RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото

А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото

Неможливо уявити, яку кількість знімків зробило людство за більш як півторастолітню історію фотографії. Та серед них є і знакові, відомі всім не так своєю художньою цінністю, як значимістю зображеного моменту або переданого настрою. Саме про такі легендарні кадри далі в Outlook.

«Поцілунок на Таймс-сквер»

Ця фотографія вже давно стала символом закінчення Другої світової війни та одним з головних об'єктів масової культури. Де зараз тільки не побачиш поцілунок матроса і медсестри – на футболках, чашках, постерах... Що прикметно, якраз пристрасті тут немає, а те, що відбувається, радше треба розцінювати як дружній порив. Річ у тім, що на задньому плані можна розгледіти кількох жінок, одна з яких – дружина матроса. Його ім'я – Джордж Мендоса, і того дня, 14-го серпня 1945 року, вони з дружиною Ритою поверталися з кінотеатру, коли на вулиці оголосили про поразку Японії. Мендоса радів, як і всі довкола – моряк підбігав до чоловіків та обіймав їх, а жінок цілував. Серед представниць прекрасної статі йому на шляху трапилася медсестра Грета Фрідман. Клацнув їх Альфред Ейзенштадт.

«Лікарі нині не ті»

Цей знімок 1987 року зробив репортер журналу National Geographic, присутній на одній із перших успішних операцій з пересадки серця, яка тривала 23 години. У центрі композиції – геніальний лікар Збігнєв Реліга – один з найкращих кардіохірургів за всю історію людства. У кутку можна розгледіти його змореного асистента, який заснув просто на підлозі. Попри те, що фінансування польської медицини в ті роки було поганим, Реліга буквально творив чудеса – пересаджував серця, вживлював пацієнтам клапани та імплантати. Після закінчення медичної кар'єри він став політиком, дослужившись до посади міністра охорони здоров'я.

«Професійна хитрість»

Один з найбільш упізнаваних портретів світу належить великому Вінстону Черчиллю. 27 січня 1941 року політик зайшов до фотоательє на Даунінг-стріт, 10. Він збирався знятись, показуючи волю і рішучість, адже йшла війна, і на перших шпальтах газет британці мали бачити мужнього прем'єра. Після години роботи фотограф Йосуф Карш майже зневірився – портрети виходили занадто розслабленими. Тож врешті-решт він підскочив до Черчилля і вирвав у нього з рота сигару, а помічник одразу ж натиснув на затвор. Трюк вдався, і вже понад 70 років усі знають і пам'ятають цей гнівний погляд англійського прем'єра.

«...а обід за розкладом»

Цій фотографії вже більше 80 років, а в деяких людей і досі паморочиться голова і холоне серце, коли вони дивляться на неї. І нехай тут немає ані крові, ані війни, ані смерті, а навіть навпаки – обідня перерва, гармонія, та все одно моторошно, адже люди «розслабляються» на висоті кількох сотень метрів. Будівельників Рокфеллерівського центру, комплексу ділових будівель в Нью-Йорку, сфотографував Чарльз Еббетс, хоча суперечки про авторство тривають донині. Після терактів 11 вересня 2001 року американський скульптор Серджіо Фурнарі відтворив знімок у скульптурі, яка надихала робітників, котрі розгрібали завали внаслідок падіння веж-близнюків.

«Усьому виною хокей»

15 червня 2011 року перетворилося для канадського міста Ванкувера на справжній судний день. Місцева хокейна команда в драматичному поєдинку поступилася гостям з Бостона і втратила Кубок Стенлі. Розпалені фанати вийшли на вулиці і в пориві гніву почали трощити все і вся. Багатотисячні бійки завдали поліції чимало клопоту, але навіть під час цього безумства не обійшлося без романтики. Це підтверджує знімок, на якому один з уболівальників усю свою енергію спрямував не на заворушення, а на поцілунок з подругою. Фото, ймовірно, стане для 21 століття своїм «поцілунком матроса і медсестри».

