RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Шведський відлюдник Інгмар Бергман

Шведський відлюдник Інгмар Бергман

14 липня 1918 року у шведському місті Упсала народився чоловік, який зняв понад 50 картин і поставив кількадесят вистав, що підняли планку у мистецтві на недосяжний рівень. Навіть сьогодні, переглядаючи шедеври Бергмана, створені ще півстоліття тому, розумієш, що вони нічого не втратили з часом – скоріше навпаки.

«Бергман – найвидатніший художник кіно від часу винаходу камери».

Вуді Аллен

На тлі тотального захоплення «легкістю», псевдогумором, спецефектами та іншими атрибутами сучасних фільмів одкровення скандинавського постановника здаються сміливим поглядом у глибину людської душі. Бергману було складно створювати свої полотна, тому що кожен його фільм – це боротьба із власними страхами і демонами, які отруювали життя режисера і людей навколо нього. Ми вирішили зупинитися на трьох найбільш важливих темах і проблемах, до яких режисер звернувся у своїй творчості.

Фото: mirahashmi.files

«Насправді я постійно живу у своєму дитинстві»

Інгмар Бергман виріс у сім’ї пастора, де панувала суворість, що часами переходила у жорстокість. Будь-яке недотримання правил і догм, навіть незначне, каралось різками, скубанням волосся, триманням у комірці. Майбутній постановник змалку усвідомив, що релігія далеко не ідеальна, і Бога слід шукати по-іншому. Саме тому він замолоду вирішив покинути батьківський дім і присвятити себе мистецтву. Дитячі переживання лягли в основу багатьох його стрічок, зокрема і фільму «Фанні та Александер». Завдяки цьому телесеріалу Бергман спромігся не лише закрити «гештальт», але й нарешті заслужити любов співвітчизників. Знаного у всьому світі майстра на Батьківщині вважали «надто мудрованим». 5-годинний сімейний епос без особливого нальоту «артхаусності» припав до смаку мільйонам людей, адже всі ми так чи інакше повертаємося в дитинство і проживаємо життя «залежно від нього».

Фото:wordpress.com

«Тільки знявши «Сьому печатку», я перестав боятися смерті»

За словами режисера, у молодості він дуже боявся померти. Хоч під час Другої світової війни Бергман працював у театрі, і на фронті йому бувати не доводилось, загальний смуток пройняв і його. Мабуть, паніка і змусила шведа набрати той божевільний творчий ритм: практично щороку він випускав по фільму, не полишаючи театральну діяльність. Страх померти і не виговоритися не давав йому можливості відпочити і насолодитися життям. Ціною неймовірних фізичних і психологічних зусиль Бергман створив середньовічну притчу «Сьома печатка», головний герой якої в одній із сцен грає зі смертю в шахи. Цей кінотвір дав змогу режисерові усвідомити уразливість всього живого перед небуттям і почати спокійніше ставитися до життя.

Фото: media.tumblr.com

«Настало кисле шведське мовчання»

Самотність – певно, головний демон Бергмана, котрий йому практично і не вдалося подолати. Відлюдник протягом усього життя, останні роки режисер взагалі провів на острові Форе, де його місяцями ніхто не турбував. Нерозуміння, неможливість щирої комунікації, небажання говорити з іншими – усе це режисер використав у роботі над фільмом «Персона». У цій камерній картині сюжет побудовано довкола популярної акторки, котра в один момент припиняє спілкуватися з навколишнім світом. Нелюдимість героїні максимально автобіографічна: відомо, що постановник уникав навіть тих, кого любив. Якось, коли у Швеції перебував Андрій Тарковський, кіно якого Бергман дуже цінував, їм влаштували зустріч, від якої скандинав в останній момент відмовився. Пізніше швед шкодував за своїм вчинком і пояснював його тим, що «Тарковський-режисер і його картини – це ікона», котру він боявся заплямувати знайомством з «Тарковським-людиною». 

