RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Без кліше

Без кліше

Ви можете собі уявити німця, котрий запізнюється? Або ж японця, що сидить в офісі в робочий час і плює у стелю? Ну або ж хоча б іспанця, який у поті чола працює з ранку до ночі? Навряд, оскільки виною тому стереотипи, які закріпилися за тим чи іншим народом. Сьогодні ми не тільки говоритимемо про них, а й спробуємо ці кліше спростувати.

Національні звички і те, як їх сприймають люди, – завжди актуальні питання, якими цікавляться не лише сучасні соціологи. Подібні дослідження проводив ще Геродот, який намагався виявити різницю між азіатами і європейцями. 

Матеріали за темою: Весільні традиції народів світу: від гусей до ласо 

У середні віки людству було не до цього, а от Новий час з його численними технічними і гуманістичними революціями знову повертає найкращі уми планети до цієї тематики. У наші дні науковцям щастить, адже тепер не треба збирати знання по крихтах, та ще й із чужих слів. Завдяки сучасному транспорту і засобам зв’язку можна жити, скажімо, в Ефіопії і чудово уявляти, як живуть канадці. Утім, укорінені кліше з минулого і не думають помирати, що вочевидь не сприяє взаєморозумінню.

В економіки сієста, і це добре

Хто тільки з докором не показує пальцем на іспанців, точніше, на їхню звичку подрімати годинку-другу чи бодай просто відпочити від роботи після ситного обіду? Мабуть, тільки греки, у котрих теж так заведено. Загальносвітове переконання навіює нам, що поки ми працюємо у поті чола, середньостатистичний іспанець у середині дня розслабляється на зручному дивані. Якщо взяти не голослівні міфи, а реальну статистику, то виявиться, що жителі Апеннін справді влаштовують сієсту, от тільки вона не шкодить роботі, а скоріше навпаки – піднімає ККД. В останні роки Іспанія, котру прийнято вважати бідною за європейськими мірками країною, показує впевнений ріст ВВП. Мало того, у процентному відношенні іспанська економіка в деяких галузях навіть випереджає «взірцеву» німецьку. Та й найбагатша людина світу 2015 року якраз саме іспанський бізнесмен Амансіо Ортега, засновник найбільшої у світі корпорації Inditex, що виробляє одяг.

Фото: i6.ifrm.cоm

Англійські футбольні хулігани

Усе двадцяте століття спортивний світ був буквально пригнічений британськими звичками підтримувати своїх улюбленців на стадіонах і у барах. Міська влада і поліція по всьому світу з полегшенням зітхала, коли з Туманного Альбіону приїжджало мало уболівальників, адже практично кожен їхній виїзд закінчувався масовими безладами. Вершиною цього стала трагедія у Брюсселі 1985 року, коли через дії фанів «Ліверпуля» 39 шанувальників італійського «Ювентуса» загинули, а у лікарні опинилися сотні. Після цього було ухвалено жорстке рішення – англійські клуби відсторонили на 5 років від усіх міжнародних турнірів. Отримавши таке серйозне покарання, британці провели роботу над помилками і буквально змінили довколафутбольну культуру. Відтоді не лише на полі, а й поза його межами англійці підтримують реноме джентльменів, хоча їх усе ще бояться. А тим часом за кількістю бійок, скандалів, безладів і різанини на стадіонах їх уже давно обійшли італійці, турки і балканці. Усе це підтверджується поліцейськими звітами.

Фото: i.huffpоst.com

Японський офіс - місце для харакірі?

За межами Країни вранішнього сонця прийнято вважати, що японці буквально живуть своєю роботою. Ціни абсолютно на все – високі, людей на невеликій території багато, тому хочеш жити – умій крутитися, а точніше будь готовий до того, що з 7 ранку до 11 вечора ти працюєш, а якщо не встиг на електричку, то й ніч проводиш у сірому офісі. Мабуть, самим жителям Токіо та інших мегаполісів подібний міф вигідний, і вони не поспішають його розвінчувати. Утім, якщо розібратися, то можна з’ясувати, що саме японці у переважній більшості працюють або у малому бізнесі, або в таких сферах, де ніхто не прикутий до стола і комп’ютера довічно. Близько 72% працездатного населення (і це реальні факти) уявлення не мають, що таке корпоративна культура, дрес-код і несмачна кава з апарата. Майже усі ці люди займаються улюбленою справою у невеликих, часто навіть сімейних компаніях, де всі один одного знають і підтримують, а їхній робочий день рідко перевалює за 5 вечора. Більше того, якщо добре розібратися, дізнаєшся, що кожен п’ятий працюючий японець неодмінно має якесь хобі, що потребує чималих витрат часу, хай то стрільба із лука, ікебана чи стародавня каліграфія. А вже сфера розваг, що за обсягами поступається тільки американській, теж ставить питання, хто ж тоді працює від світання до смеркання? Найчастіше в офісах «живуть» приїжджі азіати з менш розвинених країн, а японці, виходить, своє уже відпрацювали у 60-80-х роках минулого століття, коли країна багатіла буквально на очах.

