RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Дауншифтери. Покинути все

Дауншифтери. Покинути все

Що об'єднує українського філософа Григорія Сковороду, російського мультимільйонера Германа Стерлігова та британську журналістку Джуді Джонс? Усі вони в певний момент свого життя вирішили, що кар'єра – це далеко не головне, і проміняли блага цивілізації на близькість до природи, ставши дауншифтерами.

Модне слово «дауншифтинг», яке перекладається як «спускатися вниз», було введено в обіг в середині 90-х у США. Хоча самі дауншифтери, котрі облишили кар'єри й величезні статки заради пошуку істини, особистого щастя і життя поруч з природою, з'явилися набагато раніше. Дослідники даного явища найчастіше згадують Будду як першопрохідника, адже він ще у VI столітті до нашої ери покинув свій розкішний дім, сім'ю і багатства і вирушив міркувати про суть речей. Йому, відповідно до текстів, знадобилось для просвітлення всього 49 днів. Проте в цю історію вірять далеко не всі, тому Outlook склав свій топ-5 дауншифтерів, чиє існування і вчинки не піддаються сумніву, адже свідків безліч.

Світ ловив мене, та не впіймав

Першим у нашій добірці слід вважати українського мислителя Григорія Сковороду. Отримавши блискучу, як на ті часи (18 століття), освіту в Києво-Могилянській академії та в Європі, філософ завдяки своїм талантам педагога працював професором у Переяславі, Харкові. Через конфлікти зі світською владою і духовенством пустився в мандри містами та селами південно-східної України, навчаючи грамоти та інших наук сільських дітей. Своїм «ходінням у народ» Григорій Савич не заробив ані копійки, отримуючи від вдячного люду тільки скромну їжу і нічліг, та йому таке просте життя подобалося значно більше від столичної помпезності. Слава про Сковороду йшла так далеко, що про нього довідалась і цариця Катерина ІІ. Вона послала філософові запрошення переселитись з України в Петербург. Утім, Григорій Савич просто й спокійно заявив: «Скажіть цариці, що я не покину України – мені дудка й вівця дорожчі царського вінця».

Тож не дарма на могилі Сковороди написано: «Світ ловив мене, та не впіймав». Чим не слоган для всіх дауншифтерів?

Найщасливіший хлопець

Саме так називає себе Девід Глешин – колишній мільйонер, який оселився на крихітному острівці на схід від Австралії. Після обвалу на біржі 1987 року «сучасний Робінзон» вирішив, що матеріалізму з нього вистачить і, розпродавши активи, переселився на невеликий клаптик суші, орендувавши його у держави. Тепер замість податків, кредитів, зростання акцій та інших інтелектуальних, однак нервових занять, він переймається більш прозаїчними проблемами: як правильно встановити сонячні батареї і як поліпшити пиво власного приготування. Єдине, чого Девідові бракує, це П'ятниці прекрасної статі, яку чоловік відчайдушно шукає через сайти знайомств. Комп'ютер та інтернет він теж має, бо із сонячними батареями відлюдник на «ти». Що стосується медичного обслуговування, час од часу вже немолодий Девід відвідує Австралію для обстежень. А взагалі, каже, коли цілий день працюєш на свіжому повітрі, хворіти ніколи.

Учора журналіст, сьогодні – вільний письменник

Це висловлювання про наступну нашу героїню – британку Джуді Джонс. Присвятивши перші сорок років свого життя серйозній журналістиці й попрацювавши в таких відомих і шанованих виданнях, як The Independent і The Observer, жінка звільнилася звідусіль і стала подорожувати. Та оскільки навіть в Англії в медіасфері важко заробити мільйони, згодом Джуді довелось почати писати, тільки вже у своє задоволення і не про політику з економікою, а про власні мандри далекими землями (Африкою, джунглями Латинської Америки) і про людей, з якими вона познайомилася. Може, сьогодні, маючи розвинений інтернет і можливості буквально з печери публікувати свої матеріали, вчинок Джонс і не здається чимось екстраординарним, але у 90-х це було досить відчайдушним кроком. Та завдяки своєму таланту жінка випустила декілька книг-бестселерів, що дозволяє їй і донині жити як заманеться.

