RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  З наплічником, пішки та навмання: поради від бувалих туристам-початківцям

З наплічником, пішки та навмання: поради від бувалих туристам-початківцям

Ви вже багато років плануєте здійснити давню мрію – зустріти світанок на пляжі Ямайки, поснідати в Кіото, провести ланч під звуки лютні й запити все це кампарі на Монмартрі, але перельоти, кордони, митниці та мовний бар'єр викликають паніку. Спеціально для вас OUTLOOK поспілкувався з чотирма досвідченими мандрівниками, які поділяться порадами про те, як подолати страх перед невідомим і не потрапити в неприємну ситуацію далеко від батьківщини.

Рікардо Шелеф, 40 років, Сантьяго, Чилі

Туристичний досвід: 60 країн

«Немає кращого у світі відчуття, ніж перетинати кордони пішки».

Про себе: Мені було 25 років, я працював в офісі у Сантьяго. Але відчував, що не так має минати моє життя. Тож якоїсь миті я просто зібрав рюкзак, звільнився і вирішив подорожувати. Тепер у 40 років я не збираюсь зупинятися ані на день.

Про речі: Перша помилка туриста – брати із собою тонну речей. Я завжди повторюю своїм друзям, що ви ніколи не вдягнете свого улюбленого костюма, вам не знадобляться ваші ошатні туфлі, забудьте про ці речі. Уявіть, що ви їдете всього на один день, який триватиме ціле життя. Решту ви знайдете в країні, куди вирушаєте. Це світ, тут є усе!

Про те, як вибрати країну: Найкращий спосіб – взяти глобус, заплющити очі й прокрутити його. Куди вкаже палець, туди і варто вирушати. Я завжди керувався цим принципом. Перша моя країна була Іспанія. Після чого я мандрував у Лівані, Бразилії, Італії, Туреччині, Ізраїлі, Індії, Таїланді і тепер в Україні. У кожній з них я жив понад місяць. Тож друге правило: не варто нічого боятися. Мрієш про Мадагаскар? Їдь, значить це твоє!

Про гроші: Я ніколи собі ні в чому не відмовляв. Їв що хотів, роздивлявся все навколо. Коли розумів, що грошей уже не залишилось, влаштовувався на роботу. Я був офіціантом, ді-джеєм, охоронцем у магазині і навіть рятувальником.

Про житло: Турист має бути комунікабельним і хитрим (сміється). Я завів багато знайомих у соціальних мережах до початку подорожей. А потім так між іншим писав: «Привіт, це Рікардо, пам'ятаєш мене? Я тут у Китаї. Можна зупинитися в тебе?» (сміється) Бували, звісно, випадки, коли ані друзів, ані знайомих у мене не було. Тоді я знайомився на місці. Найкращий спосіб заощадити – дружити з іноземцями. Про готелі та хостели я навіть не думав ніколи.

Про транспорт: Як на мене, немає нічого кращого, ніж перетинати кордони пішки! Не можу передати це відчуття, коли ти ходиш уже третю добу, тіло наповнюється адреналіном і бажанням знайти пригоди! І це, до речі, найкращий спосіб не заснути (сміється). Був у мене випадок, коли я їхав в Австрію, а прокинувся у Франції!

Про обов'язкове: Передусім – це карта. Найкраще паперова. Адже, може, в це складно повірити, але в багатьох країнах просто немає Wi-Fi або знайти його так само складно, як Колумбу було відшукати Індію.

Про везіння: Мені неабияк щастило завжди. Я був заарештований декілька разів в інших країнах під час протестів проти забруднення планети. Губився в горах у Таїланді. Адже варто пам'ятати, що в цьому і є вся суть подорожей – шукати проблеми і долати їх. Саме це допомагає мені день у день пізнавати себе, відкривати в собі нові здібності та захоплення. Зараз я живу в Україні, завтра я опинюся в Білорусі, а потім хтозна, куди мене закине життя!

