RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Дружина пізнається в голоді. Індійський фестиваль Карва Чоут

Дружина пізнається в голоді. Індійський фестиваль Карва Чоут

За давнім індійським повір’ям, дружина пізнається у бідності. Хто знає, чи можна вважати голодування демонстрацією бідності, але раз на рік чоловіки Індії спостерігають за виявом вірності і відданості жінок саме у такий спосіб.

Карва Чоут – традиційний індійський фестиваль заміжніх жінок, а якщо точніше – це свято любові дружини до чоловіка. Воно оповите міфічними історіями та купою ритуалів і відзначається переважно у північних та західних частинах Індії.

«Karwa» – дослівно перекладається як «горщик», що його використовують у святкових обрядах, а «Chauth» – це термін, що означає четвертий день: фестиваль проходить на четвертий день після спадання місяця (за десять днів до Діпавалі – індійського свята вогнів).

Головний ритуал Карва Чоут полягає у суворому постуванні жінок від місяця до місяця. Їм навіть не дозволено пити воду. Вважається, що утримання від їжі додає життєвих років чоловікам. Дружини мають молитися і приносити дари богам. Усі ці дійства покликані зберегти здоров’я, добробут і процвітання сильної статі.

День цей відзначають стільки часу, що від моменту його започаткування залишились лише перекази і легенди.

Згідно із легендою, любляча Карва, рятуючи свого чоловіка від крокодила, молила бога смерті Яму затягти тварину до пекла. Однак той відмовив Карві, і тоді вона пообіцяла проклясти його. Злякавшись злості відданої жінки, Яма вирішив забрати тварину, чим забезпечив довге і щасливе життя Карві та її чоловіку. Її рішучість і відсутність страху перед богом стали індійським символом вірності.

Існує також казка, яка розповідає, що цей день присвячено вшануванню уз дружби та сестринства, тому багато дійств проводять за участю численних представниць прекрасної статі.

Жінки неабияк чепуряться до Карва Чоут. У переддень свята в салонах краси яблуку ніде впасти. Особливо майстрині чаклують над розписом – ювелірно вкривають тіла клієнток складним мереживом мехенді. Візерунки хною символізують удачу і процвітання. Приготування найчастіше супроводжуються піснями, присвяченими Карва Чоут.

Неабияку роль у ритуалі відіграють свекрухи – вони як критики, що оцінюють поведінку невісток. Існує повір’я, що цей день зближує жінку з батьками її чоловіка. Суворі матері, дотримуючись традицій, висилають своїм «донькам» сарі, а також різноманітні прикраси і готові легкі закуски.

Свято для винуватиць події починається дуже рано, ще до того, як зійде сонце. Вбрання для цієї події переважно червоних і рожевих відтінків, або ж це сарі, подаровані свекрухами. Молоді дружини також можуть вдягти весільну сукню. Чоло прикрашається славнозвісною червоною цяткою – бінді.

Коли сонце сідає, приходить час Пуджу – жінки мають поклонитися богам і принести їм у дар горщики (карви) – символ миру і процвітання, з начинням із солодощів, горіхів і прикрас.

Разом зі своїми чоловіками дружини виходять шукати місяць на небі, який цього дня розгледіти не так вже й легко. Знайшовши його, вони дістають сито, дивляться крізь нього на нічне світило, а потім на обличчя коханого. Якщо чоловіка з якихось причин немає поруч, поглянути крізь сито потрібно на його фотографію. У деяких регіонах відображення шукають у глеках із водою.

Першими наїдками, що скоштує жінка після голодного дня, мають стати солодощі – з рук її чоловіка.

Після всіх ритуалів кавалери обдаровують своїх обраниць коштовними прикрасами, і подружжя вирушає до оселі куштувати зготовані дружиною страви чи, зважаючи на сьогодення, відвідують ресторани.

Плин часу, звісно, вплинув на традиційну специфіку фестивалю. Сучасна інтерпретація дозволяє жінкам перетворювати приготування на вечірки й спілкування з подругами, частково змінювати порядок проведення обрядів, свекрухи можуть не готувати подарунки власноруч, а придбати у крамниці, чоловіки часто замість прикраси підносять коханим щось більш скромне. І взагалі сьогодні слабка стать має повне право відмовитись від постування і все частіше користується цим.

Однак і до сьогодні Карва Чоут - це дивовижна традиція, сповнена міфічності, відданості й любові до своїх близьких, ними охоплене це дійство.

Вам це буде цікаво:
Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші, чиє походження й досі не можуть розгадати науковці.
Майстерклас з приготування вареників для Клубу дружин послів від проєкту OUTLOOK та кулінарного експерта Євгена Клопотенко
За ініціативи Клубу дружин послів “Ambassador’s Spouses Club” проєкт OUTLOOK організував кулінарний майстерклас з ліплення вареників від українського шеф-кухаря, співвласника ресторану “100 років тому вперед” Євгена Клопотенка.
Las Jornadas del Olivar y el Aceite: оливковий фестиваль у Баені
На карті Іспанії маленьке містечко Баена обведене у любителів оливок та оливкової олії червоним фломастером. Щороку з 9 до 11 листопада саме туди з’їжджаються гурмани з усього світу. Різноманітні заходи, екскурс в історію і величезна кількість усіляких смаколиків очікують на тих, хто ризикне розкусити кісточку диво-плоду.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Стукіт історії по голландській бруківці
Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Живий танець. Полька
У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Чайні імперії світу
Мало хто з нас, заварюючи собі улюблену кружечку чаю, замислюється, а звідки до нашої кухні дістався саме цей напій? Звісно, стереотипно ми знаємо, що, мабуть, із Індії чи Китаю, але насправді – не факт. У світі близько 30-ти країн серйозно займаються саме чаєм, і всередині цього співтовариства вимальовується дуже чітка ієрархія, котру очолює так звана «Велика чайна сімка».
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Східний макіяж як традиція: Чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Закрити
Outlook facebook page