Перший мільйонер перший у всьому

Будучи одним з найбагатших людей Росії 90-х, бізнесмен Герман Стерлігов, якому пророкували щонайменше крісло мера Білокам'яної, полишив усі свої амбіції у хмарочосах тоді ще недобудованого ділового центру «Москва-сіті» і подався в область, зосередившись на сільському господарстві. Звісно, балачки про те, що «змусили» чи «втік через махінації» не вщухають уже понад десять років. А мультимільйонер тим часом реально кайфує на своїх 37 гектарах, займаючись фермерством. Ба більше, його приклад уже надихнув багатьох заможних росіян займатися дауншифтингом не в теплих країнах південно-східної Азії, а в рідній країні. Засновані ним фонди і стипендії допомагають городянам перейти до сільського і, як вважає Стерлігов, «споконвічно російського» способу життя. Хтозна, може, колись до нього в Можайський район їздитимуть тисячі послідовників, як свого часу до Толстого в Ясну Поляну, бо філософствувати він теж не забуває.

Монах-бізнесмен

І все ж, попри всі старання першого російського мільйонера, найпопулярнішою локацією, щоб покинути все і почати жити у своє задоволення поряд з незайманою природою, поки вважається Індія. Саме там не так давно ченцем став французький бізнесмен Крістіан Фабре. Утім, зі свого дауншифтингу він має ще й неабиякий матеріальний зиск. Багато років їздячи на Схід як турист, чоловік досконало вивчив економічні аспекти тамтешнього життя і створив в Індії власну фабрику з пошиття одягу, який добре продається не тільки в цьому регіоні, але і в Європі. Завдяки грамотному управлінню щорічний оборот компанії перевищує 10 мільйонів доларів, і це при тому, що Фабре не витрачає багато часу на наради і складання стратегії продажів, адже його головне заняття – читання молитов у власній келії і просвітлення. Його приклад – ілюстрація того, що при правильній організації роботи можна бути і багатим і вільним...

