RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  На екскурсію – до кінотеатру!

На екскурсію – до кінотеатру!

Автор: 07.08.2018 | кіно, туризм
Подорожі світом дедалі більше манять нас, і як прикро буває, коли на шляху до їхньої реалізації виникають всілякі перешкоди. Outlook пропонує вам не зневірюватись, якщо вирушити у мандри не випадає. Краще надихніться фільмами, де самі міста грають не менше, ніж актори. Ми розповімо про п'ять кінокартин, які, маючи беззаперечну художню вартість, ще й слугують непоганими гідами.

Одразу зауважимо, що ми не розглядали альманахів короткометражок із серії «... я люблю тебе», адже, при всій повазі до авторів подібних стрічок, створювали їх із відверто рекламною метою – пропіарити те чи те місто. Та й історії, розказані в новелах – універсальні, тож самі локації не мали особливого значення. У своїй же добірці ми постаралися зібрати тільки ті фільми, дія яких навряд чи могла б відбутися в інших містах. Отож досить балакати, нумо дивитись і подорожувати.

«Небо над Берліном», 1987, режисер Вім Вендерс

Ангели, котрі літають над німецькою столицею, розділеною стіною, в чорно-білому об'єктиві геніального оператора Анрі Алекана. Вони заздрять простим смертним, адже ті можуть кохати, страждати і вмирати... Після перегляду цього шедевра асоціативний ряд, напевно, зрушиться в голові, і Берлін перестане ототожнюватися тільки з пивними річками, неформалами і війною. За дві години екранного часу один з головних режисерів Німеччини Вім Вендерс створює унікальний і неповторний світ, який тягнеться від Бранденбурзьких воріт і Колони перемоги до околиць. Глядач бачить не просто мегаполіс, а трагічної долі місто, яке через камеру намагається довести, що воно не винне у всіх жахах нацизму і мілітаризму і що воно таке ж живе і смертне, як його мешканці. У «Небі над Берліном» мало натяків про війну, але вона і її наслідки відчуваються в кожнім кадрі, хоча спочатку може здатися, що перед нами лише фентезі-мелодрама. Дивитися картину Вендерса варто максимально розслабленим, помічаючи не тільки пам'ятки і впізнавані об'єкти німецької столиці, а й віддаючись своїй уяві. Адже стрічку побудовано на символах. Приміром, стіна, котра розділяє Захід і Схід, це така сама перешкода, як і небо, що розділяє ангелів і людей. Таких деталей у фільмі безліч, він узагалі складається з них. Монохромного зображення досягнуто не кольорокорекцією чи спеціальними ефектами, а завдяки бабусиній панчосі, яку оператор надягнув на об'єктив камери. Що не кажи, а Вендерс та Алекан – справжні фантазери і чарівники.

«Місто Бога», 2002, режисер Фернандо Мейреллеш

Це кіно, як і перше з нашої добірки, теж ламає усталені стереотипи, тільки в інший бік. Адже, хоч дія і відбувається в мальовничому Ріо-де-Жанейро, ми практично не побачимо нічого з того, чим манить це місто – ані дивовижної природи з океаном, ані розслаблюючої Копакабани, ані спокусливих красунь і вуличного футболу. Зате в кадрі буде багато крові та жорстокості на тлі найбільш небезпечного місця на землі – нетрів і фавел Ріо. Жива камера, нервовий монтаж та природні декорації занурюють глядача в атмосферу похмурої кримінальної драми з життя реального району Сідаде-де-Деуш, названого в народі Містом Бога. Подейкують, що творців картини консультували місцеві бандити, тому все, що відбувається в ній, таке достовірне і переконливе. За словами Фернандо Мейреллеша, «погані хлопці» часом не просто підказували, а навіть в ультимативній формі, демонструючи зброю, наказували, що і як треба знімати. Напевно, тому режисер, який отримав за фільм багато нагород, згодом зізнався, що якби він від початку знав, якими будуть зйомки, то відмовився б від проекту ще на ранній стадії. Утім, «Місто Бога» стало значущим явищем не тільки в кінематографі, а і в бразильському житті загалом. Після виходу картини уряд і влада Ріо нарешті припинили заплющувати очі на злочинність і почали розв’язувати проблеми району – було створено спеціальний комітет при місцевому муніципалітеті. Завдяки його діяльності сьогодні Сідаде-де-Деуш уже не такий страхітливий і криміногенна ситуація там реально поліпшується.