Юлія Вовк, 23 роки, Київ, Україна 

Туристичний досвід: 24 країни

«Шрі-Ланка – суперваріант для тих, хто втомився від життя і хоче, аби його обійняли і взяли на ручки».

Про себе: Отримала другу освіту в Росії, потім вирішила продовжити навчання в Австрії, жила там кілька місяців, вивчала європейське право в школі при Віденському національному університеті. Поїхала відпочивати на Шрі-Ланку, і тут, напевно, все й почалося. Декілька місяців, проведених у цій країні, як кілька років, прожитих у Європі. Суперваріант для тих, хто втомився від життя і хоче, аби його обійняли і взяли на ручки! Зараз живу і знову вчуся в Празі. Веду блог про подорожі та щомісяця намагаюся відкривати для себе щось нове.

Про подарунки: Витрачайте гроші на емоції, на те, що змусить ваше серце битись частіше, на ендорфіни у кров. Усі ці банальні магніти, тарілки на стіну для бабусі – пусте, гроші на вітер. Краще, приїхавши в країну, дізнатися про лоукостерів або якогось дешевого перевізника та на заощаджені гроші відвідати країну, яка межує з вашим місцезнаходженням. Коли ми були в Чорногорії, взяли та купили квитки на автобус і вже за кілька годин були в Албанії.

Про те, як дурять: Туристів ошукують скрізь! Це негласне правило всіх світових столиць. Обману варто очікувати, починаючи з ресторану, кафе із завищеними цінами, які, як показує практика, далеко не завжди відповідають якості, до пункту обміну валют. Перед мандрівкою до нової країни я обов’язково знаходжу якісь групи в соціальних мережах і ставлю запитання місцевим про те, куди піти поїсти, де краще міняти гроші, де зупинитися, що відвідати, як замовити дешевше таксі тощо. Також робить дуже багато людей.

Про туристичні маршрути: Знайомтеся з корінними жителями, дружіть з ними. За 30 хвилин вашої розмови ви й самі не помітите, що потреба в путівнику відпаде. Запам'ятайте одну річ: путівник для слабаків! Так може кожен! А ти піди і спробуй пізнати місто, його життя і пройнятися його ритмами без підказок і відвідування тривіальних місць. Оце справжнє випробування!

Про електронні додатки: Мандрівникам-початківцям можна радити багато чого, головне, мені здається, – поділитися секретним списком додатків для гаджетів, які вас і на батьківщину приведуть, і розкажуть, як заощадити, де провести час, де гарно жити, а в які райони потрапляти не варто ніколи. Тримайте: what a trip, uber, appintheair, roadtrippers, triposo, mapswithme, arrivelguides, pinpin ATM finders, mytraincompanion, parkmeparking, hopstop, PinDrop, sitorsquat, foodspotting, LoungeBuddy, PackingPro , Airclaim, TravelSafe, Couchsurfing, booking.com, airbnb

Олена Горькова, 30 років, Київ, Україна

Туристичний досвід: 12 країн, 3 роки жила в Сирії, 10 років – у Франції

«Найбільша помилка туриста – речі «про всяк випадок». Ану ж як мене запросять на церемонію вручення «Оскар»? То чи не взяти мені вечірню сукню?»

Про себе: Зазвичай люди самі знають, куди б їм хотілося поїхати. А ось у мене все вийшло не з власної волі. Мій туристичний шлях почався з двох років, адже робота батьків передбачала постійні відрядження. Із 16-ти я вирішила, що моє життя без переїздів неможливе. Прокидаючись, я питала себе: що б я хотіла побачити зараз? І тільки-но починався червень, уже сиділа на валізах в аеропорту.

Про сезони: Якщо ми говоримо про морські курорти, літо – жахливий час. Я усім раджу влітку їхати тільки в Європу. Тоді місцеві жителі роз'їжджаються. Тож вам не доведеться стояти годинами в заторах, чергах, і ви зможете спокійно фотографуватися навіть біля Джоконди.

