RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Гетто світу: Кольоровий Париж

Гетто світу: Кольоровий Париж

Сьогодні в нашому циклі про етнічні гетто світу розповідь про один із найбільш небезпечних районів – паризький квартал Барбес. Французи кажуть, що відомий фільм, до якого доклав руку сам Люк Бессон – «13-й район» – навіяний якраз життям у кварталі Барбес.

Якщо ви забули або не бачили цю картину – у ній ідеться про ізольовану від міста чорношкіру частину Парижа, де панує анархія, а єдиний працюючий закон твердить, що має рацію той, у кого більше зброї. Звісно, у кіно багато вимислу, але факт лишається фактом: в околиці станції метро «Барбес-Решуар» поліція і в реальному житті намагається не заїжджати. Тамтешнє населення її не визнає, і інакше як перестрілками такі візити стражів порядку нічим зазвичай не закінчуються. Ще б пак, «фараони» заважають виготовляти і продавати наркотики і намагаються контролювати проституцію.

Всупереч поширеній думці, Барбес «став» таким не після того, як його заселили африканські мігранти. Ще далекого дев’ятнадцятого століття ця місцина славилась крутою вдачею і суцільним хаосом. Перебуваючи передмістям Парижа, Гут д’Ор, як раніше називали ці території, приваблював своїми барами і борделями різношерсту публіку з усієї Франції. У цьому місці можна було і сховатися від правосуддя, і повеселитися від душі. Останнім, до речі, не гребував навіть знаменитий письменник Еміль Золя, який присвятив кварталу свій роман із красномовною назвою «Пастка». Саме така вивіска красувалася над легендарним шинком, де вдень і вночі відпочивали парижани з усіх регіонів, оскільки у самому місті через податок алкоголь був дорожчим. Тому і Золя, й інші любителі пропустити стаканчик-другий перетинали цей умовний кордон між передмістям і столицею і відривалися на повну за копійки.

У двадцятому столітті, коли Барбес увійшов до складу вісімнадцятого округу Парижа, сюди і стали переселятися африканці, які вирушили в Європу у пошуках кращої долі. Тут і житло було дешевше, і робота доступніша, і в документи ніхто особливо не зазирав. Більшу частину свого часу вони займались нелегальними справами: переважно сортуванням наркотиків і збутом їх по місту і країні. Такі вилазки нерідко закінчувалися поліцейськими облавами, тому місцеве населення дедалі більше «замикалося у собі», і територію кварталу залишали тільки дуже відважні хлопці.

Сьогодні багато дітей мігрантів, що народилися в Гут д’Орі, взагалі не були за його межами, тому Монмартр, Сена, Лувр та інші пам’ятки для них так само далекі, як коли б вони жили в рідній Африці. Звичайно, багато хто намагається жити чесно – торгують кольоровими тканинами, фруктами, ідуть працювати різноробами у сусідні райони. Деякі жителі Барбеса, розуміючи, що грошей ці заняття приносять не так уже й багато, примудряються оформлювати собі соціальну допомогу і тоді вже і не працюють тяжко, і не вдаються до криміналу. Утім, неробство ще мало кому йшло на користь. Знічев’я буйні африканці влаштовують бійки і різанину з арабами, жорстоко проганяють боязких китайців, що мріють про Чайнатаун, і заради забави обкрадають парижан, які потрапляють сюди. Влада Франції розуміє, що ситуація критична, і весь жах у тому, що аналогічних районів багато: вони є і в Ліоні, і у Марселі, і у Страсбурзі.

На посаді мера Парижа майбутній президент Франції Жак Ширак якось сказав, що тут панує особлива атмосфера, атрибути якої – шум і запах. Ця ультраксенофобська цитата далеко не найбільш правого політика ілюструє той факт, що проблема не просто існує – її дедалі складніше контролювати. Сьогодні «нових» африканців намагаються працевлаштовувати і розселяти так, щоб їхня концентрація не була надто значною в окремо взятому кварталі, тому основні прагнення чиновників спрямовані у майбутнє, оскільки з існуючим Гут д’Ором та іншими гетто вже навряд чи що вдієш.

