RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото. Частина 2

А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото. Частина 2

Ми продовжуємо розповідати про найвідоміші фотографії. На черзі – друга добірка знімків, які нині, напевно, зібрали б не одну сотню лайків в Інстаграмі, а якби історії їхнього створення були широковідомі, то й тисячі.

Куди ж без годинників?
Один із символів перемоги над нацизмом – фотографію червоного прапора на даху Рейхстагу – було зроблено не 30 квітня 1945 року, коли радянські солдати його встановили. Під час цієї знаменної події фоторепортера поблизу не виявилося. Однак Євген Халдей, який прибув до Берліна саме з метою закарбувати історичну мить, мав серед речей декілька стягів. Коли стало спокійніше, один з них і було використано, аби зробити постановочний кадр уже постфактум. Обрані для зйомки червоноармійці позували не гірше від моделей. І ось, коли світлину вже проявили і її практично поставили в друк для газетних передовиць, редактори помітили, що на кожній руці бійця Ісмаїлова було надіто по два годинники. Допустити, щоб герой-визволитель залишився в пам'яті всього світу мародером, не можна було. Тому злощасні годинники довелося негайно видряпувати. Халдей, до слова, продовжив свою кар'єру і підтвердив статус «епохального» майстра знімками Нюрнберзького трибуналу.

Афганська Джоконда

1985 року випадкові перехожі зупинялися біля газетних і журнальних стійок на деякий час, втрачаючи дар мови і забуваючи про справи – так їх пронизував погляд 13-річної невідомої дівчинки-біженки з Афганістану. Фото на обкладинці журналу «NationalGeographic» передавало весь жах війни. Фотограф Стів МакКаррі розповідав, що просто не міг пройти повз неї, коли був у таборі для біженців в Насир-Баг. При спробі дістатися туди всю сім'ю дівчинки знищили радянські інтервенти, а сама вона вижила і якимось дивом змогла врятуватися.

Сальвадор і коти

Завдяки сучасним технологіям створити подібну композицію зовсім нескладно, знаючи ефекти обробки. Але 1948 року, коли зробили легендарний знімок, усе було по-іншому. Його автор – родоначальник сюрреалізму у фотографії Філіп Халсман, Сальвадор Далі, асистенти і коти трудилися понад шість годин. За командою фотографа великий художник стрибав, воду розливали, а котів підкидали. Мольберт і стільці попередньо вішали на волосінь. Тільки після 27 спроб усі спрацювали як слід, і 28-ий кадр вийшов таким, яким його знає все людство.

Фотографія хірурга
Напевно, мало знімків, зроблених лікарями, так прославилися, як «робота» шотландця Роберта Вілсона. Адже саме його до 1994 року вважали автором фотографії лохнеського чудовиська. Лондонський журналіст Мармадьюк Ветерелл прагнув слави за всяку ціну. Тому у 1934 році йому спало на думку опублікувати матеріал, підкріплений стародавніми легендами, про якусь містичному істоту. Вибір впав на озеро Лох-Несс у Шотландії і його «мешканця». Названий син кореспондента Крістіан виготовив дерев'яну скульптуру. Рідний же син, також включившись у сімейну аферу, «клацнув» її, а щоб підозр не виникало, місцевого лікаря вмовили увійти у змову і назватися автором. Лише через 60 років Крістіан зізнався, що знамените фото – містифікація.

Диво

Цю фотографію 1963 року можна побачити в кабінетах багатьох американських лікарів-отоларингологів. На ній зображено глухого п'ятирічного хлопчика Гарольда Вітліса, якому секунду тому вставили у вухо слуховий апарат, і він уперше почув звуки. Джек Бредлі, який зняв важливий момент, зумів цим фото передати диво, що сталося з дитиною. Як мовиться, замість тисячі слів...

Поцілунок із засіків

І в цій збірці ми не могли обійтися без романтики, але ж і композиція француза Робера Дуано – справжній шедевр, хоч і пролежав «на полиці» понад три десятиліття. 1950 року фотограф отримав від журналу «Life» замовлення на світлину, яка передавала б атмосферу велелюбного, вільного і грайливого Парижа. Але нарочито «документальний» знімок, ніби вирваний з натовпу, було забраковано і відправлено в архів. І тільки 1986 року фото надрукували на постері, і це буквально підірвало світ: було продано понад 2,5 мільйони листівок, 500 тисяч плакатів, календарі, фотоальбоми... Тобто продавалося і донині продається все, на чому тільки можна розмістити «Поцілунок». Разом зі славою і грошима Роберу Дуано довелось відбиватися від сотень пар, які називали себе героями кадру і вимагали відсоток від продажів. Одного разу справа навіть дійшла до суду, тож автор зізнався, що знімок – постановочний. Утім, це не завадило його популярності.

Упізнати тата

На багатьох фотографіях, які стали легендарними, набагато частіше присутні звичайні, маловідомі люди. Тому з їхнім визначенням виникали проблеми, особливо в ті часи, коли сучасними технологіями і не пахло. Проте іноді буває, що героїв упізнають. Так сталося зі знаменитим знімком фашистського мітингу в Гамбурзі, який відбувався 1936 року. Праворуч від центру можна помітити людину, яка не викидала руки в традиційному для гітлерівців вітанні. Тільки 1991 року одна німецька жінка, випадково побачивши фото, впізнала в цьому чоловікові свого батька – Августа Ландмессера. Виявляється, він мав свої причини не салютувати – будучи членом НСДАП, покохав єврейку і навіть одружився з нею. У відповідь на таке порушення партійної дисципліни нацисти спочатку відправили чоловіка в концтабір, а потім на війну, де він загинув. 1996 року інша його дочка Ірен написала трагічну історію їхньої родини, що стала бестселером.


Вам це буде цікаво:
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх, пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
Чумова пошта. Курйози доставки
Далекого вже 1920 року влада США ухвалила дивовижну постанову – заборону на… пересилання дітей у посилках. Мабуть, в XXI столітті це рішення виглядає дико, проте майже 100 років тому до нього поставилися з розумінням, а це значить, якісь дбайливі батьки все-таки відправляли своїх чад у бандеролях... Ми говоримо про курйози, котрі трапляються в роботі пошти.
Дружина Посла Грузії в Україні провела зустріч Ambassadors Spouses Club і показ національного одягу
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Ірина Султанішвілі провела зустріч Ambassadors Spouses Club, в рамках якої були продемонстровані зразки традиційного одягу.
Інфраструктура по-китайськи: неймовірний міст, що єднає Макао і Гонконг
Коли скептики кажуть, що все «най-най» уже збудоване людством, і кивають на різноманітні і справді видатні витвори інженерної думки, вони найчастіше погано поінформовані і навряд чи дивляться далі за розвинені західні країни. А тим часом, приміром, у Китаї держава піднімає просто нечувані інфраструктурні проекти. І про один із них, вражаючий Hong Kong – Zhuhai – Macau Bridge ми розкажемо сьогодні.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Закрити
Outlook facebook page