RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  З наплічником, пішки та навмання: поради від бувалих туристам-початківцям

З наплічником, пішки та навмання: поради від бувалих туристам-початківцям

Ви вже багато років плануєте здійснити давню мрію – зустріти світанок на пляжі Ямайки, поснідати в Кіото, провести ланч під звуки лютні й запити все це кампарі на Монмартрі, але перельоти, кордони, митниці та мовний бар'єр викликають паніку. Спеціально для вас OUTLOOK поспілкувався з чотирма досвідченими мандрівниками, які поділяться порадами про те, як подолати страх перед невідомим і не потрапити в неприємну ситуацію далеко від батьківщини.

Рікардо Шелеф, 40 років, Сантьяго, Чилі

Туристичний досвід: 60 країн

«Немає кращого у світі відчуття, ніж перетинати кордони пішки».

Про себе: Мені було 25 років, я працював в офісі у Сантьяго. Але відчував, що не так має минати моє життя. Тож якоїсь миті я просто зібрав рюкзак, звільнився і вирішив подорожувати. Тепер у 40 років я не збираюсь зупинятися ані на день.

Про речі: Перша помилка туриста – брати із собою тонну речей. Я завжди повторюю своїм друзям, що ви ніколи не вдягнете свого улюбленого костюма, вам не знадобляться ваші ошатні туфлі, забудьте про ці речі. Уявіть, що ви їдете всього на один день, який триватиме ціле життя. Решту ви знайдете в країні, куди вирушаєте. Це світ, тут є усе!

Про те, як вибрати країну: Найкращий спосіб – взяти глобус, заплющити очі й прокрутити його. Куди вкаже палець, туди і варто вирушати. Я завжди керувався цим принципом. Перша моя країна була Іспанія. Після чого я мандрував у Лівані, Бразилії, Італії, Туреччині, Ізраїлі, Індії, Таїланді і тепер в Україні. У кожній з них я жив понад місяць. Тож друге правило: не варто нічого боятися. Мрієш про Мадагаскар? Їдь, значить це твоє!

Про гроші: Я ніколи собі ні в чому не відмовляв. Їв що хотів, роздивлявся все навколо. Коли розумів, що грошей уже не залишилось, влаштовувався на роботу. Я був офіціантом, ді-джеєм, охоронцем у магазині і навіть рятувальником.

Про житло: Турист має бути комунікабельним і хитрим (сміється). Я завів багато знайомих у соціальних мережах до початку подорожей. А потім так між іншим писав: «Привіт, це Рікардо, пам'ятаєш мене? Я тут у Китаї. Можна зупинитися в тебе?» (сміється) Бували, звісно, випадки, коли ані друзів, ані знайомих у мене не було. Тоді я знайомився на місці. Найкращий спосіб заощадити – дружити з іноземцями. Про готелі та хостели я навіть не думав ніколи.

Про транспорт: Як на мене, немає нічого кращого, ніж перетинати кордони пішки! Не можу передати це відчуття, коли ти ходиш уже третю добу, тіло наповнюється адреналіном і бажанням знайти пригоди! І це, до речі, найкращий спосіб не заснути (сміється). Був у мене випадок, коли я їхав в Австрію, а прокинувся у Франції!

Про обов'язкове: Передусім – це карта. Найкраще паперова. Адже, може, в це складно повірити, але в багатьох країнах просто немає Wi-Fi або знайти його так само складно, як Колумбу було відшукати Індію.

Про везіння: Мені неабияк щастило завжди. Я був заарештований декілька разів в інших країнах під час протестів проти забруднення планети. Губився в горах у Таїланді. Адже варто пам'ятати, що в цьому і є вся суть подорожей – шукати проблеми і долати їх. Саме це допомагає мені день у день пізнавати себе, відкривати в собі нові здібності та захоплення. Зараз я живу в Україні, завтра я опинюся в Білорусі, а потім хтозна, куди мене закине життя!

Юлія Вовк, 23 роки, Київ, Україна 

Туристичний досвід: 24 країни

«Шрі-Ланка – суперваріант для тих, хто втомився від життя і хоче, аби його обійняли і взяли на ручки».

Про себе: Отримала другу освіту в Росії, потім вирішила продовжити навчання в Австрії, жила там кілька місяців, вивчала європейське право в школі при Віденському національному університеті. Поїхала відпочивати на Шрі-Ланку, і тут, напевно, все й почалося. Декілька місяців, проведених у цій країні, як кілька років, прожитих у Європі. Суперваріант для тих, хто втомився від життя і хоче, аби його обійняли і взяли на ручки! Зараз живу і знову вчуся в Празі. Веду блог про подорожі та щомісяця намагаюся відкривати для себе щось нове.

