RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї

Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї

Великі й не дуже світу цього змушують голосно говорити про себе не тільки за життя, але й після смерті. А як, власне, можна промовчати, дивлячись на помпезну усипальню того чи іншого діяча, навіть не беручи до уваги єгипетські піраміди. Outlook переконався в тому, що мавзолей Володимира Ілліча на Красній площі – досить скромний притулок на відміну від...

Ну, наприклад, від «могилки» іспанського диктатора і кіномана Франциско Франко. Так, вам не привиділося – вождь з Піренеїв не надто захоплювався літературою, зате без фільмів жити не міг. У всіх його резиденціях були прекрасні зали для перегляду улюблених стрічок генералісимуса. Крутили чи ні якісь картини в Долині Загиблих – невідомо, але погодьтеся, що ця усипальниця чудово виглядає в кадрі. Меморіал, розташований у 58 км від Мадрида, почали зводити ще за життя каудильйо. Кажуть, навіть архітектори, які багато чого бачили, про себе називали Франко не інакше як «фараоном з власною пірамідою». 18 років будівництва, 6 мільйонів керамічних елементів, 150-метровий хрест, майже 300-метрова базиліка, вирубана в скелі, тисячі загиблих робітників (здебільшого політв’язні) – усе це перетворило об’єкт на один із найбільш грандіозних мавзолеїв світу. Щорічно сюди приїжджають туристи з усіх куточків планети і шанувальники вождя, хоча з 2007 року іспанська влада надала комплексу статус пам’ятника жертвам франкізму (крім самого диктатора, тут поховано від 33 до 40 тисяч учасників громадянської війни) і заборонила проводити будь-які політичні заходи.

Наполеон Бонапарт, за свідченням сучасників, був не найскромнішою людиною, та монументів собі за життя, на відміну від Франко, він не зводив. Проте його прах покоїться у величній споруді, яка поряд з Тріумфальною аркою і Ейфелевою вежею є одним із символів Парижа. Будинок Інвалідів з двічі позолоченим куполом (на це пішло понад 30 кг золота) – ідеальний приклад архітектури класицизму. До речі, його назва зовсім не пафосна, адже він був зведений для ветеранів ще в 17 столітті і донині частково використовується за призначенням. Сьогодні там проживає трохи більше сотні інвалідів французької армії, яким до душі «сусідство» з великим полководцем і його сподвижниками. Хоча з приводу останнього вже з десяток років виникають сумніви. І нехай навіть знаменитий Гюго писав, що в 1840 році попрощатися з імператором вийшло близько півмільйона людей і «здавалося, ніби весь Париж перемістився в одну частину міста, як вода у вазі, яку перехилили», – усіх їх могли обдурити. З 2002 року багато французьких істориків та експертів час від часу вимагають від уряду перевірити останки, адже існує версія, згідно з якою під куполом покоїться зовсім не Бонапарт, а такий собі Жан Батист Кіпріані – його метрдотель.

На іншому кінці Європи, в Туреччині, – свої кумири. Серед них і Мустафа Кемаль Ататюрк, засновник і президент першої республіки. Після його смерті в 1938 році тіло «батька турків» кілька разів було перепоховано, поки не знайшло своє постійне пристановище в мавзолеї зі складною назвою Аниткабір. Побудований за 7 років (1944-1953), він і до цього часу є для жителів Анкари та всієї країни таким же священним місцем, як і мавзолей на Красній площі в роки СРСР для комуністів. Щороку сюди приїздить не менше 2 мільйонів відвідувачів, переважна частина яких – турки. Окрім самої будівлі, парку та музею, усипальниця привертає увагу своєю колекцією автомобілів Кемаля і точно відтвореним його робочим кабінетом.