Про планування: Нехай здамся надто серйозним туристом, але я ніколи не могла вибирати країни навмання. Завжди мислила раціонально: якщо ви не є завзятим католиком, тоді не варто вирушати в Рим у період релігійних свят. З цих же причин не варто їхати в місто, коли там відбуваються якісь масові спортивні або культурні події, якщо, зрозуміло, відвідування цих подій не є метою подорожі. Також важливо дізнатися про кліматичні особливості країни, в яку їдете. Прикро буде, якщо, прилетівши до Таїланду, не зможете позасмагати і погуляти по пляжу через те, що потрапили туди в сезон дощів.

Про транспорт: Я зазвичай користуюся літаками. Роки туристичного досвіду довели, що варто знати деякі правила авіакомпаній, щоб економити гроші. По-перше, неймовірно, але у вівторок увечері квитки на 30 відсотків дешевші, ніж в інші будні дні. Також не зациклюйтеся на прямих рейсах, є різні маршрути. Буває, з пересадкою летіти набагато дешевше, ніж прямим рейсом. У свята і вихідні квитки зазвичай дорожчі, а відразу після свят різко дешевшають. Наприклад, якщо ви полетите 1 січня, можете заощадити пристойну суму на квитку.

Про речі: Візьміть зручне взуття, верхній одяг, який не промокає, широкий шарф, який можна використовувати як покривало чи головний убір. Намагайтеся брати багатофункціональні речі: приміром, чорні класичні штани можна надіти вдень для прогулянки містом і ввечері для походу в ресторан. Не забудьте документи! Візьміть із собою ксерокопії внутрішнього і закордонного паспорта і носіть їх окремо від документів. Якщо з вашими документами щось станеться, у вас залишаться бодай ксерокопії для пред'явлення, скажімо, в консульстві вашої країни. А ось найбільша помилка туриста – речі «про всяк випадок». Мовляв, а що як мене зненацька запросять на церемонію вручення «Оскар»? То чи не прихопити мені вечірню сукню? Це була моя перша помилка мандрівника (сміється).

Про дрес-код: Він існує! Це була жахлива ситуація, коли я збиралася вперше поїхати до Парижа. Я взяла із собою всі свої найкращі та ошатні речі. Мовляв, їду у столицю моди! Однак, вийшовши на вулицю, збагнула, що на мене всі поглядають із подивом. Я була як біла ворона. Француженки вдягаються вельми просто, а іноді навіть недбало. Нічого спільного з жінками у вишуканому вбранні, як я собі уявляла. Тому важливо для вашої ж безпеки думати про культурні традиції. Не варто брати занадто відверті спідниці, якщо збираєтеся в мусульманську країну. До вас можуть поставитись агресивно чи взагалі заарештувати. А коротка сукня у країнах Скандинавії спричинить зайві витрати на лікування застуди.

Про готівку: Розплачуватися слід лише готівкою! Адже коли ти бачиш гроші, спрацьовує психологічний бар'єр: «Стоп! Їх залишилося не так і багато! Зупинись!» А коли вони на картці – «легко, все що завгодно!» От тільки є ризик залишитися без копійки. А ще, до речі, раджу купувати валюту країни, куди їдете, ще в Україні. Адже багато хто бере долари, євро і вирушає в подорож, а це велика помилка, оскільки на різниці курсу місцевого та світового ви можете втратити кілька сотень гривень залежно від суми, яку міняєте. Та це й зручніше, наприклад, коли прибуваєш до Швеції, дістаєш крони і спокійно сідаєш в автобус, а не бігаєш по аеропорту, шукаючи «обмінник для туристів».

