RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Гетто світу: Маре - Париж по-еврейські

Гетто світу: Маре - Париж по-еврейські

Свіжі і хрумкі піти, намолені синагоги, кошерні ресторани і милі люди з пейсами і добрими очами – щоб побачити все це не конче летіти до Ізраїлю. Досить просто зазирнути у паризький квартал Маре, розповідь про який і продовжує нашу рубрику про національні гетто.

Дареному коню в зуби не дивляться або «кидалово» по-королевськи

Гуляючи затишними і комфортабельними вулицями Маре, важко уявити, що вся ця пишнота збудована на болотах, власне, чому район і отримав таку назву. Утім, щоб міська ділянка не пустувала, король Людовик Сьомий із власної ласки подарував ці землі орденові тамплієрів. Працелюбні рицарі, звичайно, здивувалися такому презенту, та не злякалися проблем і взялися за діло: почали осушувати й упорядковувати територію.

Через кілька років район став цілком придатним для життя, і його почали заселяти як самі тамплієри, так і пересічні громадяни. Утім, спокій і гармонія тривали недовго. Через певний час король Філіп Красивий не лише розгромив орден, а й відібрав ці недавно нікому не потрібні землі у воїнів. Розгнівані рицарі з болем покинули Маре, у якому вони навели лад, і назавжди прокляли Філіпа.

Кошерна «окупація»

Як кажуть історики, євреї у Парижі з’явилися раніше за самих французів, і це не жарт. Вони жили у всіх районах міста, та найбільша щільність була в тому місці, де зараз аеропорт Орлі. Із часом їхня община почала переміщуватися у бік більш спокійного Маре, який уже тоді завдяки тамплієрам був цілком придатний для життя.

Остаточно «болота» перетворилися на богемний «маленький Ізраїль» уже у 18-19-му століттях, коли сюди переїхали євреї, гнані з Польщі і Російської імперії. «Фіналом», що закріпив цей квартал за юдеями, стало будівництво 1913 року найбільшої у Парижі синагоги, яку спроектував видатний архітектор Ектор Гімар – один із «батьків» столичної підземки. Відтоді неюдейська меншина в районі не перевищує 15%. Найчастіше це студенти або люди творчих професій, яким подобається жити у «тихому центрі» серед пам’яток архітектури, і де культурне життя не припиняється ані на хвилину, а всіляких музеїв і театрів не менше, ніж булочних.

Головні пам’ятки

Самі парижани кажуть, що найцікавіше там – це сама 800-тисячна громада євреїв, за життям якої дуже цікаво спостерігати. Тому багато жителів столиці частенько їдуть на станцію метро Pont-Marie, щоб просто прогулятися, зануритися в тамтешню атмосферу і посидіти у численних кафе і барах. Місцеві заклади, позбавлені пафосу і оцінюючих поглядів, вважаються найприємнішими у місті, тому черги за млинцями і фалафелями нікого не повинні дивувати. Маре – це такий «Париж зсередини», де туристів не так уже й багато, оскільки мало хто буває далі Єлисейських полів чи Монмартра.

«Болота» зі своїми музеями, кабаре і величним Центром Помпіду напевно нічим не поступаються культовим місцям столиці. Більше того, вулиці Розьє і Екуфф просто кишать оригінальними крамницями хендмейд, маленькими майстернями і всілякими пам’ятками історії. Тільки встигай дивитися по боках: ось тобі крихітний середньовічний монастир Бійєт, по сусідству з яким бар для геїв, а буквально через дорогу – Архів єврейської громади, де можна дізнатися абсолютно все про голокост. І весь Маре такий – змішаний, різний, дивовижний, справжній квартал-коктейль.

Неодмінно слід пройтися «міським селом» Сен-Поль, розташованими тут же – сюди за свіжими фермерськими продуктами й оригінальними товарами із ремісничих бутиків (так, це справді бутики з відповідною продукцією і цінами) з’їжджаються з усього міста. Тут же міститься легендарна церква Сен-Поль, яку розграбували в часи Французької революції. Сьогодні її внутрішній інтер’єр знову наповнений різними святинями і предметами мистецтва, а вхід прикрашає справжній шедевр «Христос в оливковій діброві» 1827 року – робота художника Делакруа.

