RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Без кліше

Без кліше

Ви можете собі уявити німця, котрий запізнюється? Або ж японця, що сидить в офісі в робочий час і плює у стелю? Ну або ж хоча б іспанця, який у поті чола працює з ранку до ночі? Навряд, оскільки виною тому стереотипи, які закріпилися за тим чи іншим народом. Сьогодні ми не тільки говоритимемо про них, а й спробуємо ці кліше спростувати.

Національні звички і те, як їх сприймають люди, – завжди актуальні питання, якими цікавляться не лише сучасні соціологи. Подібні дослідження проводив ще Геродот, який намагався виявити різницю між азіатами і європейцями. 

Матеріали за темою: Весільні традиції народів світу: від гусей до ласо 

У середні віки людству було не до цього, а от Новий час з його численними технічними і гуманістичними революціями знову повертає найкращі уми планети до цієї тематики. У наші дні науковцям щастить, адже тепер не треба збирати знання по крихтах, та ще й із чужих слів. Завдяки сучасному транспорту і засобам зв’язку можна жити, скажімо, в Ефіопії і чудово уявляти, як живуть канадці. Утім, укорінені кліше з минулого і не думають помирати, що вочевидь не сприяє взаєморозумінню.

В економіки сієста, і це добре

Хто тільки з докором не показує пальцем на іспанців, точніше, на їхню звичку подрімати годинку-другу чи бодай просто відпочити від роботи після ситного обіду? Мабуть, тільки греки, у котрих теж так заведено. Загальносвітове переконання навіює нам, що поки ми працюємо у поті чола, середньостатистичний іспанець у середині дня розслабляється на зручному дивані. Якщо взяти не голослівні міфи, а реальну статистику, то виявиться, що жителі Апеннін справді влаштовують сієсту, от тільки вона не шкодить роботі, а скоріше навпаки – піднімає ККД. В останні роки Іспанія, котру прийнято вважати бідною за європейськими мірками країною, показує впевнений ріст ВВП. Мало того, у процентному відношенні іспанська економіка в деяких галузях навіть випереджає «взірцеву» німецьку. Та й найбагатша людина світу 2015 року якраз саме іспанський бізнесмен Амансіо Ортега, засновник найбільшої у світі корпорації Inditex, що виробляє одяг.

Фото: i6.ifrm.cоm

Англійські футбольні хулігани

Усе двадцяте століття спортивний світ був буквально пригнічений британськими звичками підтримувати своїх улюбленців на стадіонах і у барах. Міська влада і поліція по всьому світу з полегшенням зітхала, коли з Туманного Альбіону приїжджало мало уболівальників, адже практично кожен їхній виїзд закінчувався масовими безладами. Вершиною цього стала трагедія у Брюсселі 1985 року, коли через дії фанів «Ліверпуля» 39 шанувальників італійського «Ювентуса» загинули, а у лікарні опинилися сотні. Після цього було ухвалено жорстке рішення – англійські клуби відсторонили на 5 років від усіх міжнародних турнірів. Отримавши таке серйозне покарання, британці провели роботу над помилками і буквально змінили довколафутбольну культуру. Відтоді не лише на полі, а й поза його межами англійці підтримують реноме джентльменів, хоча їх усе ще бояться. А тим часом за кількістю бійок, скандалів, безладів і різанини на стадіонах їх уже давно обійшли італійці, турки і балканці. Усе це підтверджується поліцейськими звітами.

Фото: i.huffpоst.com

Японський офіс - місце для харакірі?