Наступний на черзі, напевно, найзнаменитіший мавзолей на землі – індійський Тадж-Махал. Споруджений за вказівкою правителя Шах Джахана ще 1632 року, він з’являється мало не в кожному другому фільмі про Індію. Першою у ньому поховали дружину падишаха Мумтаз Махал, яка померла при пологах. Пізніше з’явилася ще одна гробниця – самого Джахана. Будували усипальницю 20 тисяч робітників, багато з яких, за легендою, були вбиті після зведення комплексу. Щорічно його відвідують 4 мільйони туристів, яких притягує не тільки величність споруди з білого мармуру, а й десятки міфів, пов’язаних з нею. Найбільше мені подобаються два з них. Згідно з першим, Шах Джахан хотів створити на іншому березі річки Джамни близнюка з чорного мармуру і з’єднати будівлі сірим мостом, проте його планам не судилося збутися. У другій же легенді йдеться про те, що в 19 столітті правитель Британської Індії, лорд Вільям Бентінк, хотів зруйнувати Тадж-Махал. Причина тому – мармур, який генерал-губернатор нібито збирався продати на аукціоні. Як кажуть, добре те, що добре закінчується: пам’ятник стоїть у повній цілості, і над ним навіть заборонено літати.

Завершимо ми, власне, тим, з кого й почали – Володимиром Іллічем Леніним. Звісно, його усипальня в центрі Москви явно програє наведеним вище об’єктам за багатьма параметрами. А все могло бути інакше, адже так і не побудований Палац Рад у столиці СРСР мав стати не просто мавзолеєм, але й однією з найбільш грандіозних споруд світу. Зруйнований більшовиками храм Христа Спасителя «звільнив» величезну територію, і саме на його місці в 1937 році почали закладати фундамент 420-метрової будівлі (на той момент нічого вищого на землі не було). Однак війна, а разом з нею й економічні труднощі так і не дозволили 100-поверховому хмарочосу з Леніним нагорі стати символом «нової Москви» (хоча на листівках і планах міста він встиг з’явитися). Споруджені конструкції вирушили на фронт, перетворившись на мости та інші об’єкти стратегічного призначення, а з їх решток зробили великий басейн. Після війни про проект вже майже не думали, тому він лишився тільки на папері та в деяких фантастичних і псевдоісторичних фільмах.

