RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Без кліше

Без кліше

Ви можете собі уявити німця, котрий запізнюється? Або ж японця, що сидить в офісі в робочий час і плює у стелю? Ну або ж хоча б іспанця, який у поті чола працює з ранку до ночі? Навряд, оскільки виною тому стереотипи, які закріпилися за тим чи іншим народом. Сьогодні ми не тільки говоритимемо про них, а й спробуємо ці кліше спростувати.

Національні звички і те, як їх сприймають люди, – завжди актуальні питання, якими цікавляться не лише сучасні соціологи. Подібні дослідження проводив ще Геродот, який намагався виявити різницю між азіатами і європейцями. 

Матеріали за темою: Весільні традиції народів світу: від гусей до ласо 

У середні віки людству було не до цього, а от Новий час з його численними технічними і гуманістичними революціями знову повертає найкращі уми планети до цієї тематики. У наші дні науковцям щастить, адже тепер не треба збирати знання по крихтах, та ще й із чужих слів. Завдяки сучасному транспорту і засобам зв’язку можна жити, скажімо, в Ефіопії і чудово уявляти, як живуть канадці. Утім, укорінені кліше з минулого і не думають помирати, що вочевидь не сприяє взаєморозумінню.

В економіки сієста, і це добре

Хто тільки з докором не показує пальцем на іспанців, точніше, на їхню звичку подрімати годинку-другу чи бодай просто відпочити від роботи після ситного обіду? Мабуть, тільки греки, у котрих теж так заведено. Загальносвітове переконання навіює нам, що поки ми працюємо у поті чола, середньостатистичний іспанець у середині дня розслабляється на зручному дивані. Якщо взяти не голослівні міфи, а реальну статистику, то виявиться, що жителі Апеннін справді влаштовують сієсту, от тільки вона не шкодить роботі, а скоріше навпаки – піднімає ККД. В останні роки Іспанія, котру прийнято вважати бідною за європейськими мірками країною, показує впевнений ріст ВВП. Мало того, у процентному відношенні іспанська економіка в деяких галузях навіть випереджає «взірцеву» німецьку. Та й найбагатша людина світу 2015 року якраз саме іспанський бізнесмен Амансіо Ортега, засновник найбільшої у світі корпорації Inditex, що виробляє одяг.

Фото: i6.ifrm.cоm

Англійські футбольні хулігани

Усе двадцяте століття спортивний світ був буквально пригнічений британськими звичками підтримувати своїх улюбленців на стадіонах і у барах. Міська влада і поліція по всьому світу з полегшенням зітхала, коли з Туманного Альбіону приїжджало мало уболівальників, адже практично кожен їхній виїзд закінчувався масовими безладами. Вершиною цього стала трагедія у Брюсселі 1985 року, коли через дії фанів «Ліверпуля» 39 шанувальників італійського «Ювентуса» загинули, а у лікарні опинилися сотні. Після цього було ухвалено жорстке рішення – англійські клуби відсторонили на 5 років від усіх міжнародних турнірів. Отримавши таке серйозне покарання, британці провели роботу над помилками і буквально змінили довколафутбольну культуру. Відтоді не лише на полі, а й поза його межами англійці підтримують реноме джентльменів, хоча їх усе ще бояться. А тим часом за кількістю бійок, скандалів, безладів і різанини на стадіонах їх уже давно обійшли італійці, турки і балканці. Усе це підтверджується поліцейськими звітами.

Фото: i.huffpоst.com

Японський офіс - місце для харакірі?

За межами Країни вранішнього сонця прийнято вважати, що японці буквально живуть своєю роботою. Ціни абсолютно на все – високі, людей на невеликій території багато, тому хочеш жити – умій крутитися, а точніше будь готовий до того, що з 7 ранку до 11 вечора ти працюєш, а якщо не встиг на електричку, то й ніч проводиш у сірому офісі. Мабуть, самим жителям Токіо та інших мегаполісів подібний міф вигідний, і вони не поспішають його розвінчувати. Утім, якщо розібратися, то можна з’ясувати, що саме японці у переважній більшості працюють або у малому бізнесі, або в таких сферах, де ніхто не прикутий до стола і комп’ютера довічно. Близько 72% працездатного населення (і це реальні факти) уявлення не мають, що таке корпоративна культура, дрес-код і несмачна кава з апарата. Майже усі ці люди займаються улюбленою справою у невеликих, часто навіть сімейних компаніях, де всі один одного знають і підтримують, а їхній робочий день рідко перевалює за 5 вечора. Більше того, якщо добре розібратися, дізнаєшся, що кожен п’ятий працюючий японець неодмінно має якесь хобі, що потребує чималих витрат часу, хай то стрільба із лука, ікебана чи стародавня каліграфія. А вже сфера розваг, що за обсягами поступається тільки американській, теж ставить питання, хто ж тоді працює від світання до смеркання? Найчастіше в офісах «живуть» приїжджі азіати з менш розвинених країн, а японці, виходить, своє уже відпрацювали у 60-80-х роках минулого століття, коли країна багатіла буквально на очах.