За межами Країни вранішнього сонця прийнято вважати, що японці буквально живуть своєю роботою. Ціни абсолютно на все – високі, людей на невеликій території багато, тому хочеш жити – умій крутитися, а точніше будь готовий до того, що з 7 ранку до 11 вечора ти працюєш, а якщо не встиг на електричку, то й ніч проводиш у сірому офісі. Мабуть, самим жителям Токіо та інших мегаполісів подібний міф вигідний, і вони не поспішають його розвінчувати. Утім, якщо розібратися, то можна з’ясувати, що саме японці у переважній більшості працюють або у малому бізнесі, або в таких сферах, де ніхто не прикутий до стола і комп’ютера довічно. Близько 72% працездатного населення (і це реальні факти) уявлення не мають, що таке корпоративна культура, дрес-код і несмачна кава з апарата. Майже усі ці люди займаються улюбленою справою у невеликих, часто навіть сімейних компаніях, де всі один одного знають і підтримують, а їхній робочий день рідко перевалює за 5 вечора. Більше того, якщо добре розібратися, дізнаєшся, що кожен п’ятий працюючий японець неодмінно має якесь хобі, що потребує чималих витрат часу, хай то стрільба із лука, ікебана чи стародавня каліграфія. А вже сфера розваг, що за обсягами поступається тільки американській, теж ставить питання, хто ж тоді працює від світання до смеркання? Найчастіше в офісах «живуть» приїжджі азіати з менш розвинених країн, а японці, виходить, своє уже відпрацювали у 60-80-х роках минулого століття, коли країна багатіла буквально на очах.

Фото: farm9.staticflickr.cоm

Французька зарозумілість

Мабуть, кожен мандрівник хоч раз зустрічав француза, який за межами своєї країни навіть не намагався говорити бодай англійською і при цьому не ображався, коли його не розуміють. Мало того, французи старші п’ятдесяти, можливо, і використовували англійську, але вони як слід взагалі не знають жодної іноземної мови. Цих фактів цілком достатньо для того, щоб звинуватити співвітчизників де Голля у зарозумілості і нарцисизмі. 

Матеріали за темою: Баски: між Францією та Іспанією

Та не все так просто. Справа в тому, що ще якісь п’ятдесят років тому півсвіту, якщо не більше, розмовляло саме французькою. Тому покоління сьогоднішніх людей у віці не бачило особливої необхідності у студіюванні інших мов. Що ж до сучасної молоді, то не лише у Парижі, навіть у глухій провінції семеро із десяти людей чудово говорять англійською. А що стосується самолюбування, то, згідно з доповідями в ООН та інших міжнародних організацій, «егоїстична» Франція посідає третє місце у світі після США і Японії за обсягами гуманітарної і фінансової допомоги іншим державам і народам.

Посміхайся всім, відкривайся психологу

Голлівудське кіно, що заполонило усі країни і континенти, вже давно більше, ніж розвага. Видатні учені і філософи, зокрема, Бодріяр, упевнені: у майбутньому за ним, як сьогодні за давньогрецькими міфами, будуть вивчати ті чи інші аспекти життя американців. Цей код, який можна зчитати з екрана, вже давно укоренив у свідомості «неамериканців» і думку про те, що у Штатах абсолютно всі фамільярні, і панібратство процвітає всюди. Усмішки, чемні запитання, невимушені бесіди – це не просто витівки сценаристів, але й речі, які зустрічаються на кожному кроці, що на Мангеттені, що десь в Оклахомі. Утім, це лише вершина айсберга. Американці лише справляють враження компанійських людей, і це враження руйнується за лічені секунди, варто лише сказати правду у відповідь на запитання, «як справи», якщо твої справи не такі вже й добрі. Виливати людині свої проблеми не те, що не прийнято, а навіть непристойно. Ніхто не стане слухати навіть із ввічливості, оскільки у США прийнято вирішувати свої проблеми самостійно або з психологом. Послугами цих фахівців користується приблизно п’ята частина дорослого населення. Тому виговоритися тут навряд чи вийде, а от протягом години завести багато знайомств і приємно побалакати – цілком. 

Фото: u1.s.prоgorodnn.ru

Головне фото: petеrmuhly.files.wordpress.com

Вам це буде цікаво:
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Kiss me. Незвичайні факти про поцілунки
У День святого Валентина OUTLOOK поділиться фактами й цифрами, яких ви, можливо, і не знали про поцілунки! А крім того, порадить 3 небанальних місця, де мало хто стримається, щоб не сказати «kiss me».
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Закрити
Outlook facebook page