Вам це буде цікаво:
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
ВІДЕО: Величний спадок Узбекистану
Завдяки Посольству Узбекистану в Україні та особисто Надзвичайному і Повноважному Послу Алішеру Абдуаліеву OUTLOOK пощастило побувати в цій гостинній країні. І сьогодні ми розповімо про унікальне місце - Мавзолей видатного полководця і політичного діяча Амір Темура.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів. А ось готуватися до контрольної з кібербезпеки або хвалитися оцінками «відмінно» з бджільництва – уже як мінімум дивно. Про ці та інші незвичайні предмети в зарубіжних школах піде мова далі.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
ВІДЕО: Загадка на півдні Франції - печера Шове
У 1994 році в горах на півдні Франції була виявлена печера, всередині якої знаходилося більше тисячі наскельних зображень, що датуються 34 століттям до нашої ери. На думку експертів, це сліди першої цивілізації на території Європи. Чудовою якістю збережених малюнків печера зобов'язана тому, що в результаті обвалення каменів вона була законсервована протягом останніх 23 тисяч років. Сьогодні OUTLOOK проведе для вас екскурсію по місцю, куди неможливо потрапити звичайній людині!
Слово – не горобець…
Слова, які ми промовляємо кожного дня, здаються нам звичайними і знайомими. Навіть виникає відчуття, що, наприклад, «шофер» був завжди. Ось тільки маленький нюанс: самим автомобілям всього лиш трохи більше ста років... Отже, не все так просто зі щоденним лексиконом. Тож чому б не згадати цікаві історії виникнення й інших слів?
А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото
Неможливо уявити, яку кількість знімків зробило людство за більш як півторастолітню історію фотографії. Та серед них є і знакові, відомі всім не так своєю художньою цінністю, як значимістю зображеного моменту або переданого настрою. Саме про такі легендарні кадри далі в Outlook.
ВІДЕО: Антикварно-індустріальний Київ
Викидаючи речі у сміттєвий бак або відправляючи їх на звалище, ми не здогадуємося, що для них це не завжди смерть, часом навіть навпаки – початок нового життя...
Посольства Болгарії та Ізраїлю відкрили в Києві виставку, присвячену долі євреїв у Болгарії
Посольство Республіки Болгарія та Держави Ізраїль в Україні, а також Департамент культури Київської міської державної адміністрації та Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця" відкрили виставку, присвячену долі євреїв у Болгарії.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу.
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі. І тільки спробуйте замість цього зазирнути до відомого фаст-фуду по черговий розігрітий напівфабрикат!
Сила – у миротворчості: День Організації Об'єднаних Націй
Організацію Об'єднаних Націй було створено задля припинення насильства у світі, захисту прав людини і викорінення злиднів. 24 жовтня 1945 року держави-засновники ратифікували договір про створення всесвітнього органу, який отримав назву ООН.
Берлін. Голокост. Місця пам’яті
Завдяки Єврейському форуму України і особисто його Президентові Аркадію Монастирському OUTLOOK вдалось побувати у Берліні і відвідати місця, пов’язані зі страшними злочинами Голокосту. І сьогодні, коли в Україні готуються до 75-ліття трагедії Бабиного Яру, ми вирішили згадати про місця, що досі зберігають сліди Голокосту.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Без американських гірок теж буває весело
Ми вже розповідали про неймовірні парки розваг із карколомними атракціонами. Тепер настала черга поговорити про найоригінальніші місця, де можна отримати незабутні враження. Outlook попереджає: адреналін піднімається не тільки від шалених гірок і центрифуг.
Помпеї: життя під попелом
Людська історія пам'ятає Дрезден, Хіросіму, Нагасакі. Але очолюють цей сумний список древні Помпеї – жителі, якого стали застиглими пам'ятниками не з власної волі. Місто з видом на Везувій, неподалік сучасного Неаполя, було одним з найбільш розвинених не тільки в Римській імперії, але і в Європі. Свідченням цього є те, що Помпеї лежали на торговельному шляху, який з'єднував Рим і Південну Італію.
Петра. Скарби набатеїв
Безцінний дар земель Сходу, казкове місто, висічене з червоної плоті, столиця працьовитого арабського племені набатеїв, котрі прийшли до Йорданії понад дві тисячі років тому... У Петри багато порівнянь, та жодне з них не здатне передати красу і велич цього загадкового міста. Довгі роки воно було легендою, містом-примарою, що жило в оповідях про стародавній народ і його дивовижні скарби.
Обігнути край світу. Мис Горн
Для моряків обігнути мис Горн, який розкинувся на самісінькому півдні Аргентини, – успіх, рівний підкоренню Евересту для альпіністів. Кинути виклик велетенським хвилям, ураганному вітру та прошмигнути під вітрилами навколо «старого людожера» вперше вдалося 29 січня 1616 року.
На краю світу. 10 фактів про Нову Зеландію
Максимум, що знає пересічна людина про Нову Зеландію, це те, що вона міститься десь «поруч» з Австралією і Пітер Джексон знімав там свої екранізації Толкієна. Outlook заповнює географічні та культурні прогалини і з радістю ділиться незвичайними фактами про цю дивовижну країну.
"Le Grand Louvre"
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Гід по старині: Европейські блошині ринки
Всупереч поширеній думці, європейські блошині ринки мають небагато спільного з секонд-хендом або звичайними торговельними рядами традиційних речових базарів. По суті, ці місця унікальні тим, що своєрідно відображають дух країни, а по непоказних, на перший погляд, товарах можна прочитати її минуле, відчути настрій епохи.
Закрити
Outlook facebook page