RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Без кліше

Без кліше

Ви можете собі уявити німця, котрий запізнюється? Або ж японця, що сидить в офісі в робочий час і плює у стелю? Ну або ж хоча б іспанця, який у поті чола працює з ранку до ночі? Навряд, оскільки виною тому стереотипи, які закріпилися за тим чи іншим народом. Сьогодні ми не тільки говоритимемо про них, а й спробуємо ці кліше спростувати.

Національні звички і те, як їх сприймають люди, – завжди актуальні питання, якими цікавляться не лише сучасні соціологи. Подібні дослідження проводив ще Геродот, який намагався виявити різницю між азіатами і європейцями. 

Матеріали за темою: Весільні традиції народів світу: від гусей до ласо 

У середні віки людству було не до цього, а от Новий час з його численними технічними і гуманістичними революціями знову повертає найкращі уми планети до цієї тематики. У наші дні науковцям щастить, адже тепер не треба збирати знання по крихтах, та ще й із чужих слів. Завдяки сучасному транспорту і засобам зв’язку можна жити, скажімо, в Ефіопії і чудово уявляти, як живуть канадці. Утім, укорінені кліше з минулого і не думають помирати, що вочевидь не сприяє взаєморозумінню.

В економіки сієста, і це добре

Хто тільки з докором не показує пальцем на іспанців, точніше, на їхню звичку подрімати годинку-другу чи бодай просто відпочити від роботи після ситного обіду? Мабуть, тільки греки, у котрих теж так заведено. Загальносвітове переконання навіює нам, що поки ми працюємо у поті чола, середньостатистичний іспанець у середині дня розслабляється на зручному дивані. Якщо взяти не голослівні міфи, а реальну статистику, то виявиться, що жителі Апеннін справді влаштовують сієсту, от тільки вона не шкодить роботі, а скоріше навпаки – піднімає ККД. В останні роки Іспанія, котру прийнято вважати бідною за європейськими мірками країною, показує впевнений ріст ВВП. Мало того, у процентному відношенні іспанська економіка в деяких галузях навіть випереджає «взірцеву» німецьку. Та й найбагатша людина світу 2015 року якраз саме іспанський бізнесмен Амансіо Ортега, засновник найбільшої у світі корпорації Inditex, що виробляє одяг.

Фото: i6.ifrm.cоm

Англійські футбольні хулігани

Усе двадцяте століття спортивний світ був буквально пригнічений британськими звичками підтримувати своїх улюбленців на стадіонах і у барах. Міська влада і поліція по всьому світу з полегшенням зітхала, коли з Туманного Альбіону приїжджало мало уболівальників, адже практично кожен їхній виїзд закінчувався масовими безладами. Вершиною цього стала трагедія у Брюсселі 1985 року, коли через дії фанів «Ліверпуля» 39 шанувальників італійського «Ювентуса» загинули, а у лікарні опинилися сотні. Після цього було ухвалено жорстке рішення – англійські клуби відсторонили на 5 років від усіх міжнародних турнірів. Отримавши таке серйозне покарання, британці провели роботу над помилками і буквально змінили довколафутбольну культуру. Відтоді не лише на полі, а й поза його межами англійці підтримують реноме джентльменів, хоча їх усе ще бояться. А тим часом за кількістю бійок, скандалів, безладів і різанини на стадіонах їх уже давно обійшли італійці, турки і балканці. Усе це підтверджується поліцейськими звітами.

Фото: i.huffpоst.com

Японський офіс - місце для харакірі?

За межами Країни вранішнього сонця прийнято вважати, що японці буквально живуть своєю роботою. Ціни абсолютно на все – високі, людей на невеликій території багато, тому хочеш жити – умій крутитися, а точніше будь готовий до того, що з 7 ранку до 11 вечора ти працюєш, а якщо не встиг на електричку, то й ніч проводиш у сірому офісі. Мабуть, самим жителям Токіо та інших мегаполісів подібний міф вигідний, і вони не поспішають його розвінчувати. Утім, якщо розібратися, то можна з’ясувати, що саме японці у переважній більшості працюють або у малому бізнесі, або в таких сферах, де ніхто не прикутий до стола і комп’ютера довічно. Близько 72% працездатного населення (і це реальні факти) уявлення не мають, що таке корпоративна культура, дрес-код і несмачна кава з апарата. Майже усі ці люди займаються улюбленою справою у невеликих, часто навіть сімейних компаніях, де всі один одного знають і підтримують, а їхній робочий день рідко перевалює за 5 вечора. Більше того, якщо добре розібратися, дізнаєшся, що кожен п’ятий працюючий японець неодмінно має якесь хобі, що потребує чималих витрат часу, хай то стрільба із лука, ікебана чи стародавня каліграфія. А вже сфера розваг, що за обсягами поступається тільки американській, теж ставить питання, хто ж тоді працює від світання до смеркання? Найчастіше в офісах «живуть» приїжджі азіати з менш розвинених країн, а японці, виходить, своє уже відпрацювали у 60-80-х роках минулого століття, коли країна багатіла буквально на очах.