«Римські канікули», 1953, режисер Вільям Вайлер

Класичний шедевр шістдесятирічної давнини, який, може, вже й задивилися до дірок, та від цього ані він, ані чарівна Одрі Гепберн, ані Рим гіршими не стали. Навіть сьогодні ця чорно-біла романтична мелодрама сприймається яскравою і кольоровою, адже саме таким і є Вічне місто, п'янке і для своїх жителів і для численних туристів. Що цікаво, картина починається зі слів: «Усі сцени було відзнято на міській натурі». У кадрі – знамениті Колізей, Іспанські сходи, а також об'єкти, прославлені саме «Канікулами» – вулиця Віа Маргутта з будинком під номером 51, де наприкінці 50-х оселиться Федеріко Фелліні, перукарня біля фонтану Треві, галерея «Палаццо», «Вуста правди» та інші. У наші дні можна навіть замовити тематичну екскурсію по Риму буквально «слідами героїв», в яку, до речі, обов'язково входить поїздка на старому моторолері, точнісінько, як у фільмі.

«Труднощі перекладу», 2003, режисер Софія Коппола

Свій другий повнометражний фільм донька великого Френсіса Форда Копполи, корінна американка Софія Коппола вирішила знімати на іншому кінці світу – в японському Токіо, а точніше в одному з численних готелів та прилеглих до нього кварталах. За сюжетом саме там знайомляться молода героїня-випускниця коледжу та актор, який переживає кризу середнього віку. Така нехитра історія зовсім не відгонить банальщиною – кіно атмосферне. А безкінечне очікування в безликих готелях, яке й сама Софія переживала в дитинстві, поки батько знімав фільми, передано так, що десь у глибині душі щось стискається. Його величність місто розкривається перед глядачем тим, що воно, з одного боку, є зрозумілим і сучасним мегаполісом, а з іншого, Схід усе ж річ тонка. Героїв вибиває з колії все: незвичний часовий пояс, ієрогліфи, незнайома мова, натовпи «на роботу-з роботи», екзотична їжа та азійський колорит загалом. Цей неквапливий і приємний фільм потрібно переглядати не тільки перед поїздкою до Японії, але і в такі моменти, коли рухатися далі своєї кімнати не хочеться, а в житті настав якийсь дивний момент.

«Мангеттен», 1979, режисер Вуді Аллен

Не включити в добірку улюбленця нашої редакції ми просто не могли. І нехай останніми роками Вуді Аллен поневіряється світом і знімає у багатьох столицях, головна його «муза» – не Пенелопа Крус, не Скарлетт Йоганссон і навіть не Даян Кітон. Невтомного трудівника від кіно завжди найбільше надихав Нью-Йорк. Сюжету «Мангеттена» можна і не переказувати, адже досить того факту, що його вигадав Вуді Аллен, однак про зйомку сказати слід. Так міг зняти тільки корінний житель і патріот. Жваві вулиці, скляні хмарочоси, балачки в барах і кав’ярнях, міські божевільні та звук електрички, яка завжди десь поруч – кожен кадр картини наповнений неперевершеним гумором і чарівністю, притаманними Вуді Аллену. Цей фільм – прижиттєвий пам'ятник як режисерові, так і дивовижному Нью-Йорку.