Про подарунки: Витрачайте гроші на емоції, на те, що змусить ваше серце битись частіше, на ендорфіни у кров. Усі ці банальні магніти, тарілки на стіну для бабусі – пусте, гроші на вітер. Краще, приїхавши в країну, дізнатися про лоукостерів або якогось дешевого перевізника та на заощаджені гроші відвідати країну, яка межує з вашим місцезнаходженням. Коли ми були в Чорногорії, взяли та купили квитки на автобус і вже за кілька годин були в Албанії.

Про те, як дурять: Туристів ошукують скрізь! Це негласне правило всіх світових столиць. Обману варто очікувати, починаючи з ресторану, кафе із завищеними цінами, які, як показує практика, далеко не завжди відповідають якості, до пункту обміну валют. Перед мандрівкою до нової країни я обов’язково знаходжу якісь групи в соціальних мережах і ставлю запитання місцевим про те, куди піти поїсти, де краще міняти гроші, де зупинитися, що відвідати, як замовити дешевше таксі тощо. Також робить дуже багато людей.

Про туристичні маршрути: Знайомтеся з корінними жителями, дружіть з ними. За 30 хвилин вашої розмови ви й самі не помітите, що потреба в путівнику відпаде. Запам'ятайте одну річ: путівник для слабаків! Так може кожен! А ти піди і спробуй пізнати місто, його життя і пройнятися його ритмами без підказок і відвідування тривіальних місць. Оце справжнє випробування!

Про електронні додатки: Мандрівникам-початківцям можна радити багато чого, головне, мені здається, – поділитися секретним списком додатків для гаджетів, які вас і на батьківщину приведуть, і розкажуть, як заощадити, де провести час, де гарно жити, а в які райони потрапляти не варто ніколи. Тримайте: what a trip, uber, appintheair, roadtrippers, triposo, mapswithme, arrivelguides, pinpin ATM finders, mytraincompanion, parkmeparking, hopstop, PinDrop, sitorsquat, foodspotting, LoungeBuddy, PackingPro , Airclaim, TravelSafe, Couchsurfing, booking.com, airbnb

Олена Горькова, 30 років, Київ, Україна

Туристичний досвід: 12 країн, 3 роки жила в Сирії, 10 років – у Франції

«Найбільша помилка туриста – речі «про всяк випадок». Ану ж як мене запросять на церемонію вручення «Оскар»? То чи не взяти мені вечірню сукню?»

Про себе: Зазвичай люди самі знають, куди б їм хотілося поїхати. А ось у мене все вийшло не з власної волі. Мій туристичний шлях почався з двох років, адже робота батьків передбачала постійні відрядження. Із 16-ти я вирішила, що моє життя без переїздів неможливе. Прокидаючись, я питала себе: що б я хотіла побачити зараз? І тільки-но починався червень, уже сиділа на валізах в аеропорту.

Про сезони: Якщо ми говоримо про морські курорти, літо – жахливий час. Я усім раджу влітку їхати тільки в Європу. Тоді місцеві жителі роз'їжджаються. Тож вам не доведеться стояти годинами в заторах, чергах, і ви зможете спокійно фотографуватися навіть біля Джоконди.

Про планування: Нехай здамся надто серйозним туристом, але я ніколи не могла вибирати країни навмання. Завжди мислила раціонально: якщо ви не є завзятим католиком, тоді не варто вирушати в Рим у період релігійних свят. З цих же причин не варто їхати в місто, коли там відбуваються якісь масові спортивні або культурні події, якщо, зрозуміло, відвідування цих подій не є метою подорожі. Також важливо дізнатися про кліматичні особливості країни, в яку їдете. Прикро буде, якщо, прилетівши до Таїланду, не зможете позасмагати і погуляти по пляжу через те, що потрапили туди в сезон дощів.

Про транспорт: Я зазвичай користуюся літаками. Роки туристичного досвіду довели, що варто знати деякі правила авіакомпаній, щоб економити гроші. По-перше, неймовірно, але у вівторок увечері квитки на 30 відсотків дешевші, ніж в інші будні дні. Також не зациклюйтеся на прямих рейсах, є різні маршрути. Буває, з пересадкою летіти набагато дешевше, ніж прямим рейсом. У свята і вихідні квитки зазвичай дорожчі, а відразу після свят різко дешевшають. Наприклад, якщо ви полетите 1 січня, можете заощадити пристойну суму на квитку.

