RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото

А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото

Неможливо уявити, яку кількість знімків зробило людство за більш як півторастолітню історію фотографії. Та серед них є і знакові, відомі всім не так своєю художньою цінністю, як значимістю зображеного моменту або переданого настрою. Саме про такі легендарні кадри далі в Outlook.

«Поцілунок на Таймс-сквер»

Ця фотографія вже давно стала символом закінчення Другої світової війни та одним з головних об'єктів масової культури. Де зараз тільки не побачиш поцілунок матроса і медсестри – на футболках, чашках, постерах... Що прикметно, якраз пристрасті тут немає, а те, що відбувається, радше треба розцінювати як дружній порив. Річ у тім, що на задньому плані можна розгледіти кількох жінок, одна з яких – дружина матроса. Його ім'я – Джордж Мендоса, і того дня, 14-го серпня 1945 року, вони з дружиною Ритою поверталися з кінотеатру, коли на вулиці оголосили про поразку Японії. Мендоса радів, як і всі довкола – моряк підбігав до чоловіків та обіймав їх, а жінок цілував. Серед представниць прекрасної статі йому на шляху трапилася медсестра Грета Фрідман. Клацнув їх Альфред Ейзенштадт.

«Лікарі нині не ті»

Цей знімок 1987 року зробив репортер журналу National Geographic, присутній на одній із перших успішних операцій з пересадки серця, яка тривала 23 години. У центрі композиції – геніальний лікар Збігнєв Реліга – один з найкращих кардіохірургів за всю історію людства. У кутку можна розгледіти його змореного асистента, який заснув просто на підлозі. Попри те, що фінансування польської медицини в ті роки було поганим, Реліга буквально творив чудеса – пересаджував серця, вживлював пацієнтам клапани та імплантати. Після закінчення медичної кар'єри він став політиком, дослужившись до посади міністра охорони здоров'я.

«Професійна хитрість»

Один з найбільш упізнаваних портретів світу належить великому Вінстону Черчиллю. 27 січня 1941 року політик зайшов до фотоательє на Даунінг-стріт, 10. Він збирався знятись, показуючи волю і рішучість, адже йшла війна, і на перших шпальтах газет британці мали бачити мужнього прем'єра. Після години роботи фотограф Йосуф Карш майже зневірився – портрети виходили занадто розслабленими. Тож врешті-решт він підскочив до Черчилля і вирвав у нього з рота сигару, а помічник одразу ж натиснув на затвор. Трюк вдався, і вже понад 70 років усі знають і пам'ятають цей гнівний погляд англійського прем'єра.

«...а обід за розкладом»

Цій фотографії вже більше 80 років, а в деяких людей і досі паморочиться голова і холоне серце, коли вони дивляться на неї. І нехай тут немає ані крові, ані війни, ані смерті, а навіть навпаки – обідня перерва, гармонія, та все одно моторошно, адже люди «розслабляються» на висоті кількох сотень метрів. Будівельників Рокфеллерівського центру, комплексу ділових будівель в Нью-Йорку, сфотографував Чарльз Еббетс, хоча суперечки про авторство тривають донині. Після терактів 11 вересня 2001 року американський скульптор Серджіо Фурнарі відтворив знімок у скульптурі, яка надихала робітників, котрі розгрібали завали внаслідок падіння веж-близнюків.

«Усьому виною хокей»

15 червня 2011 року перетворилося для канадського міста Ванкувера на справжній судний день. Місцева хокейна команда в драматичному поєдинку поступилася гостям з Бостона і втратила Кубок Стенлі. Розпалені фанати вийшли на вулиці і в пориві гніву почали трощити все і вся. Багатотисячні бійки завдали поліції чимало клопоту, але навіть під час цього безумства не обійшлося без романтики. Це підтверджує знімок, на якому один з уболівальників усю свою енергію спрямував не на заворушення, а на поцілунок з подругою. Фото, ймовірно, стане для 21 століття своїм «поцілунком матроса і медсестри».

«Грушу шкода»

Цей натюрморт з груш на тлі московського Кремля, на перший погляд, ні чим не примітний. Та ось тільки сам знімок ледь не коштував життя його авторові, легендарному Сему Абелю. Прибувши до Білокам'яної 1987 року в чергове відрядження, фотокор оселився в готелі «Національ», під вікнами якого в один з вечорів проїжджав кортеж Горбачова. Не вірячи своєму щастю, Сем схопив камеру і навів її на урядові машини. Це дуже не сподобалося службі безпеки генсека, і реакція була миттєва – пролунав постріл. Фотограф ледве встиг відскочити від вікна. Тільки коли колона проїхала, Абель підійшов до підвіконня й побачив, що одна з груш позначена кулею. Журнал National Geographic не поскупився і заплатив за світлину 220 тисяч доларів.

«Геній, він і з булками геній»

Нашу сьогоднішню добірку завершує незвичайний портрет Пабло Пікассо. Його приятель-фотограф Робер Дуано відвідав художника в 1952 році. Після кількох проведених разом днів, прогулюючись перед обідом, фотограф збагнув, що досі не зробив жодного знімка майстра. І ось, заскочивши до крамниці по сусідству, щоб купити хліба до трапези, він побачив булочки, які любив художник. Дуано запитав продавця, як вони називаються, на що той відповів: «Пальці Пікассо». Купивши вісім штук, натхненний Робер розповів Пабло про свою ідею. Так і народився знаменитий кадр.

Вам це буде цікаво:
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху. Сутінковий край легенд і переказів не відмовить у прихистку стомленому мандрівнику: на стежках духів немає самотніх.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Посольства Литви та Австралії представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії»
Посольство Литовської Республіки в Україні, Посольство Австралії в Україні i Національний музей Тараса Шевченка представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії».
Історія бренду: Cirque du Soleil
Феєричний шоу-проект Cirque du Soleil здійснив переворот у цирковому мистецтві, нагадавши світові, що цирк може не тільки розважати, але й творити нову реальність. Божевільні експерименти над людським тілом скасовують владу земного тяжіння, а містерія звука і світла заманює глядача у присмерковий лабіринт філософських драм, надаючи змогу пробиратися до сонця разом з героями постановок.
Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича
3 листопада 2008 року, на аукціоні Sotheby's з результатом в $ 60 мільйонів була продана одна з найрідкісніших робіт в історії російського мистецтва - «Супрематічеськая композиція» Казимира Малевича, який дотепер вважається одним з найнезрозуміліших художників 20 століття. Ніби знущаючись з публіки, саме так він підписував деякі свої ранні роботи: «Зміст картин авторові невідомий». OUTLOOK сподівається, що зібрані нами історії, пов'язані з особистістю, творчістю та ім'ям майстра, наблизять читачів до розуміння геніального супрематиста.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Знай наших: Сергій Полунін
26 жовтня відбудеться довгоочікувана прем`єра документально-біографічної картини «Танцюрист» про ціну успіху, яку заплатив артист балету Сергій Полунін. Херсонець за походженням, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні, де здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів. А ось готуватися до контрольної з кібербезпеки або хвалитися оцінками «відмінно» з бджільництва – уже як мінімум дивно. Про ці та інші незвичайні предмети в зарубіжних школах піде мова далі.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.
В Києві за підтримки Посольства Австралії відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана»
В рамках програми 2017 року на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною, а також відзначення 70-річчя поселення українців в Австралії у Києві відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана».
Закрити
Outlook facebook page