Фото: farm9.staticflickr.cоm

Французька зарозумілість

Мабуть, кожен мандрівник хоч раз зустрічав француза, який за межами своєї країни навіть не намагався говорити бодай англійською і при цьому не ображався, коли його не розуміють. Мало того, французи старші п’ятдесяти, можливо, і використовували англійську, але вони як слід взагалі не знають жодної іноземної мови. Цих фактів цілком достатньо для того, щоб звинуватити співвітчизників де Голля у зарозумілості і нарцисизмі. 

Матеріали за темою: Баски: між Францією та Іспанією

Та не все так просто. Справа в тому, що ще якісь п’ятдесят років тому півсвіту, якщо не більше, розмовляло саме французькою. Тому покоління сьогоднішніх людей у віці не бачило особливої необхідності у студіюванні інших мов. Що ж до сучасної молоді, то не лише у Парижі, навіть у глухій провінції семеро із десяти людей чудово говорять англійською. А що стосується самолюбування, то, згідно з доповідями в ООН та інших міжнародних організацій, «егоїстична» Франція посідає третє місце у світі після США і Японії за обсягами гуманітарної і фінансової допомоги іншим державам і народам.

Посміхайся всім, відкривайся психологу

Голлівудське кіно, що заполонило усі країни і континенти, вже давно більше, ніж розвага. Видатні учені і філософи, зокрема, Бодріяр, упевнені: у майбутньому за ним, як сьогодні за давньогрецькими міфами, будуть вивчати ті чи інші аспекти життя американців. Цей код, який можна зчитати з екрана, вже давно укоренив у свідомості «неамериканців» і думку про те, що у Штатах абсолютно всі фамільярні, і панібратство процвітає всюди. Усмішки, чемні запитання, невимушені бесіди – це не просто витівки сценаристів, але й речі, які зустрічаються на кожному кроці, що на Мангеттені, що десь в Оклахомі. Утім, це лише вершина айсберга. Американці лише справляють враження компанійських людей, і це враження руйнується за лічені секунди, варто лише сказати правду у відповідь на запитання, «як справи», якщо твої справи не такі вже й добрі. Виливати людині свої проблеми не те, що не прийнято, а навіть непристойно. Ніхто не стане слухати навіть із ввічливості, оскільки у США прийнято вирішувати свої проблеми самостійно або з психологом. Послугами цих фахівців користується приблизно п’ята частина дорослого населення. Тому виговоритися тут навряд чи вийде, а от протягом години завести багато знайомств і приємно побалакати – цілком. 

Фото: u1.s.prоgorodnn.ru

Головне фото: petеrmuhly.files.wordpress.com

Вам це буде цікаво:
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
26 жахливих фактів про Голокост
Голокост – одна з найстрашніших трагедій, в котру затягли людство викривлені уявлення про переваги однієї раси над іншою. У скаліченому тілі горів вогонь незламного духу. Хоча свідоцтва про Голокост неможливо читати без сліз і душевного болю, про це необхідно знати – хоча б для того, щоб уникнути подібного у майбутньому.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Шиття золотом
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво шиття золотом, яке здавна вважалось мистецтвом знаті,. Розкажемо ми й про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
СПЕЦПРОЕКТ: Про новорічні та різдвяні традиції. Розповідають Посли.
Звичаї однієї держави відрізняються від іншої, але люди з різних куточків планети однаково чекають на дива, приємні сюрпризи й добру казку напередодні новорічних свят. Тому ми вирішили запитати у дипломатів про особливості святкувань Нового року і Різдва в їхніх країнах.
Азербайджан зсередини: заручини
Ми продовжуємо публікувати розповіді українки з азербайджанською кров'ю Сабіни Сафарової про дивовижну культуру Азербайджану. Дівчина продовжує вести свій авторський блог і сьогодні пропонує дізнатися тонкощі такої цікавої традиції як - заручини.
Азербайджан зсередини: велике і мале сватання
Українка з азербайджанськими корінням Сабіна Сафарова з трепетом ставиться до своєї малої Батьківщини, є членом Союзу азербайджанської молоді в Україні та популяризує культуру цієї країни. Сьогодні розповіддю дівчини про одну з найцікавіших традицій Азербайджану - сватання, ми запускає нову рубрику, в якій українці іноземного походження розповідають про свою Батьківщину.
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Не зламай язика. Найбільш складні діалекти світу
Кажуть, чим простіше, тим краще, але чи так це? Ми знаємо, що не всі народності сповідують цей принцип. OUTLOOK знайшов найбільш дивніі, складні і важко вимовляючі мови світу і хоче поділитися цим з читачами.
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню, а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Закрити
Outlook facebook page