишуканими готелями, маєтками з балконами-рюшами й крислатими капелюхами зелених крон, що ідеально пасували лазуровому берегу.

Дипломати, літератори, художники та інша знать залюбки занурювалася в шовк помірного клімату Рапалло й охоче плинула за п’янким шлейфом морських парфумів. Василь Кандинський подарував світу декілька рапалльских творів, спокою у бухті шукали Гі де Мопассан та Езра Паунд, вів свої розмови із Заратустрою Фрідріх Ніцше, розпочавши саме тут роботу над своїм трактатом, та й відомий денді-інтелектуал Максиміліан Бірбом усвідомлював, що перлина Лігурійської Рив’єри стане ідеальним місцем для його літературного салону.

Рапалло і сьогодні залишається доволі манерним курортом. Давню фортецю перетворили на місце концертів і виставок, а витонченість забутих століть можна роздивитися в музеї мережива. У місті дуже багато літніх людей і собак. На думку спадає дама із собачкою, і ти собі фантазуєш, що котрась із цих поважних пані і є саме тією з чеховського оповідання, просто час змушує її стежити за модою і ховати свої вишукані текстурні сукні у шафі. Рапалло продовжує свою Прекрасну епоху, припудрюючи щовечора небо рожевими барвами.

Містечко Санта-Маргерита-Лігуре (Santa Margherita Ligure) – ще один традиційно розкішний для Лігурії курорт, який розкинувся трохи східніше від Генуї. Він цілковито витриманий у стилі Італійської Рив’єри, за гостями і жителями спокійно споглядають кольорові будиночки, кидаючи свої погляди з-під вій-віконниць. 

Фотоallabouttourism.info

А ще за кожним поворотом тільки-но й чекають знайомства з туристами непорушні Христофор Колумб, Джузеппе Гарібальді, Віктор Емануїл ІІ, король Умберто І та інші. Місцева оборонна фортеця, яку було зведено ще в далекому XVI столітті, тепер стоїть на варті історичного минулого, запрошуючи до себе на музейні екскурсії.

Місто ласкаво кличе подивитись, як потопає у пишних садах Вілла Дураццо. Заплутані доріжки цього ошатного комплексу виведуть вас до основної вілли Дураццо Чентуріоне, до маєтку Сан Джакомо і до розкішно вбраної церкви Сан Джакомо ди Корте.

Санта-Маргерита-Лігуре може стати саме тим фінальним десертом, який завершить ваш подорожній середземноморський обід на Лігурійському узбережжі.

Головне фото ice-nut.ru

Вам це буде цікаво:
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Вірменські хачкари: поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії. Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках, а за помірну плату господар продемонструє всі тонкощі народного промислу з тисячолітньою історією.
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Нью-Йорку
Нарешті одна з наших улюблених рубрик «дісталася» до міста, де долари - головна валюта, а, значить, нам не доведеться ходити по обмінних пунктах і постійно концертувати ціни. Отже, вирушаємо в такий різний і захопливий Нью-Йорк витрачати наші 10 доларів.
По рейках над головами: Вуппертальська підвісна дорога
Німецьке місто Вупперталь, згідно зі статистикою, не входить навіть в десятку найпопулярніших туристичних місць Німеччини. Окрім легендарної танцівниці Піни Рауш, котра працювала тут, однойменного футбольного клубу і всесвітньовідомого кінорежисера Тома Тиквера, чия кар’єра розпочиналася у міських кіноклубах, Вупперталю, здається, більше нічим похизуватися. Утім, як тільки дізнаєшся про місцевий транспорт, місто зі своєю унікальною підвісною монорейкою стає жаданим для мандрівників.
Синдром Гобі. Загадкова земля Монголії
Коли серед цих каменів починає гуляти вітер, облизуючи верхівки барханів і притискаючи до землі рідкісну рослинність, весь простір довкола наповнюється дивними звуками. Скотарі, що, трапляється, зустрічають ніч в одній із найбільш загадкових пустель Землі, розповідають про бій барабанів, чарівні звуки флейти і голоси, які бубнять щось непевне поміж дюн.
Закрити
Outlook facebook page