Що стосується синагоги Гімара – її модерн, як і раніше, вражає навіть жителів району, адже споруда – їхня гордість. Нацисти підірвали її під час Другої світової війни, а після перемоги євреї одразу взялися за відбудову, паралельно вибивши статус пам’ятки світової архітектури, щоб зберегти культову будівлю від руйнувань у майбутньому.

Музей Пікассо, відкритий 1985 року у будівлі особняка Сале, може похизуватися однією з найбільш повних колекцій робіт майстра. Практично всі картини великого художника, що виставляють у всіх країнах, потім повертаються сюди, адже тут місце їхньої постійної дислокації.

Закінчити маршрут можна на просторій площі Вогезів, на території якої розташований затишний парк. Його перевага – офіційний дозвіл на можливість посидіти на траві з багетом і вином, відчувши себе справжнім парижанином або ж паризьким євреєм, якщо вино марки «Кошер», а замість багета – піта з гумусом. Вид відкривається чудовий: око тішить розкішний особняк Сюллі, при першому погляді на який у голові проноситься лише одна думка: «Жили ж люди!»

Слід додати, що подібний вояж районом може злякати кількістю об’єктів, але за часом він триватиме не більше двох-трьох годин приємної ходьби. Маре окрім того, що красивий і оригінальний, ше й дуже компактний, що не може не радувати любителів прогулянок. 

Фото: 145807.selcdn.com, d.ibtimes.co.uk, cdn.timesofisrael.com, botinok.co.il

Вам це буде цікаво:
Гра аристократів. Крикет
Вищий світ Англії та крикет – майже як чай з молоком. Можуть існувати й порізно, та разом все-таки «смачніше». А якщо ви досі плутаєте крикет, крокет і крокети, не хвилюйтеся – зараз все пояснимо.
Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші...
Гетто світу: китайський розмах у Сан-Франциско
Ми продовжуємо серію матеріалів про національні гетто. Сьогодні OUTLOOK розповість про найбільший етнічний анклав американського міста Сан-Франциско – про місцевий Чайна-таун, або Китайський квартал, якому, гарантуємо, є чим вас здивувати!
Люксембург: встигнути все
Сучасна інфраструктура, лояльна податкова та юридична система зробили Люксембург однією з найбільш привабливих країн для ведення будь-якого виду бізнесу. Щоб досягти такого добробуту, герцогству знадобилося менше ніж півстоліття...
Майстерклас з приготування вареників для Клубу дружин послів від проєкту OUTLOOK та кулінарного експерта Євгена Клопотенко
За ініціативи Клубу дружин послів “Ambassador’s Spouses Club” проєкт OUTLOOK організував кулінарний майстерклас з ліплення вареників від українського шеф-кухаря, співвласника ресторану “100 років тому вперед” Євгена Клопотенка.
Кабраматта: «маленький В’єтнам» на теренах Австралії
Бажаєте подивитися на в'єтнамське гетто в Австралії, а заразом зрозуміти, чому азіати наганяють страху на місцевих жителів? Як будете в Сіднеї, обов'язково відвідайте Кабраматту, тільки не забудьте прихопити із собою фотоапарат, а також… охорону. Річ у тім, що місце, яке вважається діловим центром Сіднея, б'є рекорди за розмахом злочинності.
Las Jornadas del Olivar y el Aceite: оливковий фестиваль у Баені
На карті Іспанії маленьке містечко Баена обведене у любителів оливок та оливкової олії червоним фломастером. Щороку з 9 до 11 листопада саме туди з’їжджаються гурмани з усього світу. Різноманітні заходи, екскурс в історію і величезна кількість усіляких смаколиків очікують на тих, хто ризикне розкусити кісточку диво-плоду.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Стукіт історії по голландській бруківці
Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Гетто світу: азійський квартал Парижа
Париж справедливо вважається одним з найцікавіших мегаполісів світу, адже будь-яке місто – це не тільки архітектура, а і його мешканці. Якщо говорити безпосередньо про столицю Франції, то вона неймовірно барвиста й атмосферна, оскільки там живуть, напевно, всі національності світу. Сьогодні ми розповімо про дивовижний 13-ий округ, який називають азійським.
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Живий танець. Полька
У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Закрити
Outlook facebook page