Вам це буде цікаво:
Сіль за смаком. Найкращі соляні печери Європи
За статистикою, близько 10% населення планети тією чи іншою мірою страждає на хронічні бронхіти, що переходять в астму. Більше половини з них – діти. Окрім різноманітних інгаляторів та інших лікарських засобів, на дихальні шляхи позитивно впливає сіль.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Хаапсалу: естонський настрій
Ми знаємо Естонію як батьківщину Skype і самобутніх страв на кшталт молочного супу з овочами, ми дивуємось відсутності майбутнього часу в національній мові. А сьогодні розглянемо крихітку-країну більш предметно, заскочивши в «осиновий гай» – місто Хаапсалу, столицю Ляенеського повіту держави.
Найяскравіші міста Хорватії: Так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Знай наших: Анатолій Кокуш
Кіно – либонь, найбільш «технічний» вид мистецтва, котрий придумало людство. Скільки б таланту, фантазії і енергії не було у творців будь-якого фільму, практично всі стадії виробництва так чи інакше спираються на техніку, без якої ідеї так і залишаться всього лиш ідеями.
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на травневі свята у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see цими святами! Гайда з нами!
З ківі не пропустять. Митні заборони на вивезення
Туристи з очима, повними сліз від того, що з їхніх валіз витрусили статуетки, черепашки та інші придбані на згадку сувеніри, – явище на митниці звичайне. Щоби вашу мандрівку не затьмарило подібне, OUTLOOK пропонує ознайомитися з добіркою дивних інколи предметів, заборонених до вивезення у різних країнах.
Гайдусобосло: скупатися в золоті
Місцеві мешканці, певно, знали, що роблять, коли вирішили залити гектари своєї землі водою з дивним кольором і запахом. Сьогодні ж Гайдусобосло купає в «киплячому золоті» мільйони відпочивальників, заробляючи на цьому золото справжнє.
Листівки з Тбілісі
Місто, що не залишає байдужим - Тбілісі у об‘єктиві талановитого фотографа Павла Хоменського на сторінках видання theoutlook.com.ua. Переглядаючи світлини, ви здійснете оглядову екскурсію однією з наймальовничіших столиць світу. У Тбілісі на вулицях з відкритих вікон пахне хачапурі, з ресторанів лунає чоловічій багатоголосий спів, сучасні будівлі з майбутнього чудово вписуються в старовинні пейзажі. Колорит, одним словом, який не оминеш! Насолодіться фото, відкрийте розклад авіарейсів на травень і сміливо купіть квиток для весняної подорожі в місто, де вам завжди раді місцеві, зробіть сотні чудових фото, і, можливо, наступного разу листівки з Тбілісі ми опублікуємо у вашому виконанні!
Листівки з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!
Саламанка: жабка для мандрівника
Іспанія щедра на міста, які вражають своєю архітектурою. Однак є серед них особливі: ті, в яких пам'ятники давнини і повсякдення сучасників нерозривно взаємопов'язані, тож місто немов живе у двох світах. Сьогодні OUTLOOK пропонує вам насолодитися одним з них – Саламанкою – містом, де жабка приносить удачу не тільки мандрівникам.
Міста у скелях: іспанське видання
Збудувати поселення на рівнині – чи велика премудрість? Зовсім інша справа, коли місцевість норовлива і непоступлива, хоч і складається всуціль із уступів й узвиш. Люди століттями намагалися перемогти рельєф і сказати своє слово в гірському містобудуванні. Та лише ті, кому вдалося знайти із Землею спільну мову, змогли створити справжні романи в камені. Зібрання творів іспанських авторів вражає різноманіттям і красою – і сьогодні OUTLOOK пропонує вам пробігтися по сторінках дбайливо збереженої Філіпом VI бібліотеки.
У Йорданію до моря. Місто-курорт Акаба
Дев’ять місяців на рік в Акабі чудова погода. Це час для вітрильного спорту, снорклінгу, водних лиж, дайвінгу чи сонячних ванн. Мандрівники, що приїжджають у це південне місто з півночі, кажуть, що Акаба подібна до ковтка свіжого повітря, дуже бажаного після гарячих вітрів, котрі віють серед рожевих пісків Йорданії.
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Кіно по-нігерійськи
Більшості людей Нігерія відома як країна з величезними запасами нафти і перманентними економічними і політичними проблемами. При цьому мало хто за межами Африки знає про потужну кіноіндустрію в цій державі, розмах і оборот якої вражають. Ми з головою пішли в цю тему і спробували зрозуміти, що таке «Ноллівуд»?
Засніжені вершини. Найкращі зимові курорти
З настанням холодних сезонів важливо не тільки кутатися у светри з оленями, пити какао і в черговий раз переглядати різдвяні комедії. Спорт ще ніхто не скасовував, тому Outlook розповідає про п’ять чудових гірськолижних курортів, де можна добряче збадьоритися і вилізти із зимової сплячки.
ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю з режисером Дороном Пазом
OUTLOOK вдалося поспілкуватися з ізраїльським режисером Дороном Пазом, котрий представив у Києві свою нову роботу «Єрусалим». Про спосіб пошуку натхнення через заголовки в журнальних статтях, перспективу кінематографу загалом і про причини вельми стриманого ставлення до критиків читайте далі у матеріалі!
Закрити
Outlook facebook page