Найцікавіше те, що до туристів тут ставляться цілком прихильно, адже вони приносять не лише гроші, а й різноманіття у суворе життя. Звичайно, усім радять вирушати гуляти бульваром Барбес з мінімумом цінних речей і бажано у світлу частину доби. Вражень буде море: від неповторної місцевої кухні з кускусом і бараниною, справжнього вуличного репу, дивовижних танців до можливості викурити підробну сигарету «Мальборо», ну або ж щось міцніше: марихуану пропонують усіма мовами світу.

Така прогулянка відкриє не просто інший Париж, а, безумовно, спонукає замислитись і про глобалізацію нашої планети, і про те, що расові конфлікти у 21-му столітті – це реальна проблема, яка відчувається дедалі гостріше. Барбес – найкраща ілюстрація того, що закрити усіх приїжджих в одному гетто – це не вирішення, а тільки відкладання його. Адже з кожним днем і африканців, й інших мігрантів там стає дедалі більше, і недарма такі райони порівнюють із бомбою уповільненої дії. 

Вам це буде цікаво:
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів. А ось готуватися до контрольної з кібербезпеки або хвалитися оцінками «відмінно» з бджільництва – уже як мінімум дивно. Про ці та інші незвичайні предмети в зарубіжних школах піде мова далі.
Все у ваших руках. Чому корисно бути амбідекстром
Амбідекстри демонструють унікальні здібності мозку, своїм прикладом підтверджуючи приховану людську геніальність. Найцікавіше, що її можна тренувати буквально руками. Як показали останні дослідження, людей, які від народження однаково вправно керують обома верхніми кінцівками, більше, ніж ми думаємо, і, можливо, ви – один з них.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Посол Франції Ізабель Дюмон провела урочистий прийом на честь Дня взяття Бастилії
Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон провела урочистий дипломатичний прийом на честь національного свята - Дня взяття Бастилії, а також 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Францією.
Гетто світу: український квартал Чикаго
Як показує практика, етнічні анклави – це переважно автономні та замкнуті системи, адже, живучи там, їхні представники далеко не завжди асимілюються та інтегруються в іншу культуру. Такого не скажеш про вже знаменитий на всю Америку Ukrainian village – український район Чикаго.
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
ВІДЕО: Загадка на півдні Франції - печера Шове
У 1994 році в горах на півдні Франції була виявлена печера, всередині якої знаходилося більше тисячі наскельних зображень, що датуються 34 століттям до нашої ери. На думку експертів, це сліди першої цивілізації на території Європи. Чудовою якістю збережених малюнків печера зобов'язана тому, що в результаті обвалення каменів вона була законсервована протягом останніх 23 тисяч років. Сьогодні OUTLOOK проведе для вас екскурсію по місцю, куди неможливо потрапити звичайній людині!
Гетто світу: азійський квартал Парижа
Париж справедливо вважається одним з найцікавіших мегаполісів світу, адже будь-яке місто – це не тільки архітектура, а і його мешканці. Якщо говорити безпосередньо про столицю Франції, то вона неймовірно барвиста й атмосферна, оскільки там живуть, напевно, всі національності світу. Сьогодні ми розповімо про дивовижний 13-ий округ, який називають азійським.
Посольства Бельгії, Канади, Лівану, Марокко, Франції та Швейцарії проведуть «Дні Франкофонії в Україні»
Посольства Бельгії, Канади, Лівану, Марокко, Франції та Швейцарії, Міністерство закордонних справ України, Французький інститут в Україні та мережа «Альянс франсез в Україні» проводять з 10 по 30 березня «Дні Франкофонії в Україні» - фестиваль, спрямований на популяризацію франкомовної культури та французької мови як мови спілкування, демократичних цінностей, дотримання прав людини та підтримки культурної різноманітності.