Про сувеніри: Я завжди купувала традиційні речі, сувеніри. Дізнайтеся, чим саме славиться країна і регіон, в якому ви перебуваєте. Я намагаюсь не кидатися одразу на якісь вподобані речі, а обміркувати, що мені справді потрібно і цікаво, що я зможу провезти без проблем через митницю та порівнюю ціни. На центральних вулицях і площах великих міст всюди продають сувеніри, та якщо ви відійдете далі, то, ймовірно, купите такі ж магніти на холодильник, але дешевше. Ще одна важлива порада: подорожуючи, завжди будьте пильні та акуратні. Не втрачайте голову і не робіть бездумних покупок. І будьте реалістами. Фірмова сумка від «Шанель» не може коштувати 50 доларів, так само як і справжній золотий ланцюжок коштує не 5 доларів, навіть якщо усміхнений продавець, котрий торгує цим добром на місцевому базарчику, запевняє вас у справжності речей. Не вірте!

Тарас Ковальчук, 24 роки, Харків, Україна 

Туристичний досвід: 26 країн і вся Україна

«Я завжди маю 100 баксів на чорний день, 50 євро, на всілякий «няш-мяш», решта ж грошей – на картці».

Про себе: Подорожувати почав з дитинства, мої бабуся з дідусем жили у Вінницькій області, тому щоліта я проїжджав 700 кілометрів з Харкова до Вінниці і стільки ж назад. Одного разу я вирішив, що хочу відвідати всі обласні центри України до того, як поїду за кордон. І до 18 років я побував у всіх регіонах, після чого подався підкорювати світ.

Про те, як вибрати країну: Багато залежить від того, чого хочеться просто зараз. У гори і свіжого повітря – варто їхати у Грузію, Вірменію. Якщо хочеться розважитися – Берлін чекає на вас. Вабить неймовірна краса мальовничого полярного дня і їзда на собачих упряжках – тоді заполярна частина Норвегії. Один з головних моїх критеріїв: "Чи був я в цій країні?" Якщо не був, тоді пакую рюкзак і вирушаю, люблю завжди щось нове.

Про ковбасу: Дорогі, милі туристи, запам'ятайте перше правило, найважливіше правило – ніколи не беріть із собою ковбаси! Усі проблеми в поїздках тільки через ковбасу, особливо «Лікарську». Також ніколи не беріть сир, у жодному разі не везіть його із Франції. Якщо ви, звісно, не любитель запаху брудних шкарпеток. Навіщо вам дві хутряні шапки? Однієї цілком буде достатньо. А скляні чашки в поїзд? Я такого від туристів надивився, що хоч книжку пиши. Знав одну дівчину, яка взяла із собою половину перелічених речей, та ще й банку консервованих огірків. Та в польоті розбилась, і до кінця поїздки всі речі знайомої пахли розсолом.

Про збір речей: Я особисто користуюся додатками на iphone, які допомагають не забути, що треба взяти. Аналізую майбутню мандрівку, складаю список того, що мені точно потрібно, щойно річ опиняється в рюкзаку, ставлю пташку. «Зберуся в останній момент» – не варіант, велика ймовірність щось забути.

Про житло: У більшості випадків я зупинявся або в хостелі, або по cauchserfing. Якщо їдете компанією з 3-4 чоловік, сміливо можна дивитися на airbnb – там часто трапляються гарні пропозиції щодо квартир, за вартістю виходить приблизно, як хостел, однак живете у квартирі, що набагато приємніше.

Про те, що варто подивитися: У цьому плані я трохи гік, качаю собі офф-лайн карти на maps.me, цього достатньо для перебування. Завжди роблю собі список з 10 місць, які я маю відвідати. Зазвичай вони не часто збігаються із загальновідомими і популярними місцями. Та бувало, що, потрапивши у нове місто, куди навіть не планував заїжджати, досліджував його навмання.