«Грушу шкода»

Цей натюрморт з груш на тлі московського Кремля, на перший погляд, ні чим не примітний. Та ось тільки сам знімок ледь не коштував життя його авторові, легендарному Сему Абелю. Прибувши до Білокам'яної 1987 року в чергове відрядження, фотокор оселився в готелі «Національ», під вікнами якого в один з вечорів проїжджав кортеж Горбачова. Не вірячи своєму щастю, Сем схопив камеру і навів її на урядові машини. Це дуже не сподобалося службі безпеки генсека, і реакція була миттєва – пролунав постріл. Фотограф ледве встиг відскочити від вікна. Тільки коли колона проїхала, Абель підійшов до підвіконня й побачив, що одна з груш позначена кулею. Журнал National Geographic не поскупився і заплатив за світлину 220 тисяч доларів.

«Геній, він і з булками геній»

Нашу сьогоднішню добірку завершує незвичайний портрет Пабло Пікассо. Його приятель-фотограф Робер Дуано відвідав художника в 1952 році. Після кількох проведених разом днів, прогулюючись перед обідом, фотограф збагнув, що досі не зробив жодного знімка майстра. І ось, заскочивши до крамниці по сусідству, щоб купити хліба до трапези, він побачив булочки, які любив художник. Дуано запитав продавця, як вони називаються, на що той відповів: «Пальці Пікассо». Купивши вісім штук, натхненний Робер розповів Пабло про свою ідею. Так і народився знаменитий кадр.

Вам це буде цікаво:
Камасан: Поселення із шедеврами на Балі
Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
Глибокі музеї
Ще кілька століть тому морський транспорт був не просто найпопулярнішим, але й часом єдиним способом дістатися з точки А в точку Б. Однак, як відомо, форс-мажори трапляються на будь-яких дорогах, навіть водних, і за історію людства безліч кораблів так і не пристало до берега. Проте відносна «збережність» дозволяє затонулим суднам знайти друге життя, перетворившись на музеї.
Між берегів
Як показує практика, навіть найутилітарніші речі можна зробити предметом мистецтва. Якщо проявити фантазію і «не рубати» творчість, все стає незвичайним. Наприклад, мости. За логікою основне призначення таких конструкцій – з’єднати два береги, тому головне в них – безпека. Однак іноді люди керуються іншими критеріями.
У мандри по-своєму. Транспорт для подорожей
OUTLOOK не може уявити життя без подорожей. Але квитки, розклади, черги, повільність – усе це може неабияк зіпсувати мандрівку. Тому як добре мати біля дому чи в гаражі транспорт, який дозволить побачити і пережити щось нове, забувши про проблеми.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Як незвично провести час у Копенгагені: Христианія – оплот свободи
Усі ми так чи інакше прагнемо свободи – особистої чи національної, матеріальної чи духовної. Дивне поселення Христианія в центрі датської столиці – одна із спроб досягти повної свободи від законів матеріального світу.
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Superflat: суперплощина японського мистецтва
Любителі аніме ніколи не пройдуть повз сучасне японське мистецтво. Особливо, якщо цей напрямок безпосередньо належить до коміксів манга. Художник Такаші Муракамі був першим, хто замислився, як назватим те мистецтво, котре ловить натхнення в черговому аніме, але говорить про вічні цінності.
Кокні: глузлива британська говірка
Дивні прізвиська для предметів, знайомих кожному; відома нині форма ain't (замість am not), а також літера h, що пропадає в деяких словах – все це про британську говірку кокні, колоритний діалект, що шокує консервативних англійців саркастичністю й епатажем.
Дудук: Музика, що пробуджує кохання
Цій музиці півтори тисячі років. Ніжні, обволікаючі мелодії, зіграні на флейті дудук, називають «голосом вічності». У Вірменії, де люди шанують народні мотиви, вірять, що в дудук вселилася душа абрикосового дерева – і змусила дерево зазвучати. Вони вписуються протяжним і пронизливим звучанням, що пробуджують легку ностальгію.
Швейцарія: банки, шоколад та армія
Ні для кого не секрет, що наш світ сповнений парадоксів. Outlook намагається в них розібратися, тому сьогодні ми розповімо про збройні сили найбільш мілітаризованої країни світу, яка при цьому вже понад два століття ні з ким не воює. Наш матеріал про армію Швейцарії.
Скляний handmade
Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Хайлі Кінг і її картини: Нова Зеландія на межі прекрасного
Художниця з Нової Зеландії Хайлі Кінг працює під брендом FLOX. Її яскраві картини, що відображають красу дикої природи, відомі у всьому світі. Барвисті птахи, мальовничі ландшафти, чарівні тварини ніби нагадують про стародавнє коріння, з якого зароджувалася цивілізація.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Закрити
Outlook facebook page