RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Помпеї Сходу. Подорож до Джераша

Помпеї Сходу. Подорож до Джераша

Автор: 24.09.2015 | Йорданія
Я вставила в зазор колони пальці, завмерла на секунду і в захваті вигукнула: «Вона ворушиться!» Над моєю рукою піднімався вгору важкий кам'яний стовп, висічений і встановлений на постамент якимось римським зодчим або його арабськими помічниками. Ця дивовижна колона і ще сотні подібних – частина древнього Джераша, який розкинувся на півночі Йорданії.

До колони, що рухається, підводять багатьох туристів, і всі вони намагаються запхнути в щілину пальці. Стовп і справді то плавно опускається, то піднімається вгору. Видовище доволі моторошне, якщо враховувати, що ти стоїш поруч, а тим паче завмер зі встромленими в багатометрову важезну колону пальцями. Місцеві гіди з поблажливою усмішкою вислуховують слова захвату від явища і потім пояснюють, що стовп міцний, на голову ще жодного разу не падав, а хитається він під впливом земного тяжіння і вітру. Мовляв, просто дуже високий, тому і «гуляє туди-сюди».

Блукати древнім містом, якому, як стверджують деякі історики, вже понад 6 тисяч років, можна цілісінький день. Колись завойований Помпеєм він був відомий, як Гераса. Поселення процвітало і славилося жвавою торгівлею. Однак на початку XII століття після потужного землетрусу його накрило селем і піском. Можливо, саме це врятувало його від подальшого руйнування і вандалізму. До речі, у міста є і неофіційна назва – Помпеї Сходу....

1806 року древнє місто виявив німецький учений Ульріх Зітцен, а розкопувати Джераш почали близько сотні років тому. Тоді ж перед очима археологів постали дивовижні акведуки, проста, але геніальна конструкція міської каналізації, фонтани, дороги з бруківкою, античні храми, присвячені Зевсу, Артеміді, Діонісу та іншим мешканцям Олімпу. А також жіночі опочивальні з кам'яними комодами, місця поховання, нескінченні колонади, вежі, ворота, мозаїка лазурного відтінку, яка зачаровує своєю красою...

На стінах міста подекуди збереглося різьблення, гранітні та мармурові прикраси, а на головній вулиці колон чітко видно сліди від колісниць. Джераш зберігає ще багато таємниць. Адже місто, розкопане всього на третину, певно, ще не скоро відчинить навстіж двері до своєї історії. І не тому, що проводити розкопки дорого, а через те, що над ним розкинувся сучасний Джераш, типове для Близького Сходу поселення.

Багато нинішніх мешканців працюють у туристичному і ресторанному бізнесі, здають в оренду відвідувачам руїн автівки, а дехто опанував ролі гладіаторів, щоби майже щодня виходити на арену місцевого іподрому і їздити в колісниці або «перемагати» у черговій битві.

Іподром у древній частині Джераша вражає: завдовжки – 244 метри, завширшки – 52. У період розквіту міста він був епіцентром спортивних змагань, перегонів на колісницях. Поаплодувати переможцям і несхвально покричати вслід переможеним тут збиралося до 15 тисяч люду.

Нинішнім глядачам також влаштовують платні вистави. Сорок п'ять легіонерів у повній бойовій екіпіровці проходять колонами, демонструють свою підготовку, а десять найміцніших зображують гладіаторів, котрі б'ються "на смерть". І тут уже глядачеві вирішувати, що робити з переможеним: підняти великий палець догори чи опустити додолу. Бідолаху, залежно від ходу виступу, «проколюють» дерев'яним ножем, і на сцену виїздять декілька римських колісниць. Далі туристів вражають неймовірними арабськими скакунами.

Раз на рік у Джераші проводять особливий фестиваль просто неба. Руїни міста перетворюються на сцену, а смолоскипи і свічки, розставлені вздовж, переносять глядача в інший світ, де немає нічого сучасного, де існує тільки пластика танцю, лунають чарівливі голоси і нескінченна музика. Джераш занесено до списку світових шедеврів ЮНЕСКО! 

Вам це буде цікаво:
У Йорданію до моря. Місто-курорт Акаба
Дев’ять місяців на рік в Акабі чудова погода. Це час для вітрильного спорту, снорклінгу, водних лиж, дайвінгу чи сонячних ванн. Мандрівники, що приїжджають у це південне місто з півночі, кажуть, що Акаба подібна до ковтка свіжого повітря, дуже бажаного після гарячих вітрів, котрі віють серед рожевих пісків Йорданії.
Амман – місто на 19 пагорбах
Половина населення йорданського королівства живе в Аммані. Розгалужене передмістя, стрункі проспекти, гарні будинки з величезними супутниковими антенами, оливкові дерева і навіть позолота на дверях. Такі його заможні околиці. У тісному центрі Аммана зосереджено традиційні ремісничі майстерні та крамнички, кафе й численні історичні та культурні пам'ятки.
Ваді Рам. Місячна долина
Американський письменник Джон Кракауер писав: «У пустелю йдуть пророки і відлюдники, через неї ідуть пілігрими та вигнанці». Тут засновники великих релігій шукали цілющих і духовних переваг самоти – не для того, щоб відійти від реальності, а щоб знайти її». Журналіст OUTLOOK Олена Расенко також спробувала не тікати від реальності, а віднайти її в Йорданії – в одній із найдивовижніших пустель світу Ваді Рам.
Вартові пустелі: палаци Йорданії
Багато років вони стоять на посту. Побиті, скалічені, без друзів, яких залишили на полі бою, вони все ще вдивляються в далечінь, чи не наближається ворог? І щодня гублять по крихті свої спомини. Загалом у пустелях Йорданії доживають свій вік близько тридцяти палаців і замків. Колись величні, вони наводили жах і викликали містичний трепет, та й зараз спроможні зачарувати мандрівника.
Закрити
Outlook facebook page