RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Усім потрібні гроші. Валюти світу

Усім потрібні гроші. Валюти світу

Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!

Почати слід, мабуть, з найпопулярніших грошей – американського долара. Згадуючи про нього, ми найчастіше вживаємо приємне для вуха слово «бакс». Згідно з чутками, таке прізвисько з’явилося після громадянської війни. У ті роки була надрукована велика партія нових грошей із зеленою спинкою – «green backs». З часом про колір призабули, а літера «а» змінилася на «u». Важливо також відзначити, що у кожної банкноти певного номіналу є свої особисті імена. Наприклад, 100-доларові купюри отримали назву «Бенджі» або «Франк» (на них зображений Бенджамін Франклін), а от скромна одиничка на народному жаргоні відома як «сінгл».79154667951db2c088e4d196659f3aea.jpgФото economy.apostrophe.ua

До 2002 року в Європі у кожної країни була своя валюта. Німці розплачувалися марками. І якщо банкнотам вони прізвисько так і не придумали, то на монетах жителі Німеччини відігралися по повній. Як тільки не обзивали пфенінги: і «оселедцями» – риби з’являлися на них час від часу ще з XVI століття; і «папугами», перекручуючи фігуру орла зі зворотного боку; і «беккерами» – на честь німецького авантюриста XIX століття Карла Беккера, який займався підробкою середньовічних монет.media.media.279564cf-f68b-478c-9b39-60fc24a6bd9b.original1024.jpg
Фото stuttgarter-nachrichten.de

Сусіди німців, французи, славляться своєю одвічною старомодністю чи то ж консервативністю, тут вже кажіть як вам зручно. Навіть нинішні євроценти вони вперто називають «сантимами», а на євро, за звичкою, можуть сказати «франк». Взагалі, у цій країні старанно дотримуються традицій – довгий час гроші іменувалися «ягнятами», і це тривало ще з XIV століття, коли на монетах зображали цих тварин. Після їм на зміну прийшли знайомі нам з літератури «луїдори» (на них, як ви вже зрозуміли, було розміщено портрет короля Луї-Філіппа).

Окрім картоплі, в Білорусі є ще одна валюта – рублі. Їх у народі найчастіше називають «зайчиками». Хоча молодше покоління, говорячи про гроші, іменує їх «білками» – похідним від БІЛОруського рубля. До речі, на початку 90-х, після розпаду СРСР, коли в Мінську зайшла мова про створення власної грошової одиниці, серед варіантів назви був і традиційно західноєвропейський «талер». Проте під час голосування таку версію підтримав лише поет Ніл Гілевич...49a877b9e764904a4a9ce63990ee3f9f.jpgФото ru.belarus.travel

Англійський фунт стерлінгів, напевно, другий після долара за кількістю прізвиськ. Так, валютні трейдери іменують його «кабелем». Це пішло з тих часів, коли торгівля між США і Великобританією велася здебільшого за допомогою телеграфного кабеля Reuters із дна Атлантики. У розмовній же мові куди частіше можна почути слово «quid», яке походить чи то від «quid», що означає «жувальний тютюн», чи то від фрази «Quid pro quo», котра перекладається як «Послуга за послугу». У давні часи англійські монети називали «колесами від воза». Є думка, що таке прізвисько готівка отримала за високий вміст міді. Втім, ми вважаємо зв’язок між цими фактами не явним.UK-POUND.jpgФото thenational.ae

Напевно, в кожній країні до кревних особливе ставлення, тому люди й називають «тугрики» (таке ім’я, до речі, має національна валюта Монголії) по-своєму. У Швейцарії – «чіф», у Канаді – «каді» або «лунь», в Австралії – «оззі», у Новій Зеландії – «ківі», а в Росії вони «дерев’яні». Якщо ви під час мандрівок або спілкування з іноземцями дізналися про якісь цікаві прізвиська для грошей – просвітіть і нас, і читачів Outlook.

Головне фото travelask.ru

Вам це буде цікаво:
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї
Великі й не дуже світу цього змушують голосно говорити про себе не тільки за життя, але й після смерті. А як, власне, можна промовчати, дивлячись на помпезну усипальню того чи іншого діяча, навіть не беручи до уваги єгипетські піраміди. Outlook переконався в тому, що мавзолей Володимира Ілліча на Красній площі – досить скромний притулок на відміну від...
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Гід по старині: Европейські блошині ринки
Всупереч поширеній думці, європейські блошині ринки мають небагато спільного з секонд-хендом або звичайними торговельними рядами традиційних речових базарів. По суті, ці місця унікальні тим, що своєрідно відображають дух країни, а по непоказних, на перший погляд, товарах можна прочитати її минуле, відчути настрій епохи.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Закрити
Outlook facebook page