Вам це буде цікаво:
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Затримай дихання. Найнебезпечніші місця для дайвінгу
Після того, як легендарний француз Жак-Ів Кусто за своїми колегами винайшов і вдосконалив акваланг, підводне плавання міцно увійшло у список найбільш популярних,але, на жаль, небезпечних хобі. Outlook попереджує і розповідає про найбільш екстремальні для занурення місця.
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Найробі: тепер я бачив усе
Унікальна природа, головний тектонічний розлам планети, фламінго, жирафи й гепарди на відстані витягнутої руки – про це і багато іншого в нашому новому матеріалі про столицю Кенії Найробі та її околиці.
Даллол – барвиста окраса Ефіопії
Країни часто хизуються своїми природними окрасами: запрошують туристів, дозволяють гарненько роздивитись усі деталі ювелірної роботи, яку виконала планета. Серед таких окрас найбільш неординарні, кольорові, дивні, а іноді для нашого ока навіть дикі – африканські. Ефіопія відхопила собі один з найчарівніших аксесуарів – вулкан Даллол.
Чумова пошта. Курйози доставки
Далекого вже 1920 року влада США ухвалила дивовижну постанову – заборону на… пересилання дітей у посилках. Мабуть, в XXI столітті це рішення виглядає дико, проте майже 100 років тому до нього поставилися з розумінням, а це значить, якісь дбайливі батьки все-таки відправляли своїх чад у бандеролях... Ми говоримо про курйози, котрі трапляються в роботі пошти.
Інфраструктура по-китайськи: неймовірний міст, що єднає Макао і Гонконг
Коли скептики кажуть, що все «най-най» уже збудоване людством, і кивають на різноманітні і справді видатні витвори інженерної думки, вони найчастіше погано поінформовані і навряд чи дивляться далі за розвинені західні країни. А тим часом, приміром, у Китаї держава піднімає просто нечувані інфраструктурні проекти. І про один із них, вражаючий Hong Kong – Zhuhai – Macau Bridge ми розкажемо сьогодні.
Не забути парасольку і коктейль: найдивовижніші пляжі планети
Із настанням літа багато хто час від часу позирає на календар, чекаючи законної відпустки. А оскільки літній відпочинок найчастіше нерозривно пов’язаний з релаксацією біля води, аж ніяк не можна забувати про пляжі – такі жадані і водночас не схожі один на одного. Навіть якщо ви вже знаєте, куди поїхати і квитки куплені, наша добірка все одно не залишить нікого байдужим.
Квіткові долини світу
Квіткові поля і долини вражають і приваблюють увагу найвибагливіших поціновувачів прекрасного. Різнокольорові розсипи духмяних рослин прикрашають простори майже в кожній країні. Ми пропонуємо кілька варіантів на будь-який смак.
Невідома Амазонка. Найцікавіші факти
Амазонка – річка, без якої неможливо уявити не тільки Південну Америку, але й нашу планету – здавалося б, вивчена вздовж і впоперек. Та от тільки щороку вчені знаходять в ній щось таке, про що ми раніше і не здогадувалися. Ми спробували зібрати в нашому матеріалі найбільш цікаві і маловідомі факти про неї.
Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?
Плескати в долоні, терти статуї чи обходити предмети п'ять разів проти годинникової стрілки – чого тільки не роблять туристи, аби прискорити виконання заповітного бажання. Бодай раз пережити подібне доводилося кожному. За загальну суму монеток, кинутих у фонтани та водойми за все мандрівницьке життя, купити машину, може, і не вдасться, та на велосипед вистачило б точно. Здійснювати безглузді вчинки та викидати гроші на воду змушують місцеві перекази й туристичні гіди. Напевно, при влаштуванні на роботу головний критерій відбору – вміння вигадувати історії, котрі не поступаються за масштабом фантазії Шарля Перро та братів Грімм...
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Озера, що змінюють уявлення про силу природи
Коли згадуєш слово «озеро», в голові з’являється перший-ліпший образ тихої затишної водойми, яку з усіх боків обіймають порослі травою береги. OUTLOOK зробив добірку найбільш вражаючих озер, котрі змінять ваше уявлення про це творіння природи. Кожному з них є чим дивувати, хай то нетиповий колір води чи лячна здатність умертвляти живі організми.
Засніжені вершини. Найкращі зимові курорти
З настанням холодних сезонів важливо не тільки кутатися у светри з оленями, пити какао і в черговий раз переглядати різдвяні комедії. Спорт ще ніхто не скасовував, тому Outlook розповідає про п’ять чудових гірськолижних курортів, де можна добряче збадьоритися і вилізти із зимової сплячки.
Критичні температури: не дай собі засохнути
У тих куточках Землі, про які зараз піде мова, люди живуть за особливими правилами природи. Тут дощі не трапляються зненацька, а морози не приходять несподівано. Усе набагато серйозніше. І якщо одного разу вас занесе в один з них – будете вже підготовлені і, можливо, згадаєте OUTLOOK з вдячністю.
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Птахам хочеться тепла. Де зимують птахи
У дитинстві я міг годинами дивитись на небо, розглядаючи вервечки птахів, які відлітали у вирій. Для дитини це було справжньою магією. І нехай сьогодні на моїй книжковій полиці майже не зосталось книжок про чародійство, подорожі крилатих до тепла, в надії перезимувати, не залишають мене байдужим.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
В обіймах осені: куди вирушити в оксамитовий сезон?
Осінь обіцяє, що спека плавно зійде нанівець, і одразу ставить перед вибором: продовжити ловити млосні деньки в теплих країнах чи відчути прохолоду вечора і, не відволікаючись на задуху, насолоджуватись архітектурою міст?
Закрити
Outlook facebook page