Про речі: Візьміть зручне взуття, верхній одяг, який не промокає, широкий шарф, який можна використовувати як покривало чи головний убір. Намагайтеся брати багатофункціональні речі: приміром, чорні класичні штани можна надіти вдень для прогулянки містом і ввечері для походу в ресторан. Не забудьте документи! Візьміть із собою ксерокопії внутрішнього і закордонного паспорта і носіть їх окремо від документів. Якщо з вашими документами щось станеться, у вас залишаться бодай ксерокопії для пред'явлення, скажімо, в консульстві вашої країни. А ось найбільша помилка туриста – речі «про всяк випадок». Мовляв, а що як мене зненацька запросять на церемонію вручення «Оскар»? То чи не прихопити мені вечірню сукню? Це була моя перша помилка мандрівника (сміється).

Про дрес-код: Він існує! Це була жахлива ситуація, коли я збиралася вперше поїхати до Парижа. Я взяла із собою всі свої найкращі та ошатні речі. Мовляв, їду у столицю моди! Однак, вийшовши на вулицю, збагнула, що на мене всі поглядають із подивом. Я була як біла ворона. Француженки вдягаються вельми просто, а іноді навіть недбало. Нічого спільного з жінками у вишуканому вбранні, як я собі уявляла. Тому важливо для вашої ж безпеки думати про культурні традиції. Не варто брати занадто відверті спідниці, якщо збираєтеся в мусульманську країну. До вас можуть поставитись агресивно чи взагалі заарештувати. А коротка сукня у країнах Скандинавії спричинить зайві витрати на лікування застуди.

Про готівку: Розплачуватися слід лише готівкою! Адже коли ти бачиш гроші, спрацьовує психологічний бар'єр: «Стоп! Їх залишилося не так і багато! Зупинись!» А коли вони на картці – «легко, все що завгодно!» От тільки є ризик залишитися без копійки. А ще, до речі, раджу купувати валюту країни, куди їдете, ще в Україні. Адже багато хто бере долари, євро і вирушає в подорож, а це велика помилка, оскільки на різниці курсу місцевого та світового ви можете втратити кілька сотень гривень залежно від суми, яку міняєте. Та це й зручніше, наприклад, коли прибуваєш до Швеції, дістаєш крони і спокійно сідаєш в автобус, а не бігаєш по аеропорту, шукаючи «обмінник для туристів».

Про сувеніри: Я завжди купувала традиційні речі, сувеніри. Дізнайтеся, чим саме славиться країна і регіон, в якому ви перебуваєте. Я намагаюсь не кидатися одразу на якісь вподобані речі, а обміркувати, що мені справді потрібно і цікаво, що я зможу провезти без проблем через митницю та порівнюю ціни. На центральних вулицях і площах великих міст всюди продають сувеніри, та якщо ви відійдете далі, то, ймовірно, купите такі ж магніти на холодильник, але дешевше. Ще одна важлива порада: подорожуючи, завжди будьте пильні та акуратні. Не втрачайте голову і не робіть бездумних покупок. І будьте реалістами. Фірмова сумка від «Шанель» не може коштувати 50 доларів, так само як і справжній золотий ланцюжок коштує не 5 доларів, навіть якщо усміхнений продавець, котрий торгує цим добром на місцевому базарчику, запевняє вас у справжності речей. Не вірте!

Тарас Ковальчук, 24 роки, Харків, Україна 

Туристичний досвід: 26 країн і вся Україна

«Я завжди маю 100 баксів на чорний день, 50 євро, на всілякий «няш-мяш», решта ж грошей – на картці».

Про себе: Подорожувати почав з дитинства, мої бабуся з дідусем жили у Вінницькій області, тому щоліта я проїжджав 700 кілометрів з Харкова до Вінниці і стільки ж назад. Одного разу я вирішив, що хочу відвідати всі обласні центри України до того, як поїду за кордон. І до 18 років я побував у всіх регіонах, після чого подався підкорювати світ.

Про те, як вибрати країну: Багато залежить від того, чого хочеться просто зараз. У гори і свіжого повітря – варто їхати у Грузію, Вірменію. Якщо хочеться розважитися – Берлін чекає на вас. Вабить неймовірна краса мальовничого полярного дня і їзда на собачих упряжках – тоді заполярна частина Норвегії. Один з головних моїх критеріїв: "Чи був я в цій країні?" Якщо не був, тоді пакую рюкзак і вирушаю, люблю завжди щось нове.

Про ковбасу: Дорогі, милі туристи, запам'ятайте перше правило, найважливіше правило – ніколи не беріть із собою ковбаси! Усі проблеми в поїздках тільки через ковбасу, особливо «Лікарську». Також ніколи не беріть сир, у жодному разі не везіть його із Франції. Якщо ви, звісно, не любитель запаху брудних шкарпеток. Навіщо вам дві хутряні шапки? Однієї цілком буде достатньо. А скляні чашки в поїзд? Я такого від туристів надивився, що хоч книжку пиши. Знав одну дівчину, яка взяла із собою половину перелічених речей, та ще й банку консервованих огірків. Та в польоті розбилась, і до кінця поїздки всі речі знайомої пахли розсолом.