Діжон очима Ірини Плескач
Франція надто велика і різнопланова країна, щоб побачити лише Париж і померти. Після кількох днів у місті Монмартра та Єлисейських полів можна собі дозволити вибратися в менш розрекламовані місця. Скажімо, відносно недалеко від столиці розкинулось бургундське містечко з назвою Діжон. Воно цілком гідне, аби його відвідали, і здатне приємно дивувати. Не дарма кажуть: маленьке, та вдатненьке.
Slowlife: встигнемо все
Либонь, кожній людині, що живе в нашу стрімку добу, яка час від часу прискорюється, слід зупинитися, щоб зітхнути і перезарядити сили. Особливо часто подібні паузи необхідні жителям великих міст, оскільки там буквально весь довколишній простір ніколи не спить. Щоб знайти всередині себе заповітну кнопку «стоп», а потім і натиснути її, ми пропонуємо вам розповідь про молоду, але дуже цікаву філософію життя, котра отримала назву Slow life, що перекладається як «повільне життя».
Кабраматта: «маленький В’єтнам» на теренах Австралії
Бажаєте подивитися на в'єтнамське гетто в Австралії, а заразом зрозуміти, чому азіати наганяють страху на місцевих жителів? Як будете в Сіднеї, обов'язково відвідайте Кабраматту, тільки не забудьте прихопити із собою фотоапарат, а також… охорону. Річ у тім, що місце, яке вважається діловим центром Сіднея, б'є рекорди за розмахом злочинності.
ЕКСКЛЮЗИВ: Посли 29-ти країн взяли участь у соціальному проекті OUTLOOK до Міжнародного дня толерантності. ВІДЕО
Проект OUTLOOK, зближуючи народи й культури, прагне зробити світ добрішим, а його представників уважнішими один до одного. Ми щиро віримо, що взаємна повага – це ключ до подолання багатьох негараздів, конфліктів і непорозумінь сьогоднішнього світу.
Сила – у миротворчості: День Організації Об'єднаних Націй
Організацію Об'єднаних Націй було створено задля припинення насильства у світі, захисту прав людини і викорінення злиднів. 24 жовтня 1945 року держави-засновники ратифікували договір про створення всесвітнього органу, який отримав назву ООН.
Гетто світу: польський квартал Нью-Йорка
Нью-Йорк справедливо вважається одним з найцікавіших міст планети. Причин цьому безліч, у тому числі і його унікальний етнічний склад з більш як двадцятьма великими громадами. Самі ньюйорківці жартують, що їм і не надто потрібно подорожувати – досить просто проїхатися національними анклавами та познайомитися ближче з новими культурами.
Берлін. Голокост. Місця пам’яті
Завдяки Єврейському форуму України і особисто його Президентові Аркадію Монастирському OUTLOOK вдалось побувати у Берліні і відвідати місця, пов’язані зі страшними злочинами Голокосту. І сьогодні, коли в Україні готуються до 75-ліття трагедії Бабиного Яру, ми вирішили згадати про місця, що досі зберігають сліди Голокосту.
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Гетто світу: індійський квартал Сінгапура.
Сінгапур зі щільною заселеністю, тропічним кліматом і фруктовими деревами на центральних вулицях, що відбиваються у склі хмарочосів, сам по собі є вельми колоритним та яскравим містом. Та один з його кварталів, який місцеві називають Маленькою Індією, поза сумнівами, найбільш мальовничий. Пропонуємо вам вирушити на прогулянку разом з нами й одразу попереджаємо: бережіть очі – буде дуже яскраво і барвисто.
Абатство Мон-Сен-Мішель: побачити і закохатися
Уявіть собі величну картину: посеред безкраїх хвиль раптом нізвідки перед вашим оком виростає стародавня таємнича споруда – бенедиктинське абатство, що височіє на самісінькій вершині скелі… А довкола острова, на якому воно розташоване, вирують потужні відпливи і припливи, стрімкість яких багато хто порівнює зі швидкістю коня, що мчить галопом. Навіть Віктор Гюго не міг стримати захоплення від подібного пейзажу, назвавши Мон-Сен-Мішель «пірамідою в океані».
Закрити
Outlook facebook page