Головне фото: i.guim.co.uk

Вам це буде цікаво:
Знай наших: Анатолій Кокуш
Кіно – либонь, найбільш «технічний» вид мистецтва, котрий придумало людство. Скільки б таланту, фантазії і енергії не було у творців будь-якого фільму, практично всі стадії виробництва так чи інакше спираються на техніку, без якої ідеї так і залишаться всього лиш ідеями.
Пальчики оближеш: Що на вас чекає за кулісами найкращих кухонь світу
Давайте пригадаємо найбільш незвичну страву, котру вам випало скуштувати? Що це буде за їжа, вам вирішувати. Небагато екзотики;ті самі комахи, котрих ми слабо можемо уявити як інгредієнт; дивний напій із гіркуватим присмаком; несподіване поєднання гіркого і кислого… у кожного є свій незабутній досвід щодо цього.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Знай наших: Серж Лифар
Знаменитий француз українського походження в дитинстві був блакитнооким мрійником. Згодом усі його жадання стали реальністю. Хай би чого він прагнув, усе давалося легко, немов удача назавше зробила його своїм улюбленцем. Спів у хорі, артистичний талант і, нарешті, балет. Серж Лифар не тільки підкорив світові сцени та здобув заслужену славу. Він відродив французький балет як такий і ввів поняття, котрі стали основою неокласицизму.
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
На валізах: Олег Борщевський
Олег Борщевський – відомий режисер, сценарист і кліпмейкер. З-поміж його робіт – кліпи для «Потапа і Насті», гурту «НеАнгели». «Бумбокс», NIKITA, Тоні Матвієнко і багатьох інших. У милій бесіді він згадав найбільш цікаві місця на карті світу, в котрих побував, поміркував про таїнства подорожей і розповів про особисті розчарування.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
ЕКСКЛЮЗИВНЕ ИНТЕРВ'Ю: Пітер Хьоґ: «Немає ніякого дна, є тільки вічне падіння»
Пітер Хьоґ – данський письменник, філософ-лірик. Його називають відлюдником, адже на світських заходах він з'являється вкрай рідко, щоб представити нову книгу. Через усамітнений спосіб життя образ Пітера Хьоґа оповитий легендами. В інтерв'ю OUTLOOK Пітер Хьоґ розповів про те, як пише нові твори, що ховається за його аскетизмом, і поділився уявленнями про світ і людину.
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
На екскурсію – до кінотеатру!
Подорожі світом дедалі більше манять нас, і як прикро буває, коли на шляху до їхньої реалізації виникають всілякі перешкоди. Outlook пропонує вам не зневірюватись, якщо вирушити у мандри не випадає. Краще надихніться фільмами, де самі міста грають не менше, ніж актори. Ми розповімо про п'ять кінокартин, які, маючи беззаперечну художню вартість, ще й слугують непоганими гідами.
Зроблено у Швеції: далекарлійська конячка
Відтоді, як крилаті коні валькірій назавжди поскакали до Вальхалли, на сторожі традицій вікінгів стоїть далекарлійська конячка – розписна народна іграшка, вперше згадана в літописі XVII століття. Далекарлійський коник є талісманом нетуристичної Швеції, рятуючи від забуття старовинні перекази і вірування.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Кіно по-нігерійськи
Більшості людей Нігерія відома як країна з величезними запасами нафти і перманентними економічними і політичними проблемами. При цьому мало хто за межами Африки знає про потужну кіноіндустрію в цій державі, розмах і оборот якої вражають. Ми з головою пішли в цю тему і спробували зрозуміти, що таке «Ноллівуд»?
Посольство Швеції в Україні провело святкування Дня святої Люсії
13 грудня в Києві відзначили одне з традиційних шведських свят - День святої Люсії.
ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю з режисером Дороном Пазом
OUTLOOK вдалося поспілкуватися з ізраїльським режисером Дороном Пазом, котрий представив у Києві свою нову роботу «Єрусалим». Про спосіб пошуку натхнення через заголовки в журнальних статтях, перспективу кінематографу загалом і про причини вельми стриманого ставлення до критиків читайте далі у матеріалі!
Хто поскаче зі Стокгольма на Бронзовому Коні цього року?
Уже зовсім скоро, 8 листопада, парадний вхід найвідомішого стокгольмського культурного центру «Скандія» буде прикрашено червоною доріжкою, котрою пройдуть сотні світових кінознаменитостей на честь відкриття престижного "Stockholms film festival" . Саме про нього, вельми значущого і важливого в сучасному світі кіно, ми сьогодні і розповідаємо.
Знай наших: Сергій Полунін
26 жовтня відбудеться довгоочікувана прем`єра документально-біографічної картини «Танцюрист» про ціну успіху, яку заплатив артист балету Сергій Полунін. Херсонець за походженням, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні, де здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Закрити
Outlook facebook page