RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Тінь, кинута Сходом ...

Тінь, кинута Сходом ...

Театр тіней здолав тисячолітній шлях від східних маріонеток до професійних акторів з неймовірною гнучкістю. Його еволюцію можна порівняти з трансформаціями інших видів мистецтв: художників змінили дизайнери, літературних класиків – автори бестселерів. А смикання ляльок за нитки тепер видається комічним і нудним для інтернет-користувача, до послуг якого тисячі ефектних постановок «театру тіней» у соцмережах і відеохостингу.

Що побачить він? З великою імовірністю – виступ на черговому телешоу, де наполегливо шукають свіжі таланти. А ось і вони – злагоджена команда, яка орудує за білою ширмою при тьмяному освітленні. У тандемі з оператором зі світла вони викликають захват у глядачів, демонструючи складні сцени «легким порухом руки» та інших частин тіла. Натовп аплодує, актори насолоджуються успіхом. А тепер згадаймо передісторію того, що ми називаємо нині театром тіней.

Батьківщиною жанру можна вважати Китай, де на лялькові вистави ходили ще дві тисячі років тому. Бродячі трупи акторів невтомно мандрували від села до села, несучи все для видовища на собі або везучи на візку. Зазвичай їх було четверо: безпосередньо ляльковод, його помічник і два музиканти. Театр тіней вони влаштовували в оселях: трупу, яка скромно сповіщала про себе гонгом, міг запросити у гості будь-хто. Отримавши дах над головою і їжу як винагороду за показ, актори розгортали біле полотно і, підсвічуючи його лампою, розпочинали виставу, яка тривала 15-30 хвилин.

Піїн сі – китайський театр тіней, де найменша деталь мала значення. Так, просту ляльку виготовляли з декількох матеріалів, кожен з яких по-різному пропускав світло. Зрештою фігурка, виконана одночасно з ослячої і телячої шкіри, а також пергаменту, додавала тіні на полотні нових тонів. Силует персонажа було позбавлено чітких контурів на екрані – перед очима поставало розпливчасте зображення, поєднуючи темний і світлий відтінки.

Майстерна трупа мала у своєму репертуарі до 300 п'єс, кожну з яких міг вибрати господар. Сюжети брали з фольклору та китайської літератури, приміром, постановки «Сива дівчина» і «Подорож на Захід». Перша є народною легендою про привид біловолосої китаянки, що карає вночі своїх ворогів. Другий твір входить до числа класичних для Піднебесної.

Не менш цікавий індонезійський театр тіней ваянг пурво. Першу згадку про нього можна знайти в написах царів з острова Ява, датованих IX-X століттями. Головними дійовими особами у ваянг виступали шкіряні ляльки, котрі від китайських відрізнялися тим, що завжди були розвернуті у профіль, тож глядач міг бачити тільки одне їхнє око. Такі фігурки також мали рухомі, шарнірні руки, які згиналися у ліктьовому суглобі в обидва боки.

Вам це буде цікаво:
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху. Сутінковий край легенд і переказів не відмовить у прихистку стомленому мандрівнику: на стежках духів немає самотніх.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Посольства Литви та Австралії представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії»
Посольство Литовської Республіки в Україні, Посольство Австралії в Україні i Національний музей Тараса Шевченка представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії».
Історія бренду: Cirque du Soleil
Феєричний шоу-проект Cirque du Soleil здійснив переворот у цирковому мистецтві, нагадавши світові, що цирк може не тільки розважати, але й творити нову реальність. Божевільні експерименти над людським тілом скасовують владу земного тяжіння, а містерія звука і світла заманює глядача у присмерковий лабіринт філософських драм, надаючи змогу пробиратися до сонця разом з героями постановок.
Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича
3 листопада 2008 року, на аукціоні Sotheby's з результатом в $ 60 мільйонів була продана одна з найрідкісніших робіт в історії російського мистецтва - «Супрематічеськая композиція» Казимира Малевича, який дотепер вважається одним з найнезрозуміліших художників 20 століття. Ніби знущаючись з публіки, саме так він підписував деякі свої ранні роботи: «Зміст картин авторові невідомий». OUTLOOK сподівається, що зібрані нами історії, пов'язані з особистістю, творчістю та ім'ям майстра, наблизять читачів до розуміння геніального супрематиста.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Знай наших: Сергій Полунін
26 жовтня відбудеться довгоочікувана прем`єра документально-біографічної картини «Танцюрист» про ціну успіху, яку заплатив артист балету Сергій Полунін. Херсонець за походженням, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні, де здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.
В Києві за підтримки Посольства Австралії відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана»
В рамках програми 2017 року на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною, а також відзначення 70-річчя поселення українців в Австралії у Києві відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана».
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Євробачення в цифрах і фактах
Минулої суботи в столиці України Києві відбувся фінал Євробачення – головного пісенного конкурсу Старого Світу. Поки меломани насолоджувалися гостинним і зеленим Києвом, а самі виконавці виступали в грандіозному шоу, Outlook, щоб підготував найцікавіші факти про легендарний конкурс із більш як 60-річною історією.
А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото
Неможливо уявити, яку кількість знімків зробило людство за більш як півторастолітню історію фотографії. Та серед них є і знакові, відомі всім не так своєю художньою цінністю, як значимістю зображеного моменту або переданого настрою. Саме про такі легендарні кадри далі в Outlook.
Закрити
Outlook facebook page