Про збір речей: Я особисто користуюся додатками на iphone, які допомагають не забути, що треба взяти. Аналізую майбутню мандрівку, складаю список того, що мені точно потрібно, щойно річ опиняється в рюкзаку, ставлю пташку. «Зберуся в останній момент» – не варіант, велика ймовірність щось забути.

Про житло: У більшості випадків я зупинявся або в хостелі, або по cauchserfing. Якщо їдете компанією з 3-4 чоловік, сміливо можна дивитися на airbnb – там часто трапляються гарні пропозиції щодо квартир, за вартістю виходить приблизно, як хостел, однак живете у квартирі, що набагато приємніше.

Про те, що варто подивитися: У цьому плані я трохи гік, качаю собі офф-лайн карти на maps.me, цього достатньо для перебування. Завжди роблю собі список з 10 місць, які я маю відвідати. Зазвичай вони не часто збігаються із загальновідомими і популярними місцями. Та бувало, що, потрапивши у нове місто, куди навіть не планував заїжджати, досліджував його навмання.

Про страх: Буває у тріпах різне. Ось, наприклад, Румунія, Бухарест. На вокзалі Gara-Nordi мені здавалось, я потрапив у дикий art-housemovie. Там було все: поліція, наркомани, бійки, циганка з величезними ланцюгами до підлоги, драгдилери і перон, забитий людьми, які спали просто на баулах. Через півтори години я потрапив до Брашова, гарного румунського міста. Там гуляють ведмеді і їдять кавуни, класні гори і неймовірний середньовічний дух! У подорожах мене били тричі і щоразу в Києві, тобто на старті або на фініші подорожі. В інших країнах усе було більш-менш гладко. Хоча в революційному Єгипті було кілька неприємних моментів, наприклад, коли будили дулом автомата. Одного разу мене затримали на кордоні з Калінінградом і дуже довго і серйозно запитували, чи не збираюсь я організовувати там Майдан. А в Австрії вкрали гаманця, та через рік мені його надіслали поштою. Я був дуже здивований. Тож туристам-початківцям раджу нічого не боятися.

Про сувеніри: Я купую магнітик і наліпку, яку клею на ноутбук. Ще багато залежить від того, яким транспортом переміщаюсь, але те, що швидко псується, і скляне намагаюся не купувати. Часто я купую футболки на згадку, особливо в хард-рок-кафе у різних країнах. У кожного, напевно, свій фетиш, так один мій знайомий привозив бруківку з різних міст. Прямо брав і видовбував один блок бруківки і привозив як сувенір. А якщо говорити про місцевий колорит, то найкраще сувеніри купувати не в столицях. Не вірити ніколи словосполученню «Тільки у нас. Дешевше не буде!» А в Єгипті взагалі краще забути про сувеніри. Пригадую ситуацію, коли просто в руки сунуть якусь пірамідку, кричать 1 $, а потім хочуть 20 $ і назад не беруть. Раджу навіть не чіпати нічого. Можуть легко сказати, що ви зламали чи зіпсували річ, а потім вимагають за неї гроші!

Вам це буде цікаво:
Листівка: Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт, без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Навколо світу. Топ вражаючих навколосвітніх подорожей
Подорожі давно стали частиною життя людей. Завжди знаходилися сміливці й безумці, які вирушали світ заочі, ризикували – і все ж відкривали нові землі. Сьогодні, коли мапа світу має абсолютно чіткі обриси, ми пропонуємо вам декілька історій про навколосвітні експедиції, завдяки яким карта нині така, як є.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Варанасі: місто-крематорій
Одні називають його містом храмів, інші – створеним богами, а хтось – крематорієм на Гангу. Сьогодні ми розповімо про індійське місто Варанасі, де смерть нікого не лякає і вже давно стала бізнесом. Цей мегаполіс із півтора мільйонним населенням, розташований на північному сході країни, згідно з легендами був заснований більше п'яти тисяч років тому богом Шивою.
Розчарування туристів: від Франції до Македонії
Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з доволі повільним пересуванням, якщо порівнювати з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття, дивлячись на нашу добірку, ви напевно в зайвий раз замислитесь, як же все-таки добиратися до пункту призначення.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Канберра is the capital of...
Австралія підсвідомо залітає до наших вух разом із гучним інтро з мушлі сіднейської опери, і лише потім ми згадуємо, що столицею цієї країни є Канберра. Багато хто розглядає це місто як зупинку між Мельбурном і Сіднеєм, але Канберра вже не тільки виношує, але й перетворює у реальність план із завоювання сердець усіх австралійських туристів.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Закрити
Outlook facebook page