Про страх: Буває у тріпах різне. Ось, наприклад, Румунія, Бухарест. На вокзалі Gara-Nordi мені здавалось, я потрапив у дикий art-housemovie. Там було все: поліція, наркомани, бійки, циганка з величезними ланцюгами до підлоги, драгдилери і перон, забитий людьми, які спали просто на баулах. Через півтори години я потрапив до Брашова, гарного румунського міста. Там гуляють ведмеді і їдять кавуни, класні гори і неймовірний середньовічний дух! У подорожах мене били тричі і щоразу в Києві, тобто на старті або на фініші подорожі. В інших країнах усе було більш-менш гладко. Хоча в революційному Єгипті було кілька неприємних моментів, наприклад, коли будили дулом автомата. Одного разу мене затримали на кордоні з Калінінградом і дуже довго і серйозно запитували, чи не збираюсь я організовувати там Майдан. А в Австрії вкрали гаманця, та через рік мені його надіслали поштою. Я був дуже здивований. Тож туристам-початківцям раджу нічого не боятися.

Про сувеніри: Я купую магнітик і наліпку, яку клею на ноутбук. Ще багато залежить від того, яким транспортом переміщаюсь, але те, що швидко псується, і скляне намагаюся не купувати. Часто я купую футболки на згадку, особливо в хард-рок-кафе у різних країнах. У кожного, напевно, свій фетиш, так один мій знайомий привозив бруківку з різних міст. Прямо брав і видовбував один блок бруківки і привозив як сувенір. А якщо говорити про місцевий колорит, то найкраще сувеніри купувати не в столицях. Не вірити ніколи словосполученню «Тільки у нас. Дешевше не буде!» А в Єгипті взагалі краще забути про сувеніри. Пригадую ситуацію, коли просто в руки сунуть якусь пірамідку, кричать 1 $, а потім хочуть 20 $ і назад не беруть. Раджу навіть не чіпати нічого. Можуть легко сказати, що ви зламали чи зіпсували річ, а потім вимагають за неї гроші!

Вам це буде цікаво:
На екскурсію – до кінотеатру!
Подорожі світом дедалі більше манять нас, і як прикро буває, коли на шляху до їхньої реалізації виникають всілякі перешкоди. Outlook пропонує вам не зневірюватись, якщо вирушити у мандри не випадає. Краще надихніться фільмами, де самі міста грають не менше, ніж актори. Ми розповімо про п'ять кінокартин, які, маючи беззаперечну художню вартість, ще й слугують непоганими гідами.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Саламанка: жабка для мандрівника
Іспанія щедра на міста, які вражають своєю архітектурою. Однак є серед них особливі: ті, в яких пам'ятники давнини і повсякдення сучасників нерозривно взаємопов'язані, тож місто немов живе у двох світах. Сьогодні OUTLOOK пропонує вам насолодитися одним з них – Саламанкою – містом, де жабка приносить удачу не тільки мандрівникам.
Міста у скелях: іспанське видання
Збудувати поселення на рівнині – чи велика премудрість? Зовсім інша справа, коли місцевість норовлива і непоступлива, хоч і складається всуціль із уступів й узвиш. Люди століттями намагалися перемогти рельєф і сказати своє слово в гірському містобудуванні. Та лише ті, кому вдалося знайти із Землею спільну мову, змогли створити справжні романи в камені. Зібрання творів іспанських авторів вражає різноманіттям і красою – і сьогодні OUTLOOK пропонує вам пробігтися по сторінках дбайливо збереженої Філіпом VI бібліотеки.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
У Йорданію до моря. Місто-курорт Акаба
Дев’ять місяців на рік в Акабі чудова погода. Це час для вітрильного спорту, снорклінгу, водних лиж, дайвінгу чи сонячних ванн. Мандрівники, що приїжджають у це південне місто з півночі, кажуть, що Акаба подібна до ковтка свіжого повітря, дуже бажаного після гарячих вітрів, котрі віють серед рожевих пісків Йорданії.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Закрити
Outlook facebook page