RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Ручна робота: персидські килими

Ручна робота: персидські килими

У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.

Розміри витвору вражали: 122 метри завдовжки і 30 завширшки та вагою декілька тонн. Однак найбільше вражав візерунок. Землю на ньому було вигаптовано із золотих ниток, воду встелено прозорими коштовними каменями, квіти і плоди на дивовижних деревах зроблено із самоцвітів. За переказами, коли килим розстеляли, віяв весняний вітерець із властивим йому ароматом квітів і радості. Але в середині VII століття до Персії вдерлися араби. Палас розрізали на шматки і вивезли зі столиці Сасанідів по частинах.

Багатий декор східних килимів захоплює, заворожує і нині. Часом неможливо відірвати погляду від фантастичного орнаменту, виконаного із вражаючою точністю мініатюри. Але перські паласи – це не тільки високе мистецтво, а й глибинний символізм, який зберігає інформацію про минулі епохи, культи, історію цілих народів. Також це обереги, котрі захищають їхніх господарів від лихого ока і злих язиків. Серед популярних мотивів древньоіранських виробів риби, птахи, тварини, квіти, дерево життя. Останнє шанували як знак родючості, рятівний оазис.

Більшості персидських килимів властивий центр – квітка. Його значення інтерпретують по-різному: всевидюще Боже око, лотос, дзеркальне відображення візерунка, що покриває зсередини купол мечеті. Якщо є такий медальйон, решта деталей орнаменту групується навколо нього.

Фото news.tourshow.ru

Ткані шедеври ручної роботи високо цінують за якість, комфорт і красу. Середня вартість одного квадратного метра вовняних виробів сягає близько п'ятисот доларів, шовкових – двох тисяч. Якщо палас старий і переступив столітній рубіж або ж виконаний так майстерно, що йому немає рівних, то ціна може зрости і до 6-10 тисяч доларів за один квадратний метр.

І хоча на території сучасного Ірану діє чимало фабрик і мануфактур, де виробництво килимів поставлено на конвеєр, справжні поціновувачі шукають тільки ручну роботу. Адже зв'язуючи між собою вузлики і таким чином виплітаючи архіскладний малюнок, майстер вкладає у витвір часточку своєї душі, іноді віддаючи до п'яти років свого життя.

Спочатку на раму туго і щільно він натягує нитки. Потім, ніби штопаючи прогалини, пускає їх по горизонталі. Виходить килим – основа майбутнього виробу. Далі починається магія. Умілі руки ряд за рядом обвивають кожні дві нитки, зав'язуючи вузлики. Їхній характер залежить від регіону, де плетуть килим, місцевих традицій і вподобань автора. Нитки постійно підбивають гребенем з довгими зубцями, стискаючи й ущільнюючи малюнок. Через кожні 7-10 сантиметрів килим акуратно підстригають, залишаючи ворс потрібної довжини. Чим щільнішим виходить виріб, тим він вище цінується. Іноді кількість вузликів у вовняних килимах сягає одного мільйона на один квадратний метр. У шовкових ще більше.

Фото kover-center.com

Разом з тим недешево коштувати можуть і відносно прості доріжки, створені кочівниками на елементарних ткацьких верстатах. Вони плетуть малюнок по пам'яті, використовують грубу вовну, а щільність створеного малюнка не перевищує і ста тисяч вузликів на один квадратний метр. Однак у цьому випадку цінується слідування традиціям і мистецтво, передане поколіннями.

Найстарішому у світі перському килиму нині понад 2500 років. Його було знайдено в одному з курганів на Алтаї, де завдяки низьким температурам виріб добре зберігся. Знахідку визнали сенсацією, адже стало зрозуміло, що через тисячі років технологія східного килимарства залишилася незмінною.

Фото kylym.net

А інший легендарний тканий представник цього виду в Ірані удостоївся Книги рекордів Гіннеса. Найбільший килим, витканий вручну, сьогодні прикрашає підлогу однієї з мечетей емірату Абу-Дабі. Його довжина сягає 130 метрів, а завширшки він майже 50 м. Важить ткане диво 48 тонн. Над ним трудилися протягом двох років понад тисячу іранських майстринь. А доправляли цей килим в Абу-Дабі двома літаками. Вартість гіганта близько 6 мільйонів доларів.

Головне фото lovelypersia.com

Вам це буде цікаво:
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в Outlook.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Закрити
Outlook facebook page