Фото: farm9.staticflickr.cоm

Французька зарозумілість

Мабуть, кожен мандрівник хоч раз зустрічав француза, який за межами своєї країни навіть не намагався говорити бодай англійською і при цьому не ображався, коли його не розуміють. Мало того, французи старші п’ятдесяти, можливо, і використовували англійську, але вони як слід взагалі не знають жодної іноземної мови. Цих фактів цілком достатньо для того, щоб звинуватити співвітчизників де Голля у зарозумілості і нарцисизмі. 

Матеріали за темою: Баски: між Францією та Іспанією

Та не все так просто. Справа в тому, що ще якісь п’ятдесят років тому півсвіту, якщо не більше, розмовляло саме французькою. Тому покоління сьогоднішніх людей у віці не бачило особливої необхідності у студіюванні інших мов. Що ж до сучасної молоді, то не лише у Парижі, навіть у глухій провінції семеро із десяти людей чудово говорять англійською. А що стосується самолюбування, то, згідно з доповідями в ООН та інших міжнародних організацій, «егоїстична» Франція посідає третє місце у світі після США і Японії за обсягами гуманітарної і фінансової допомоги іншим державам і народам.

Посміхайся всім, відкривайся психологу

Голлівудське кіно, що заполонило усі країни і континенти, вже давно більше, ніж розвага. Видатні учені і філософи, зокрема, Бодріяр, упевнені: у майбутньому за ним, як сьогодні за давньогрецькими міфами, будуть вивчати ті чи інші аспекти життя американців. Цей код, який можна зчитати з екрана, вже давно укоренив у свідомості «неамериканців» і думку про те, що у Штатах абсолютно всі фамільярні, і панібратство процвітає всюди. Усмішки, чемні запитання, невимушені бесіди – це не просто витівки сценаристів, але й речі, які зустрічаються на кожному кроці, що на Мангеттені, що десь в Оклахомі. Утім, це лише вершина айсберга. Американці лише справляють враження компанійських людей, і це враження руйнується за лічені секунди, варто лише сказати правду у відповідь на запитання, «як справи», якщо твої справи не такі вже й добрі. Виливати людині свої проблеми не те, що не прийнято, а навіть непристойно. Ніхто не стане слухати навіть із ввічливості, оскільки у США прийнято вирішувати свої проблеми самостійно або з психологом. Послугами цих фахівців користується приблизно п’ята частина дорослого населення. Тому виговоритися тут навряд чи вийде, а от протягом години завести багато знайомств і приємно побалакати – цілком. 

Фото: u1.s.prоgorodnn.ru

Головне фото: petеrmuhly.files.wordpress.com

Вам це буде цікаво:
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Вік живи, вік учись: найцікавіші кампуси світу
Напередодні початку нового навчального року ми просто не могли не надихнути як нинішніх, так і майбутніх студентів найбільш вражаючими університетськими містечками і кампусами. Напевно і ті, хто вже має освіту, теж будуть в захопленні від них і замисляться, чи не отримати ще одну, адже в таких місцях гризти граніт науки, вочевидь, можна з більшим апетитом.
Нагородження переможців 23 загальнонаціональної премії «Людина року-2018»
23 березня 2019 року в залі Національної опери України відбулася ХХІІІ урочиста церемонія нагородження переможців загальнонаціональної програми «Людина року-2018» та володарів міжнародних та спеціальних премій програми.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
26 жахливих фактів про Голокост
Голокост – одна з найстрашніших трагедій, в котру затягли людство викривлені уявлення про переваги однієї раси над іншою. У скаліченому тілі горів вогонь незламного духу. Хоча свідоцтва про Голокост неможливо читати без сліз і душевного болю, про це необхідно знати – хоча б для того, щоб уникнути подібного у майбутньому.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Шиття золотом
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво шиття золотом, яке здавна вважалось мистецтвом знаті,. Розкажемо ми й про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Закрити
Outlook facebook page