RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Ювелірна майстерність Казахстану

Ювелірна майстерність Казахстану

У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.

Віддавна вважалося, що жінка без прикрас подібна дереву без листя. Задля слави жіночої краси і витонченості трудилися ювелірні майстри, названі зергерами (це слово перського походження в перекладі означає «золото»). З ранку до ночі у їхніх вухах відлунював звук молоточка, яким били по ковадлу, щоб перетворити матеріал на прекрасний виріб.

Найскладнішим і найдорожчим оздобленням був весільний головний убір сакеле, виготовлений з червоного оксамиту, доповнений вставками зі срібла і стрічками, на які було нанизано всілякі коштовні камені. Найчастіше це були корали, покликані захистити від лихого ока, і перлини, які сприяли добробуту. Щоб диво-виріб заграв барвами, майстер витрачав близько року.

Серед прикрас, які носили незаміжні дівчата, найпопулярніша шолпа. Цей вишуканий аналог сучасної шпильки мав такий вигляд: на ажурній підвісці, яка сріблястими нитками чіплялася за волосся, кріпилися монети. Прикраса зобов'язувала дівчину, котра вплітає її в косу, мати плавну ходу – що м'якше вона ступала, то ніжніше лунав дзвін монет.

Ще одна вершина ювелірного мистецтва Казахстану, яка підкорила серця європейців, – браслет бес блезік. Призначенням цієї прикраси з каменів червоної яшми в оточенні ланцюжків було захищати від негативного впливу. До срібла додавали мідь, щоб надати сплаву жорсткості. До речі, таке ставлення до цього металу з давніх часів можна пояснити бактерицидними властивостями, а також знаннями про те, що ця речовина міститься в тканинах живого організму. Що стосується рослинного орнаменту прикраси, то пояснення у приході ісламу в Казахстан, адже ця релігія забороняє зображати людей на аксесуарах.

Усупереч сформованим уявленням про те, що мистецтво має служити лише для уславлення жіночої краси, казахи створювали прикраси і для чоловіків. Для воїнів призначалися особливі персні «від пристріту». Джигіти носили каблучки під назвою кус тумсик, на які знахарки начитували заклинання. Вони мали захистити на війні, зберігши життя і здоров'я власникові. Вибір срібної каблучки пояснювався ще й старовинними уявленнями казахів. Блиск, який випромінює срібло, в Казахстані любили порівнювати з ніжним місячним сяйвом, а саме нічне світило іменували «блідою планетою», яка дала народження благородному металу. Такий взаємозв'язок, що об'єднував міфологію з вірою в астрологічні прогнози, пояснює, чому казахи вірили у магічні властивості деяких прикрас.

За свідченнями стародавніх переказів, першим ремісником, який надав копіткій праці оригінальності та вишуканості, був Дауд Пайгамбар, більш відомий як пророк Давид. Про його майстерність складають легенди: в Даудових руках метал ставав м'яким і податливим, немов тісто, а сила майстра була потужнішою за вогненні іскри, які ніколи не обпалювали ювеліра. Саме ця розповідь підкреслює ставлення казахів до майстрів: подейкували, що такі люди здатні зцілювати інших, тому навіть до місця їхньої праці ставилися з особливою шаною. Стражденні, які потерпали від фізичного і душевного болю, деколи приходили у майстерні і просили переночувати поряд із ковадлом. Якщо майстер був досить великодушний, він запалював свічку, просячи вищі сили зцілити хворого.

Також вважалося, що крім видатних здібностей, зергери мали високоморальні принципи. Вірили, що срібло складеться у гармонійний візерунок лише в руках людини, котра пізнала таємничу людську душу. Майстер легко прочитає в очах співрозмовника, про що той журиться. Ось чому багато зергерів були ще й поетами – глибоке сприйняття дійсності спонукало до віршування. Як згодом згадував один такий потомствений ювелір, рідні вчили його жити за законами сумління і бути вірним справі свого життя, адже майстерність не терпить лицемірства.

Вам це буде цікаво:
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
По ідеальний звук до Астани
Театралізовані шоу з використанням відеоефектів, які переносять глядача на початок створення світу, а потім знову повертають у наші дні. Музика, котра наповнює ваше серце і піднімає над земною суєтою. Гастролі артистів Ла Скала, Сан-Карло, Маріїнського театру... Ми запрошуємо вас на лівий берег Ішима, в «Астана Оперу».
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Наймолодша столиця світу. У Києві відзначили 20-річчя Астани
Побудована в кінці 90-х років Астана по праву носить звання сучасного дива. Молоде місто, яке прийняло почесне звання столиці з гордістю і гідністю несе цей статус. В кінці червня в Києві за підтримки Посольства Республіки Казахстан і особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Самата Ордабаева відбувся урочистий прийом, присвячений 20-річчю Астани.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
У Києві пройшла презентація книги Президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва «Ера Незалежності».
Надзвичайний і Повноважний Посол Казахстану в Україні Самат Ордабай провів захід з нагоди презентації книги Президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва «Ера Незалежності».
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Закрити
Outlook facebook page