RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  На подіумі: Бутан

На подіумі: Бутан

При таких словах, як «народ», «країна», «держава», крім традиційних асоціацій – прапора, архітектурних пам'яток, видатних особистостей – у голові виникають образи, які формуються завдяки національному вбранню. Сьогодні ми говоримо про Бутан, де за законом люди зобов'язані носити традиційний одяг у всіх громадських місцях у світлу пору доби.

Дріглам Намжа, або бутанські правила етикету й поведінки, були ухвалені ще в 17 столітті Шабдрунг Нгаванг Намг'ялом – засновником держави. За задумом, ці норми мають регулювати не тільки такі сфери, як культура, архітектура, мистецтво, але і стежити за тим, щоб молоде покоління обов'язково вивчало в школах мову дзонг-ке. Зовнішній вигляд громадян також потрапив під юрисдикцію закону – жителям рекомендувалося носити національні костюми: кіру – жінкам, ґхо – чоловікам.

1989 року тамтешня влада вирішила посилити Дріглам Намжа, і дрес-код з рекомендованого перетворився на обов'язковий. Проте це буяння барв не всім припало до душі – близько 80-ти тисяч непальців, які жили в країні, покинули її, пославшись на небажання носити вбрання, недозволене індуїзмом. І все ж більшість бутанців не протестує і щодня вдягається в національні костюми на радість приїжджим, які думають, що на вулицях вічний карнавал.

Отже, з чого ж складаються вже згадані кіра і ґхо? Жіночий варіант – це прямокутне полотно з тонкої тканини, яке особливим чином обертають навколо тіла. Важливо, щоб воно було до самого долу. Закріплюють спеціальними брошками на плечах, часто срібними, їх називають комасами. Під кіру зазвичай вдягають тонку блузку з бавовни – вонджу. Зверху накидають тего – жакет з довгими рукавами.

Ґхо, який носять представники сильної статі, складається з халата до колін, підперезаного паском із тканини кера. Важливо, щоби спереду сформувалася кишеня, до якої кладуть особисті речі та використовують замість сумки. На ноги надягають довгі шкарпетки. На свята обов'язковим елементом є кабні – шовковий шарф, приблизно 90 на 300 см, обрамлений бахромою. Зазвичай він звисає з лівого плеча до правого стегна. До слова, навіть дорослі чоловіки користуються сторонньою допомогою, коли вдягаються, адже процес не з легких.

Національний костюм – найважливіший елемент суспільного життя в Бутані, там справді зустрічають по одежі. Забарвлення допомагає одразу визначити статус власника. Наприклад, тамтешні аристократи носять жовті шарфи, чиновники – червоні, а пересічні громадяни – білі. Ось так вони і живуть у своєму королівстві та не скаржаться. Хтозна, може, це тому, що в Бутані є навіть міністерство щастя – єдине у світі...

Вам це буде цікаво:
На подіумі: Куба
Напевно, кожна людина на планеті бодай раз отримувала запрошення на вечірку в кубинському стилі, який насправді зовсім не такий простий, як здається на перший погляд. Сьогодні Outlook спробує розібратися в ключових елементах та особливостях «estilo сubano», що переживає своє вже невідомо яке за ліком переродження, проте, як і раніше, надихає дизайнерів по всьому світу.
На подіумі: Гаїті
При згадці одягу Гаваїв умить у пам’яті зринає спідниця «хула» з квітковим леї-намистом і кокосами, так само коштовне сарі одразу огортає Індію, чи туго замотується в шовки кімоно Японія. А от, говорячи про традиційне вбрання Гаїті, одразу чітко вималювати собі образ автентичного місцевого жителя неможливо.
На подіумі: Аргентина
Кожен народ має своїх фольклорних героїв, на котрих хочуть бути схожими і дорослі, і діти. В аргентинців такими вважають гаучо, чий одяг у наші дні лишається традиційним костюмом країни.
На подіумі: Норвегія
За повний комплект норвезького національного костюма можна купити доволі нескромний автомобіль. Свій бюнад, прикрашений складними вишивками і орнаментами, нащадки вікінгів звикли створювати виключно вручну, вкладаючи в нього багато сил і терпіння. Ні, звісно, вони більше не носять шоломи з рогами, але величі їхньому національному вбранню не бракує.
На подіумі: Німеччина
Характерною рисою національного німецького костюма завжди вважали його самобутність і комфорт. Напевно, тому помилуватися національним одягом Німеччини в наші дні можна не лише на святах десь у селі чи в книжках з історії, але й на вулицях великих міст.
На подіумі: Киргизстан
Національні костюми будь-якого народу можуть багато розповісти не тільки про ментальні особливості їхніх власників, історію і риси характеру, але й про спосіб життя. Сьогодні в об’єктиві нашої уваги – традиційний одяг жителів Киргизстану.
На подіумі: Греція
Будь-яка мода з часом змінюється, це правило поширюється і на національні костюми. У Греції переміни в національному одязі були настільки кардинальними, що стародавні хітони і гіматії геть загубилися, їх перестали впізнавати в об’ємній багатошаровості фустанел і караугонів. І хоча на сучасних вулицях вже не побачиш національні костюми, їх все ще зберігають до особливих випадків і ставляться до них з повагою.
На подіумі: Іспанія
Іспанський одяг - це не тільки якісний і недорогий сучасний мас-маркет. Речі з цієї країни з величезною популярністю розходяться по світу вже кілька століть. І це логічно, адже починалося все з тамтешнього національного костюма, котрий надзвичайною красою і витонченістю вразив усю Європу і продовжує вражати й сьогодні.
Закрити
Outlook facebook page