Фото: farm9.staticflickr.cоm

Французька зарозумілість

Мабуть, кожен мандрівник хоч раз зустрічав француза, який за межами своєї країни навіть не намагався говорити бодай англійською і при цьому не ображався, коли його не розуміють. Мало того, французи старші п’ятдесяти, можливо, і використовували англійську, але вони як слід взагалі не знають жодної іноземної мови. Цих фактів цілком достатньо для того, щоб звинуватити співвітчизників де Голля у зарозумілості і нарцисизмі. 

Матеріали за темою: Баски: між Францією та Іспанією

Та не все так просто. Справа в тому, що ще якісь п’ятдесят років тому півсвіту, якщо не більше, розмовляло саме французькою. Тому покоління сьогоднішніх людей у віці не бачило особливої необхідності у студіюванні інших мов. Що ж до сучасної молоді, то не лише у Парижі, навіть у глухій провінції семеро із десяти людей чудово говорять англійською. А що стосується самолюбування, то, згідно з доповідями в ООН та інших міжнародних організацій, «егоїстична» Франція посідає третє місце у світі після США і Японії за обсягами гуманітарної і фінансової допомоги іншим державам і народам.

Посміхайся всім, відкривайся психологу

Голлівудське кіно, що заполонило усі країни і континенти, вже давно більше, ніж розвага. Видатні учені і філософи, зокрема, Бодріяр, упевнені: у майбутньому за ним, як сьогодні за давньогрецькими міфами, будуть вивчати ті чи інші аспекти життя американців. Цей код, який можна зчитати з екрана, вже давно укоренив у свідомості «неамериканців» і думку про те, що у Штатах абсолютно всі фамільярні, і панібратство процвітає всюди. Усмішки, чемні запитання, невимушені бесіди – це не просто витівки сценаристів, але й речі, які зустрічаються на кожному кроці, що на Мангеттені, що десь в Оклахомі. Утім, це лише вершина айсберга. Американці лише справляють враження компанійських людей, і це враження руйнується за лічені секунди, варто лише сказати правду у відповідь на запитання, «як справи», якщо твої справи не такі вже й добрі. Виливати людині свої проблеми не те, що не прийнято, а навіть непристойно. Ніхто не стане слухати навіть із ввічливості, оскільки у США прийнято вирішувати свої проблеми самостійно або з психологом. Послугами цих фахівців користується приблизно п’ята частина дорослого населення. Тому виговоритися тут навряд чи вийде, а от протягом години завести багато знайомств і приємно побалакати – цілком. 

Фото: u1.s.prоgorodnn.ru

Головне фото: petеrmuhly.files.wordpress.com

Вам це буде цікаво:
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Kiss me. Незвичайні факти про поцілунки
У День святого Валентина OUTLOOK поділиться фактами й цифрами, яких ви, можливо, і не знали про поцілунки! А крім того, порадить 3 небанальних місця, де мало хто стримається, щоб не сказати «kiss me».
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Завдяки Посольству Палестини в Україні OUTLOOK пощастило побувати в цій дивовижній країні і познайомитися з її традиційними ремеслами. Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами Outlook!
В рамках проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомила українок з мистецтвом розпису по тканині
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Пакистану в Україні Сіма Аттар приєдналася до культурно-освітнього проекту OUTLOOK і ГДІП Diplomatic Greetings і провела незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок.
У межах проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомить українок з мистецтвом розпису по тканині
9 грудня у Києві відбудеться незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок, який проведе дружина Посла Пакистану в Україні пані Сіма Аттар.
MUST- WATCH VIDEO: традиції чаювання в світі
Цей напій настільки щільно увійшов у життя людини, що іноді ми самі не помічаємо, як знову поставили чайник на плиту. Існують тисячі способів його приготування. OUTLOOK пропонує вашій увазі кращі з них.
Гребені краси. Таджицькі гребінці
"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу. Він і тепер із благоговінням згадує її довге волосся і вважає його однією з головних умов жіночої краси..."
Закрити
Outlook facebook page